Постанова

від 14.06.2023 по справі 279/5859/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №279/5859/22 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н.Я.

Категорія 62 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів:Коломієць О.С., Талько О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Зінчук Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №279/5859/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 , поданою через адвоката Шевчука Олександра Сергійовича,

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 лютого 2023 року, яке ухвалене під головуванням судді Волкової Н.Я. в м.Коростені,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 через адвоката Шевчука О.С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 . Просила: 1) визнати її, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , власником 1/2частини житловогобудинку АДРЕСА_1 ; 2) визнати їївласником 1/2частини земельноїділянки загальноюплощею 0,5897га, яка розташована по АДРЕСА_1 та складається із земельних ділянок площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із кадастровим номером 1822385001:01:002:0004 та площею 0,3397 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1822385001:01:002:0008, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ЖТ-15-30-000004 від 19 червня 2001 року; 3) визнати її власником 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 4,34 га, в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Полісся», с.Сарновичі, Сарновицької сільської ради Коростенського району Житомирської області, згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЖТ 0298619 від 21 травня 1997 року.

Позов обґрунтовувалатим,що ІНФОРМАЦІЯ_2 померїї батько ОСОБА_4 .Відповідно досвідоцтва проправо наспадщину зазаконом від10липня 2001року спадкоємцеммайна батькає йогодружина,тобто їїмати ОСОБА_3 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .Спадкове майно,на якевидане матерісвідоцтво проправо наспадщину зазаконом,складається зжитлового будинку АДРЕСА_1 та приватизованоїземельної ділянкизагальною площею0,5897га,яка розташованапо АДРЕСА_1 та складаєтьсяіз земельнихділянок площею0,2500га длябудівництва таобслуговування житловогобудинку та господарськихбудівель іспоруд таземельної ділянкиплощею 0,3397га дляведення особистогоселянського господарства.До складууспадкованого матір`юпісля смертібатька,але неоформленого,належить правона земельнучастку (пай)у землі,яка перебуваєу колективнійвласності Колективногосільськогосподарського підприємства«Полісся» с.Сарновичі,Сарновицької сільськоїради Коростенськогорайону Житомирськоїобласті,розміром 4,34в умовнихкадастрових гектарахбез визначеннямеж цієїчастки внатурі (намісцевості),згідно зсертифікатом направо наземельну частку(пай)серії ЖТ0298619від 21травня 1997року.Мати ОСОБА_3 на деньсмерті проживалата булазареєстрована по АДРЕСА_1 .Разом ізнею надень смертіпроживав син ОСОБА_2 ,тобто братпозивача.Вона,тобто позивач,є донькоюпомерлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .По смертіматері ІНФОРМАЦІЯ_1 відкритаспадкова справа.Після смертіматері спадкоємцямиза закономє вона( ОСОБА_1 )та синпомерлих абоїї брат- ОСОБА_2 .Рішенням Коростенськогоміськрайонного судуЖитомирської областівід 19травня 2022року всправі №279/924/22визнано право власності ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/2 частину: житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,5897 га, яка розташована по АДРЕСА_1 ; право на земельну частку (пай) розміром 4,34 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Полісся"; земельної ділянки площею 3,14 га на території Сарновицької сільської ради Коростенського району Житомирської області, яка складається з земельних ділянок площами 2,58 га із кадастровим номером 1822385000:05:000:0040 та 0,56 га із кадастровим номером 1822385000:05:000:0205.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 лютого 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 через адвоката Шевчука О.С. подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким визнати ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , власником частини: 1) житлового будинку по АДРЕСА_1 ; 2) земельної ділянки загальною площею 0,5897 га, яка розташована по АДРЕСА_1 та складається із земельних ділянок площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 1822385001:01:002:0004 та площею 0,3397 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1822385001:01:002:0008, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ЖТ-15-30-000004 від 19 червня 2001 року; 3) земельної ділянки площею 3,14 га, яка розташована на території Сарновицької сільської ради Коростенського району Житомирської області та складається із земельних ділянок площею 2,58 га з кадастровим номером 1822385000:05:000:0040 та площею 0,56 га з кадастровим номером 1822385000:05:000:0205, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №849391 від 10 травня 2006 року; 4) права на земельну частку (пай) загальною площею 4,34 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Полісся» с. Сарновичі, Сарновицької сільської ради Коростенського району Житомирської області, згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЖТ 0298619 від 21 травня 1997 року.

Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що висновок суду першої інстанції стосовно того, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, є помилковим. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що між спадкоємцями виник спір щодо складу спадщини та відсутні оригінали правовстановлюючих документів на майно, а за таких обставин, визнання права підлягає захисту в процесі оформлення з підстав наявності двох спадкоємців, дії яких не узгоджені. Вважає, що спадкоємці вибрали належний спосіб захисту щодо визнання права власності на спадкове майно, з підстав того, що до переліку майна входить майно, на яке відсутні документи на право власності, а нотаріус без оригіналів документів не має можливості оформити це спадкове майно, визначивши в договірному порядку частки кожного спадкоємця в складі спадщини. Суд першої інстанції при ухвалені рішення допустив порушення норм матеріального права з підстав того, що в цивільному законодавстві відсутня норма права, якою визначено, що для того, щоб особа мала звернутися до суду повинно виникнути право на звернення до суду. Навпаки, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Порушення норм процесуального права полягає в неналежному дослідженні доказів на стадії підготовчого провадження та на стадії судового провадження при явці учасників процесу в зал судового засідання у визначений час, пояснення сторін не заслуховувалися, наявні документи в матеріалах справи на стадії підготовчого провадження не досліджувалися, справа розглядалася в порядку спрощеного провадження. Також 25 березня 2023 року другою Коростенською державною нотаріальною конторою позивачу надана відповідь №191/02-14, в якій роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно не може бути видано, бо нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину перевіряє склад спадкового майна, а видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Позивач не мала можливості подати цей доказ при розгляді справи в суді першої інстанції у зв`язку з тим, що стадія підготовчого провадження не здійснювалася належним чином, не досліджувалося питання про наявність у сторін оригіналів документів на право власності на земельні ділянки та житловий будинок. Окрім того, нотаріус не уповноважений примусити особу з`явитися для оформлення спадини. Оформити спадщину без усіх спадкоємців при відсутності документів фактично неможливо. На переконання скаржника, цивільні відносини щодо оформлення спадкових прав, здійснення яких вчинюється в судовому порядку за вимогою однієї з сторін, яка вважає, що її права порушуються, здійснюються правомірно. Нотаріус не може забезпечити захист прав та узгодити спірні питання між спадкоємцями.

Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача ОСОБА_2 не надходило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні, яке проведено у режимі відеоконференції, представник позивача адвокат Шевчук О.С. апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений своєчасно належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки (а.с.110). Про причину неявки не сповістив. У разі неповідомлення про причини неявки вважається, що учасник судового процесу не з`явився в судове засідання без поважних причин. За загальним правилом явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в ній доказами і додатково поданим доказом відповідно до положень ст.367 ЦПК України, як винятковий випадок, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову в повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Згідно з матеріалів копії спадкової справи №230/2020, у якій міститься заява позивача, подана у встановленому законом порядку до нотаріальної контори про прийняття спадщини, відсутня заява позивача про видачу їй правовстановлюючого документа на спадкове майно та відповідно відмова нотаріуса в оформленні права на спадщину, що свідчило б про неможливість оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку та виникнення права на звернення до суду з вимогою про визнання права на спадкове майно в судовому порядку. Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено, що вона має перешкоди в оформленні спадкових прав після смерті матері ОСОБА_3 у встановленому законом порядку, яким є нотаріальний порядок, що надавало б й право на звернення з вимогою в судовому порядку.

Колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитися із висновками суду першої інстанції з таких мотивів.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с.23).

За змістом частини першої ст.1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається спадщина. Згідно зі змістом частини другої ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи та відповідно до положень частини першої ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, діти спадкодавця.

Сторони у справі є дітьми померлої. Так, позивач є донькою, а відповідач сином. Листом Коростенської районної державної нотаріальної контори від 19 серпня 2022 року №318/01-16 повідомлено, що спадкоємцями за законом після смерті матері ОСОБА_3 є донька ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 (а.с.24).

Статтями 1268та 1269ЦК Українипрезюмується,що уразі колиспадкоємець постійнопроживав разоміз спадкодавцемна часвідкриття спадщини,то вінвважається таким,що прийнявспадщину,якщо вінне заявивпро відмовувід неїпротягом строку,встановленого статтею1270цього Кодексу. Також, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша ст.1269 ЦК України). Відповідно до частини першої ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Матеріалами спадкової справи №230/2020, яка відкрита щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , доводиться, що позивач ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 звернулася до Коростенської районної державної нотаріальної контори Житомирської області 14 серпня 2020 року, тобто своєчасно упродовж шести місяців із часу смерті матері (а.с.71), а відповідач ОСОБА_2 на день смерті матері разом із нею був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , що констатовано довідкою виконкому Сарновицької сільської ради (а.с.77). Отже, сторони, як спадкоємці першої черги за законом, прийняли спадщину після смерті матері у встановленому законом порядку та їх частки у спадщині за положеннями частини першої ст.1267 ЦК України є рівними.

Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину за законом, отримане в установленому законодавством порядку.

Визнання права власності в порядку спадкування за законом є належним способом захисту прав спадкоємця, якщо вбачаються перешкоди в оформленні його спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно або майнові права, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог ст.68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. У цьому контексті апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку, а доводи апеляційної скарги з цього приводу надумані.

Разом із тим, стаття 1218 ЦК України до складу спадщини відносить усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Обставини, встановлені під час розгляду справи за позовом про визнання права власності у порядку спадкування за законом та визначення частки в успадкованому майні, мають обов`язкову силу (преюдиційне значення) для осіб, які брали участь у справі та одночасно із цим, такі особи не позбавлені права на звернення до суду із самостійним позовом про право власності у порядку спадкування за законом на це майно, про що правильно зауважується в апеляційній скарзі. Крім того, під час розгляду справи за таким позовом слід враховувати обставини раніше вирішеної справи про право на спірне майно, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, у цивільній справі.

Так, у мотивувальній частині рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 травня 2022 року в справі №279/924/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та розподіл спадкового майна, яке набрало законної сили 21 червня 2022 року, встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом на: житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельну ділянку загальною площею 0,5897 га, яка розташована по АДРЕСА_1 ; право на земельну частку (пай) розміром 4,34 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Полісся»; земельну ділянку площею 3,14 га на території Сарновицької сільської ради Коростенського району Житомирської області, яка складається із земельної ділянки площею 2,58 га з кадастровим номером 1822385000:05:000:0040 та площею 0,56 га з кадастровим номером 1822385000:05:000:0205 (а.с.46 зворот). Матеріали справи №279/5859/22 не спростовують складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який встановлений у справі №279/924/22.

Отже, до складу спадщини, що відкрилася після смерті матері позивача увійшло наступне майно та майнові права: 1) житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10 липня 2001 року серії АЕА №713262, видане Коростенською районною державною нотаріальною конторою (а.с.22); 2) земельна ділянка загальною площею 0,5897 га біля вищевказаного житлового будинку, яка складається із двох земельних ділянок: площею 0,2500 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд із кадастровим номером 1822385001:01:002:0004 та площею 0,3397 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1822385001:01:002:0008, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10 липня 2001 року серії АЕА №713262, видане Коростенською районною державною нотаріальною конторою (а.с.22); 3) право на земельну частку (пай) розміром 4.34 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Полісся» с. Сарновичі, згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЖТ 0298619 від 25 травня 1997 року (а.с.32; 4) земельна ділянка загальною площею 3,14 га на території Сарновицької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається із двох земельних ділянок: площею 2,58 га з кадастровим номером 1822385000:05:000:0040 та площею 0,56 га з кадастровим номером 1822385000:05:000:0205, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №849391 від 10 травня 2006 року (а.с.39).

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі №279/924/22, яка набрала законної сили 12 серпня 2022 року, за заявою представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_5 виправлена описка в рішенні Коростенського міськрайонного суду від 19 травня 2022 року, якою за ОСОБА_2 , тобто братом позивача у справі №279/5859/22 ОСОБА_1 , визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 на частину усього вищевказаного майна, тобто на половину житлового будинку, земельної ділянки загальною площею 0,5897 га, права на земельну частку пай та земельної ділянки загальною площею 3,14 га (а.с.48-49).

Мати позивача після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не лише прийняла спадщину, але й частково оформила свої спадкові права, зокрема на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,5897 га біля вищевказаного житлового будинку, яка складається із двох земельних ділянок: площею 0,2500 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд із кадастровим номером 1822385001:01:002:0004 та площею 0,3397 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1822385001:01:002:0008, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ЖТ-15-30-000004 від 19 червня 2001 року, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане на ім`я матері позивача 10 липня 2001 року державним нотаріусом Коростенської районної державної нотаріальної контори серії АЕА №713262 (а.с.22).

Свідоцтво на спадщину за законом, отримане в установленому законодавством порядку матір`ю позивача, є документом який підтверджує належність житлового будинку та земельної ділянки загальною площею 0,5897 га матері позивача на час її смерті, а тому апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що не доведено перешкод у оформленні спадкових прав ОСОБА_1 у нотаріальному порядку на житловий будинок та цю земельну ділянку загальною площею 0,5897 га, яка заходиться біля житлового будинку та передбачена для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, за наявності свідоцтва про право на спадщину за законом на це нерухоме майно на ім`я матері позивача ОСОБА_3 , оскільки мати позивача за життя оформила свої спадкові права на це нерухоме майно після смерті чоловіка в установленому законом порядку. Суд не уповноважений підміняти та перебирати на себе повноваження нотаріальних органів. Отже, рішення суду щодо житлового будинку та земельної ділянки загальною площею 0,5897 га залишається без змін, враховуючи, що постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги з приводу цього майна висновків суду першої інстанції не спростовують.

Стосовно доводів апеляційної скарги відносно земельної ділянки загальною площею 3,14 га, апеляційний суд щодо цього звертає увагу на наступне.

Земельна ділянка загальною площею 3,14 га на території Сарновицької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається із двох земельних ділянок: площею 2,58 га з кадастровим номером 1822385000:05:000:0040 та площею 0,56 га з кадастровим номером 1822385000:05:000:0205, належала спадкодавцю ОСОБА_3 , тобто матері позивача, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №849391 від 10 травня 2006 року (а.с.33).

У номері 41 газети «Іскоростень» за 25 листопада 2022 року розміщено оголошення про те, що вищевказаний державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ №849391, виданий Сарновицькою сільською радою Коростенського району Житомирської області 10 травня 2006 року на ім`я ОСОБА_3 , загублений (а.с.59).

Листом №191/02-14 Друга Коростенська державна нотаріальна контора, який доданий до апеляційної скарги, позивачу надані роз`яснення з оформлення спадкових прав після смерті матері на земельну ділянку загальною площею 3,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на право на земельну частку (пай) розміром 4,34 в умовних кадастрових гектарах у землі, яке перебуває у колективній власності КСП «Полісся» (а.с.94-95).

Так, за відсутності правовстановлюючого документа на земельну ділянку загальною площею 3,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва через його втрату, тобто за відсутності державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №849391 від 10 травня 2006 року, свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 3,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва після смерті матері нотаріус позивачу видати не зможе, оскільки у неї відсутній необхідний документ для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що вбачається зі змісту положень ст.69 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 4.16, 4.19 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5. У зв`язку з тим, що існують перешкоди в оформленні позивачем у нотаріальному порядку її спадкових прав на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 3,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, то слід вирішити це питання у судовому порядку, пред`явивши у встановленому законом порядку вимогу до ОСОБА_2 про визнання за ОСОБА_1 права власності на частину земельної ділянка загальною площею 3,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За приписами частини першої ст.13 ЦПК України, виходячи із засад диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року в справі №405/3360/17 виснувано, що згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Позовом у процесуальному сенсі є зверненням до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. При поданні таких заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Із змісту позовної заяви вбачається, що звертаючись в інтересах позивача ОСОБА_1 до суду із позовом, представником позивача не заявлено вимоги щодо предмету спору, якою була б земельна ділянка загальною площею 3,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала матері позивача на момент смерті останньої на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №849391 від 10 травня 2006 року.

Відповідно до ухвали Коростенського міськрайонного суду від 02 грудня 2022 року справа розглядалася за правилами загального позовного провадження, а не за правилами спрощеного позовного провадження, як неправильно зазначено у апеляційній скарзі (а.с.53). Так, у справі щодо спадкування підготовче засідання призначалося на 11 січня 2023 року та було закрите 11 лютого 2023 року відповідною ухвалою суду першої інстанції (а.с.62). За таких обставин, у представника позивача була процесуальна можливість ще до закінчення підготовчого засідання у справі уточнити позовні вимоги в порядку п.3 частини другої ст.197 ЦПК України, подавши у встановленому законом порядку письмову заяву та доповнивши предмет позову вимогою щодо земельної ділянки загальною площею 3,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала матері позивача на момент смерті останньої на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №849391 від 10 травня 2006 року. Проте, такі дії у цій справі вчинені не були, хоча нічого не завадило представнику позивача подати письмове клопотання про приєднання до матеріалів справи письмового доказу, чим спростовуються доводи апеляційної скарги щодо неналежного проведення судом першої інстанції підготовчого засідання та начебто існування перешкод у реалізації процесуальних прав. Окрім того, позивач не позбавлена права звернутися до суду із новим позовом, предметом спору в якому може бути земельна ділянка загальною площею 3,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Із огляду на вищевикладене, оскільки у суді першої інстанції позивачем не була заявлена вимога щодо земельної ділянки загальною площею 3,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, то доводи апеляційної скарги з цього приводу є неспроможними, оскільки в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, що узгоджується із положеннями частини шостої ст.367 ЦПК України.

Апеляційний суд залишає без змін рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо житлового будинку та земельної ділянки загальної площею 0,5897 га для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства також з огляду на те, що справа щодо спадкування, як і належить справам такої категорії, правомірно розглянута судом першої інстанції у загальному позовному провадженні та порушень норм процесуального права, які б могли бути обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції у цій частині позову судом апеляційної інстанції не встановлено, чого не може бути сказано щодо позовної вимоги про визнання права власності за позивачем на частину права на земельну частку (пай).

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Мати позивача після смерті свого чоловіка прийняла спадщину, яка відкрилася після його смерті, що учасниками справи не заперечується. Прийнявши спадщину після чоловіка, мати позивача прийняла усе, що належало ОСОБА_4 , оскільки закон не дозоляє вибіркового прийняття спадщини. Так, за приписами частини другої ст.1268 ЦК України не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Інша річ, що мати позивача не оформила право на земельну частку (пай) після смерті свого чоловіка. Права на неоформлене майно або майнові права із часом не припиняються та не втрачаються. Отже, неоформлення спадкодавцем ОСОБА_3 на успадковані нею до її смерті після чоловіка майнові права не позбавляє права спадкоємців ОСОБА_3 , зокрема позивача, на успадкування після смерті матері майнових прав, враховуючи, що право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії ЖТ №0298619, увійшло до складу спадщини, яка відкрилася після смерті матері позивача.

Так, право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Полісся» с.Сарновичі, Сарновицької сільської ради Коростенського району Житомирської області, розміром 4,34 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), посвідчується копією сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ0298619 від 21 травня 1997 року, який виданий на ім`я ОСОБА_4 (а.с.32).

Із оголошення у номері №41 газети «Іскоростень» за 25 листопада 2022 року сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0298619, виданий 21 травня 1997 року на підставі рішення Коростенської районної державної адміністрації від 19 травня 1997 року №151 на ім`я ОСОБА_4 , загублений (а.с.59).

Листом від 25 березня 2023 року №191/02-14 Друга Коростенська державна нотаріальна контора роз`яснила позивачу із посиланням на положення ст.ст.25,1218 ЦК України, що оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) виданий на ОСОБА_4 21 травня 1997 року, тобто після його смерті, то вказане майнове право не може входити до складу спадщини, а тому орган нотаріату рекомендував звернутися до суду для вирішення питання в судовому порядку.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися із такою позицією нотаріуса. Хоча дійсно сертифікат на право на земельну частку (пай) виданий на ім`я ОСОБА_4 після його смерті, але сам факт видачі сертифіката на ім`я ОСОБА_4 свідчить, що останнього було включено до переліку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що є обов`язковим додатком до акта. Право на земельну частку (пай) набуто ОСОБА_4 ще за життя й, відповідно, майнові права увійшли до складу спадщини, яка відкрилася після його смерті, що у свою чергу надало можливість його дружині, тобто матері позивача, успадкувати це майнове право, а тому воно увійшло до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 . Отже, право на земельну частку (пай) ОСОБА_4 на час його смерті належало, воно увійшло до складу спадщини, яка відкрилася після його смерті та яке прийняла ОСОБА_3 , що надалі увійшло до складу спадщини, яка відкрилася після її смерті, яке у подальшому прийняли сторони в частці кожний.

Окрім того, у матеріалах справи відсутні докази визнання вищевказаного сертифіката на право на земельну частку (пай) недійсним за рішенням суду.

Із огляду на вищевикладене, уникаючи надмірного формалізму, щоб не породжувати наступні звернення позивача до суду за захистом порушеного права, враховуючи, що сертифікат на право на земельну частку (пай) втрачений та без цього правовстановлюючого документа нотаріус видати свідоцтво про право на спадщину за законом на частку цього майнового права не зможе, чим фактично виключається можливість для позивача в нотаріальному порядку оформити успадковане майнове право, в межах заявлених у цій справі вимог, колегія суддів апеляційного суду вважає прийнятним визнати за позивачем право власності у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 на частку права на земельну частку пай у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Полісся» с.Сарновичі, Сарновицької сільської ради Коростенського району Житомирської області, розміром 4,34 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), скасувавши при цьому, відповідно до положень ст.376 ЦПК України, рішення суду першої інстанції у частині відмови в задоволенні позову щодо сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ 0298619 від 21 травня 1997 року, із постановленням нового судового рішення з однієї позовної вимоги.

Судовий збір пропорційно до задоволеної вимоги покладається на відповідача, а тому з відповідача стягується на користь позивача судовий збір у сумі 107,78 грн згідно з положеннями ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Шевчука Олександра Сергійовича, задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 лютого 2023 року в частині відмови в задоволенні позову щодо сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ 0298619 від 21 травня 1997 року скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної частки (паю) у землі, яка перебуває у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Полісся» с.Сарновичі, Сарновицької сільської ради Коростенського району Житомирської області, розміром 4.34 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЖТ0298619 від 21 травня 1997 року, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 107 грн 78 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 02 серпня 2023 року.