Постанова

від 25.07.2023 по справі 480/2271/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Кунець О.М.

25 липня 2023 р.Справа № 480/2271/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Автомода» - адвоката Хурсенка Сергія Олександровича на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автомода» до Сумської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

В с т а н о в и в:

15.02.2022 року представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Автомода» (далі ТОВ «Автомода») - адвокат Хурсенко С.О. звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними і скасувати рішення Сумської митниці (далі митний орган) про коригування митної вартості товару № UA805000/2021/000066/2 від 10.08.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2021/00166.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 09.08.2021 року до структурного підрозділу відповідача подано електронну митну декларацію № UA805020/2021/004424 (далі - МД), згідно з якою відповідачеві пред`являлися до митного оформлення товар - «Вироби з пластмаси (поліакрілатів) призначені для захисту вікон та капотів автомобілів від пошкоджень та забруднення: дефлектори для бічних вікон автомобілів (з елементами кріплення) в кількості 2411 комплектів, що запаковані в 123 в`язки, в асортименті згідно інвойса № 9 від 05.08.2021 року. Вага нетто - 3030 кг; вага брутто-3100 кг; дефлектори капоту автомобілів (з елементами кріплення) в кількості 6488 шт запаковані в 635 в`язок в асортименті згідно інвойса № 9 від 05.08.2021 року; вага нетто - 5320 кг; вага брутто - 5600 кг. Виробник продукції: ООО «Спецпласт», рф. Країна походження ru/Всього найменувань продукції - 1446, загальна кількість комплектів 11225, запаковані в 758 в`язок. Колір виробів - димчастий. Виготовлені за ТУ 2291-001-10659777-2015», який придбано в рф за ціною 1178475,00 рос. руб (графа 42 «Ціна товару» 1-го аркушу МД).

Також, представник позивача зазначає, що позивачем до митної декларації були додані всі документи необхідні для розмитнення товару. Однак, митниця, направила на адресу позивача вимогу про надання додаткових документів для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів. У зв`язку з відсутністю додаткових документів, позивач повідомив про це митницю і просив прийняти рішення на підставі наданих документів. Отримавши таку відповідь, відповідач здійснив митне оформлення товару за другорядним методом (метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), і її розмір підвищено з 141,13 рос .руб. за 1 кг товару до 375,60 рос. руб. за 1 кг товару, що потягло за собою збільшення розміру митних платежів на 190185,81 грн. Вказане рішення митниці є протиправним, оскільки саме відповідач не вчинив жодних спроб довести факт надання декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товару (у тому числі факту невірного визначення його митної вартості), а тому заявлена декларантом митна вартість товарів мала бути визнаною автоматично згідно припису ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України (далі МК України). Окрім того, позивачеві незрозуміло в чому ж конкретно виявилася невідповідність поданих документів умовам, наведеним у главі 9 МК України.

Заперечуючи проти вимог ТОВ «Автомода», у відзиві на адміністративний позов митний орган вказує, що позивач додатково поніс витрати у зв`язку з транспортуванням товару від г. Дзержинск, Нижегородская обл. рф до місця ввезення товару на митну територію України. Також, звертає увагу на те, що під час митного оформлення товару за МД UA805020/2021/004424 позивачем було подано «Договір на надання транспортних послуг на перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні» № 05/01/21-1 від 05.01.2021 року. Даний Договір було укладено між ООО «Терра - Верналис», що далі іменується «Експедитор» та ФЛ-П ОСОБА_1 що іменується «Перевізник». Також декларантом позивача до митного оформлення надано транспорту заявку на транспортно - експедиційне обслуговування в якому визначено, що вартість перевезення, термін, порядок та форма розрахунку 37000 грн, б/г, одразу по факту розвантаження. При цьому, що позивачем разом з позовною заявою додано до суду Договір на надання транспортно - експедиторських послуг на перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні №11/11 від 11.11.2020 року укладеного між ТОВ «Транс Верналіс» та ТОВ «Автомода» (а.с.86-87). Однак під час митного оформлення товару даний договір до митного органу не подавався, що підтверджується відсутністю запису в графі 44 митної декларації № 805020/2021/004424 від 09.08.2021 року. Тоді як відповідно до розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до 4.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Однак декларантом ТОВ «Автомода» не було подано до митного органу ні договору на надання транспортно - експедиторських послуг на перевезення вантажів, рахунок - фактура про надання транспортно - експедиційних послуг, ні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно - експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка - фактури.

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до Договору поставки товару № 1 від 01.03.2018 року, п.3.4 «строки та умови оплати товару» передбачено - 100% предоплату, згідно рахунку на оплату. Відповідно до п.1 додаткової угоди № 2 від 05.03.2018 року до договору № 1 від 01.03.2018 року «розділ 3 п. 3.4 контракту № 1 від 01.03.2018 року викласти у наступній редакції: п.3.4 за згодою сторін у ряді випадків допускається відвантаження товару від продавця на адресу покупця без надходження 100% передоплати на строк не більше 60 банківських днів від дати відвантаження товару продавцем». Відповідач просить суд врахувати, що лише за домовленістю сторін могла відбутися відстрочка платежу. Однак додаткової угоди, яка б свідчила про таку домовленість, позивачем до митного органу надано не було. На момент митного оформлення платіжне доручення на передплату товару було в наявності, однак в порушення норм п.4 ч.2 статті 53 МК України позивачем вищевказаний документ до митного органу надано не було.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ТОВ «Автомода».

Судове рішення вмотивоване тим, що подані декларантом документи є неповними і такими, що обчисленню не піддаються, а також ненадання декларантом будь-яких додаткових документів та/чи пояснень для підтвердження правильності обчисленої ним митної вартості оцінюваних товарів, не здійснення жодної спроби підтвердити ціну, що сплачена за товар, митний орган не мав можливості використання основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору, у зв`язку з чим дійшов висновку про необхідність коригування заявленої митної вартості за другорядним методом на основі наявної інформації з програмно-інформаційного комплексу ЄАІС щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України.

Не погоджуючись із судовим рішенням представником позивача ТОВ «Автомода» - адвокатом Хурсенко С.О. подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Аргументи, наведені представником позивача в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у позові. Крім того, зазначив, що при застосуванні другорядного методу визначення митної вартості, митний орган не навів підтверджень, що за основу взято операції з подібними (аналогічними) товарами. Всупереч ст. 60 МК України, не встановлено подібності (аналогічності) товарів, а саме - не встановлено, що товар, на основі якого скориговано ціну в бік збільшення, має схожі характеристики і складається зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюється, та вважаються комерційно взаємозамінними. Зазначає, що коригування заявленої декларантом митної вартості на підставі інформації з «невідомого» джерела не допускається, тому відповідач при винесенні рішення діяв не на підставі та не у спосіб, визначений законодавством.

Також зазначає, що відповідно до п. 4 ч.2 ст.53 МК України якщо рахунок сплачено - надаються банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. В даному випадку рахунок не сплачений, а тому митний орган не мав права вимагати надання платіжного доручення. Відвантаження товару від продавця відбулось без надходження 100% передоплати за відвантажений товар, оскільки це передбачено наданою під час митного оформлення додатковою угодою № 2 від 05.03.2018 року до договору № 1 від 01.03.2018 року Таким чином відповідач не мав права вимагати від позивача платіжне доручення, оскільки станом на 10.08.2021 року рахунок сплачений не був.

Крім того, представник позивача вважає, що витребуючи додаткові документи, у своєму запиті інспектор митниці не зазначив обґрунтування причин затребування додаткових документів, не вказав чому саме вказані додаткові документи необхідно надати, що вони повинні довести, яких документів не вистачає для митного оформлення, а тому такі дії посадової особи відповідача свідчать про порушення принципів законності та обґрунтованості дій суб`єкта владних повноважень.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.08..2021 року ТОВ «Автомода» до митного органу подано митну декларацію № UA805020/2021/004424, згідно якої пред`являлися до митного оформлення наступні товари: «Вироби з пластмаси (поліакрілатів) призначені для захисту вікон та капотів автомобілів від пошкоджень та забруднення: дефлектори для бічних вікон автомобілів (з елементами кріплення) в кількості 2411 комплектів, що запаковані в 123 в`язки, в асортименті згідно інвойса № 9 від 05.08.2021 року. Вага нетто - 3030 кг; вага брутто-3100 кг; дефлектори капоту автомобілів (з елементами кріплення) в кількості 6488 шт запаковані в 635 в`язок в асортименті згідно інвойса № 9 від 05.08.2021; вага нетто - 5320 кг; вага брутто - 5600 кг. Виробник продукції: ООО «Спецпласт», рф. Країна походження рф. Всього найменувань продукції - 1446, загальна кількість комплектів - 11225. запаковані в 758 в`язок. Колір виробів - димчастий. Виготовлені за ТУ 2291-001-10659777-2015», який придбано Позивачем в рф за ціною 1178475,00 рос.руб (графа 42 «Ціна товару» 1-го аркушу МД).

Разом із МД №UA805020/2021/004424 до митного органу декларантом було подано такі скан- копії документів (що підтверджується відомостями графи 44 МД):

- Договір поставки товару (зовнішньоекономічний контракт) № 1 від 01.03.2018 року, укладений між постачальником - ООО «Спецпласт» (рф) та покупцем - позивачем, в якому вказується, що постачальник зобов`язався виробити та передати у власність, а покупець зобов`язався прийняти товар - Дефлектори капоту та вікон із вторинного оргскла для автомобілів. Номенклатура, кількість товару визначається Специфікаціями до Договору, підписаним обома сторонами, які являються невід`ємною частиною Договору (пункти 1.1. та 1.2. Договору). Порядок та умови поставки визначаються Специфікаціями (п.2.1. Договору). Ціна за одиницю Товару, що поставляється (по кожному виду, марки (модифікації) вказується у Специфікації (пункт З.2.). Постачальник протягом 3-х днів з дати відвантаження товару направляє покупцеві рахунок-фактуру із зазначенням номенклатури, кількості та вартості відвантаженого товару (п. 3.8). Постачальник гарантує споживчі та експлуатаційні характеристики Товару у відповідності з паспортом якості (п.4.1.). У свою чергу, відповідно до Додаткової угоди № 2 до Договору пункт 3.4. Договору викладено у новій редакції, відповідно до якої за узгодженням сторін у певних випадках допускається відвантаження Товару в адресу Покупця без надходження 100% передоплати за відвантажений товар. Відстрочення платежу надається Покупцеві на строк не більше ніж 60 банківських днів з дати відвантаження Товару.

- Пакувальний лист № 9/1 від 05.08.2021 року, в якому вказувались кількість товару, його вага нетто і брутто, кількість місць тощо.

- Комерційний рахунок на оплату (інвойс) № 9 від 05.08.2021 року, в якому вказується перелік товарів, що входять до цієї партії, загальною вартістю 1178475,00 рос.руб.,а саме:

- 6741 шт «дефлекторів капота» із їх найменуваннями та артикулами із зазначенням кількості кожного найменування та їх загальна вартість у розмірі 640395,00 рос.руб.

- 4484 шт «дефлекторів вікон» також із їх найменуваннями та артикулами із зазначенням кількості кожного найменування та їх загальна вартість у розмірі 538080,00 рос.руб.

- Товаротранспортну накладну (СМR) б/н від 05.08.2021 року, в якій вказувалися відправника і отримувача товару, вага товару, вартість партії товару, місце і дата завантаження товару та місце розвантаження товару, в тому числі скорочений опис товару.

- Договір на надання транспортних послуг на перевезення вантажів у міжнародному сполученні № 05/01/21-1 від 05.01.2021.

- Документи на підтвердження вартості перевезення товару - довідки 05/08/21-1 від 05.08.2021 згідно якої вартість перевезення партії товару складала 30000,00 гривень.

- копію митної декларації країни відправлення № 10418010/050821/0237617 від 05.08.2021. в якій підтверджувалися ідентифікаційні відомості щодо даної імпортованої партії товарів.

За результатами вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних (подібних) товарів, оформлених в митниці цим підприємством раніше, та враховуючи рекомендації профілів ризиків, які були згенеровані автоматизованою системою аналізу та управління ризиками Держмитслужби (АСАУР), відповідач дійшов висновку, що подані документи містять розбіжності, а надані із митною декларацією відомості є необ`єктивними та не містять усіх відомостей, щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тому, інспектором з митного оформлення на підставі ч. 3 ст 53 МК України було направлено декларантові в електронному повідомленні перелік документів, необхідних для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів: загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарі, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також декларантові роз`яснено право надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

У зв`язку з відсутністю можливості надання додаткових документів та з метою уникнення простою автомобіля із імпортованим товаром на митному терміналі, уповноваженою особою декларанта 10.08.2021 року до митниці було надіслано повідомлення, в якому повідомлялося про те, що на адресу митниці були надіслані всі наявні документи, що стосуються митної вартості товару, зазначеного у ВМД, обраного методу її визначення. Надати будь-які інші документи немає можливості, при подачі вказаної ВМД для оформлення були надані всі наявні документи, які підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів. Надати будь-які інші документи, що стосуються даного питання немає об`єктивної можливості.

При цьому, представник декларанта просив прийняти рішення та закінчити митне оформлення на підставі наявної інформації та документів.

Відповідач, зважаючи на вищевказані підстави відповідач дійшов висновку про неможливість використання основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору. Після отримання від уповноваженої особи позивача вищевказаного повідомлення відповідачем 10.08.2021 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2021/000066/2, згідно з яким заявлену декларантом митну вартість товарів скориговано «за другорядним методом (метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів)» і її розмір підвищено з 141,13 рос.руб. за 1 кг товару до 375,60 рос.руб. за 1 кг товару, що потягло за собою збільшення розміру митних платежів на 190185,81 грн.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

У відповідності до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, митною вартістю товарів є сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю.

У відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У відповідності до ч. 5 ст. 54 МК України з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

Частиною 6 статті 54 МК України передбачено, що відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Згідно зі ст.55 МК України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Правилами частин другої та третьої зазначеної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення.

Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За приписами статті 337 МК України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 320 МК України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Стандартне правило 6.3 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 року (у редакції протоколу від 26.06.1999 року, до якого Україна приєдналася Законом України від 05.10.2006 року № 221-4) (далі - Конвенція) також визначає, що при застосуванні митного контролю використовується система управління ризиками. Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки. Для підтримки системи управління ризиками згідно зі Стандартним правилом 6.5 Конвенції митна служба приймає стратегію, яка базується на системі засобів оцінки імовірності недотримання законодавства.

Так, з метою забезпечення реалізації вказаних стандартних правил Конвенції, а також вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи під час митного контролю за рахунок застосування методів управління ризиками, Державною фіскальною службою України наказом від 31.07.2015 року № 684 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.08.2015 року за № 1021/27466) затверджено Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 1 та 10 розділу VII вказаного Порядку за результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, у тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками (далі - СУР), митниці обирають форми та обсяги митного контролю. При застосуванні автоматизованої системи митного оформлення для митного контролю та митного оформлення товарів Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР формується за допомогою інформаційних технологій, а також доповнюється/коригується митницею за результатами проведення контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до орієнтувань, переліків індикаторів ризику тощо, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів. Після виконання митних формальностей з Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР відомості про результати їх виконання заносяться до бази даних митниці.

З матеріалів справи встановлено, що під час митного оформлення товару спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками Держмитслужби (АСАУР), а саме, 105-2, 106-2: «По наступних товарах можливе заниження митно вартості товару: (1). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного Кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 року № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частини 3 та 4 ст. 53 МКУ».

Відповідно до пункту 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11.09.2015 року № 689 (далі - Методичні рекомендації), робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що провадить контроль за правильністю визначення митної вартості, і здійснюється шляхом, в тому числі: перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в орган; доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки та аналізу документів, додатково поданих органу доходів і зборів декларантом.

Згідно з п. 7 Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.

Під час митного оформлення товару за МД UA805020/2021/004424 позивачем подано «Договір на надання транспортних послуг на перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні» № 05/01/21-1 від 05.01.2021 року.

Договір було укладено між ООО «Терра - Верналис», що далі іменується «Експедитор» та ФЛ-П ОСОБА_1 що іменується «Перевізник».

Також декларантом позивача до митного оформлення надано транспорту заявку на транспортно - експедиційне обслуговування в якому визначено, що вартість перевезення, термін, порядок та форма розрахунку 37 000 грн, б/г, одразу по факту розвантаження.

Відповідно до міжнародної товарно - транспортної накладної (CMR) від 05.08.2021 року перевізником товару є PRIVATE OWNER RYKOV V.V., тоді як до митного органу не було подано договір на надання транспортно - експедиторських послуг на перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні укладеного між ТОВ «Автомода» та PRIVATE OWNER RYKOV V.V».

До митного органу було подано «Договір на надання транспортних послуг на перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні» № 05/01/21-1 від 05.01.2021 року укладеного між ООО ««Терра - Верналис»» та ФЛ-П Риков В.В.

Представником позивача разом з позовною заявою додано до суду Договір на надання транспортно - експедиторських послуг на перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні № 11/11 від 11.11.2020 року укладеного між ТОВ «Транс Верналіс» та ТОВ «Автомода». Однак під час митного оформлення товару даний договір до митного органу не подавався, що підтверджується відсутністю запису в графі 44 митної декларації №805020/2021/004424 від 09.08.2021 року

Крім того, відповідно до розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до 4.2 ст.53 МК Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок - фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно - експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно - експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка - фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Однак, позивачем не було подано до митного органу ні договору на надання транспортно - експедиторських послуг на перевезення вантажів, рахунок - фактура про надання транспортно - експедиційних послуг, ні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно - експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка - фактури.

Відповідно п. 6. ч. 2 ст. 53 МК Кодексу на підтвердження митної вартості товару декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Колегія суддів зазначає, що витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України та витрати на страхування цих товарів згідно з пунктами 5, 6 ч. 10 ст. 58 МК України визначено як обов`язкові складові митної вартості при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору.

Згідно Договору поставки товару № 1 від 01.03.2018 року (п.3.4) строки і умови оплати товару - 100% предоплати, згідно рахунку на оплату.

Відповідно до п.1 додаткової угоди № 2 від 05.03.2018 року до договору № 1 від 01.03.2018 року «розділ 3 п. 3.4 контракту № 1 від 01.03.2018 року викласти в наступній редакції: за угодою сторін в окремих випадках допускається відвантаження товару від продавця без надходження 100% предоплати за відвантажений товар. Відстрочка платежу надається покупцю на строк не більше 60 банківських днів від дати відвантаження товару продавцем». Отже, лише за домовленістю сторін могла відбутися відстрочка платежу. Проте, додаткової угоди, яка б свідчила про таку домовленість, позивачем до митного органу надано не було.

Таким чином, ненадання позивачем до митного органу платіжного доручення на передплату товару є порушенням вимог п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України, а тому колегія суддів не приймає довід апеляційної скарги, що митний орган не мав права вимагати від нього платіжне доручення.

Враховуючи викладене, необхідно зазначити, що декларантом позивача розрахунки здійснено на основі даних, які не підтверджені документально, що є порушенням вимог ч. 9 ст. 58 МК України.

На виконання вимог ст. 54 МК України та відповідно до вимог ст. 53 МК України у зв`язку з тим, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язана протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи і виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Тому, здійснивши вищевказаний аналіз поданого декларантом позивача пакету документів та виявивши, що подані документи містять розбіжності, а надані із митною декларацією відомості не містять усіх відомостей, щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, інспектором з митного оформлення на підставі ч. 3 ст. 53 МК України було направлено декларанту в електронному повідомленні перелік документів, необхідних для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів.

Також декларанту роз`яснено право надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Проте, 10.08.2021 року декларант повідомив митний орган про те, що всі наявні документи, що стосуються митної вартості товару, зазначеного у ВМД, вже надіслані та просив прийняти рішення та закінчити митне оформлення на підставі наявної у митного органу інформації та документів.

Отже, в результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару декларантом не було надано документів, які б підтверджували задекларований рівень митної вартості товару.

Відповідно до частин 2, 9, 21 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Розрахунки при визначенні митної вартості товарів за основним методом робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Враховуючи, що подані декларантом документи є неповними і такими, що обчисленню не піддаються, а також ненадання декларантом будь-яких додаткових документів та/чи пояснень для підтвердження правильності обчисленої ним митної вартості оцінюваних товарів, не здійснення жодної спроби підтвердити ціну, що сплачена за товар, митний орган не мав можливості використання основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору, у зв`язку з чим дійшов висновку про необхідність коригування заявленої митної вартості за другорядним методом на основі наявної інформації з програмно-інформаційного комплексу ЄАІС щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України. Тому, митним органом відносно позивача було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2021/000066/2.

Джерелом інформації для даного рішення з врахуванням спрацьованого ризику АСАУР стала наявна в митному органі цінова інформація, наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів (за фактом попередніх митних оформлень), здійснені у максимально наближений термін: МД № 807170/2021/049999 від 02.08.2021.

Таким чином, коригування митної вартості товару дефлектори для бічних вікон автомобілів (з елементами кріплення) та дефлектори капоту автомобілів (з елементами кріплення) правомірно та обґрунтовано здійснено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів відповідає вимогам ст. 55 МК України, оскільки містить обґрунтуванні причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Довід апеляційної скарги, що при застосуванні другорядного методу визначення митної вартості, митний орган не навів підтверджень, що за основу взято операції з подібними (аналогічними) товарами, а саме - не встановлено, що товар, на основі якого скориговано ціну в бік збільшення має схожі характеристики і складається зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюється, та вважаються комерційно взаємозамінними, колегія суддів не приймає, оскільки в суді першої інстанції було досліджено та підтверджено подібність товару ввезеного позивачем з товаром, який брався до уваги при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 року у справі № 480/2271/22 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи та заперечення учасників справи означених висновків колегії суддів не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 КАС України немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Автомода» - адвоката Хурсенка Сергія Олександровича залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року, - залишити без змін.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді Л.В. Курило А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі складена і підписана 03 серпня 2023 року.