Ухвала

від 27.07.2023 по справі 911/2869/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" липня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2869/21

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Друккера Д.Д., розглянувши в судовому засіданні

Клопотання № 2-14/1228 від 22.05.2023 про затвердження мирової угоди

у справі № 911/2869/21

За позовом Акціонерного товариства «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.»

до Вишгородської міської ради

про визнання договору укладеним

Учасники судового процесу:

від позивача: Наїдко Л.В.;

від відповідача: Приходько І.А.;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Вишгородської міської ради про визнання договору укладеним.

Ухвалою Господарського суду Київської області відкрито провадження у справі № 911/2869/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив; підготовче засідання призначено на 03.11.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.12.2021 у справі № 911/2869/21 клопотання Вишгородської міської ради про зупинення провадження у справі № 911/2869/21 задоволено; провадження у справі № 911/2869/21 зупинено до набрання рішення по справі № 911/3404/21 законної сили.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2023 клопотання АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» про поновлення провадження у справі № 911/2869/21 задоволено та поновлено провадження у справі № 911/2869/21; підготовче засідання у справі призначено на 23.03.2023.

22.03.2023 до канцелярії суду позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд позовну вимогу, викладену в пункті 2 прохальної частини позовної заяви про визнання договору укладеним у справі № 911/2869/21, вважати викладеною в новій редакції (з урахуванням змін до пп. 5, 8 та доповнень до п. 8 проекту договору оренди) та наведено в прохальній частині заяви нову редакцію договору оренди.

23.03.2023 в судове засідання прибули представники сторін; представник позивача надав усні пояснення щодо раніше поданої заяви про зміну предмету позову та просив суд її задовольнити.

В судовому засідання 23.03.2023 суд протокольно прийняв заяву позивача про зміну предмету позову від 22.03.2023 та повідомив представників сторін, що суд в подальшому здійснює розгляд справи № 911/2869/21 з урахуванням редакції договору, що викладена у зазначеній заяві.

В судовому 23.03.2023 засіданні представник позивача подав до суду додаткові письмові пояснення та просив суд долучити їх до матеріалів справи; суд протокольно прийняв до розгляду додаткові пояснення позивача та долучив їх до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 23.03.2023 відкладено підготовче судове засідання на 27.04.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.

27.04.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

27.04.2023 в судове засідання представники сторін не з`явились. Ухвалою суду від 27.04.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 18.05.2023.

18.05.2023 на електронну адресу суду відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

18.05.2023 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представник відповідача в судове засідання не з`явився.

В судовому засіданні 18.05.2023 представник позивача усно клопотав про відкладення судового засідання, у зв`язку із чим протокольною ухвалою від 18.05.2023 суд вирішив відкласти підготовче засідання на 15.06.2023.

01.06.2023 до канцелярії суду надійшло спільне клопотання № 2-14/1228 від 22.05.2023 (вх. № суду 10693/23 від 01.06.2023) про затвердження мирової угоди, в якій сторони зазначили, що досягнули домовленостей про вирішення справи шляхом укладення мирової угоди. До клопотання про затвердження мирової угоди сторонами долучено примірник мирової угоди.

13.06.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

15.06.2023 в судове засідання прибув представник позивача; представник відповідача в судове засідання не з`явився. Ухвалою суду від 15.06.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 19.07.2023.

19.07.2023 в судове засідання прибули представник сторін та надали усні пояснення щодо раніше поданого спільного клопотання про затвердження мирової угоди. Суд, заслухавши усні пояснення представників сторін вирішив оголосити перерву в судовому засіданні на 27.07.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.

27.07.2023 в судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення щодо раніше поданого спільного клопотання про затвердження мирової угоди та просили суд його задовольнити, затвердити останню та закрити провадження у справі № 911/2869/21.

В судовому засідання 27.07.2023 суд, заслухавши усні пояснення представників сторін щодо спільного клопотання про затвердження мирової угоди, дослідивши зміст тексту мирової угоди, що долучена до клопотання, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та обставини, що мають значення для розгляду даної справи, дійшов висновку про відмову у затвердженні мирової угоди та закриття провадження у справі № 911/2869/21 з огляду на таке.

Згідно із частиною сьомою статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частин першої та другої статті 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву на будь-якій стадії судового процесу.

Мирова угода це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.

Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов`язків сторін.

Таким чином, сторонам у справі надано можливість комплексно врегулювати відносини між собою, в тому числі не обмежуючись обсягом вимог, що були заявлені у позові.

До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання, пов`язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін.

Мирова угода є однією з форм прояву свободи (диспозитивності) в реалізації сторонами господарського процесу своїх прав, що проявляється в укладенні між ними угоди про заміну зобов`язання, на підставі якого й виник спір, іншим зобов`язанням з метою врегулювання такого спору.

Згідно із частиною третьої статті 192 Господарського процесуального кодексу України до ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Водночас частиною 5 статті 192 Господарського процесуального кодексу України передбачені випадки, за яких суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Так відповідно до ч. 5 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Отже, повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду у вказаних випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2021 Акціонерне товариство «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою вх. № суду 2857/21 до Вишгородської міської ради про визнання договору укладеним.

В обґрунтування поданого позову Акціонерне товариство «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» посилається на те, що є власником цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Шлюзова, буд. 5. Як зазначає позивач, 04.09.2001 р. рішенням Вишгородської міської ради № 247 було надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки площею 3,9 га у старій промисловій зоні з метою передачі в оренду ВАТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» (попередня назва АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.».

У 2003 році, на підставі зазначеного рішення Вишгородської міської ради від 04.09.2001 р. № 247 року, ДП «Вишгородський районний центр державного земельного кадастру» підготовлено технічну документацію з укладення договору оренди земельної ділянки ВАТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» терміном на 49 років під розміщення виробничої бази в м. Вишгороді по вул. Набережній.

19.11.2004 р. рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 606 затверджено технічну документацію підготовлену за замовленням BAT «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» з укладанням договору оренди земельної ділянки площею 3,1951 га у м. Вишгород по вул. Набережній строком на 10 років. Орендну плату встановлено в розмірі 193 735,00 гривень на рік.

16.12.2004 р. рішенням Вишгородської міської ради № 20/11 затверджено вказане вище рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 606 від виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 60.

09.06.2021 р. за заявою АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» було здійснено реєстрацію технічної документації на земельну ділянку загальною площею 3,1951 га в Державному земельному кадастрі України та присвоєно їй кадастровий номер 3221810100:01:253:0001, цільове призначення для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств.

Таким чином, за ствердженням позивача, ним вжито всіх необхідних заходів, що передбачені Земельним кодексом України, Законами України «Про оренду землі» та «Про землеустрій» щодо отримання земельної ділянки в оренду, на якій розташоване нерухоме майно АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.».

Як зазначає позивач, 25.06.2021 р. АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» звернулося до Вишгородської міської ради із заявою про укладення договору оренди вищевказаної земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

28.07.2021 р. Вишгородською міською радою надано відповідь № 2-29/2242, відповідно до якої повідомлено про неможливість укладення договору оренди земельної ділянки з АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.», зокрема у зв`язку з: (1) тим, що рішення щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки з кадастровим номером 3221886000:01:253:0001 в натурі на місцевості Вишгородською міською радою не приймалося; (2) відсутністю витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:01:253:0001; (3) відсутністю правовстановлюючого документу (статуту юридичної особи).

06.08.2021 р., із урахуванням наведених зауважень, АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» повторно звернулося до Вишгородської міської ради із заявою про укладення договору оренди земельної ділянки, додавши при цьому, зазначені у листі-відмові документи, а також роз`яснення щодо можливості укладення такого договору оренди.

За ствердженням позивача, 06.09.2021 р. Вишгородською міською радою надано відповідь № 2-29/2709, відповідно до якої зазначено про розгляд вказаного питання на черговій сесії Вишгородської міської ради, що, на його думку, по суті становить фактичну відмову в укладенні договору оренди земельної ділянки з тих же підстав, що і зазначені у попередньому листі-відповіді від 28.07.2021.

Однак, АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» не погоджується з наданими висновками (п. 1, п. 2) Вишгородської міської ради щодо неможливості укладення договору оренди земельної ділянки, вважає їх надуманими, а також такими, що не відповідають фактичним обставинам ситуації та спрямовані на ухилення від укладення договору оренди.

Таким чином, на переконання позивача, Вишгородською міською радою неправомірно відмовлено АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» в укладанні договору оренди відповідної земельної ділянки, що порушує його права як землекористувача та власника об`єктів нерухомості, розміщених на вказаній земельній ділянці. У зв`язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221886000:01:253:0001, яка розташована по вулиці Набережній (Шлюзній) у м. Вишгороді, площею 3,1951 га, між Вишгородською міською радою та Акціонерним товариством «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» в редакції, що викладена позивачем в заяві про зміну предмету позову від 22.03.2023.

Отже, позивачем у даній справі є Акціонерне товариство «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.», а відповідачем Вишгородська міська рада, а спірним питанням у даній справі є правомірність відмови Вишгородською міською радою Акціонерному товариству «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» в укладенні договору оренди відповідної земельної ділянки.

Дослідивши поданий сторонами текст мирової угоди, судом встановлено, що шляхом укладення мирової угоди сторони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання спору між ними у справі № 911/2869/21 шляхом укладення договору оренди земельної ділянки між Акціонерним товариством «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» та Вишгородською міською радою.

З матеріалів справи вбачається, що мирова угода між позивачем та відповідачем, подана на затвердження до суду, викладена сторонами у письмовій формі.

Зі сторони позивача АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.», мирову угоду підписано генеральним директором Колодзян Ю.Д. Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» вбачається, що Колодзян Ю.Д. є керівником юридичної особи, який наділений повноваженнями вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати документи, подавати документи для державної реєстрації тощо. Отже судом встановлено, що Колодзян Ю.Д. наділений повноваженнями на укладення від імені позивача АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» мирової угоди з відповідачем Вишгородською міською радою.

Зі сторони відповідача Вишгородської міської ради, мирову угоду підписано міським головою Момот О.В.

Щодо повноважень голови Вишгородської міської ради Момота О.В. на підписання від імені відповідача Вишгородської міської ради мирової угоди з позивачем, судом встановлено та зазначається наступне.

Як було зазначено судом вище та закріплено в частинах 1, 2 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву на будь-якій стадії судового процесу.

Водночас частиною 3 статті 192 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Отже, вищенаведеними нормами процесуального законодавства на суд покладений обов`язок, зокрема перевірити, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

За змістом пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Положеннями частин першої, четвертої статті 124 Земельного кодексу України визначено порядок передачі земельних ділянок в оренду та встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Що ж стосується повноважень сільського, селищного, міського голови, то останні наведенні в ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Так відповідно до пункту 16 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

З урахуванням зазначеного, вирішення питання про передачу земельної ділянки в оренду, припинення права користування земельною ділянкою, укладення, та продовження, а також розірвання договорів оренди землі належить до виключної компетенції Вишгородської міської ради.

Суд наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні докази того, що подана на затвердження до суду мирова угода, укладена між АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» та Вишгородською міською радою в особі голови ради О.В.Момот, попередньо подавалася головою Вишгородської міської ради О.В.Момот, на розгляд та погодження сесії Вишгородської міської ради.

Також сторонами до суду не надано доказів, що Вишгородською міською радою було попередньо прийнято рішення про укладення договору оренди земельної ділянки з Акціонерним товариством «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.». Протилежного суду не доведено.

Доказів на підтвердження повноважень голови Вишгородської міської ради О.В.Момот, як то рішення Вишгородської міської ради про затвердження повноважень голови Вишгородської міської ради щодо укладення договорів оренди ним особисто, матеріали справи також не містять.

Таким чином, суд констатує, що голова Вишгородської міської ради О.В.Момот, всупереч повноваженням, визначеним статтями 26, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», а також інтересам територіальної громади, яку представляє, одноособово, без попереднього розгляду та погодження даного питання на сесії міської ради, прийняв рішення про укладення договору оренди земельної ділянки шляхом укладення мирової угоди з АТ «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ.» у справі № 911/2869/21.

Суд зазначає, що умови мирової угоди у справі № 911/2869/21 про укладення договору оренди земельної ділянки між Акціонерним товариством «ГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ» та Вишгородської міської ради без винесення даного питання на розгляд сесії міської ради суперечать вимогам Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування», а дії міського голови О.В.Момот суперечать інтересам територіальної громади, яку представляє останній.

Варто також наголосити на тому, що редакція договору оренди земельної ділянки, викладеного у заяві про зміну предмету позову від 22.03.2023, та редакція договору оренди земельної ділянки, що наведена у мировій угоді, не є ідентичними, а містять певні відмінності.

Так частина 1 статті 192 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Проте, всупереч ст. 192 ГПК України сторонами не доведено суду, що надана на затвердження мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Враховуючи наведене, сторонами не доведено, що подана на затвердження мирова угода відповідає приписам ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, а умови мирової угоди стосуються лише прав та обов`язків позивача та відповідача, як і не доведено того, що мирова угода підписана уповноваженими на це особами, а зміст останньої не суперечить чинному законодавству України і не зачіпає прав та інтересів інших осіб.

Як вже було зазначено судом вище, відповідно до ч. 5 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

При цьому враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.01.2020 у справі № 911/5310/14, відповідно до якого закриття провадження у справі є наслідком затвердження судом мирової угоди, процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди та закриття у зв`язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному зв`язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної. Для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв`язку із затвердження мирової угоди сторін необхідно перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог статті 192 Господарського процесуального кодексу України, зокрема дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, відсутністю передумов для закриття провадження у справі з цих підстав.

З урахуванням зазначеного, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для затвердження мирової угоди та, як наслідок, відсутність передумов для закриття провадження у справі № 911/2869/21 з цих підстав.

Частиною 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Таким чином, враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність необхідності для відкладення підготовчого засідання, судом вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/2869/21 до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. 46, 182, 185, 192, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні спільного клопотання № 2-14/1228 від 22.05.2023 (вх. № суду 10693/23 від 01.06.2023) про затвердження мирової угоди відмовити.

2. Закрити підготовче провадження по справі № 911/2869/21 та призначити справу до судового розгляду по суті на 07.09.2023 о 15:30. Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 16/108, зал № 6.

3. Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.08.2023.

Суддя Л.В. Сокуренко