Рішення

від 17.07.2023 по справі 582/187/23

НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-а/582/2/23

Справа № 582/187/23

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2023 року

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Жмурченка В. Д., за участю секретаря Коваль В. В., з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Ганненка О. С., представника відповідача Безгинського Б. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області Тригуба Руслана Віталійовича, Головного управління національної поліції в Сумській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом та просив суд ухвалити рішення, яким визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 442377 від 10 лютого 2023 року, складену відносно нього поліцейським сектору реагування патрульної поліції Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області Тригубом Русланом Віталійовичем за ч. 2 ст. 126 КУпАП та зобов`язати службових осіб Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області видалити із Інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України дані про вчинення 10.02.2023 ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Крім того, просив стягнути з відповідача, Головного управління національної поліції в Сумській області, на його користь, судові витрати по справі.

На обґрунтування позову зазначає, що будь-яких порушень Правил дорожнього руху які б надавали право працівникам поліції провести зупинку транспортного засобу ним допущено не було і дії відповідача, при винесені постанови, були протиправними.

Вказує, що відповідачем було незаконно здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу, та винесено постанову. Крім того, інспектором Тригубом Р.Г. були порушені вимоги щодо процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та позбавлено його можливості у повному обсязі скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Ганненко О.С., у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити, з підстав, викладених у позові.

Поліцейський сектору реагування патрульної поліції Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, Тригуб Р.В. , відповідач по справі, у судове засідання не прибув, подав на адресу суду відзив на позов, в якому позов не визнав і заперечував проти його задоволення, просив відмовити за безпідставністю. Зазначив, що ОСОБА_1 порушив п. 2.1А ПДР України, а саме керував транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Вважає, що постанова є законною, при її винесенні він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням принципу рівності перед законом, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення (а.с. 37-40). На підтвердження надав пояснення свідків, працівників Роменського ТЦК (а.с. 43-44).

Представник Головного управління національної поліції в Сумській області, відповідача по справі, Безгинський Б.Г. , у судовому засіданні проти позову заперечував, вважає дії поліцейського, який безпосередньо виніс постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу, законними та такими, що повністю відповідають законності, а позовні вимоги позивача безпідставними, необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Суд, заслухавши сторони, заслухавши свідків, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом встановлено, що поліцейським сектору реагування патрульної поліції Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області Тригубом Р.В. 10.02.2023 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 442377, згідно якої прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Із вказаної постанови вбачається, що 10.02.2023 о 22-57 ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2199, р.н. НОМЕР_1 , в смт Недригайлів, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України.

Положеннями ч. 2 ст. 126 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно п. 2.1. «а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Крім того, відповідно до п.п. 1 та 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами частинами першою, другою і четвертою статті 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не помішували в митний режим транзиту;

11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в

митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не помішували в митний режим транзиту;

2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Враховуючи, що позивачем ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, будь-яких порушень правил дорожнього руху, які б відповідно до ст.35 названого Закону давали право працівнику поліції здійснити законну зупинку, допущено не було, а поліцейський безпідставно виконав дії по зупинці автомобіля, не пояснивши причини зупинки, то всі наступні вимоги працівників поліції і дії по складенню стосовно останнього процесуальних документів, є безідставними.

В судовому засіданні було заслухано свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які перебували в автомобілі, за кермом якого перебував позивач ОСОБА_1 , на час зупинення останнього. Свідки, кожен окремо, надали пояснення, аналогічні поясненням позивача. Вказали, що при врученні поліцейським постанови, позивачу ніяких прав роз`яснено не було. При цьому, при зупинці транспортного засобу причину зупинки поліцейський не пояснив, розгляд справи проводив у відсутності водія автомобіля.

На думку свідків, причиною зупинки траснпортного засобу є саме вручення їм військовими повісток, оскільки інших підстав для зупинки транспортного засобу не було.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У свою чергу, суд вважає, що звинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб`єктом владних повноважень у своєму рішенні.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отож, на інспектора патрульної поліції покладається обов`язок належним чином задокументувати наявність правопорушення за допомогою фото, відеозйомки, пояснень свідків та інших доказів, які мають статус належних та допустимих.

Так, існує усталена судова практика, у тому числі і Верховного Суду (справи №200/8469/17 від 06.06.2018р, №337/3389/16- а від 30.05.2018 р.), в якій наголос робиться на тому, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб`єкта владних повноважень в силу приписів ст. 77 КАС України покладається обов`язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» роз`яснено судам, що зміст постанови про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

У даній справі, суб`єкт владних повноважень не виконав даного обов`язку та не надав доказів на підтвердження правомірності свого рішення.

Крім зазначеного, суд наголошує, що зміст постанови про адміністративну відповідальність має відповідати вимогам, передбаченим статтями 280, 283 КУпАП.

У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Разом з тим, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії БАБ № 442377 від 10.02.2023 не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото правопорушення.

Згідно з правилами пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справи України від 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Ухвалою суду від 20 березня 2023 року витребувано у Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області інформацію щодо відеофіксації вчинення 10.02.2023 ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, однак відповідачем було повідомлено що під час вчинення правопорушення Подолінним 10.02.2023 року працівниками поліції відеозапис не проводився.

Тобто, матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, суд приймає до уваги обґрунтування позивача в частині позову щодо порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та позбавлення позивача можливості у повному обсязі скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, оскільки згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України.

Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності та враховуючи, що відповідачем обставин, викладених позивачем, не спростовано, будь яких доказів на підтвердження правомірності складення постанови відносно позивача не надано, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 229, 243-246, 250, 255, 257-263, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області Тригуба Руслана Віталійовича, Головного управління національної поліції в Сумській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 442377 від 10 лютого 2023 року, складену відносно ОСОБА_1 , поліцейським сектору реагування патрульної поліції Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області Тригубом Русланом Віталійовичем за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Зобов`язати службових осіб Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області видалити із Інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України дані про вчинення 10.02.2023 ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, до другого апеляційного адміністративного суду у встановленому законом порядку.

Повне рішення суду складено 22 липня 2023 року.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя: В. Д. Жмурченко