Постанова

від 21.02.2024 по справі 910/4531/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2024 р. Справа№ 910/4531/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: адвокат Гуцул В.О., довіреність № 114/03В від 21.02.2024,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Центр оцінки та інформації»

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2023

у справі № 910/4531/23 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами

до Державного підприємства «Центр оцінки та інформації»

про стягнення 821102,62 грн

ВСТАНОВИВ:

Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами (далі - ДВ «Преса України») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Центр оцінки та інформації» (далі - ДП «ЦОІ») про стягнення заборгованості за договором № 20/1/04/21/П про закупівлю послуг з друку та доставки видання «Офіційний вісник України» від 20.04.2021 у розмірі 821 102,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 20/1/04/21/П про закупівлю послуг з друку та доставки видання «Офіційний вісник України» від 20.04.2021 в частині здійснення оплати наданих позивачем послуг у період з 20.12.2021 по 27.01.2022, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 567 666,72 грн. Також позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 140 760,00 грн інфляційних втрат, 17 757,45 грн.3% річних та 94 918,45 грн пені, посилаючись на п. 5.2 договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказував, що строк дії договору сплив 31.12.2021, а отже надання послуг позивачем та прийняття їх відповідачем у період з 10.01.2022 по 27.01.2022 відбулося поза межами строку дії договору, а у видаткових накладних та актах здачі-приймання робіт за вказаний період сторонами не узгоджувався розмір пені за порушення грошового зобов`язання, тому до відповідача не може бути застосована відповідальність у вигляді стягнення пені за даними видатковими накладними та актами здачі-приймання робіт.

Також відповідач зазначав, що у видаткових накладних та актах здачі-приймання робіт сторонами не визначався строк оплати вартості послуг. Позивач не звертався до відповідача з вимогою здійснити оплату послуг, які були надані згідно видаткових накладних та актів здачі-приймання робіт у період з 10.01.2022 по 27.01.2022, а відтак у відповідача на момент звернення позивача до суду не настав строк виконання зобов`язання за видатковими накладними та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за вказаний період. Крім того, відповідач вважав, що у нього не настав термін розрахунку за надані послуги, передбачені даним договором, оскільки, позивачем в порушення пункту 3.4 договору рахунки-фактури на оплату не виставлялися. Також відповідач просив застосувати позовну давність щодо вимог про стягнення пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у справі № 910/4531/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ДП «ЦОІ» на користь ДВ «Преса України» 567 666,72 грн боргу, 140 760,00 грн інфляційних втрат, 17 694 ,98 грн 3% річних, 94 502,02 грн пені та 12 309,35 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач на підставі оплатного договору №20/1/04/21/П від 20.04.2021 виконав на замовлення відповідача друк видання «Офіційний вісник України» та доставку на загальну суму 567 666,72 грн, що підтверджується видатковими накладними за період з 10.01.2022 по 27.01.2022, однак відповідач прийнявши виконання зустрічних грошових зобов`язань не виконав, внаслідок чого заборгованість у сумі 567 666,72 грн. підлягає примусовому стягненню на користь позивача.

Також суд, встановивши момент виникнення грошового зобов`язання здійснив власний розрахунок належних до стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що прийняте місцевим господарським судом рішення є необґрунтованим та таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а також при винесенні оскаржуваного рішення мало місце неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

На думку апелянта, суд першої інстанції неправомірно поширив дію договору на правовідносини , що мали місце після закінчення стоку дії договору, і не врахував, що продовження строку дії договору можливе лише на підставі двосторонньої додаткової угоди.

Апелянт стверджував , що надання послуг позивачем та прийняття їх відповідачем у період з 10.01.2022 по 27.01.2022 не регулювалося умовами договору, а тому у видаткових накладних та актах здачі-приймання робіт за вказаний період сторонами не узгоджувався розмір пені за порушення грошового зобов`язання, тому відповідач не повинен нести відповідальності у вигляді стягнення пені, позивач не звертався до відповідача з вимогою здійснити оплату послуг та не виставляв рахунки на їх оплату.

Крім того, скаржник вказує, що суд першої інстанції проігнорував клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Також у тексті апеляційної скарги скаржником було викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, мотивоване тим, що апелянт отримав повний текст рішення лише 08.08.2023.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2023 для розгляду апеляційної скарги ДП «ЦОІ» визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Кропивної Л.В., суддів: Барсук М.А., Пономаренка Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 визнано поважними причини пропуску ДП «ЦОІ» строку для апеляційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у справі № 910/4531/23 та поновлено ДП «ЦОІ» строк для апеляційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі № 910/4531/23. Відкрито апеляційне провадження за вище вказаною апеляційною скаргою та призначено апеляційний розгляд справи № 910/4531/23 в судовому засіданні на 08.11.2023.

24.10.2023 від представника позивача ДВ «Преса України» до Північного апеляційного господарського суду, через систему «Електронний суд», надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

На переконання позивача, продовження надання послуг ДВ «Преса України» з друку та доставки видання «Офіційний вісник України» відповідачу, що підтверджується видатковими накладними та актами здачі-приймання в період з 10.01.2022 по 27.01.2022, означають продовження дії договору №20/1/04/21/П від 20.04.2021 на підставі пункту 8.2 Договору.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2023, у зв`язку з перебуванням судді Барсук М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, для розгляду справи № 910/4531/23 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 справу № 910/4531/23 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Центр оцінки та інформації» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 прийнято до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. Повідомлено учасників про те, що розгляд справи № 910/4531/23 відбудеться 20.12.2023.

20.12.2023 від представника відповідача ДП «ЦОІ» до Північного апеляційного господарського суду, через систему «Електронний суд», надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

20.12.2023 судове засідання у справі № 910/4531/23 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. з 18.12.2023 у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 розгляд справи № 910/4531/23 призначено на 21.02.2024.

У судове засідання 21.02.2024 з`явився представник відповідача. Позивач своїх уповноважених представників для участі у судовому засіданні не направив.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Заслухавши доводи представника відповідача, розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні позову, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, з огляду на таке.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 20.04.2021 між ДП «ЦОІ» (замовник) та ДВ «Преса України» (виконавець) укладено договір №20/1/04/21/П про закупівлю послуг з друку та доставки видання «Офіційний вісник України», за умовами якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, виконавець зобов`язується надавати послуги з друку та доставки видання «Офіційний вісник України», код ДК 021:2015 79820000-8 «Послуги пов`язані з друком», що надалі іменуються послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги.

Сторонами встановлено строк надання послуг, а саме: квітень-грудень 2021 року (п. 2.1 договору).

Утім, правовідносини між сторонами оплатного характеру діяли і поза межами цього строку.

Так Позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги з друку та доставки видання «Офіційний вісник України» на загальну суму 567 666,72 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, а саме:

№ 3302 від 20.12.2021 на суму 142 622,28 грн;

№ 3303 від 20.12.2021 на суму 86 800,86 грн;

№ 14 від 10.01.2022 на суму 20 368,26 грн;

№ 15 від 10.01.2022 на суму 9 366,30 грн;

№ 16 від 10.01.2022 на суму 38 764,98 грн;

№ 17 від 11.01.2022 на суму 64 376,10 грн;

№ 18 від 11.01.2022 на суму 13 033,62 грн.;

№ 181 від 27.01.2022 на суму 101 800,80 грн;

№ 182 від 27.01.2022 на суму 29 536,56 грн;

№ 183 від 27.01.2022 на суму 24 035,58 грн;

№ 184 від 27.01.2022 на суму 36 961,38 грн.

У матеріалах справи містяться підписані обома сторонами акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 20.12.2021 по 11.01.2022 на загальну суму 567 666,72 грн.

З вказаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) вбачається, що складаючи акти , сторони погодилися , що такі акти підтверджують друк та доставку видання «Офіційний вісник України» на замовлення ДП «ЦОІ» на підставі договору № 20/1/04/21/П від 20.04.2021.

Будь-яких зауважень чи заперечень зі сторони відповідача акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містять.

З посиланням на договір № 20/1/04/21/П від 20.04.2021 позивач також сформував та направив відповідачу рахунки на оплату послуг на загальну суму 567 666,72 грн за період з 20.12.2021 по 27.01.2022.

Відповідно до п. 3.4 договору розрахунки за надані послуги, передбачені даним договором, проводяться замовником на підставі рахунку-фактури виконавця шляхом перерахування коштів на його розрахунковий рахунок протягом 45 календарних днів з моменту отримання замовником замовлених примірників видання, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною.

Матеріалами справи підтверджується, що прийнявши виконання свого замовлення , відповідач зустрічне грошове зобов`язання не виконав і не сплатив виконавцю ( позивачу) 567666,72 грн.

В апеляційній скарзі відповідач наголошував на тому, що строк дії договору сплив 31.12.2021, а отже надання послуг позивачем та прийняття їх відповідачем у період з 10.01.2022 по 27.01.2022 відбулося поза межами строку дії договору.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами скаржника, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до п. 8.1 договору даний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов`язань, передбачених договором.

Термін дії даного договору може бути продовжений за домовленістю сторін на строк, достатній для проведення відповідної процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в даному договорі (п. 8.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, вартість наданих позивачем послуг згідно з видатковими накладними за період з 10.01.2022 по 27.01.2022 не перевищує 20% суми, визначеної п. 3.1 договору, адже загальна вартість послуг, передбачених даним договором, згідно з протоколом погодження договірної ціни, становила 4 261 140,00 грн.

Відтак, місцевий господарський суд , вірно застосував у сукупності положення п. 8.1 договору та п. 8.2 договору, відповідно до якого сторони скористалися можливістю продовження терміну дії договору, прийняття відповідачем послуг на виконання умов договору №20/1/04/21/П про закупівлю послуг з друку та доставки видання «Офіційний вісник України» від 20.04.2021.

В силу положень ст. 599 ЦК України і статті 202 ГК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином . Поряд з належним виконанням зобов`язання діюче законодавством передбачає також інші підстави його припинення (прощення боргу , неможливість виконання, передача відступного, припинення за домовленістю , зарахування.) Діюче законодавство не передбачає такої підстави припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору .

Матеріалами справи підтверджено, що дії сторін щодо , пов`язані з виконанням позивачем замовлення відповідача з друку та доставки на видання «Офіційний вісник України» , були спрямовані на продовження господарських відносин на підставі договору №20/1/04/21/П про закупівлю послуг з друку та доставки видання «Офіційний вісник України» від 20.04.2021, тож висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем права позивача на отримання оплати виконаних ним робіт на суму 567 666,72 грн засноване на умовах укладеного між сторонами договору , нормах матеріального та процесуального права , отже доводи апеляційної скарги є неспроможними.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає, що він арифметично вірний.

Щодо аргументів скаржника про ігнорування судом першої інстанції клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, у зв`язку з чим, на переконання скаржника, судом було порушено норми процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження (як спрощеного з викликом так і без виклику) учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (п. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Отже, розгляд судом першої інстанції справи № 910/4531/23 без проведення судового засідання не призвів до неправильного вирішення справи, відтак доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Висновок суду

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного апелянтом судового рішення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр оцінки та інформації» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у справі № 910/4531/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у справі № 910/4531/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/4531/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.04.2024.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко