Рішення

від 02.08.2023 по справі 910/4531/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.08.2023Справа № 910/4531/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Людмили ШКУРДОВОЇ, розглянувши матеріали справи № 910/4531/23

За позовом Державного підприємства Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами (03047, м. Київ, проспект Перемоги, 50)

до Державного підприємства «Центр оцінки та інформації» (02002, м. Київ, вул. Є.Сверстюка, 15)

про стягнення 821102,62 грн

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Центр оцінки та інформації» про стягнення заборгованості за договором №20/1/04/21/П про закупівлю послуг з друку та доставки видання «Офіційний вісник України» від 20.04.2021 у розмірі 821102,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем виконання зобов`язання за договором №20/1/04/21/П про закупівлю послуг з друку та доставки видання «Офіційний вісник України» від 20.04.2021, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині здійснення оплати наданих позивачем послуг у період з 20.12.2021 по 27.01.2022, у зв`язку з чим позивач відповідно до ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 567666,72 грн. боргу, 140760,00 грн. інфляційних втрат, 17757,45 грн. 3% річних та 94918,45 грн пені, посилаючись на п. 5.2 договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

До Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити позивачу у задоволені позовних вимог в повному обсязі. Відповідач вказує, що строк дії договору спив 31.12.2021, а отже надання послуг позивачем та прийняття їх відповідачем у період з 10.01.2022 по 27.01.2022 відбулося поза межами строку дії договору, а у видаткових накладних та актах здачі-приймання робіт за вказаний період сторонами не узгоджувався розмір пені за порушення грошового зобов`язання, тому до відповідача не може бути застосована відповідальність у вигляді стягнення пені за даними видатковими накладними та актами здачі-приймання робіт. Крім того, відповідач зазначає, що у видаткових накладних та актах здачі-приймання робіт сторонами також не визначався строк оплати вартості послуг. Позивач не звертався до відповідача з вимогою здійснити оплату послуг, які були надані згідно видаткових накладних та актів здачі-приймання робіт у період з 10.01.2022 по 27.01.2022, а відтак у відповідача на момент звернення позивача до суду не настав строк виконання зобов`язання за видатковими накладними та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за вказаний період. Також відповідач вважає, що у нього не настав термін розрахунку за надані послуги, передбачені даним договором, оскільки, позивачем в порушення пункту 3.4 договору рахунки-фактури на оплату не виставлялися. Також відповідач просить застосувати позовну давність щодо вимог про стягнення пені.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2021 між Державним підприємством «Центр оцінки та інформації» (замовник) та Державним підприємством «Центр оцінки та інформації» (виконавець) укладено договір №20/1/04/21/П про закупівлю послуг з друку та доставки видання «Офіційний вісник України», відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, виконавець зобов`язується надавати послуги з друку та доставки видання «Офіційний вісник України», код ДК 021:2015 79820000-8 «Послуги пов`язані з друком», що надалі іменуються послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги.

Пунктом 2.1 договору та Протоколом погодження технічних умов (Додаток № 3 до Договору) сторонами встановлено строк надання послуг, а саме: квітень-грудень 2021 року.

Згідно з п. 2.3 договору обсяг (кількість сторінок блоку) та тираж видання не є фіксованими та визначається замовником, виходячи з фактичного наповнення видання та кількості здійсненої передплати у відповідному передплатному періоді.

Пунктом 2.20 договору встановлено, що право власності на видання, а також ризик його ушкодження або втрати, переходить від виконавця до замовника з моменту його фактичного прийняття та підписання сторонами видаткової накладної.

Згідно з п. 3.4 договору розрахунки за надані послуги, передбачені даним договором, проводяться замовником на підставі рахунку-фактури виконавця шляхом перерахування коштів на його розрахунковий рахунок протягом 45 календарних днів з моменту отримання замовником замовлених примірників видання, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною.

Позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги з друку та доставки видання «Офіційний вісник України» на загальну суму 567666,72 грн за наступним видатковими накладними: № 3302 від 20.12.2021 на суму 142622,28 грн; № 3303 від 20.12.2021 на суму 86800,86 грн; № 14 від 10.01.2022 на суму 20368,26 грн; № 15 від 10.01.2022 на суму 9366,30 грн; № 16 від 10.01.2022 на суму 38764,98 грн; № 17 від 11.01.2022 на суму 64376,10 грн; № 18 від 11.01.2022 на суму 13033,62 грн.; № 181 від 27.01.2022 на суму 101800,80 грн; № 182 від 27.01.2022 на суму 29536,56 грн; № 183 від 27.01.2022 на суму 24035,58 грн; № 184 від 27.01.2022 на суму 36961,38 грн.

Крім того, між позивачем та відповідачем також підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 20.12.2021 по 11.01.2022 на загальну суму 567666,72 грн.

Позивачем за період з 20.12.2021 по 27.01.2022 виставлено відповідачу рахунки на оплату послуг на загальну суму 567666,72 грн.

Проте, відповідачем не оплачено надані позивачем послуги на суму 567666,72 грн.

Факт надання позивачем послуг з друку та доставки видання «Офіційний вісник України» на загальну суму 567666,72 грн та факт відсутності оплати вказаних послуг відповідачем не заперечувався.

Заперечуючи проти позову відповідача вказував, що строк дії договору спив 31.12.2021, а отже надання послуг позивачем та прийняття їх відповідачем у період з 10.01.2022 по 27.01.2022 відбулося поза межами строку дії договору. При цьому інший строк оплати вартості послуг сторонами не узгоджувався, а тому строк виконання зобов`язання за видатковими накладними та актами здачі-приймання робіт за період з 10.01.2022 по 27.01.2022 не настав.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8.1 договору даний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов`язань, передбачених договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору ( ч. 3 ст. 631 ЦК України).

Згідно з ч.1, ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частиною 2 ст. 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

З підписаних сторонами видаткових накладних та актів здачі-приймання робіт за період з 10.01.2022 по 27.01.2022, затверджених підписами керівників сторін, які також підписали основний договір, вбачається, що вони були складені з посиланням на договір №20/1/04/21/П про закупівлю послуг з друку та доставки видання «Офіційний вісник України» від 20.04.2021.

Таким чином матеріалами справи підтверджено, що дії сторін щодо надання та прийняття послуг з друку та доставки видання «Офіційний вісник України» після закінчення дії договору були спрямовані на продовження господарських відносин на підставі договору №20/1/04/21/П про закупівлю послуг з друку та доставки видання «Офіційний вісник України» від 20.04.2021.

Відповідно до п. 8.2 договору термін дії даного договору може бути продовжений за домовленістю сторін на строк, достатній для проведення відповідної процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в даному договорі.

Вартість наданих позивачем послуг згідно з видатковими накладними за період з 10.01.2022 по 27.01.2022 не перевищує 20% суми, визначеної п. 3.1 договору, яким встановлено, що загальна вартість послуг, передбачених даним договором, згідно з протоколом погодження договірної ціни становить 4261140,00 грн.

З огляду на викладене, та враховуючи, що пунктом 8.1 договору сторони погодили, що договір діє в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов`язань, тобто сторони погодили можливість пролонгації договору, та те, що сторони договору скористалися можливістю продовження терміну дії договору відповідно до п. 8.2 договору, то послуги за період з 10.01.2022 по 27.01.2022 позивачем надавалися та приймалися відповідачем на виконання умов договору №20/1/04/21/П про закупівлю послуг з друку та доставки видання «Офіційний вісник України» від 20.04.2021.

Таким чином, доводи відповідача стосовно того, що надання послуг позивачем та прийняття їх відповідачем у період з 10.01.2022 по 27.01.2022 відбулося поза межами строку дії договору, не знайшли свого підтвердження.

Також, не знайшли свого підтвердження, доводи відповідача стосовно того, що не настав строк виконання зобов`язання за видатковими накладними та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з 10.01.2022 по 27.01.2022, з огляду на встановлення судом обставин пролонгації вказаного договору, пунктом 3.4 якого встановлено, що рахунки за надані послуги проводяться протягом 45 календарних днів з моменту отримання замовником замовлених примірників видання, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною.

Отже, оскільки позивачем на підставі №20/1/04/21/П від 20.04.2021 договору було надано відповідачеві послуги з друку та доставки видання «Офіційний вісник України» на загальну суму 567666,72 грн за видатковими накладними за період з 10.01.2022 по 27.01.2022, які відповідачем не було оплачено протягом 45 календарних днів з моменту їх отримання, що ним не заперечувалось, то у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 567666,72 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскільки відповідачем зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг за договором №20/1/04/21/П про закупівлю послуг з друку та доставки видання «Офіційний вісник України» від 20.04.2021 не виконано у повному обсязі, наявність заборгованості в розмірі 567666,72 грн підтверджено матеріалами справи та відповідачем не спростовано, в зв`язку з чим вимога про стягнення з відповідача 567666,72 грн заборгованості підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 140760,00 грн. інфляційних втрат та 17757,45 грн. 3% річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 140760,00 грн інфляційних втрат за загальний період з 03.02.2022 по 08.03.2023 на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо, а також нараховано 17757,45 грн 3 % річних за загальний період з 03.02.2022 по 08.03.2023 на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо.

Проте, позивачем невірно встановлено початок періоду прострочення виконання зобов`язань.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо за загальний період з 04.02.2022 по 08.03.2023 становить 17694,98 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо за загальний період з лютого 2022 по лютий 2023, є більшою від заявленої до стягнення, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 140760,00 грн інфляційних втрат в межах заявлених вимог.

Також позивачем заявлено до стягнення 94918,45 грн. пені.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.2 договору при порушенні термінів оплати наданих послуг, замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожен день прострочення оплати.

Позивачем нараховано 94918,45 грн. пені за загальний період з 03.02.2022 по 13.09.2022 на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо.

Проте, позивачем невірно встановлено початок періоду прострочення виконання зобов`язань.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума пені, нарахована на заборгованість відповідача за кожною видатковою накладною окремо за загальний період з 04.02.2022 по 13.09.2022 становить 94502,02 грн.

Як вже зазначалось, відповідач просить застосувати позовну давність щодо вимог про стягнення пені.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Закінчення однорічного строку позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення пені навіть за останньою видатковою накладною № 184 від 27.01.2022 припадав на 15.03.2023.

З позовом позивач звернувся 17.03.2023, що підтверджується календарним штемпелем відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшов позов до суду.

Водночас, 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану, який діє, як на час звернення з даним позовом до суду, так і на час ухвалення рішення у даній справі.

Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.

Отже строк позовної давності за вимогою про стягнення пені позивачем не пропущено.

З огляду на викладене вимога про стягнення з відповідача на користь позивача пені підлягає частковому задоволенню у сумі 94502,02 грн., обґрунтованість якої встановлено судом.

Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Центр оцінки та інформації» (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 15, код 00209131) на користь Державного підприємства Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами (03047, м. Київ, проспект Перемоги, 50, код 05905668) 567666 (п`ятсот шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят шість) грн 72 коп. боргу, 140760 (сто сорок тисяч сімсот шістдесят) грн 00 коп. інфляційних втрат, 17694 (сімнадцять тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн 98 коп. 3% річних, 94502 (дев`яносто чотири тисячі п`ятсот дві) грн 02 коп. пені та 12309 (дванадцять тисяч триста дев`ять) грн. 35 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА