Повістка

від 28.07.2023 по справі 908/925/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/80/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2023 справа № 908/925/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд про ухвалення додаткового рішення у справі №908/925/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд (вул. Надпільна, буд. 261, офіс 7, м. Черкаси, 18001)

до відповідача комунальної установи Бердянський геріатичний пансіонат Запорізької обласної ради (вул. Мічуріна, буд. 87, м. Бердянськ, Запорізька область, 71111)

про стягнення 337616,33 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Запорізької області розглянуто позов товариства з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд про стягнення з комунальної установи Бердянський геріатичний пансіонат Запорізької обласної ради 337616,33 грн., з яких: 337003,02 грн. основного боргу на підставі договору № 1 про постачання електричної енергії споживачу від 06.01.2022 та 613,31 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 у справі №908/925/22 позов задоволено. Стягнуто комунальної установи Бердянський геріатичний пансіонат Запорізької обласної ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд 337003,02 грн. основного боргу, 613,31 грн. 3% річних та 4051,40 грн.

До Господарського суду Запорізької області шляхом застосування підсистеми Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 05.07.2023 від позивача надійшла заява, в якій заявник відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з комунальної установи Бердянський геріатичний пансіонат Запорізької обласної ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В позовній заяві позивач до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат відніс 8000,000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Позивач зазначав, що докази понесення цих витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.07.2023 клопотання передано на розгляд судді Левкут В.В.

За змістом ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Суд звертає увагу, що розгляд справи № 908/925/22 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження і рішення Господарського суду Запорізької області від 29.06.2023 у цій справі прийнято без повідомлення (участі) представників сторін, тому розгляд заяви про розподіл судових витрат судом згідно із приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України вирішено здійснювати без призначення судового засідання та повідомлення учасників справи. Строк прийняття додаткового рішення по 17.07.2023. Разом з тим, у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України, веденням бойових дій на території Запорізької області, інтенсивними ракетними та артилерійськими обстрілами м. Запоріжжя протягом червня-липня 2023 року, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, заяву про ухвалення додаткового рішення розглянуто 28.07.2023.

Розглянувши заяву позивача про стягнення понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу задля надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Згідно з позовною заявою позивач, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначав про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд (Клієнт) з адвокатським об`єднанням Право, бізнес і фінанси (Об`єднання) укладений договір про надання правової допомоги № 25-01 від 20.01.2021, предметом якого є надання Об`єднанням Клієнту правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

За змістом п. 1.2 цього договору, з метою здійснення захисту Клієнта та представництва його інтересів, Об`єднання доручає здійснення всіх необхідних дій, пов`язаних з виконанням даного договору, адвокату Драченку Владиславу Вікторовичу.

Згідно із п.п. 4.1, 4.3 цього договору отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Вартість послуг наданих адвокатом складає 1000,00 грн. за одну годину роботи, але не повинна перевищувати суму в розмірі 100000,00 грн.

На виконання умов договору Клієнтом та Об`єднанням в особі голови об`єднання Драченка Владислава Вікторовича 05.07.2023 складений та підписаний акт наданих послуг (детальний опис робіт) № 25 до договору про надання правової допомоги № 25-01 на суму 7000,00 грн.

В акті наданих послуг зазначено детальний опис робіт, здійснених Об`єднанням, з визначенням витраченого часу: консультація 40 хв., написання та подача адвокатського запиту 40 хв., підготовча робота для складання позовної заяви, збір документів, сканування документів, аналіз законодавства та судової практики, розрахунок штрафних санкцій 120 хв., написання та подача позовної заяви про стягнення 313616,33 грн. з комунальної установи Бердянський геріатичний пансіонат Запорізької обласної ради, написання та подача клопотання про розподіл судових витрат для ухвалення додаткового рішення 60 хв.; всього витрачено 7 годин 00 хвилин.

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач заперечень на заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу не надав.

Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Отже, суд дійшов висновку, що поданими та вказаними вище документами підтверджено статус адвокатського об`єднання Право, бізнес і фінанси в особі адвоката Драченка Владислава Вікторовича, а відтак правова природа зазначених витрат товариства з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд (позивача) є витратами на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав співмірним заявленим у позові вимогам.

Відносно відсутності доказів фактичного понесення позивачем витрат на правничу допомогу суд зауважує, що виходячи із положень пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2020 у справі №908/2614/19.

На підставі викладеного, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд визнав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом справи № 908/925/22.

Керуючись ст.ст. 119, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2.Стягнути з комунальної установи Бердянський геріатичний пансіонат Запорізької обласної ради (вул. Мічуріна, буд. 87, м. Бердянськ, Запорізька область, 71111; ідентифікаційний код 03188659) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Євроенерготрейд (вул. Надпільна, буд. 261, офіс 7, м. Черкаси, 18001; ідентифікаційний код 40111046) 7000,00 грн. (сім тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241, 244 ГПК України 03.08.2023.

Суддя В.В. Левкут