Рішення

від 03.08.2023 по справі 280/5222/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року Справа № 280/5222/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» (вул. Новобудов, буд. 9, м. Запоріжжя, 69076) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49600) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» (далі позивач, ТОВ «ЗЗКМ») до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач, Східне МУ ДПС), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.07.2022 №181/32-00-51-02, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 540,00 грн.

Крім того, просить судові витрати покласти на відповідача та стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 16841,00 грн. на рахунок позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, на підставі акту перевірки від 22.07.2022 №186/32-00-51-02-04/36911851 Східне МУ ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 16.08.2022 №181/32-00-51-02, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 540,00 грн. Проте позивач вважає зазначене рішення необґрунтованим, а вважає твердження контролюючого органу, викладені в акті перевірки, безпідставними та такими, що ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки ТОВ «ЗЗКМ» надало в ході проведення документальної перевірки документи на підтвердження реальності господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Укрінспецмаш 2004», що відображаються у відповідному журналі наданих ТОВ «ЗЗКМ» документів. Вважає, що Податковий кодекс України, встановлюючи певні правила щодо виникнення у платника податку права на податковий кредит та бюджетне відшкодування, не ставить його в залежність від припущень контролюючого органу щодо дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання, з якими платник податків жодним чином не пов`язаний. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 05.09.2022 у справі відкрите спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

30.09.2022 до суду надійшов відзив відповідача на позов, в якому зазначено, що Актом перевірки встановлено порушення пп. «а» п. 198.1, абзаців першого - третього п. 198.2, абзаців першого - другого п. 198.3, п. 198.6 ст.198. п. 200.1, абз. в) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 540 гривень у зв`язку з віднесенням до складу податкового кредиту січня 2022 року суми ПДВ у розмірі 540 гривень по взаємовідносинам з ТОВ «Укрінспецмаш 2004». ТОВ «ЗЗКМ» до складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 540 гривень на підставі складеної та зареєстрованої в ЄРПН ТОВ «Укрінспецмаш 2004» податкової накладної від 21.01.2022 року №3 на придбання Скріплюючого пристрою МУЛ-330. ТОВ «ЗЗКМ» до перевірки не надано сертифікатів, паспортів якості, або інших документів що містили найменування виробника продукції. В ході аналізу податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН, та податкової звітності наявної в АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Укрінспецмаш 2004» не є виробником або імпортером товару, номенклатура якого відображена у документах вписаних в адресу ТОВ «ЗЗКМ». Проведеним аналізом податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН на адресу ТОВ «Укрінспецмаш 2004» у січні 2022 року не встановлено придбання скріплюючого пристрою МУЛ-330, документи на які були складені ТОВ «Укрінспецмаш 2004» в адресу ТОВ «ЗЗКМ» у січні 2022 року. Таким чином, встановлено відсутність реального (законного) джерела походження (введення в обіг при первинному продажі) ідентифікованого товару (відсутнє дійсне формування цього активу), а відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій. Вказує на те, що ТОВ «ЗЗКМ» використано схему штучного руху товару (послуг), яка спрямована на створення формального документообігу, про що свідчить те, що постачальник по ланцюгу постачання не має матеріальної бази, об`єктивно необхідної для виконання поставки, яка була предметом перевірки. Надані до перевірки ТОВ «ЗЗКМ» документи не є достатніми доказами фактичного виконання розглядуваних поставок; господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленою схемою штучного руху товарів (послуг) постачальником свідчить про безтоварність операції, яка підлягала перевірці, що виключає правомірність її відображення у податковому обліку ТОВ «ЗЗКМ». Вважає спірне податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Також відзив містив клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а разі відмови у розгляді справи за правилами загального позовного провадження розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 04.10.2022 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №280/5222/22 в порядку загального позовного провадження відмовлено.

18.10.2022 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він спростовує доводи відповідача викладені у відзиві.

02.11.2022 від відповідача надійшли додаткові пояснення щодо заявлених вимог та клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Працівниками Східного МУ ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЗЗКМ» з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року (вх. № 9036300833 від 21.02.2022) з урахуванням уточнюючого розрахунку (вх. № 9044569463 від 31.03.2022), у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За наслідками перевірки складено акт перевірки від 22.07.2022 №186/32-00-51-0204/36911851 (далі - Акт перевірки), яким встановлені порушення п.п. «а» п. 198.1, абзаців першого - третього п. 198.2, абзаців першого - другого п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. в) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - ПК України) внаслідок чого зроблено висновок про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 540 грн.

Як зазначено в Акті перевірки, ТОВ «ЗЗКМ» до складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 540 гривень на підставі складеної та зареєстрованої в ЄРПН ТОВ «Укрінспецмаш 2004» (код за СДРПОУ 33123084) податкової накладної від 21.01.2022 року №3 на придбання Скріплюючого пристрою МУЛ-330.

Станом на 31.01.2022 заборгованість по розрахункам ТОВ «ЗЗКМ» з ТОВ «Укрінспецмаш 2004» відсутня.

ТОВ «ЗЗКМ» до перевірки не надано сертифікатів, паспортів якості, або інших документів що містили найменування виробника продукції.

В ході аналізу податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН, та податкової звітності наявної в АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Укрінспецмаш 2004» не є виробником або імпортером товару, номенклатура якого відображена у документах вписаних в адресу ТОВ «ЗЗКМ».

Проведеним аналізом податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН на адресу ТОВ «Укрінспецмаш 2004» у січні 2022 року (у попередніх періодах в ЄРПН відсутні податкові накладні виписані та зареєстровані в адресу ТОВ «Укрінспецмаш 2004») не встановлено придбання скріплюючого пристрою МУЛ-330, документи на які були складені ТОВ «Укрінспецмаш 2004» в адресу ТОВ «ЗЗКМ» у січні 2022 року.

Податковий кредит січня 2022 року ТОВ «Укрінспецмаш 2004» сформовано за рахунок придбання електроенергії та послуг з розподілу електроенергії.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року та за попередні періоди, ТОВ «Укрінспецмаш 2004» не декларувало обсягів придбання з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість (рядок 10.4 Декларації), що виключає здійснення придбання сировини та матеріалів для виробництва скріплюючого пристрою МУЛ-330, або самого скріплюючого пристрою МУЛ-330, у неплатників ПДВ.

В результаті аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укрінспецмаш 2004» встановлено відсутність оформлення придбання скріплюючого пристрою МУЛ-330 або сировини та матеріалів для його виробництва по ланцюгу постачання та їх відображення у складі податкового кредиту або шляхом імпорту.

Також, відсутня можливість самостійного виробництва скріплюючого пристрою МУЛ-330. Для виробництва продукції підприємству необхідно мати достатню кількість кваліфікованого персоналу, основних фондів, матеріально-технічні ресурси та виробничі потужності.

Вказане свідчить що ТОВ «Укрінспецмаш 2004» не мало можливості виготовляти продукцію, не маючи при цьому необхідної кількості трудових ресурсів, сировини, матеріалів, обладнання, тощо.

У зв`язку із відсутністю операцій з придбання по ланцюгу продукції ідентичної реалізованій по ланці ТОВ «ЗЗКМ» та відсутність можливості забезпечення виробничого процесу такої продукції власними силами, її реалізація в подальшому ТОВ «ЗЗКМ» саме ТОВ «Укрінспецмаш 2004» є неможливою.

Також в Акті перевірки зазначена інформація про надання ТОВ «Укрінспецмаш 2004» на запит податкової документів щодо придбання цим підприємством скріплюючого пристрою МУЛ-330 05.01.2022 у ФОП ОСОБА_1 за тією саме ціною, за якою його було реалізовано позивачу. Зазначено, що ОСОБА_1 окрім самостійного здійснення підприємницької діяльності також є посадовою особою в 4 підприємствах, засновником 3 підприємств, в тому числі головним бухгалтером та директором ТОВ «Укрінспецмаш 2004».

Враховуючи відсутність націнки на товар, та те, що ФОП ОСОБА_1 є засновником та головним бухгалтером ТОВ «Укрінспецмаш 2004», відсутність можливості здійснення виробничої діяльності ФОП ОСОБА_1 та відсутність можливості дослідження ланки постачання до виробника/імпортера, у відповідача виник сумнів щодо фактичного здійснення операцій з поставки скріплюючого пристрою МУЛ-330 у січні 2022 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Укрінспецмаш 2004».

На підставі Акту перевірки Східне МУ ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 16.08.2022 №181/32-00-51-02, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 540,00 грн.

ТОВ «ЗЗКМ» не погодилось з вказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржило його до Запорізького окружного адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регламентовано Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування (з податку на прибуток) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу

Відповідно до абз. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту підносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (н. 198.6 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, інших підстав ПК України не передбачає. Більш того, у податкової наявні такі механізми, як зупинення реєстрації податкових накладних, при наявності сумнівів у реальності операції.

Отже, після отримання податкової накладної ТОВ «Укрінспецмаш 2004», зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ «ЗЗКМ» на її підставі було сформовано та задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість, відповідно до вищевказаних норм податкового законодавства.

Щодо наявності товару у ТОВ «Укрінспецмаш 2004» та придбання його ТОВ «ЗЗКМ».

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на відсутності вироблення чи придбання товару у ТОВ «Укрінспецмаш 2004», та відповідно неможливості постачання товару в адресу ТОВ «ЗЗКМ».

Проте, як зазначено в постанові Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі №826/1244/13-а, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, a тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією. Будь-яка неправомірна діяльність контрагента не впливає на результати діяльності суб`єкта господарювання і не може бути підставою для притягнення до відповідальності платника податків, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема висновками ЄСПЛ у справі «Булвес» АД проти Болгарії».

Висновками судової практики України та практики ЄС (справі «Булвес» АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України») є те, що суб`єкт господарювання не повинен нести відповідальність за наслідки невиконання контрагентом його обов`язків щодо дотримання податкового законодавства. Добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом. У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретним суб`єктом господарювання, вони повинні застосувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Тобто, ТОВ «ЗЗКМ» не може і не повинно відповідати за дії своїх контрагентів. Де придбав ТОВ «Укрінспецмаш 2004» товар поставлений в адресу ТОВ «ЗЗКМ» позивач не повинен знати, це господарська діяльність ТОВ «Укрінспецмаш 2004» і воно її здійснює на власний страх та ризик.

З аналізу відзиву на позовну заяву та Акту перевірки вбачається, що податкова так і не вказала чим підтверджується порушення податкового законодавства ТОВ «Укрінспецмаш 2004» і чи взагалі воно встановлено.

Також у відзиві не зазначено, чи зменшив відповідач суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість ТОВ «Укрінспецмаш 2004» по взаємовідносинам з ТОВ «ЗЗКМ».

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Водночас, відповідно до ст. 9 вказаного Закону, яка кореспондується з нормами Податкового кодексу передбачено, для бухгалтерського обліку та, відповідно, формування податкового кредиту мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Позивач надав докази отримання товару від ТОВ «Укрінспецмаш 2004».

Оплата товару була проведена відповідно до Рахунку на оплату №3 від 14 січня 2022 року та підтверджується платіжним дорученням №7332 від 03 лютого 2022 року на суму 3240 грн. Факт поставки вищевказаного товару підтверджується видатковою накладною №3 від 21 січня 2022 року. Надходження товару від постачальника на склад ТОВ «Запорізький завод кольорових металів» підтверджено прибутковим ордером від 24.01.2022 №ЗМ000000000174.

Також позивач надав видаткову накладну №5011 від 05 січня 2022 року, яка підтверджує придбання ТОВ «Укрінспецмаш 2004» у ФОП ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) скріплювального пристрою МУЛ-330. Та надано форму звітності 4ДФ ТОВ «Укрінспецмаш 2004» за перший квартал 2022 року, про відображення у податковій звітності покупки скріплювального пристрою МУЛ-330.

Слід зазначити, що презумпція сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Верховний Суд в постанові від 21.05.2019 у справі №826/11026/15 зазначив, що податковий орган лише перевіряє реальність операцій з придбання товарів/ послуг, наявність у платника належним чином оформлених первинних документів на підтвердження факту понесення витрат за цими операціям, без оцінювання доцільності таких послуг, їх ефективності, впливу змістового наповнення таких операцій на результат діяльності платника (….).

Аналогічна правова позиція також викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 28 квітня 2021 року у справі №440/1005/19, від 22 квітня 2021 року у справі №1.380.2019.004239, від 20 жовтня 2021 року у справі №400/1898/20 та інших.

Також, відповідно до п.п. 20.1.9 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Однак, контролюючий орган ставлячи під сумнів виконання господарської операції та фактичну поставку не заявляв вимогу на проведення інвентаризації.

Проте, платник податків самостійно провів інвентаризацію, для надання документів про проведення інвентаризації до матеріалів перевірки.

Згідно інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей №ЗМ000002 від 15.07.2022 встановлено Скріплюючий пристрій МУЛ-330 є в наявності.

Протоколом засідання інвентаризаційної комісії від 15.07.2022 встановлено, в результаті проведення інвентаризаційної комісії нестач та надлишків не виявлено.

Отже, дані інвентаризації свідчать про те, що товар придбаний у ТОВ «Укрінспецмаш 2004» (скріплювальний пристрій МУЛ-330) є в наявності на ТОВ «ЗЗКМ», оприбуткований та використовується для ведення господарської діяльності підприємства.

Вищезазначене спростовує висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки, щодо завищення позивачем суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 540 грн.

За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Позиція ЄСПЛ щодо захисту прав суб`єктів господарювання від незаконних дій контролюючого органу полягає у наступному:

Рішення по справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03):

«...при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом»; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими» (п. 53).

Утім наведені в Акті перевірки висновки базуються лише на припущеннях відповідача та не підтверджені належними і допустимими доказами.

Рішення по справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97):

«...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління» (п. 110).

У той же час відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Рішення по справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02):

«... у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку» (п. 38).

За відсутності встановлених порушень законодавства з боку ТОВ «ЗЗКМ», ГУ ДПС у Запорізькій області безпідставно поклало відповідальність на даного платника податків - позивача у справі.

Таким чином, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, суд вважає, що відповідач не обґрунтував правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.

При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

Крім того, по тексту позовної заяви позивач посилається на те, що ним понесені витрати на правову допомогу, проте до позову не додано жодного документу та/або розрахунку на підтвердження понесення витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, та постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №440/7120/20, від 19.05.2022 у справі №440/4186/19, від 09.06.2022 у справі №120/3521/20-а та інших.

В зв`язку з відсутністю документального підтвердження витрат на правову допомогу, суд вважає вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» (вул. Новобудов, буд. 9, м. Запоріжжя, 69076) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49600) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16.07.2022 №181/32-00-51-02, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 540,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривна 20 копійок).

У задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «03» серпня 2023 року.

СуддяР.В. Кисіль