Рішення

від 19.07.2023 по справі 908/817/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/77/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2023 Справа № 908/817/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянув матеріали справи

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (електрона пошта: tuvaykin.rv@teploseti.zp.ua; бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091; код ЄДРПОУ 32121458)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавр-2007" (електрона пошта: arial.post.office@gmail.com; вул. Карпенка-Карого, буд. 47, м. Запоріжжя, 69084; код ЄДРПОУ 35300429)

про стягнення 527 203,60 грн.,

За участю представників сторін:

Від позивача: Тувайкін Р.В., довіреність № 538/20-23 від 30.12.2022, юрисконсульт;

Від відповідача: Леліков С.О., ордер АР № 1124720 від 15.05.2023, посвідчення ЗП001569 від 28.02.2018, адвокат;

СУТЬ СПОРУ

14.03.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну "Міські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавр-2007" про стягнення 520 488,73 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 справу №908/817/23 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.03.2023 (суддя Проскуряков К.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/817/23 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.04.2023 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

10.04.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавр-2007" на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву № 07/07 від 05.04.2023 (вх. № 7432/08-08/23 від 10.04.2023), згідно якого відповідач заперечив проти позовних вимог у повному обсязі та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.04.2023 № 908/817/23 (суддя Проскуряков К.В.) розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 15.05.2023 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

09.05.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавр-2007" на адресу суду надійшли письмові пояснення № 08/07 від 01.05.2023 (вх. № 10075/08-08/23 від 019.05.2023), згідно яких відповідач заперечив проти позовних вимог та зазначив, що теплова енергія отримана від позивача на підставі іншого договору, який укладено з того ж самого предмету між тими самими сторонами та який є діючим, адже юридичні підставами для його припинення не настали. З урахуванням викладеного, відповідач ставить під сумнів всі розрахунки здійснені позивачем на підставі індивідуального договору № 72216591 від 01.11.2021.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.05.2023 № 908/817/23 (суддя Проскуряков К.В.) продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 19.06.2023, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 12.06.2023 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

25.05.2023 від Концерну "Міські теплові мережі" до суду надійшла заява № 06/67-1 від 25.05.2023 (вх. № 11360/08-08/23 від 25.05.2023) про збільшення розміру позовних вимог до 527 203,60 грн., у якій Позивач вказав, що згідно із наданими до відзиву на позовну заяву документами, у 2012 році Відповідачем була проведена реконструкція нежитлових приміщень №8 та №9 за адресою бульвар Центральний, 3 у м. Запоріжжя, внаслідок чого утворилося приміщення №328, загальною площею 447,8 кв.м. Враховуючи зазначене, Позивачем сформований новий розрахунок заборгованості на загальну площу нежитлових приміщень №324 (1230 кв.м.) та №328 (447,8 кв.м.), яка становить 1677,8 кв.м. (1230,0 + 447,8 = 1677,8) відповідно до якого, заборгованість Відповідача перед Позивачем за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії №72216591 від 01.11.2021р. за період з листопада 2021 року по січень 2023 року збільшилася та складає 527 203,60 грн. яку він просить стягнути з відповідача. У відповідності до ч. 3 ст. 163 ГПК України до заяви про збільшення розміру позовних вимог № 06/67-1 від 25.05.2023 позивачем додано оригінал платіжного доручення № 7571 від 09.08.2022 про сплату судового збору в розмірі 248,10 грн.

Крім цього, 25.05.2023 від Концерну "Міські теплові мережі" до суду надійшла відповідь на відзив № 06/67-1 від 23.05.2023 (вх. № 11368/08-08/23 від 25.05.2023), згідно якої позивач посилається на необґрунтованість заперечень викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.06.2023 № 908/817/23 (суддя Проскуряков К.В.) прийнято до розгляду заяву Концерну "Міські теплові мережі" № 06/67-1 від 25.05.2023 (вх. № 11360/08-08/23 від 25.05.2023) про збільшення розміру позовних вимог до суми 527 203,60 грн. Закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 19.06.2023 о 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Також, 19.06.2023 від ТОВ "Лавр-2007" до суду надійшли письмові заперечення № 146 від 19.05.2023 (вх. № 13144/08-08/23 від 19.06.2023) щодо позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.06.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.07.2023 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Ухвалою суду від 12.07.2023 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 18.07.2023 о 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, в якому оголошено перерву до 19.07.2023 о 14 год. 30 хв.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 19.07.2023 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Акорд", в якому було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості на підставі індивідуального договору про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії №72216591 від 01.11.2021 за період з листопада 2021 по січень 2023 на загальну суму 520 488,73 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 628, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 3, 193, 232, 275-277 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив посилаючись у відзиві на позовну заяву на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №27141274 від 23.09.2014р. у власності ТОВ «Лавр-2007» знаходяться нежитлові приміщення №324, (літ.А2-10, АЗ-2) загальною площею 1230 кв.м, а також, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно №4173620 від 30.05.2013р. - нежитлове приміщення №328 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 71359423101), літ.А9, А1 загальною площею 447,8 кв.м, за адресою бул. Центральний, 3 в м.Запоріжжя. В 2012р. була проведена реконструкція нежитлових приміщень №8 та №9 та утворилося приміщення №328. Відповідно до розпорядження РА ЗМР по Орджонікідзевському району №167р від 13.05.2013р. «Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості, нежитловому приміщенню № 328 по бул. Центральний, 3 в м.Запоріжжя» вище зазначеному об`єкту нерухомості присвоєно поштову адресу приміщенню №328. Таким чином, станом на 2013р. нежитлові приміщення №8 та №9 за технічним паспортом погашені та утворене приміщення №328. Всього загальна площа нежитлових приміщень №324 та №328 становить 1677,8 кв.м, що не відповідає заявленій площі в позовній заяві - 1693,8 кв.м. Також між сторонами відсутні будь - які договірні відносини які би регламентувались типовим індивідуальним договором №72216591 від 01.11.2021 року, оскільки ще 01 жовтня 2007р. року між сторонами укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді №203013. Вважає, що стаття 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» регламентує укладення договору про обслуговування внутрішньо будинкових систем, а не договору про постачання теплової енергії, а тому посилання Позивача на приписи цієї статті взагалі не має відношення до предмету спору. У цій справі співвласник багатоквартирного будинку (Відповідач) обрав для себе відповідну систему співпраці із Позивачем, та уклав відповідний договір - від 01 жовтня 2007 року за № 203013, а тому укладення типового індивідуального договору №72216591 не могло відбутись в силу приписів чинного законодавства. Крім цього ТОВ «Лавр-2007» направляв на адресу Концерну «Міські теплові мережі» лист №20/12/2021 від 20.12.2021р., яким заперечував щодо актів приймання-передачі послуг за листопад 2021р. та наголошував на їх безпідставність, не прийняття типового публічного договору, звертав увагу позивача на чинність укладених договорів, в тому числі і договору №203013 від 01 жовтня 2007р. Відповідач не вчиняв та не мав наміру вчиняти будь які дії, направлені на акцептування умов нових публічних договорів з Концерном «Міські теплові мережі», відтак, їх умови сторонами не є погоджені. ТОВ «Лавр-2007» не надавав Концерну підписаної заяви-приєднання, жоден рахунок, виставлений за публічним договором приєднання відповідачем не сплачений, факт отримання послуги позивачем не доведений. Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №382 від 23.10.2021 р. «Про початок опалювального періоду 2021-2022 років у м.Запоріжжя», Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №410 від 31.10.2022 р. «Про початок опалювального періоду 2022-2023 років у м.Запоріжжя» та №126 від 29.03.2022р. «Про закінчення опалювального періоду 2021-2022 років у м.Запоріжжя» свідчать про початок та закінчення опалювального періоду в 2021-2022, 2022-2023 років у м.Запоріжжя, а не про що факт отримання послуги постачання теплової енергії відповідачем. Стосовно актів ГОТЕ (групи обліку теплової енергії) як доказу отримання послуги постачання теплової енергії відповідачем зазначені акти складені та підписані представником позивача, підписи представника відповідача та представника керуючої компанії відсутні. Отже на даний час між сторонами продовжує діяти договір про постачання теплової енергії у гарячій воді від 01 жовтня 2007 року за № 203013, який не припинявся та не розривався із підстав передбачених п. 10.2 Договору чи ст188 Господарського кодексу України. Жодних пояснень, щодо того, яким чином Позивач здійснював розрахунок об`єму спожитої теплової енергії ним не наведено. Умови договору, який регулював спірні правовідносини не змінювались протягом опалювальних сезонів 2020 - 2021 років, 2021 - 2022 років, 2022 - 2023 років, параметри приміщення (його площа) також не змінювалось, середньомісячні температури в опалювальному сезоні 2021 - 2022, 2022 - 2023 років були стабільно вищими ніж у попередньому, атому тепла для опалювання приміщення затрачалось менше, натомість як випливає із рахунків Позивача за вказані два опалювальні сезони він чомусь вважав, що Відповідач спожив теплової енергії у більш теплому опалювальному сезоні більше. Просить у задоволенні позову відмовити.

У своїй відповіді на відзив від 23.05.2023р. Позивач вказав, що згідно із п. 6 частини 1 статті 1 7 статті 14 Частиною 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Постановами Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021 та №1023 від 08.09.2021 та виходячи зі змісту статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та станом на 01.11.2021 року не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважатимуться укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленою Правилами, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 №1022. ТИПОВИЙ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ДОГОВІР про надання послуги з постачання теплової енергії №72216591 за адресою м. Запоріжжя, бульвар Центральний, буд. №3 між Позивачем та ТОВ «Лавр-2007» з 01 листопада 2021 року є укладеним через відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-деного строку з моменту його опублікування (02.10.2021 року). В свою чергу, договір №203013 від 01.10.2007 припинив свою дію 01.11.2021 року. При зверненні з позовною заявою Позивачем допущено описку, щодо зазначення площі приміщень, на яку нарахована сума в розмірі 520 488,73 грн. за надану послугу з постачання теплової енергії. Зазначена сума нарахована на площу 1650,6 кв.м. (1186,8 +463,8), що підтверджується наданими до позовної заяви рахунками за надані послуги за договором №72216591. Наданий до позовної заяви розрахунок заборгованості в розмірі 520 488,73 грн. був нарахований на загальну площу приміщень 1650,6 кв.м., яка менше фактичної площі приміщень 1677,8 кв.м., тому й фактична сума заборгованості в розмірі 527 203,60 грн.,яка зазначена в розрахунку, який надається Позивачем разом із іншими документами до відповіді на відзив, більше суми, зазначеної у позовній заяві. Відповідач є власником нежитлових приміщень №324 і №328, які знаходяться в багатоквартирному житловому будинку по бульвару Центральному, буд. №3 у місті Запоріжжя. Факт отримання послуг з постачання теплової енергії до житлового будинку за адресою м. Запоріжжя, бульвар Центральний, 3, в якому знаходяться приміщення Відповідача, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2021-2022 рр., відповідно до яких Позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі (відповідні рішення містяться на офіційному сайті ЗМР). Також, Відповідач не спростовує сам факт отримання послуг, однак зазначає, що отримав послуги за іншим договором (договір №203013 від 01.10.2007). Враховуючи знаходження приміщення Відповідача в багатоквартирному будинку, відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення - вказане приміщення є опалювальним. Житловий будинок №3 по бульвару Центральному має два окремих інженерних вводи, які обладнані вузлами комерційного обліку теплової енергії. Нежитлові приміщення Відповідача обладнані розподільчим вузлом обліку. Система опалення нежитлових приміщень Відповідача має сумісну з житловим будинком систему опалення. Загальна площа нежитлових приміщень Відповідача становить 1677,8 кв.м. Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року №358 внесено зміни до «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315», яка набрала чинність з 28.01.2022р. (надалі-Методика №315). Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузла розподільного обліку теплової енергії відповідно до Методики №315. Дана методика визначає можливість нараховувати плату усім споживачам будинку (як житловим так и не житловим) за однаковими умовами розподілу, а саме пропорційно опалювальної площі. Споживачі, приміщення яких обладнане індивідуальним опаленням чи індивідуальним вузлом обліку тепла, зобов`язані сплачувати за місця загального користування по загальнобудинковому лічильнику та дотримуватись мінімальної частки споживання теплової енергії в опалювальному приміщенні. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії. У разі відсутності змін у показах розподільчого приладу обліку вбачається порушення споживачем вимог щодо мінімального споживання теплової енергії у розрахунковому періоді і такому споживачу у відповідності до вимог Методики здійснюються донарахування обсягу спожитої теплової енергії. Позивачем враховані « 0» показники приладу обліку Відповідача за адресою споживання послуги з постачання теплової енергії: бульвар Центральний, буд. №3 у м. Запоріжжя. Нарахування проведені згідно Методики №315 розподілу між споживачами обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, відповідно до вищенаведених положень зазначеної Методики. Починаючи з січня 2022 року Концерном «МТМ» здійснено перерозподіл між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлях комунальних послуг з постачання теплової енергії з урахуванням внесених змін до Методики розподілу №315. У рахунках за лютий та березень 2022року здійснені нарахування згідно внесених змін до Методики розподілу №315. Протягом лютого 2022року Концерном «МТМ» було приведено у відповідність програмні продукти підприємства до оновлених вимог Методики розподілу №315. Концерном «МТМ» у січні 2022р. було перевірено та донараховано мінімальну частку споживання теплової енергії нежитловім приміщенням. У зв`язку із тим, що вказані зміни внесені з січня 2022 року, в березні 2022 року Позивачем здійснено перерозподіл спожитих послуг в житлових будинках згідно змін до Методики-№315 внесених Наказом №358 від 28.12.2021р. та виконано перерахунок нарахувань всім споживачам, приміщення яких вбудовані в житлові будинки за січень 2022р. Суми перерахунку за січень 2022р., згідно Наказу №358 від 28.12.2021р., були відображені в рахунках на сплату за спожиті послуги з постачання теплової енергії за березень 2022р. «Послуга з постачання теплової енергії (умовно-змінна частина тарифу)». До матеріалів справи долучені рахунки за надані послуги за договором №72216591. Крім того, додатково, Позивач надана детальна інформація щодо нарахувань за послугу з постачання теплової енергії як на будинок в цілому так і на приміщення Відповідача окремо. Із рахунків та детальної інформації видно всі необхідні дані, а саме: покази приладів обліку, скільки спожито іншими нежитловими приміщеннями, навантаження приміщення споживача та житлової частини. Відповідно до умов укладених договорів плата виконавцю складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування. Плата за абонентське обслуговування включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги , здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води. Концерном «Міські теплові мережі» абонентська плата розрахована відповідно до річних планових витрат на зазначені функції та не залежить від обсягів спожитих послуг. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця та не залежить від обсягів послуг. В рахунках на оплату спожитої послуги та на сайті Концерну «МТМ», у відповідності до вимог законодавства, міститься інформація щодо встановленого приладу комерційного обліку (за яким відбуваються нарахування на будинок/будівлю), опалювальної площі будинку/будівлі. У зв`язку із зміною загальною площі приміщень Відповідача, Позивач надає розрахунок основного боргу (з урахуванням зміни загальної площі приміщень), розрахунок Гкал на будинок по бул. Центральному, 3 й приміщення (№324 та №328), нарахування на приміщення (№324 та №328). В своїй сукупності наведені дані дозволяють встановити кількість спожитої теплової енергії приміщенням. Отже, Позивач надав вичерпну інформацію з приводу кількості наданих послуг, їх нарахування та наявної заборгованості.

У своїх поясненнях від 01.05.2023р. Відповідач додатково зазначив посилаючись на норми Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року №2633- IV (далі Закон №2633- IV), «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 року №2119-VІІІ(далі - Закон 2119- VІІІ), «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189- VIII (далі - Закон №2189- VIII), Правила користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007року №1198 (далі - Правила №1198), Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018 року (далі - Методика №315), яка була прийнята на виконання положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-УШ, набула чинності з 25.01.2019 року; Правила надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (далі Постанова №830) які були прийняті на виконання положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-УШ та набули чинності з 04.09.2019 року; Правила надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1182 (далі - Постанова 1182); Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (далі Постанова №630) (втратила чинність 02.02.2022 року), також норм Закону України «Про природні монополії» № 1682-Ш від 20.04.2020 року у відповідності до якого діяльність концерну МТМ відноситься до сфери діяльності природних монополій в частині транспортування теплової енергії та до суміжних ринків в частині виробництва та постачання теплової енергії, зазначає, що важливими для вирішення спору є те, що договори (правочини) перш за все уявляють собою домовленість між сторонами (погоджену дію) при цьому сторони є вільними в своїх діях, а примус є не допустимим (ст. 3, 6, 11, 13, 14, 203, 627) Цивільним законодавством передбачено, що саме з укладенням договорів (правочинів) пов`язане виникненням прав та обов`язків у сторін. Форма прийняття умов правочину як «поведінка» або «мовчазна згода» не може бути застосована до правочинів укладених у письмовій формі, для яких визначені конкретні форми погодження правочину. Разом з тим до правочинів які укладаються між юридичними особами встановлена обов`язкова письмова форма, а отже дотримання форм погодження, які передбачені ст. 207 ЦК є обов`язковим для того, щоб правочин вважався укладеним а договір узгодженим сторонами. Особливими є форми договорів типу публічних та приєднання, які мають на своєму початку односторонню дію однієї зі сторін, до якої повинна залучитися інша сторона шляхом приєднання або акцепту (прийняття пропозиції), або здійснення конклюдентних дій. З огляду на те, що законодавством чітко передбачена обов`язкова письмова форма договору, укладеного між юридичними особами, слідує, що договір можна вважати укладеними у письмовій формі в разі якщо воля сторін виражені саме у письмовій формі обома сторонами, тобто і пропозиція і акцепт юридичних осіб повинні бути виражені в письмовій формі. Одночасно з власним волевиявленням щодо прийняття пропозиції, друга сторона наділяється правами та обов`язками, а договір (правочин) отримує конкретний зміст, зокрема врегульованими стають істотні умови договору (предмет договору, ціна договору, початок дії договору та зобов`язань, строк дії договору та зобов`язань тощо). Права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів законодавства, якими можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, при цьому зміст договору в такому разі повинен відповідати цьому акту. Такими положеннями є, зокрема правові норми ст. 13, 14 Закону №2189-УШ, якими передбачені окремі правила та особливості договору приєднання. Абзацом 2 частини 5 статті 13 Закону №2189-УШ передбачений 30-ти денний строк з дня публікації договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги після чого договір вважається укладеним для невизначеного кола осіб (співвласників багатоквартирного будинку). Невизначене коло осіб не може бути беззастережно застосоване до конкретного співвласника, адже вартість послуг є конкретною та визначеною, залежною від площі, об`єму, оснащення, інших чинників, що є індивідуальними параметрами сторони споживача, без яких виконання договору не може бути здійснено, а отже передчасним є твердження що договір вважається укладеним. При цьому, фактично співвласниками не вчинено жодних дій направлених на прийняття такого типу договору як приєднання, а враховуючи вищевикладене договір не отримує жодних істотних умов, які притаманні договору постачання теплової енергії. В типовому індивідуальному договорі на надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженому Постановою №830, який в преамбулі містить посилання на статті 633, 634, 641, 642 ЦК про які було зазначено вище, крім самого договорі міститься заява-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з конкретними споживачами. Саме в цій заяві міститься розуміння та згода споживача з умовами типового договору, містяться відомості про сторону споживача, містяться юридичні та технічні аспекти взаємодії між сторонами і найголовніше, що вказана заява повинна бути підписана споживачем. Отже публічний договір має стати індивідуальним лише після його підпису з боку іншої конкретної сторони. Вважаємо, що вказаний додаток є невід`ємною частиною договору та повинен бути оформлений в обов`язковому порядку і лише після цього виникають підстави вважати договір укладеним. Відповідачем такої заяви підписано не було, а отже підстав вважати типовий індивідуальний договір укладеним з його боку немає жодних підстав. Вказаний висновок є аналогічним до висновку Верховного суду у справі 922/717/21 викладеного в пункті 5.41 постанови від 12.01.2022 року. Факт прийняття послуги не пов`язаний з волевиявленням Відповідача, а є наслідком дій Позивача, який здійснює постачання на підставі власних регуляторних актів. Законодавством встановлено, що споживач зобов`язаний своєчасно укласти договір і відповідальність він несе за невиконання його умов. Постановою №830, Постановою 1182 визначено, що надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої види здійснюється виключно на договірних засадах. Відповідач не заперечує факту отримання теплової енергії, але стверджує, що він її отримував на підставі іншого договору, який укладено з того ж самого предмету між тими самими сторонами та який є діючим, адже юридичні підстави для його припинення не настали. Насправді ж Відповідач отримав послуги за діючим договором постачання теплової енергії з врахуванням додатків та відповідних до них розрахунків, як відповідають технічному стану комунікації та є визначеними а не абстрактними. Крім цього, Позивачем який, визнаючи факт наявності попередніх договорів, стверджує про їх нечинність не звернуто уваги на умови пунктів 3, 31 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189-УІІІ, які надають регулювання вже існуючим договорам, визнаючи їх чинність в часі. Посилаючи на ч. ч. 1,2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.1999 року (далі - Закон № 996-ХІУ) вказує, що у зв`язку з відсутністю первинних бухгалтерських документів в матеріалах справи Відповідачем ставиться під сумнів факт надання послуг з теплопостачання в рахунках та розрахунках які крім всього здійснені розрахунковим методом і можуть не збігатися з фактичними показаннями наданих послуг. Також Відповідачем ставиться під сумнів всі розрахунки здійснені Позивачем на підставі типового індивідуального договору №72216591 від 01.11.2021 року, який юридично не є укладеним з вищенаведених підстав, разом з тим Позивач та відповідач мають діючі взаємовідносини на підставі договору №203013 від 01 жовтня 2007р. і саме питання виконання зобов`язань за цим договором може бути предметом даного позову. Проте здійснити оплату самостійно за діючим договором Відповідач не має змоги через позицію Позивача, який не надає відповідних розрахунків за чинними договорами.

Позивач у своїх додаткових поясненнях від 18.07.2023р. вказав на те, що ним були направлені рахунки Відповідачу у трьох екземплярах на 1 місяць, у кількості 45 шт за період заборгованості з листопада 2021 по січень 2023), оскільки Відповідач володів трьома приміщеннями (зараз двома). Перший рахунок був виставлений на приміщення №8 і №9 (зараз це приміщення №328), другий рахунок на приміщення №324, а третій - це загальний рахунок на два приміщення разом. Таким чином, за один місяць Позивач виставляв один загальний рахунок (на всі приміщення), а інші, для зручності споживача, окремо на кожне із приміщень. Після з`ясування в судовому засіданні про реконструкцію нежитлових приміщень №8 і №9 та зміни площі приміщень, Позивачем був зроблений перерахунок заборгованості: розрахунок основного боргу, розрахунок Гкал на будинок по бул. Центральному, 3 й приміщення (№324 та №328), нарахування на приміщення (№324 та №328). В рахунках на оплату спожитої послуги та на сайті Концерну «МТМ», у відповідності до вимог законодавства, міститься інформація щодо встановленого приладу комерційного обліку (за яким відбуваються нарахування на будинок/будівлю), опалювальної площі будинку/будівлі. В своїй сукупності наведені дані дозволяють встановити кількість спожитої теплової енергії приміщенням. Отже, Позивач надав вичерпну інформацію з приводу кількості наданих послуг, їх нарахування та наявної заборгованості. Кожне із приміщень Відповідача оснащено розподільним приладом обліку. Приміщення №328 оснащено розподільним приладом обліку «Роііи Сот ЕХ», приміщення №324 оснащено розподільним приладом обліку « 8А94», це відображено у наданих до матеріалів справи рахунках. Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року №358 внесено зміни до «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315», яка набрала чинність з 28.01.2022р. (надалі - Методика №315). Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузла розподільного обліку теплової енергії відповідно до Методики №315. Пунктом 6 розділу І Методики №315 визначається загальний обсяг спожитих у будівлі комунальної послуги (теплової енергії), після чого її розподіл здійснюється відповідно до розділів II-VIII Методики №315. Розділ III Методики №315 визначає та розподіляє обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення МЗК та допоміжних приміщень. Розділ V Методики №315 визначає обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Тобто, дана методика визначає можливість нараховувати плату усім споживачам будинку (як житловим так и не житловим) за однаковими умовами розподілу, а саме пропорційно опалювальної площі. Споживачі, приміщення яких обладнане індивідуальним опаленням чи індивідуальним вузлом обліку тепла, зобов`язані сплачувати за місця загального користування по загально будинковому лічильнику та дотримуватись мінімальної частки споживання теплової енергії в опалювальному приміщенні. у разі відсутності змін у показах розподільчого приладу обліку вбачається порушення споживачем вимог щодо мінімального споживання теплової енергії у розрахунковому періоді і такому споживачу у відповідності до вимог Методики здійснюються донарахування обсягу спожитої теплової енергії. Позивачем враховані « 0» показники приладу обліку Відповідача за адресою споживання послуги з постачання теплової енергії: Нарахування проведені згідно Методики №315 розподілу між споживачами обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, відповідно до вищенаведених положень зазначеної Методики. При зверненні з позовною заявою Позивачем допущено описку, щодо зазначення площі щ приміщень, на яку нарахована сума в розмірі 520 488,73 грн. за надану послугу з постачання теплової енергії. Зазначена сума нарахована на площу 1650,6 кв.м. (1186,8 +463,8), що підтверджується наданими до позовної заяви рахунками за надані послуги за договором №72216591. Наданий до позовної заяви розрахунок заборгованості в розмірі 520 488,73 грн. був нарахований на загальну площу приміщень 1650,6 кв.м., яка менше фактичної площі приміщень 1677,8 кв.м., тому й фактична сума заборгованості в розмірі 527 203,60 грн.,яка зазначена в розрахунку, який надається Позивачем разом із іншими документами до відповіді на відзив, більше суми, зазначеної у позовній заяві.

Наявні матеріали дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (Позивач) вказує на те, що він діє на підставі статуту, який знаходиться у загальнодоступному місці на офіційному сайті Концерну «МТМ», основною метою діяльності Позивача є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією (за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 код 35.30.1 - пара та гаряча вода; постачання пари, гарячої води), одержання прибутку для здійснення діяльності Позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Позивача. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини між Позивачем та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21 серпня 2019 р., № 830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року, № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 5 статті 13 Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

02 жовтня 2021 року на виконання вимог Закону Позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.

ТОВ «Лавр-2007» є власником нежитлових приміщень №8 (площею 193,7 кв.м.), №9 (площею 270,1 кв.м.) та №324 (площею 1230 кв.м.) загальною площею 1693,8 кв.м., які знаходяться за адресою: 69005, м. Запоріжжя, бульвар Центральний, 3 (інформація з Державного реєстру додається). Загальна площа приміщень Відповідача за адресами, на які надається послуга з постачання теплової енергії, складає 1693,8 кв.м.

За твердженнями Позивача ним та Відповідачем укладено індивідуальний договір про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії №72216591, що є публічним договором приєднання (надалі - Договір) з 01 листопада 2021 року (паперова копія електронної версії договору додана у роздрукованому вигляді до позову).

Будинок за адресою бульвар Центральний, 3 (де знаходяться орендовані приміщення) в місті Запоріжжя оснащений приладами комерційного обліку теплової енергії, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку. Додатково, приміщення Відповідача оснащені приладом розподільчого обліку теплової енергії.

Пунктом 5 Договору зазначено, що Виконавець (Позивач) зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах відповідно визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Відповідно пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. №315.

Згідно пункту 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 34 Договору вказано споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до пункту 38 Договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.

На виконання пункту 5 Договору Позивач надавав Відповідачу послугу з постачання теплової енергії з урахуванням абонентського обслуговування послуги постачання теплової енергії та умовно-постійної частини тарифу згідно Методики № 315 у вказані вище нежитлові приміщення за період з листопада 2021 року по січень 2023 року на загальну суму 520 488,73 грн.

Відповідачем за вказаний період не було сплачено жодних коштів, за роз`ясненнями, або отриманням будь-якої інформації щодо нарахування коштів за договором №72216591 Відповідач не звертався.

Таким чином, заборгованість Відповідача за отриману послугу постачання теплової енергії та умовно-постійної частини тарифу згідно Методики № 315 складає 520 488,73 грн. (що підтверджується розрахунком основного боргу за договором № 72216591).

Відповідно до умов укладених договорів плата виконавцю складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування. Плата за абонентське обслуговування включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги , здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між (ет споживачами, нарахуванням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води. Концерном «Міські теплові мережі» абонентська плата розрахована відповідно до річних планових витрат на зазначені функції та не залежить від обсягів спожитих послуг. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця та не залежить від обсягів послуг.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №23 затверджено Вимоги до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Відповідно до визначення наведеного у п. 3 вимог, абонентський номер споживача - номер споживача, визначений договором про надання відповідної комунальної послуги, який дає змогу ідентифікувати його виконавцю комунальної послуги або уповноваженій особі. Номер договору і абонентський номер споживача відповідно є одним і тим же числом та дає змогу ідентифікувати споживача. Вимог щодо присвоєння чи алгоритму встановлення певного номеру законодавством не передбачено.

Позивачем були сформовані та надані споживачу рахунки за постачання теплової енергії за договором № 72216591.

Як вказує Позивач рахунки надавались на паперовому носії та в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів, проте таких доказів суду не представив.

У паперовому вигляді рахунки за спірний період направлені Відповідачу Укрпоштою лише усі разом 08.02.2023р., а не щомісячно, як того вимагає Типовий договір.

За твердженнями Позивача за період з листопада 2021 року по січень 2023 року Відповідач не виконав свої обов`язки згідно Договору по сплаті за надану послугу з постачання теплової енергії з урахуванням абонентського обслуговування послуги постачання теплової енергії та умовно-постійної частини тарифу згідно Методики № 315, у зв`язку з чим за Відповідачем виникла грошова заборгованість у розмірі 520 488,73 грн.

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку де знаходиться приміщення Відповідача підтверджується за твердженнями Позивача рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких Позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі (відповідні рішення містяться на офіційному сайті ЗМР та додаються до позовної заяви), знаходженням нежитлового приміщення Відповідача у багатоквартирному житловому будинку.

До позовної заяви Позивач додав рахунки за постачання теплової енергії за договором № 72216591 за період часу з 01.11.2021р. по 31.01.2023 року, включно, які були ним направлені Відповідачу одним рекомендованим листом лише 08.02.2023р. на загальну суму 520488,73 грн.

Вказані рахунки містять найменування послуг: - постачання теплової енергії (в опалювальному сезоні) , - теплові втрати (в опалювальному сезоні) , - плата за абонентське обслуговування, - умовно-постійна частина опалення

При цьому Позивачем направлялися окремі рахунки за кожним з належних Відповідачу приміщень: "Бул. Центральний , 3/324" та "бул. Центральний, 3/9,8", а також узагальнюючий рахунок.

Рахунки з листопада 2021 р. по січень 2022 р. включно не містять інформації щодо площі опалювальних приміщень. Інформація про обсяги спожитих комунальних послуг ґрунтується н показах вузлів комерційного обліку SHARKY 775 з заводськими номерами 55452944 та 51441712, а у січні 2022р. та в подальших місяцях також показань вузла розподільного обліку - POLLU COM EX (зав. № 90540715) у приміщенні за адресою бул. Центральний, 3/9,8.

В рахунках з березня 2022р. по січень 2023р., включно, по приміщенню бул. Центральний, 3/324 вказана опалювальна площа приміщення 1186,8 кв.м., а по бул. Центральний, 3/9,8 - 463,8 кв.м..

В рахунках з липня 2002р. по січень 2023р. по приміщенню бул. Центральний , 3/324 зазначено тип приладу вузла розподільного обліку SA94 (зав. № 13800), покази якого мають від`ємні значення (менше 0).

Також від`ємні значення обсягів спожитих комунальних послуг зазначені про приміщенню бул. Центральний, 3/9,8 (-156,10) в рахунках з квітня 2022р. по жовтень 2022р. В подальшому з листопада 2022р. по січень 20223р. змінюються у бік збільшення поточні покази приладу обліку.

В рахунках за серпень 2022р. також додатково зазначено: "На виконання Рішення Запорізької міської ради «Про врегулювання питань надання послуги з постачання гарячої води в місті Запоріжжі» від 27.07.2022 № 43 Концерн «МТМ» 01.09.2022 оприлюднив на власному офіційному веб-сайті угоду про розірвання індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води та змінену редакцію індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії з якими можна ознайомитись в Розділі «СПОЖИВАЧАМ -Публічні договори приєднання". В подальших рахунках таке повідомлення відсутнє.

Жоден з вказаних рахунків не підписаний особою, яка їх складала.

В пункті 11 Типового індивідуального договору наданого Позивачем зазначено, що обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики.

Згідно акту обстеження системи теплоспоживання та ГВП від 08.06.2023 року приміщення ТОВ "Лавр" має окрему від будинку систему опалення, яка обладнана комерційним лічильником врізка якого здійснена до комерційного приладу обліку будинку. Лічильник має номер серія СА97/1 зав №005103 та має відповідне пломбування.

Однак, в жодному розрахунку або рахунку, наданого позивачем покази даного лічильника не містяться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №27141274 від 23.09.2014р. у власності ТОВ «Лавр-2007» знаходяться нежитлові приміщення №324, (літ.А2-10, АЗ-2) загальною площею 1230 кв.м, а також, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно №4173620 від 30.05.2013р. - нежитлове приміщення №328 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 71359423101), літ.А9, А1 загальною площею 447,8 кв.м, за адресою бул. Центральний, 3 в м.Запоріжжя.

В 2012р. була проведена реконструкція нежитлових приміщень №8 та №9 та утворилося приміщення №328. Відповідно до розпорядження РА ЗМР по Орджонікідзевському району №167р від 13.05.2013р. «Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості, нежитловому приміщенню № 328 по бул. Центральний, 3 в м.Запоріжжя» вище зазначеному об`єкту нерухомості присвоєно поштову адресу приміщенню №328.

Таким чином, станом на 2013р. нежитлові приміщення №8 та №9 за технічним паспортом погашені та утворене приміщення №328. Всього загальна площа нежитлових приміщень №324 та №328 становить 1677,8 кв.м, що не відповідає заявленій площі в позовній заяві - 1693,8 кв.м.

Отже, наведені у рахунках та позовній заяві дані щодо площі приміщень не відповідають фактичним і рахунки по реконструйованому приміщенню № 328 Відповідачу Позивачем не надсилалися.

Також суд враховує, що Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначає, що між сторонами 1 листопада 2021 року на підставі положень ч. 7 ст. 14 та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» укладено типовий індивідуальний договір №72216591, за умовами якого між сторонами виникли відносини щодо постачання теплової енергії у нежитлове приміщення по бул. Центральний, 3 у місті Запоріжжя.

Проте з матеріалів справи вбачається, що з 01 жовтня 2007р. року між сторонами укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді №203013, тобто саме із цього часу між сторонами і виникли договірні відносини.

Частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 5 статті 13 цього Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг».

Частиною 1 ст. 14 Закону також передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається коленим співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Отже, законом передбачено можливість укладення індивідуального договору про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання можливе виключно за настання одночасно двох умов, а саме: якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору:

· такий виконавець зобов`язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин;

· раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов.

Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.

Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У цій справі співвласник багатоквартирного будинку (Відповідач) обрав для себе відповідну систему співпраці із Позивачем, та уклав відповідний договір ще 01 жовтня 2007 року за № 203013.

Згідно пункту 4 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Однак, Відповідач направив на адресу Концерну «Міські теплові мережі» лист №20/12/2021 від 20.12.2021р., яким заперечував щодо актів приймання-передачі послуг за листопад 2021р. та наголошував на їх безпідставність, не прийняття типового публічного договору, звертав увагу позивача на чинність укладених договорів, в тому числі і договору №203013 від 01 жовтня 2007р.

Отже, Відповідач не вчиняв будь-яких дій, які б були направлені на акцептування умов нових публічних договорів з Концерном «Міські теплові мережі», а відтак, їх умови сторонами не погоджені. Доказів того, що ТОВ «Лавр-2007» надав Концерну підписану заяву-приєднання або сплатив хоча б один з рахунків, виставлених Позивачем за публічним договором приєднання, Позивач суду не надав, а тому не суд не може вважати доведеним факт отримання послуги Відповідачем за публічним договором приєднання № 72216591.

Крім цього, Позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що співвласники багатоквартирного будинку по бул. Центральному, буд. 3 у м. Запоріжжі не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір.

Приймаючи рішення суд враховує правові позиції, висловлені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 січня 2022 року у cправі № 922/717/21:

5.38. Відповідно до статті 633 ЦК України, публічний договір - це договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Комерційна організація не має права надавати перевагу одній особі перед іншим щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законом і іншими правовими актами. Ціна товарів, робіт і послуг, а також інші умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, за винятком випадків, коли законом і іншими правовими актами допускається надання пільг для окремих категорій споживачів.

5.39.Ознаки публічного договору: наявність зобов`язання сторони договору - особи, що діє у сфері публічного договору; особа, яка діє у сфері публічного договору здійснює продаж товарів, виконання робіт або надання послуг широкому загалу споживачів, тобто будь-кому, хто до неї звернеться. Ця ознака публічного договору, що знаходить вираз у можливості для будь-якого споживача скористатись послугами (товаром), який пропонується згідно із умовами публічного договору; публічний договорі повинен встановлювати однакові умови для всіх споживачів, а пільги надаються лише по оплаті за послуги чи товари в установленому законом порядку.

5.40.Умови публічного договору: стороною договору обов`язково виступає суб`єкт підприємницької діяльності; зазначений суб`єкт здійснює такі види підприємницької діяльності, як: реалізацію товарів, виконання робіт і надання послуг у сферах, перелік яких у ЦК України сформульовано невичерпно; вказані види діяльності повинні здійснюватися суб`єктом підприємництва щодо кожного, хто звернеться до нього; умови такого договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги; підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення договору, якщо інше не встановлено законом; підприємець, за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг), не має права відмовитися від укладення публічного договору, а у разі його необґрунтованої відмови - він має відшкодувати збитки, завдані нею споживачеві. Необґрунтованою слід вважати відмову у випадках, коли суб`єкт підприємницької діяльності не може довести відсутність у нього зазначеної можливості; при укладенні та виконанні публічного договору сторони повинні виконувати обов`язкові для них правила, встановлені актами цивільного законодавства (типові умови окремих видів публічних договорів). Умови публічного договору, які не відповідають цим правилам, або порушують правило щодо однаковості його умов для усіх споживачів, є нікчемними (частина шоста статті 633 ЦК України).

5.41.Оскільки умови публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається на підставі типового договору, є однаковими для всіх споживачів, втім додаток до договору, яким конкретизуються належні конкретному споживачу розрахункові засоби обліку, є індивідуальними і не стосується широкого загалу осіб, а також є невід`ємною частиною договору, якщо такий додаток оформлений сторонами за взаємною згодою (пункт 2.1.12 ПРРЕЕ), колегія суддів доходить до висновку, що додаток до договору в частині відомостей про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії не є укладеним.

В цьому контексті суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) затверджено ТИПОВИЙ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ДОГОВІР про надання послуги з постачання теплової енергії , відповідно до п. 1 якого зазначено: цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. 4. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Додаток до типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії є "ЗАЯВА-ПРИЄДНАННЯ до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії", яка має містити наступні обов`язкові умови: 1. Інформація про споживача: 1) найменування/прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), ідентифікаційний номер (код згідно з ЄДРПОУ), адреса, номер телефону, адреса електронної пошти, 2) адреса приміщення споживача, 3) опалювана площа (об`єм) приміщення споживача - __ кв. метрів (__куб. метрів). 2. Послуга надається за допомогою систем (необхідне підкреслити): автономного теплопостачання; індивідуального теплового пункту багатоквартирного будинку; за межами будинку. 3. Приміщення споживача обладнане вузлом (вузлами) розподільного обліку теплової енергії (приладами-розподілювачами теплової енергії). Відмітка про підписання споживачем цієї заяви-приєднання

Однак, Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів підписання Відповідачем такої заяви-приєднання як обов`язкового додатку до типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, в якій було б конкретизовані умови постачання теплової енергії до конкретних приміщень Відповідача, а тому такий публічний договір не можна вважати укладеним з урахуванням встановленого судом вище факту відсутності з боку вчинення Відповідачем дій, які б свідчили про згоду на отримання послуги з теплопостачання за умовами такого публічного договору.

Також в обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на те, що факт отримання послуги постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходиться приміщення відповідача, підтверджується Рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону, відповідно до яких позивачем було розпочато та закінчено опалювальний сезон в м.Запоріжжя, знаходженням нежитлового приміщення відповідача в багатоквартирному житловому будинку, актами ГОТЕ (групи обліку теплової енергії) та направленими на адресу відповідача рахунками на оплату послуги.

Однак, відповідно до пункту 8 Постанови КМУ № 830 від 21.08.2019р. «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами. Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8 °С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.

Отже, рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №382 від 23.10.2021 р. «Про початок опалювального періоду 2021-2022 років у м.Запоріжжя», рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №410 від 31.10.2022 р. «Про початок опалювального періоду 2022-2023 років у м.Запоріжжя» та №126 від 29.03.2022р. «Про закінчення опалювального періоду 2021-2022 років у м.Запоріжжя» свідчать лише про початок та закінчення опалювального періоду в 2021-2022, 2022-2023 років у м.Запоріжжя, а тому не можуть бути оцінені судом у якості належних та допустимих доказів постачання теплової енергії до приміщень Відповідача.

Щодо обґрунтованості здійснених Позивачем розрахунків спожитої Відповідачем теплової енергії суд враховує, що відповідно до п. п. 20, 23 Правил користування теплової енергії облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

З аналізу вказаних пунктів Правил користування теплової енергії вбачається, що облік обсягу теплової енергії здійснюються або за приладами обліку, або у разі їх відсутності розраховується відповідно до теплового навантаження (розрахунковим способом).

Стосовно алгоритму розрахунку вартості та обсягу опалення із зазначенням конкретної формули яка використовувалась Позивачем для цього відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358), які зазначені в рахунках за постачання теплової енергії за спірний період (по кожному місяцю), Позивач письмових пояснень суду не надав.

Враховуючи викладене, суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість наданого розрахунку теплового навантаження, а також заявленого позивачем до стягнення боргу за відпущену теплову енергію.

З огляду на викладене суд констатує, що Позивачем не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження визначеного ним обсягу помісячного постачання теплової енергії до нежитлових приміщень, які належать відповідачу, та доказів на підтвердження її вартості.

Доводи Позивача судом до уваги не приймаються в силу викладеного.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені Позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 7807,33 грн. відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України покладаються на Позивача.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1. У задоволенні позовних вимог Концерну "Міські теплові мережі" до Товариства з обмеженою "Лавр-2007" про стягнення 520 488,73 грн. відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору в сумі 7807,33 грн. покласти на Концерн "Міські теплові мережі".

Повний текст рішення складено і підписано 31.07.2023р.

Суддя К.В. Проскуряков

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.