Ухвала

від 26.07.2023 по справі 1-806/11

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

26.07.2023 Справа № 1-806/11

Провадження № 1-в/756/200/23

Справа № 1-806/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту нерухомого майна,

в с т а н о в и в:

04.07.2023 року адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва із клопотанням про скасування арешту нерухомого майна.

У поданому клопотанні зазначає, що син ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у віці 38 років ІНФОРМАЦІЯ_2. Після його смерті відкрилась спадщина, що складається з 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , яка не може бути у законний спосіб оформлена за спадкоємцями, оскільки існує заборона щодо його відчуження, накладена за виконавчим листом № 1-806 від 30.01.2012 року, виданого Оболонським районним судом міста Києва про конфіскування у ОСОБА_5 майна на користь держави.

Прокурор Оболонської окружної прокуратури ОСОБА_6 подала до суду заяву, де просила здійснювати судове засідання без її участі, заперечувала проти задоволення клопотання про скасування арешту.

Дослідивши матеріали клопотання, копії матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Судом установлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 03.02.1994 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

Вироком Оболонського районного суду міста Києва від 24.11.2011 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш сурового покарання, призначеного за даним вироком, більш суровим покаранням, призначеного за вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 15.04.2011 року, визначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Постановою державного виконавця від 10.02.2012 року було відкрито виконавче провадження ВП №31125408 за виконавчим листом №1-806 від 30.01.2012 року виданого Оболонським районним судом міста Києва про конфіскацію у засудженого ОСОБА_5 на користь держави майна.

Згідно інформації відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві № 00026131, 16.02.2012 року державним виконавцем внесено заборони на відчуження рухомого та нерухомого майна у державному реєстрі обтяжень. 23.07.2012 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлено виконавчий документ за місцем реєстрації боржника, а саме до ВДВС Славутицького МУЮ.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи, що арешт на майно ОСОБА_5 Оболонським районним судом міста Києва в якості забезпечення кримінального провадження не накладався, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та скасування арешту нерухомого майна.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства, та в постанові від 30 червня 2020 року у справі №727/2878/19 сформулювала загальний правовий висновок, згідно з яким спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 7, 9, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволені клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту нерухомого майна.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя