Постанова

від 03.09.2024 по справі 521/10057/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/34/24

Номер справи місцевого суду: 521/10057/23

Головуючий у першій інстанції Морозова І. В.

Доповідач Копіца О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Копіци О.В., секретаря судового засідання Ровенко А.С., за участю захисника Малофеєва О.В., представника Одеської митниці Держмитслужби Кептене Д.А., розглянувши апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби Євдокимова Д.А. на постанову Малиновського райсуду м. Одеси від 25.07.2023 відносно:

ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої директором ТОВ «ДОКЛЕН ОРГ», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України,

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до постанови суду 1-ої інстанції, з протоколу про порушення митних правил №0353/5000/23 від 03.03.2023 вбачається, що в рамках зовнішньоекономічного контракту від 30.10.2020 №HB427/10, укладеному між ТОВ «ДОКЛЕН ОРГ» (код ЄДРПОУ 43717680), в особі директора ОСОБА_1 та компанією «Benjurity trade ltd» (Великобританія), на умовах поставки «СРТ UA Одеса» до зони діяльності Одеської митниці Держмитслужби з Туреччини на судні закордонного плавання «Greta» прибув контейнер №CAIU8377728 з товаром «монтажна піна» вагою брутто 24990 кг. 02.07.2021 декларантом ТОВ «Сіар-групп» (код ЄДРПОУ 0044284481) ОСОБА_2 , який діяв на підставі договору про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів від 30.04.2021 №4, була підготовлена та подана митному органу митна декларація (далі МД) в режимі «ІМ40ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500020/2021/200410.

Разом з митною декларацією надано, передбачені ст. 335 МК України, документи серед яких: контракт від 30.10.2020 № HB427/10, інвойс від 24.06.2021 №YF8683/U/1, коносамент від 26.06.2021 №2021/06/EXP/003828 та інші товаросупровідні та комерційні документи. Відповідно до інформації, зазначеної у МД та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія «Benjurity trade ltd» (Великобританія), відправником товару є компанія «Soma kozmetik sanayi ve dis tic.ltd.sti» (Туреччина), а покупцем та одержувачем є ТОВ «ДОКЛЕН ОРГ» (УКРАЇНА, 79024, ЛЬВIВСЬКА ОБЛ., М. ЛЬВІВ ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н ВУЛ. ПРОМИСЛОВА, БУД. 52).

Відповідно до граф МД № UA500020/2021/200410 було заявлено товар «замазки (для ущільнення) на основі полімерів, для будівництва: монтажна піна, 25 368 шт. Згідно інвойсу компанії «Benjurity trade ltd» (Великобританія) від 24.06.2021 № YF8683/U/1 вартість товарів становить 31 581,12 дол. США, митна вартість товарів за МД від 02.07.2021 № UA500020/2021/200410 становить 864 820,55 грн.

Митні платежі до Державного бюджету України сплачено у розмірі 224 853,35 грн. 02.07.2021 після здійснення митного оформлення за МД № UA500020/2021/200410 вищевказані товари було випущено у вільний обіг.

Так, з метою з`ясування питання про автентичність поданих митним органам України документів на зазначені товари митницею ініційовано направлення запиту до митних органів Республіки Туреччини. Листом Державної митної служби України, Департаментом міжнародної взаємодії від 20.11.2023 №08-3/26-04/7.10/353 до Одеської митниці (вх. Одеська митниця від 20.01.2023 №1300/4) спрямовано відповідь, отриману на запит української сторони від митних органів Республіки Туреччини.

20.01.2023 листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби України №08-3/26-04/7.10/353 (вх.митниці №1300/4 від 20.01.2023) повідомлено Одеську митницю про те, що за результатами опрацювання отриманої відповіді митної адміністрації Республіки Туреччина від 17.11.2022 №29980007-724.01.03-UA-75202938 виявлені розбіжності у фактурній вартості товарів.

Так, під час перевірки документів які були надані при імпорті товару до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині встановлено, що фактично контейнер №CAIU8377728 з товаром (вага, найменування, кількість) оформлені у Одеській митниці за МД № UA500020/2021/ 200410 від 02.07.2021 оформлювався в режимі «експорт» до України у митних органах Туреччини за експортною митною декларацією №21343100EX164816 від 24.06.2021. Відправником товарів за вищевказаною експортною декларацією є турецька компанія «Soma kozmetik sanayi ve dis tic.ltd.sti» (Туреччина), а одержувачем є ТОВ «Tec ras logistic ltd» (Україна, 79018, м. Львів, вул. О Степанівни, буд. 47). Також, відповідно наданим до Одеської митниці документам, згідно МД № UA500020/2021/200410 від 02.07.2021 та інвойсу компанії «Benjurity trade ltd» (Великобританія) від 24.06.2021 № YF8683/U/1 вартість товару складає 31 581,12 дол. США.

Згідно отриманої відповіді держаних органів Туреччини встановлено, що фактично вартість товарів згідно експортної декларації №21343100EX164816 від 24.06.2021 та експортного інвойсу вищевказаної турецької компанії від 23.06.2021 № SOM2021000000346 складала 51 192 доларів США (1 401 846,85 грн. згідно курсу НБУ на день митного оформлення).

Тобто, різниця вартості товару складає 19 610,88 доларів США (537 026,29 грн.).

Згідно листа м/п «Одеса-порт» Одеської митниці від 06.02.2023 №7.10-28.1-01/252, різниця сум митних платежів, нарахованих та сплачених за митною вартістю, заявленою у МД, та суми митних платежів, з урахуванням отриманої відповіді митної адміністрації Республіки Туреччини становить 139 626,83 грн.

Так, за результатами опрацювання інформації наданої від митної адміністрації Республіки Туреччина стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ «ДОКЛЕН ОРГ» встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці Держмитслужби товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документах при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно, одержувача товарів та їх вартості.

Таким чином, переміщення товарів через митний кордон України на адресу ТОВ «ДОКЛЕН ОРГ» здійснено шляхом надання до митниці в якості підстави для переміщення товарів, документів які містять неправдиві дані про вартість товару. Покупцем та одержувачем вказаного товару є ТОВ «ДОКЛЕН ОРГ» в особі гр. України ОСОБА_1 , яка як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п. 43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства.

Відповідно до ст. 459 МК України при вчиненні порушень митних правил підприємствами, суб`єктами відповідальності за порушення митних правил є посадові особи цих підприємств.

Отже, на думку митного органу, директором ТОВ «ДОКЛЕН ОРГ» гр. України ОСОБА_1 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів на суму 1 401 846,85 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо вартості товарів, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд 1-ої інстанції зазначив у постанові, що митним органом не наведено та матеріали справи не відображають обставин, які характеризують інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення місця, способу та інших особливостей його вчинення, у зв`язку із чим суд прийшов до висновку, що митним органом не надано жодних належних та допустимих доказів, які б містили фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, можливо було б стверджувати про подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості.

Вимоги, наведені в апеляційних скаргах та узагальнення доводів осіб які їх подали.

В апеляційній скарзі представник Одеської Митниці Держмитслужби Євдокимов Д.А. не погодився із оскаржуваною постановою, вважає її винесеною без повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, з огляду на наступне:

- судом 1-ої інстанції не взято до уваги, що Одеською митницею з метою з`ясування питання про автентичність поданих митним органам України документів на товари, які були оформлені за МД № UA500020/2021/200410 ініційовано направлення запиту до митних органів Республіки Туреччини та отримавши відповідь від митної адміністрації Республіки Туреччина від 17.11.2022 №29980007-724.01.03- UA-75202938 та документів на зазначений запит, митницею встановлено різницю у вартості товару, що складає 19610, 88 дол. США (537026, 29 грн.), що в свою чергу, призвело недоотримання до державного бюджету митних платежів в сумі 139626, 83 грн.;

- суд 1-ої інстанції безпідставно зазначив, що ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи в митному органі, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 522 МК України, справа розглядається тільки в судді, в даному випадку в Малиновському райсуді м. Одеси, тобто митний орган не має законних підстав особисто визначати дату та час розгляду справи, при цьому Одеською митницею під час здійснення провадження на адресу реєстрації гр. ОСОБА_1 направлялись листи (№7.10-4/20-01/10/3795 від 03.03.2023, №7.10-5/20-06/10/5802 від 31.10.2022), у яких було зазначено, що розгляд справи відбудеться у Малиновському райсуді м. Одеси та відповідно до рекомендованого поштового повідомлення про вручення, лист митниці за №7.10-5/20-06/10/5802 особисто було вручено під підпис, водночас відповідно до довідок Укрпошти лист який направлявся на адресу ТОВ «Доклен ОРГ»» із закінченням терміну зберігання повернуто до митниці.

Посилаючись на наведені докази, представник митниці Євдокимов Д.А. просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати виною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості товарів безпосередніх предметів правопорушення, з конфіскацією цих товарів.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представника митного органу захисник Малофеєв В.О., в інтересах ОСОБА_1 просив залишити оскаржувану постанову без змін та зазначив, що:

- у? протоколі про адміністративне правопорушення жодним чином не обґрунтовано висновки посадової особи митного органу, а також не спростовано того, що митне оформлення товару здійснювалось на підставі документів, наданих для ТОВ «Доклен ОРГ» іноземним контрагентом - підприємством-експортером «Benjurity trade Itd» та відправником «Soma kozmetik sanayi ve dis tic.ltd.sti», а тому відсутні підстави вважати, що відомості щодо товару, внесені до митної декларації, є неправдивими;

??- митним органом України вперше було оформлено відповідний запит до митних органів респ. Туреччини лише 04.02.2022, тобто майже через 7 місяців після завершення процедури митного оформлення імпортного товару, внаслідок чого, з огляду на практику Одеського апеляційного суду, строки накладення адміністративного стягнення наразі спливли;

- рішенням Конституційного Суду України від 05.07.2023 у справі №3-46/2022 абз. 2 ч. 1 ст. 483 МК України визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Заслухавши пояснення представника Одеської Митниці Держмитслужби, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, думку захисника який заперечував проти її задоволення, перевіривши доводи апеляційної скарги та повторно дослідивши докази, апеляційний суд приходить до висновків про наступне.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (VastbergataxiAktiebolagandVulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що "…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень".

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до приписів ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1ст.495МК Українивстановлює,що доказамиу справіпро порушеннямитних правилє будь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку встановлюютьсянаявність абовідсутність порушеннямитних правил,винність особиу йоговчиненні таінші обставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Такі данівстановлюються: 1)протоколом пропорушення митнихправил,протоколами процесуальнихдій,додатками дозазначених протоколів; 2)поясненнями свідків; 3)поясненнями особи,яка притягуєтьсядо відповідальності; 4)висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Обґрунтовуючи оскаржувану постанову, суд 1-ої інстанції послався на те, що матеріали справи не містять доказів визнання контракту № НВ427/10 від 30.10.2020 недійсним, а також митним органом не здобуто такої сукупності доказів, яка обґрунтовувала б зроблені у протоколі висновки, внаслідок чого суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого їй порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Апеляційний суд на підставі аналізу матеріалів справи, погоджується з такими висновками суду з таких підстав.

Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає адміністративну відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданняморгану доходіві зборівяк підставидля переміщеннятоварів підробленихдокументів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Склад правопорушення наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Суб`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 правопорушення передбачає наявність прямого умислу.

Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бутигромадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами посадові особи цих підприємств.

В свою чергу, апеляційний суд окремо зауважує на роз`ясненні, яке міститься у п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005, відповідно до якого судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Декларування, відповідно до вимог ч. 1 ст. 257 МК України, здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до матеріалів справи, 30.10.2020 між ТОВ «ДОКЛЕН ОРГ», в особі директора ОСОБА_1 та компанією «Benjurity trade ltd» (Великобританія) укладено контракт № №HB427/10 від 30.10.2020 року, відповідно до якого Продавець зобов?язується продавати, а Покупець регулярно покупати, відповідно до положень та умов викладених в контракті.

В рамках зазначеного контракту на умовах поставки «СРТ UA Одеса» до зони діяльності Одеської митниці Держмитслужби з Туреччини на судні закордонного плавання «Greta» прибув контейнер №CAIU8377728 з товаром «монтажна піна » вагою брутто 24990 кг. 02.07.2021 декларантом ТОВ «Сіар-групп» ОСОБА_2 , який діяв на підставі договору про надання послуг по декларуванню та митному оформленні товарів від 30.04.2021 №4, була підготовлена та подана митному органу митна декларація (далі МД) в режимі «ІМ40ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500020/2021/200410.

Разом з митною декларацією надано передбачені ст. 335 МК України документи серед яких: контракт від 30.10.2020 № HB427/10, інвойс від 24.06.2021 №YF8683/U/1, коносамент від 26.06.2021 №2021/06/EXP/003828 та інші товаросупровідні та комерційні документи. Відповідно до інформації, зазначеної у МД та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія «Benjurity trade ltd» (Великобританія), відправником товару є компанія «Soma kozmetik sanayi ve dis tic.ltd.sti» (Туреччина), а покупцем та одержувачем є ТОВ «ДОКЛЕН ОРГ».

Відповідно до граф МД № UA500020/2021/200410 було заявлено товар «замазки (для ущільнення) на основі полімерів, для будівництва: монтажна піна, 25368 шт.». Згідно інвойсу компанії «Benjurity trade ltd» (Великобританія) від 24.06.2021 № YF8683/U/1 вартість товарів становить 31581,12 дол. США, митна вартість товарів за МД від 02.07.2021 № UA500020/2021/200410 становить 864 820,55 грн.

Надаючи оцінку твердженням представника митниці з приводу зазначення у митній декларації неправдивих відомостей з приводу вартості товару, апеляційний суд наголошує на тому, що факт підробки документів повинен доводитись певними засобами доказування, як наприклад, результатами проведених експертних досліджень, які у матеріалах справи відсутні.

Що стосується посилань апелянта з приводу відповіді митої адміністрації Республіки Туреччина від 17.11.2022 №29980007-724.01.03-UA-75202938 та документів на зазначений запит, відповідно до яких митницею встановлено різницю у вартості товару, що складає 19610, 88 дол. США (537026, 29 грн.), апеляційний суд зауважує, що відомості митного органу Турецької Республіки, які були використані для складання протоколу по даній справі стосуються іншого підприємства імпортера, відповідно іншої експортно-імпортної операції.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд наголошує на тому, що матеріали даної справи не містять належних та допустимих доказів щодо недійсності зовнішньоекономічних контрактів від 18.05.2022 №TST-180522-SFR, від 20.01.2022 №TST-200122-PR, від 17.05.2022 №TST-170522-SFR, укладених між ТОВ «ТАЛСТАКТИВ» та компанією «Borko Trade Hungary Kft», в тому числі й у зв`язку із їх підробкою, а сам суд не наділений повноваженнями встановлювати дійсність чи недійсність зовнішньоекономічного контракту.

У цьому контексті апеляційний суд враховує презумпцію правомірності правочину, яка закріплена у ст. 204 ЦК України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Апеляційний суд зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачяться на користь її невинуватості. Суд не може обґрунтовувати своє рішення сумнівами та припущеннями.

Проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що митним органом не надано беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 як суб`єктом правопорушення були вчинені дії, спрямовані на поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, що містять неправдиві дані.

Один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права та суб`єктом владних повноважень, передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Зазначена позиція апеляційного суду узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №760/10803/15-а (провадження №К/9901/19074/18).

Апеляційний суд приймає до уваги доводи представника митниці з приводу повідомлення ОСОБА_1 про складення відносно неї протоколу, однак зауважує, що зазначені обставини не спростовують висновки суду про відсутність в її діях складу правопорушення.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд констатує, що в даному випадку посадовими особами митного органу не було доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, у зв`язку із чим суд 1-ої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх належним чином, дійшов обґрунтованого та вірного висновку про відсутність в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Відтак, апеляційний суд вважає постанову суду 1-ої інстанції законною, обґрунтованою та вмотивованою, у зв`язку з чим не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги представника Одеської митниці Держмитслужби.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 7, 293, 294 КУпАП, ст.ст. 486, 489 МК України апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеськоїмитниці ДержмитслужбиЄвдокимова Д.А. залишити без задоволення.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 25.07.2023, якою провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК Україні відносно ОСОБА_1 закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу зазначеного адміністративного правопорушення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення є остаточною та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца