Постанова

від 25.07.2023 по справі 521/10057/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/10057/23

Номер провадження 3/521/8385/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2023 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Морозова І.В, за участю секретаря Кузнецової А.А., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Сергійчук М.М., представника Одеської митниці Держмитслужби Бурчо І.Й., розглянувши матеріали, які надійшли з Одеської митниці Держмитслужби, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Україна, місце роботи - ТОВ «ДОКЛЕН ОРГ», посада або рід занять - директор, місце проживання - АДРЕСА_1 Паспорт НОМЕР_1 від 08.08.2000 виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ,, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України,

В С Т А Н О В И Л А :

До Малиновського районного суду м. Одеси з Одеської митниці Державної митної служби України надійшов протокол № 0353/5000/23 від 03.03.2023 про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

З протоколу про порушення митних правил вбачається, що в рамках зовнішньоекономічного контракту від 30.10.2020 №HB427/10, укладеному між ТОВ «ДОКЛЕН ОРГ» (код ЄДРПОУ 43717680), в особі директора ОСОБА_1 та компанією «Benjurity trade ltd» (Великобританія), на умовах поставки «СРТ UA Одеса» до зони діяльності Одеської митниці Держмитслужби з Туреччини на судні закордонного плавання «Greta» прибув контейнер №CAIU8377728 з товаром «монтажна піна » вагою брутто 24990 кг. 02.07.2021 декларантом ТОВ «Сіар-групп» (код ЄДРПОУ 0044284481) ОСОБА_2 , який діяв на підставі договору про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів від 30.04.2021 №4, була підготовлена та подана митному органу митна декларація (далі МД) в режимі «ІМ40ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500020/2021/200410.

Разом з митною декларацією надано передбачені ст. 335 МК України документи серед яких: контракт від 30.10.2020 № HB427/10, інвойс від 24.06.2021 №YF8683/U/1, коносамент від 26.06.2021 №2021/06/EXP/003828 та інші товаросупровідні та комерційні документи. Відповідно до інформації, зазначеної у МД та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія «Benjurity trade ltd» (Великобританія), відправником товару є компанія «Soma kozmetik sanayi ve dis tic.ltd.sti» (Туреччина), а покупцем та одержувачем є ТОВ «ДОКЛЕН ОРГ» (УКРАЇНА, 79024, ЛЬВIВСЬКА ОБЛ., М. ЛЬВІВ ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н ВУЛ. ПРОМИСЛОВА, БУД. 52, ЄДРПОУ 43717680).

Відповідно до граф МД № UA500020/2021/200410 було заявлено товар «замазки (для ущільнення) на основі полімерів, для будівництва: монтажна піна, 25368 шт.».Згідно інвойсу компанії «Benjurity trade ltd» (Великобританія) від 24.06.2021 № YF8683/U/1 вартість товарів становить 31581,12 дол. США, митна вартість товарів за МД від 02.07.2021 № UA500020/2021/200410 становить 864 820,55 грн.

Митні платежі до Державного бюджету України сплачено у розмірі 224 853,35 грн. 02.07.2021 після здійснення митного оформлення за МД № UA500020/2021/200410 вищевказані товари було випущено у вільний обіг.

Так, з метою з`ясування питання про автентичність поданих митним органам України документів на зазначені товари митницею ініційовано направлення запиту до митних органів Республіки Туреччини. Листом Державної митної служби України, Департаментом міжнародної взаємодії від 20.11.2023 №08-3/26-04/7.10/353 до Одеської митниці (вх. Одеська митниця від 20.01.2023 №1300/4) спрямовано відповідь, отриману на запит української сторони від митних органів Республіки Туреччини.

Так, з метою з`ясування питання про автентичність поданих митним органам України документів на зазначені товари митницею ініційовано направлення запиту до митних органів Турецької Республіки.

20.01.2023 листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби України №08-3/26-04/7.10/353 (вх.митниці №1300/4 від 20.01.2023) повідомлено Одеську митницю про те, що за результатами опрацювання отриманої відповіді митної адміністрації Республіки Туреччина від 17.11.2022 №29980007-724.01.03-UA-75202938 виявлені розбіжності у фактурній вартості товарів.

Так, під час перевірки документів які були надані при імпорті товару до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині встановлено, що фактично контейнер №CAIU8377728 з товаром (вага, найменування, кількість) оформлені у Одеській митниці за МД № UA500020/2021/200410 від 02.07.2021 оформлювався в режимі «експорт» до України у митних органах Туреччини за експортною митною декларацією №21343100EX164816 від 24.06.2021. Відправником товарів за вищевказаною експортною декларацією є турецька компанія «Soma kozmetik sanayi ve dis tic.ltd.sti» (Туреччина), а одержувачем є ТОВ «Tec ras logistic ltd» (Україна, 79018, м. Львів, вул. О Степанівни, буд. 47). Також, відповідно наданим до Одеської митниці документам, згідно МД № UA500020/2021/200410 від 02.07.2021 та інвойсу компанії «Benjurity trade ltd» (Великобританія) від 24.06.2021 № YF8683/U/1 вартість товару складає 31581,12 дол. США доларів США.

Згідно отриманої відповіді держаних органів Туреччини встановлено, що фактично вартість товарів згідно експортної декларації №21343100EX164816 від 24.06.2021 та експортного інвойсу вищевказаної турецької компанії від 23.06.2021 № SOM2021000000346 складала 51 192 доларів США (1 401 846,85 грн. згідно курсу НБУ на день митного оформлення).

Тобто, різниця вартості товару складає 19 610,88 доларів США (537 026,29 грн.).

Згідно листа м/п «Одеса-порт» Одеської митниці від 06.02.2023 №7.10-28.1-01/252, різниця сум митних платежів, нарахованих та сплачених за митною вартістю, заявленою у МД, та суми митних платежів, з урахуванням отриманої відповіді митної адміністрації Республіки Туреччини становить 139 626,83 грн.

Так, за результатами опрацювання інформації наданої від митної адміністрації Республіки Туреччина стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ «ДОКЛЕН ОРГ» (ЄДРПОУ 43717680) встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці Держмитслужби товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документах при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно, одержувача товарів та їх вартості.

Таким чином, переміщення товарів через митний кордон України на адресу ТОВ «ДОКЛЕН ОРГ» (ЄДРПОУ 43717680) здійснено шляхом надання до митниці в якості підстави для переміщення товарів, документів які містять неправдиві дані про вартість товару. Покупцем та одержувачем вказаного товару є ТОВ «ДОКЛЕН ОРГ» (ЄДРПОУ 43717680) в особі гр. України ОСОБА_1 , яка як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п.43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства.

Відповідно до ст. 459 МК України при вчиненні порушень митних правил підприємствами, суб`єктами відповідальності за порушення митних правил є посадові особи цих підприємств.

Таким чином, директором ТОВ «ДОКЛЕН ОРГ» (ЄДРПОУ 43717680) гр. України ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів на суму 1 401 846,85 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо вартості товарів, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

На підставі вищевказаних обставин, у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол про ПМП № 0353/5000/23 за ч. 1 ст. 483 МК України.

Представник ОСОБА_1 -адвокат Сергійчук М.М., надала до суду заперечення по суті складеного протоколу, відповідно до яких просила провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.

Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративних правопорушень, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти стягнення відповідно до санкції статті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, вислухавши думку учасників процесу, суд не знаходить достатніх підстав для визнання особи винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, за кваліфікуючими ознаками переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача та покупця товарів, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Статтею 458 МК Українивизначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зіст. 487 Митного кодексу Українипровадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цьогоКодексу, а в частині, що не регулюється ним,- відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно дост. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно дост. 483 МК Українивідповідальність наступає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду 03.06.2005 №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» (зі змінами та доповненнями), підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

При цьому, посадова особа митниці при складанні протоколу порушення митних правил №0353/50000/23 вказує про вчинення ОСОБА_1 «дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення документів (контракту, інвойсів), що містять неправдиві відомості щодо продавця товару».

Тобто, встановлюючи ознаки правопорушення в діях конкретної особи, посадова особа повинна визначити один із способів/ознак його вчинення, які передбачені диспозицією певної норми, що характеризують особливості інкримінованого правопорушення.

Як вбачається з фабули протоколу про порушення митних правил №0353/50000/23, посадова особа Одеської митниці при розкритті об`єктивної сторони правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України, вказує, що переміщення товарів було здійснено на підставі документів, які містять неправдиві дані стосовно отримувача товарів та вартості.

Крім того, як зазначено в протоколі про порушення митних правил, підставою для його складання стала відповідь митних органів Туреччини, відповідно до якої повідомлено, що за вказаною експортною митною декларацією №21343100EX164816 від 24.06.2021. Відправником товарів за вищевказаною експортною декларацією є турецька компанія «Soma kozmetik sanayi ve dis tic.ltd.sti» (Туреччина), а одержувачем є ТОВ «Tec ras logistic ltd» (Україна, 79018, м. Львів, вул. О Степанівни, буд. 47). Також, відповідно наданим до Одеської митниці документам, згідно МД № UA500020/2021/200410 від 02.07.2021 та інвойсу компанії «Benjurity trade ltd» (Великобританія) від 24.06.2021 № YF8683/U/1 вартість товару складає 31581,12 дол. США доларів США.

Вказана обставина, не знайшла свого підтвердження під розгляду протоколу виходячи з наступного.

Так, 30.10.2020 між ТОВ «ДОКЛЕН ОРГ» (код ЄДРПОУ 43717680), в особі директора ОСОБА_1 та компанією «Benjurity trade ltd» (Великобританія) укладено контракт № №HB427/10 від 30.10.2020 року, відповідно до якого Продавець зобов?язується продавати, а Покупець регулярно покупати, відповідно до положень та умов викладених в контракті.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Зазначений контракт підписано в установленому законом порядку, в письмову вигляді, з актуальними реквізитами, в ньому визначені права та обов`язки сторін, строк, ціна договору.

Відповідно до положень ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недiйснiсть прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Митницею під час складання протоколу не було надано будь-якого рішення суду про визнання вказаного контракту недійсним та відсутні будь-які посилання на недійсність зазначеного правочину на підставі прямо встановлених законом норм.

Отже,контракт №№HB427/10від 30.10.2020 на момент здійснення митного оформлення товарів був дійсним, правомочним та таким, що підлягав виконанню.

В протоколіжодним чиномне обґрунтувановисновки,а такожне спростованоте,що митнеоформлення товаруздійснювалось напідставі документівнаданих дляТОВ «ДОКЛЕНОРГ» іноземнимконтрагентом підприємством-експортером «BENJURITY TRADE LTD» та відправником «SOMA KOZMETIK SANAYI VE DIS TIC. LTD STI. », а тому відсутні підстави вважати, що відомості щодо вартості товару, внесені до митної декларації, яку було подано при митному оформленні, є неправдивим. Навпаки, відомості митного органу Турецької Республіки, що використані для складання протоколу у даній справі, стосуються іншого підприємства імпортера та відповідно іншої експортно-імпортної операції.

До суду не надано будь-яких доказів та експертних досліджень щодо встановлення факту підробки документів (та/або фальсифікації їх окремих відомостей/показників), використаних ТОВ «ДОКЛЕН ОРГ», «BENJURITY TRADE LTD», «SOMA KOZMETIK SANAYI VE DIS TIC. LTD STI.», при здійсненні відповідної експортно-імпортної операції за контрактом від 30.10.2020 р. № НВ427/10.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні жодні належні та допустимі докази, які б свідчили про неправдивість відомостей, зазначених у поданій до митного контролю та оформлення разом з митною декларацією «ІМ40ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500020/2021/200410, товаросупровідних документах.

Все викладене виключає як саму подію протиправних дій, так й будь-які ознаки переміщення товарів з приховуванням від митного контролю, а відтак і на відсутність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Крім того, ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи в митному органі й в матеріалах справи відсутні підтвердження належного повідомлення.

Підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, виходячи з аналізу норм статей 458 та 487 МК України, а також статей 2, 9, 10 КУпАП, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

Усі вказані елементи складу адміністративного правопорушення є неподільним цілим. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо, хоча б один з них відсутній, або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

Митним органом не наведено та матеріали справи не відображають обставин, які характеризують інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення - місця, способу та інших особливостей його вчинення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що митним органом не надано жодних належних та допустимих доказів, які б містили фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, можливо було б стверджувати про подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості.

Такий висновок суду, узгоджується із сталою практикою Європейського суду з прав людини.

Україна 17 липня 1997 року ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав і основоположних свобод», а також Протоколи 1,2,4,7,11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (VastbergataxiAktiebolagandVulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що "…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень".

Аналогічну правову позицію визначив Постановою від 31.01.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18): один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України», принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини вказує, що усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачити повною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія.

Принцип правової визначеності є необхідним елементом принципу верховенства права. В свою чергу, вимоги державного органу, які адресовані суб`єкту господарювання під час проходження тих чи інших адміністративних процедур, мають бути аналогічними із практикою застосування таких процедур і в інших умовах.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Верховний Суд в постанові від 27.11.2018р. у справі №914/2505/17 згадує, що принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу правопорушення, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні адміністративної та кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).

Отже, суд, аналізуючи вищевикладені обставини, враховуючи наведені норми та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним вст. 62 Конституції України(тобто, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає, що вина особи у скоєні адміністративного правопорушення не доведена, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 2ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першоюстатті 527 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Суд, беручи до уваги наведені обставини та норми закону, приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 483 МК України, що є підставою для закриття провадження по справі, відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП.

На підставі вищевикладеного та керуючисьст. 62 Конституції України, ст.ст.268,460,472,527,528,529 МК України, ч.1 п.1 ст.247, ст. ст.283,284 КУпАП

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити, на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 483 МК України.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Ірина МОРОЗОВА