Ухвала

від 02.08.2023 по справі 904/4330/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

02.08.2023м. ДніпроСправа № 904/4330/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В. розглянувши заяву Головного управління ДПС в Одеській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені М.О. Посмітного" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ЄДРПОУ 33473916) про визнання грошових вимог на загальну суму 593 871,90грн.

Представники:

від АТ КБ Приватбанк представник Труфанова О.С. дов. № 4532-К-Н-О від 13.10.20р.

від ГУ ДПС в Одеській області представник Поліщук Д.О. дов. від 18.07.23р.

від боржника представник Дикаленко А.В. дов. № 339 від 14.05.21р.

ВСТАНОВИВ:

Справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені М.О. Посмітного" перебуває на стадії ліквідації.

25.05.2023р. до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшла заява до ТОВ "Агрофірма імені М.О. Посмітного" про визнання грошових вимог на загальну суму 593 871,90 грн.

Ухвалою господарського суду від 26.05.23р. прийнято заяву Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені М.О. Посмітного" про визнання грошових вимог на загальну суму 593 871,90 грн. до розгляду. Призначено судове засідання для розгляду заяви Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені М.О. Посмітного" про визнання грошових вимог на загальну суму 593 871,90 грн. на 13.06.2023р. о 12:50год. Явку учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання визнано обов`язковою.

Ухвалою господарського суду від 31.05.23р. виправлено описку в мотивувальній та резолютивній частині ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2023р. у справі №904/4330/15, виклавши мотивувальну та резолютивну частину ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2023р. в наступній редакції: Призначено судове засідання для розгляду заяви Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені М.О. Посмітного" про визнання грошових вимог на загальну суму 593 871,90 грн. на 14.06.2023р. о 12:50год.

Ухвалою господарського суду від 14.06.23р. відкладено розгляд заяви Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені М.О. Посмітного" про визнання грошових вимог на загальну суму 593 871,90 грн. на 18.07.2023р. о 11:30год. Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області - надати суду заперечення (пояснення) на повідомлення ліквідатора про відхилення заявлених кредиторських вимог та застосування до заяви строків позовної давності, надати суду докази надсилання заперечень (пояснень) на повідомлення ліквідатора на адресу ліквідатора. Явку учасників провадження у справі про банкрутство, ліквідатора та представника ГУ ДПС в Одеській області у судове засідання визнано обов`язковою.

Ухвалою господарського суду від 18.07.23р. заяву ліквідатора № 02-06/176 від 13.07.23р. про застосування строків позовної давності - прийнято до розгляду. Відкладено розгляд заяви Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені М.О. Посмітного" про визнання грошових вимог на загальну суму 593 871,90 грн. на 02.08.2023р. о 12:00год. Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області - надати суду заперечення (пояснення) на повідомлення ліквідатора про відхилення заявлених кредиторських вимог та застосування до заяви строків позовної давності та заяву ліквідатора про застосування строків позовної давності, надати суду докази надсилання заперечень (пояснень) на повідомлення ліквідатора на адресу ліквідатора. Явку учасників провадження у справі про банкрутство, ліквідатора та представника ГУ ДПС в Одеській області у судове засідання визнано обов`язковою.

Ухвалою господарського суду від 31.07.23р. заяву представника Головного управління ДПС в Одеській області від 28.07.23р. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів - задоволено. Судове засідання відкладене на 02.08.2023р. о 12:00год., відбудеться в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань №3-409 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1 в режимі відеоконференції за допомогою "підсистема відеоконференцзв`язку ЄСІТС" (https://vkz.court.gov.ua).

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Розглянувши в судовому засіданні 02.08.2023р. заяву Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені М.О. Посмітного" про визнання грошових вимог на загальну суму 593 871,90 грн., заслухавши присутніх учасників провадження у справі про банкрутство, господарський суд встановив наступне.

В обґрунтування поданої заяви представник Головного управління ДПС в Одеській області зазначив, що за даними Головного управління ДПС в Одеській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені М.О. Посмітного» перебувало на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Дніпропетровській області, Правобережній державній податковій інспекції (Центральний район м. Дніпра).

Головне управління ДПС в Одеській області зазначає, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а саме на орган державної податкової служби України, що визначено ст. 61 Податкового кодексу України 02.12.2010р. №2755VІ (зі змінами та доповненнями).

Згідно п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; крім того, п. 36.5. ст.36 Податкового кодексу України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Станом на 16.05.2023 року, відповідно до розрахунків заборгованості, довідки-розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені М.О. Посмітного» перед бюджетом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості; по орендній платі з юридичних осіб та по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків становить 593 871,90 грн.

Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості виникла в результаті: нарахування по податковій декларації №9018355893 від 19.02.2015 року на загальну суму 25,04 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018355893 від 19.02.2015 року на загальну суму 202,97 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018355893 від 19.02.2015 року на загальну суму 1 085,00 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018355893 від 19.02.2015 року на загальну суму 3 329,16 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018355893 від 19.02.2015 року на загальну суму 1 639,29 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018355893 від 19.02.2015 року на загальну суму 513,04 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018355893 від 19.02.2015 року на загальну суму 62,51 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018355893 від 19.02.2015 року на загальну суму 104,54 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018355893 від 19.02.2015 року на загальну суму 322,98 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018355893 від 19.02.2015 року на загальну суму 195,26 грн. (основний платіж).

Платнику податків була нарахована пеня на загальну суму - 927,74 грн., відповідно до п.п. 129.1.2 ст. 129 Податкового кодексу України.

Заборгованість по орендній платі з юридичних осіб виникла в результаті: нарахування по податковій декларації №9018836280 від 19.02.2015 року на загальну суму 10 600,93 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018836280 від 19.02.2015 року на загальну суму 10 600,98 грн. (основний платіж).

Платнику податків була нарахована пеня на загальну суму - 1 180,04 грн., відповідно до п.п. 129.1.2 ст. 129 Податкового кодексу України.

Заборгованість по орендній платі з юридичних осіб виникла в результаті: нарахування по податковій декларації №9018725910 від 19.02.2015 року на загальну суму 4 706,42 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018725910 від 19.02.2015 року на загальну суму 4 706,42 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018725910 від 19.02.2015 року на загальну суму 4 706,42 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018725910 від 19.02.2015 року на загальну суму 4 706,42 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018725910 від 19.02.2015 року на загальну суму 4 706,42 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018725910 від 19.02.2015 року на загальну суму 4 706,42 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018725910 від 19.02.2015 року на загальну суму 4 706,42 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018725910 від 19.02.2015 року на загальну суму 4 706,34 грн. (основний платіж).

Заборгованість по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків виникла в результаті: нарахування по податковій декларації №9018507500 від 19.02.2015 року на загальну суму 158 300,07 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018507500 від 19.02.2015 року на загальну суму 77 766,83 грн. (основний платіж).

Заборгованість по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків виникла в результаті: нарахування по податковій декларації №9018481650 від 19.02.2015 року на загальну суму 196 860,79 грн. (основний платіж); нарахування по податковій декларації №9018481650 від 19.02.2015 року на загальну суму 98 430,68 грн. (основний платіж).

Згідно із п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг -сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так відповідно до п. 58.3. ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

П. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Вищий адміністративний суд України в своєму листі від 09.04.2012 року №1017/11/13-12 роз`яснює тлумачення терміна «надіслання» податкової вимоги, так термін «надіслання» податкової вимоги в контексті норми п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України означає відправлення податкової вимоги платникові податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу такого платника податків.

Відповідно в разі використання поштового способу інформування платника податків про наявність у нього податкового боргу право на внесення подання про стягнення податкового боргу виникає у податкового органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня відправлення платнику податків податкової вимоги рекомендованим листом із повідомленням про вручення, незалежно від дати фактичного отримання цієї податкової вимоги платником податків, вказаної в повідомленні про вручення.

Згідно із п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг -сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

П. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у

податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно п. 15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Отже, наразі загальна сума заборгованості ТОВ «Агрофірма імені М.О. Посмітного» перед Головним управлінням ДПС в Одеській області становить 593 871,90 грн., а тому представник Головного управління ДПС в Одеській області просить суд визнати грошові вимоги до боржника на загальну суму 593 871,90 грн.

Представник ліквідатора в судовому засіданні заперечив проти визнання заявлених Головним управлінням ДПС в Одеській області кредиторських вимог до ТОВ «Агрофірма імені М.О. Посмітного» та просить суд в задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська область, місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання кредиторських вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені М.О. Посмітного» (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22) відмовити та застосувати до заяви Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська область, місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5, код ЄДРПОУ 43142370) строки давності відповідно до ст. 102 ПК України.

Представник Головного управління ДПС в Одеській області не погодився з запереченнями представника ліквідатора щодо строків давності відповідно до ст. 102 ПК України, оскільки вважає, що дані строки давності застосовуються лише до сум податкового боргу, які стягуються податковим органом, а подання заяви з грошовими вимогами на думку представника не є стягненням, а отже до даних кредиторських вимогах не може застосовуватись строки давності відповідно до ст. 102 ПК України.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне.

Щодо сплати податків ТОВ «Агрофірма імені М.О. Посмітного» за І квартал 2015 року представник ліквідатора в судовому засіданні повідомив суд, що ліквідатор ТОВ «Агрофірма імені М.О. Посмітного» звернувся до бухгалтера підприємства із запитом на підтвердження інформації вказаної в заяві Головного управлінням ДПС в Одеській області. Колишній бухгалтер ТОВ «Агрофірма імені М.О. Посмітного» пояснила, що через арешт всіх рахунків підприємства, між ТОВ «Агрофірма імені М.О. Посмітного» та ТОВ «Племінний завод імені Посмітного» був укладений Договір доручення №24/04-2015ПЗ від 24.04.2015 року, предметом якого була сплата податків та інших обов`язкових платежів до 29.04.2016 року за Довірителя. Тобто, ТОВ «Агрофірма імені М.О. Посмітного» сплатило податки за І квартал 2015 року, вказаний договір та платіжні доручення про сплату додані до повідомлення ліквідатора.

В подальшому, постановою господарського суду від 03.06.2015 року ТОВ «Агрофірма імені М.О. Посмітного» визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру.

Пунктом 203.2 ст. 203 ПКУ визначено, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 ПКУ для подання податкової декларації.

Наслідки визнання боржника банкрутом визначені положеннями статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до частини першої якої з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Кодексом; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

В постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14, відповідно до якого боржник у справі про банкрутство, щодо якого ухвалене рішення про визнання його банкрутом, має право на легітимне очікування бути звільненим від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Легітимні очікування боржника безпосередньо випливають із частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Характеристика очікувань боржника як легітимних поєднує в собі їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, та обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Звільнення від обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом (частина перша статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, частина перша статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства), що в свою чергу зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання. Причому на такі сподівання боржника не впливають вчинені ліквідатором непослідовні дії з подання звітності до податкового органу.

З дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у нього не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які були нараховані за період після визнання боржника банкрутом, оскільки положеннями частини першої статті 38 Закону про банкрутство, які аналогічні за змістом положенням частини першої статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства, передбачено підставу для припинення обов`язку боржника, якого визнано банкрутом, щодо обчислення та сплати податків і зборів (обов`язкових платежів). Самостійне подання ліквідатором звітності до податкового органу не є винятком з цього правила (п. 10.1 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.01.2021 у справі № 916/4181/14).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.03.2019 р. у справі № 910/14827/16, від 09.10.2019 р. у справі № 913/412/16, від 28 липня 2022 року у справі № 904/2166/20.

Отже, враховуючи положення КУзПБ, ПК України, заявлені кредитором - Головним управлінням ДПС в Одеській області до банкрута грошові вимоги за II квартал III квартал IV квартал задоволенню не підлягають, оскільки термін сплати настав у період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Стосовно застосування спеціального строку давності господарський суд зазначає, що в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справа №43/75-15/7-б зазначено: «Приписами пункту 102.4 ст. 102 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

21. Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

22. При розгляді грошових вимог податкової інспекції до боржника, як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника, господарському суду належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який частиною 102.4. статті 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (висновок про застосування норм права, який викладений у пункті 32 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16).

23. Колегія суддів суду касаційної інстанції враховує те, що якщо протягом зазначеного строку (1095 днів) контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (пункт 102.1. ст. 102 ПК України).

24. Верховний Суд у поставі від 06.02.2018 по справі №807/2097/16 №К/9901/99/17 зазначив, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.»

В Постанові Центрального апеляційного господарського суду зазначено: «Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, зокрема, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податковим кодексом України передбачено також і положення щодо списання податкового боргу, яке врегульовано наступним чином.

Абзацом 1 п. 102.1. ст. 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, строк давності складає 1095 календарних днів.

Враховуючи наведені норми законодавства, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку про те, що ПК України встановлено граничний строк для визначення контролюючим органом розміру податкового боргу, який починається за наслідком прийняття рішення податкового органу або самостійного декларування боржником податкових зобов`язань, та не може перевищувати 1095 календарних днів з моменту самостійного декларування податкових зобов`язань або прийняття відповідного рішення про нарахування податкового боргу контролюючим органом. Після закінчення 1095-денного строку податковий орган вже не може вживати заходів до стягнення податкової заборгованості у будь-якому порядку (судовому чи позасудовому), оскільки за наслідком закінчення цього строку податкове зобов`язання визнається безнадійним в силу статті 101 Податкового кодексу України, а борг підлягає списанню в обов`язковому порядку.

Отже, 1095-денний строк є спеціальним строком давності для звернення контролюючого органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується в силу закону.»

Кредиторські вимоги, які були заявлені Головним управлінням ДПС в Одеській області виникли на підставі поданих боржником декларацій від 19.02.2015. З відповідною заявою до суду податковий орган звернувся лише 25.05.2023, тобто після спливу визначеного ст. 102 ПК України 1095-денного строку.

Крім того, представник ліквідатора звернув увагу суду, що податковий борг нарахований за 2015 рік, а заявник звернувся до суду лише зараз, отже після строку позовної давності, встановленого статтею 256 Цивільного кодексу України.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15, згідно з яким у справі про банкрутство при розгляді кредиторських грошових вимог до боржника застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 "Позовна давність" ЦК України.

Практика Європейського суду з прав людини у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" має бути застосована при розгляді справ, як джерело права.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти росії").

Тобто, зі спливом позовної давності кредитор у зобов`язанні втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов`язку. Так само боржник зі спливом строку позовної давності одержує вигоду захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов`язку.

Стосовно податкової вимоги слід наголосити, що відповідно до статті 59.1. ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

59.3. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Представник ліквідатора зазначив, що наразі у ліквідатора немає відомостей щодо отримання податкової вимоги підприємством через великий сплив часу. Але до заяви з грошовими вимогами, Головним управлінням ДПС в Одеській області також не долучено податкову вимогу з доказами її вручення банкруту.

Відповідно до ст. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, Головним управлінням ДПС в Одеській області не застосовувались заходи, спрямовані на погашення податкового боргу.

У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).

У постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/21939/15 наведено висновок про застосування норм права, відповідно до якого на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.

Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Крім того, господарський суд зазначає, що в розумінні діючого законодавства визнання грошових вимог кредитора та внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів по суті є стягненням, оскільки у разі реалізації майна боржника отримані грошові кошти будуть направлені на погашення кредиторських вимог кредиторів, що прирівнюється до стягнення боргу.

Отже, з огляду на вищевикладене господарський суд погоджується з ліквідатором та зазначає, що у ліквідатора ТОВ «Агрофірма імені М.О. Посмітного» відсутні підстави для визнання грошових вимог Головного управління ДПС в Одеській області у розмірі 593 871,90 грн., оскільки грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області виникли на підставі поданих боржником декларацій від 19.02.2015, а податковий орган звернувся до суду з відповідною заявою лише 25.05.2023, тобто після спливу визначеного ст. 102 ПК України 1095-денного строку.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вирішив грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області про визнання кредиторських вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені М.О. Посмітного» відхилити та застосувати до заяви Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська область, місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5, код ЄДРПОУ 43142370) строки давності у відповідності до ст. 102 Податкового кодексу України.

Керуючись ст. ст. 45, 46, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 102 Податкового кодексу України, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Застосувати до заяви Головного управління ДПС в Одеській області (65044, Одеська область, місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5, код ЄДРПОУ 43142370) строки давності у відповідності до ст. 102 Податкового кодексу України.

Грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області про визнання кредиторських вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені М.О. Посмітного» відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у 10-ти денний строк до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Ухвала підписана - 03.08.2023р.

Копію ухвали направити ліквідатору, ГУ ДПС в Одеській області.

Суддя І.В. Владимиренко