Ухвала

від 03.08.2023 по справі 260/106/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 серпня 2023 року

м. Київ

справа №260/106/20

адміністративне провадження № К/990/15614/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2022 (колегія суддів: Большакова О.О., Затолочний В.С., Качмар В.Я.) у справі №260/106/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатенергокомплект" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатенергокомплект" звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК376/7/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-132 від 05.11.2019.

2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 у задоволенні позову було відмовлено.

3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2022 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

4. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2022 відкрито касаційне провадження на підставі п. 1 частини четвертої ст. 328 КАС України.

6. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

7. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами встановлено, що Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 02.10.2019 № 185 про проведення інспекційного відвідування ТОВ "Закарпатенергокомплект" за місцем здійснення діяльності на підставі службової записки головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_1 з метою перевірки додержання законодавства про працю щодо оформлення трудових відносин, оплати праці, звільненні працівників.

На підставі вказаного наказу 02.10.2019 видано направлення № 824 на проведення інспекційного відвідування ТОВ "Закарпатенергокомплект" за місцем здійснення діяльності строком дії з 03.10.2019 по 16.10.2019.

9. 03.10.2019 посадовими особами управління Держпраці у Закарпатській області - державними інспекторами було проведено інспекційне відвідування ТОВ "Закарпатенергокомплект", за результатами якого складено акт №ЗК376/7/AB від 11.10.2019.

Згідно вказаного акту встановлено, що в період з 17.04.2019 по 30.09.2019 TOB "Закарпатенергокомплект" використовувало працю ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (1998 року народження), ОСОБА_4 (1974 року народження), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 без оформлення трудового договору, чим порушило вимоги статті 24 частини 3 Кодексу законів про працю України.

Так, в акті зазначено, що під час проведення інспекційного відвідування встановлено, що 17.04.2018 між TOB "Закарпатенергокомплект" в особі технічного директора ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (1998 року народження) укладено цивільно-правову угоду. Відповідно до пункту 1.1. вказаної угоди замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи (надати послуги): реконструкція ПЛ-110кВ "Міжгір`я-ТРГЕС" ділянка опор № 3 - ПС - "ТРГЕС") в строк 17.04.2019 до 17.10.2019. 18.09.2019 ОСОБА_4 , виконуючи роботи на лінії електромереж на висоті, впав та отримав тілесні ушкодження не сумісні з життям та внаслідок отриманих травм помер на місці, що підтверджено матеріалами наявними у справі стосовно смертельного випадку, зібраними в ході проведення спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві відповідно до наказу Управління Держпраці у Закарпатській області № 43-ср від 19.09.2019 "Про призначення комісії з спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком".

Інспекційним відвідуванням встановлено, що у період з 17.04.2019 по 18.09.2019 ТОВ "Закарпатенергокомплект" використовувало працю громадянина ОСОБА_4 без оформлення трудового договору та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення нарахування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено вимоги статті 24 частини 3 КЗпП України. Крім того в період з 17.04.2019 по 30.09.2019 ТОВ "Закапатенергокомплект" використовувало працю ще сімох осіб без оформлення трудового договору та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено положення статті 24 частини 3 КЗпП України.

10. 21.10.2019 головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області оформлено припис про усунення виявлених порушень № ЗК376/7/AB/П, яким позивача зобов`язано усунути виявлені порушення, вказані в акті інспекційного відвідування.

11. 05.11.2019 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Закарпатській області Грициком В.І. прийнято постанову № ЗК376/7/АВ/П/ПТ/-ТД-ФС-132, якою на підставі статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України на ТОВ "Закарпатенергокомплект" накладено штраф у розмірі 1001520 грн.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Суд першої інстанції, розглянувши спір, дійшов висновку про правомірність висновку відповідача про виконання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 саме трудових обов`язків без відповідного оформлення трудового договору, оскільки вказані особи виконували роботи з реконструкції ПЛ -110кВ "Міжгір`я-ТРГЕС", що відносяться до робіт підвищеної небезпеки за відсутності відповідних дозволів, які дають можливість здійснювати такі роботи на підставі договору підряду. Також суд дійшов висновку, що оскільки працівники виконували роботи з реконструкції споруд електропостачання, дозвіл, на які має позивач, що збігається з основним видом його діяльності, їх не могло бути залучено як виконавців за цивільно-правовими договорами.

13. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що залучені на підставі цивільно-правових договорів особи здійснювали роботи з підвищеною небезпекою. Вказує, що цивільно-правові угоди, що укладені між позивачем та вищевказаними фізичними особами, не містять ознак трудових договорів, зокрема: обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.

ІV.ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Касаційна скарга обґрунтувана тим, що за результатом перевірки уповноваженими особами відповідача складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЗК376/7/AB від 11 жовтня 2019 року, яким встановлено, що TOB "Закарпатенергокомплект" допустило до виконання робіт вісьмох осіб без укладення з ними трудового договору, чим порушило вимоги статті 24 частин 3 КЗпП України. Робота, яку здійснювали особи за нібито цивільно-правовими договорами відноситься до робіт з підвищеною небезпекою. Водночас дозвіл на проведення цих робіт має ТОВ "Закарпатенергокомплект", тому роботи підвищеної небезпеки, визначені таким дозволом, можуть виконуватись виключно працівниками такого роботодавця, а не особами, що надають послуги за цивільно-правовими договорами, за умови відсутності у них дозволів на виконання таких робіт.

В касаційній скарзі скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення не відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 30.03.2021 у справі №380/1563/20, від 02.06.2021 у справі №260/613/19, від 08.06.2021 у справі №360/1947/19.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

16. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

17. Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно з якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

18. Отже, законодавець чітко визначив, які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

19. Відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:

суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;

спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

20. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

21. У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС України презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

22. В касаційній скарзі відповідач вказує, що судами не враховано висновки Верховного Суду, які висловлені у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 30.03.2021 у справі №380/1563/20, від 02.06.2021 у справі №260/613/19, від 08.06.2021 у справі №360/1947/19.

23. Предметом спору у наведених справах є постанови управлінь Держпраці про накладення штрафу на підставі п. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України за допущення працівників без оформлення трудового договору та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення нарахування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття на роботу.

24. Так за обставинами справи №820/1432/17 судами встановлено, що суб`єктом господарювання укладено цивільно-правові договори про надання послуг головного інженера, виконроба, бригадирів.

Суд дійшов висновку, що предметом укладених договорів позивача з фізичними особами був процес праці, а не її кінцевий результат. Фізичні особи повинні були виконувати систематично певні трудові функції на підприємстві відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги).

В самих договорах ніде не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, видів тощо.

Особи підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку та внутрішнім наказам підприємства.

Крім того згідно Висновку експертизи №36034851.01ю2.01-063412 від 11.11.2015 ТОВ "Центр охорони праці "Новатор сервіс", ТОВ "Альптехпром" було заявлено цих фізичних осіб, з якими укладено цивільно-правові договори, як наявних у штаті працівників підприємства.

Під час розгляду Верховним Судом справи №360/1947/19 судами встановлено, що КП "Благоустрій міста Старобільськ" Старобільської міської ради Луганської області укладені договори з фізичними особами на виконання робіт кочегара, озеленювача, прибиральника території, робітника з комплексного прибирання, економіста, сторожа, бухгалтера, при цьому вказані посади були у штатному розписі підприємства.

Суд дійшов висновку, що предметом укладених договорів позивача з фізичними особами є процес праці, а не її кінцевий результат. Фізичні особи повинні були виконувати систематично певні трудові функції на підприємстві відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. При цьому, в укладених договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги), не визначено у який спосіб замовником видаються завдання на виконання робіт, відсутні конкретні строки виконання робіт.

Зазначене також підтверджується актами наданих послуг, з яких не вбачається, конкретний результат роботи, виконаної виконавцями.

У договорах прямо вказано про постійний характер виконуваної роботи та щомісячну оплату у чітко визначеному розмірі незалежно від обсягів виконаних робіт. Графіки роботи підтверджують виходи фізичних осіб та відпрацювання по 7, 8, 16 годин за вихід. Тобто, роботи виконуються за визначеним позивачем графіком. Отже, виконавець надавав послуги не у зручний для нього час. Крім того, зазначені працівники внесені до табелю обліку робочого часу як особи, що перебувають у трудових відносинах з позивачем.

Отже, як вбачається зі змісту угод, працівники самостійно не організовували роботу, виконували її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувалися відповідним посадовим особам.

25. За обставинами справи № 380/1563/20 суб`єкт господарювання уклав цивільно-правову угоду про виконання робіт, проте судом встановлено, що остання виконувала конкретну трудову функцію - сестра медична зі стоматології, робота мала не індивідуально-визначений характер, а надавалася в процесі виконання трудової функції (тобто не мала кінцевого результату, а носила системний, постійний характер), а саме виконання обов`язків медичної сестри у стоматологічному центрі. Водночас особа, яка виконує обов`язки медичної сестри зі стоматології, повинна мати відповідну кваліфікацію (неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Сестринська справа", "Лікувальна справа" або "Акушерська справа". Спеціалізація за фахом "Стоматологія").

При цьому координація процесу виконання роботи покладалася на уповноваженого представника ТОВ "АБМ-ВІТАДЕНТ" та полягала в організації процесу робіт, контролю за ходом виконання та якістю, що свідчить про те, що позивачем здійснювалося регулювання процесу організації трудової діяльності особою і тим самим виключалася можливість виконання певної роботи працівником самостійно, із виконанням на власний ризик, що є основною ознакою, яка відрізняє цивільні відносини від трудових.

26. За обставинами справи №260/613/19 ФОП ОСОБА_10 здійснював діяльність згідно КВЕД 02.20 "Лісозаготівля".

Між ФОП ОСОБА_10 та ОСОБА_11 укладені цивільно-правові угоди від 01.03.2017 №1-Ц та між ФОП ОСОБА_10 та ОСОБА_12 від 01.06.2018 №3-Ц-18, зазначені працівники виконували роботу (надавали послуги) по заготівлі та трелюванню лісу. Тобто даний вид роботи відноситься до КВЕД 02.20 "Лісозаготівля" та збігається з видом економічної діяльності позивача, що, на думку суду, свідчить про необхідність укладення трудового договору.

Відповідно до умов договорів, укладених позивачем з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , останні, як виконавці, надавали послуги по лісозаготівлі. Зокрема виконавці взяли на себе зобов`язання надати послуги по заготівлі та трелюванню лісу, які повинні відповідати вимогам державних стандартів та вимогам, які висуваються до цього виду послуг.

Відповідно до п. 2.2 вказаних договорів виконавець зобов`язаний власними силами надати послуги пов`язані з лісівництвом та передати замовнику всю отриману в процесі розробки лісосіки продукцію.

28. Відповідно до п. 22 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 №15, лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу відносяться до робіт підвищеної небезпеки.

29. Так, пунктом 21 Додатку №2 "Перелік видів робіт підвищеної небезпеки" Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок № 1107), передбачено, що лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу відносяться до робіт підвищеної небезпеки.

30. З урахуванням викладеного, Верховний Суд наголосив на тому, що оскільки чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством передбачено, що отримує дозвіл на виконання конкретних видів робіт фізична особа-підприємець (роботодавець), то роботи підвищеної небезпеки, визначені таким дозволом, можуть виконуватись виключно працівниками такого роботодавця, а не особами, що надають послуги за цивільно-правовими договорами, за умови відсутності у них дозволів на виконання таких робіт.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважала, що до виконання робіт із заготівлі та трелювання лісу у даному випадку могли бути допущені виключно наймані працівники позивача, а не особи, з якими останнім укладено цивільно-правові договори щодо надання певних послуг.

31. Haтомість, на відміну від проаналізованих справ у справі, яка розглядається, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 виконували для ТОВ "Закарпатенергокомплект" роботи з реконструкції ПЛ-110 Кв "Міжгіря-ТРГЕС" ділянка опор №3-ПС-"ТРГЕС" на підставі цивільно - правових договорів.

32. Згідно цих договорів Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надавати послуги передбачені п. 1.1 вказаних договорів у строк з 17 квітня до 17 жовтня 2019 року. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує роботи та не підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

33. Разом з цивільно-правовими договорами між позивачем та громадянами ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 були підписані додатки №1, які відображають зміст виконуваних робіт та деталізують види робіт, які повинні виконуватись, визначений обсяг робіт і домовлена між сторонами ціна за їх виконання.

Так, згідно додатку № 1 до цивільно-правових договорів з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , останні виконували такі роботи: вирубування просіки по трасі ПЛ: зрізування середнього чагарника та кущів при допомозі ручної ножовки та сокири, збір залишків деревини і кущів та складування на кучки; земляні роботи: по підготовці та плануванню площадок для влаштування котлованів під фундаменти металевих опор, доробка ґрунту вручну, вирівнювання дна котлованів совковими лопатами після розробки котлованів екскаватором, влаштування щебеневої основи вручну під з/б фундаменти, обваловування фундаментів металевих опор глиною, влаштування відмостки; влаштування збірних залізобетонних ригелів до встановлення фундаментів, установлення стальних драбин та траверсів на з/б опори й фарбування бітумним лаком зібраних конструкцій, збирання металоконструкцій опор по монтажним кресленням згідно проекту, проведення підготовчих робіт по встановленню металевих опор на змонтовані з/б фундаменти, монтаж проводів: навантаження та вивантаження ізоляторів вручну та лінійної апаратури; підготовка та збирання лінійної арматури на гірлянди з ізоляторами; влаштування контуру стержневого заземлення металевих опор.

Отже, з установлених обставин, вбачається, що цивільно-правові угоди, що укладені між позивачем та вищевказаними фізичними особами, не містять ознак трудових договорів, зокрема: обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.

35. Виконавцями та позивачем підписані акти прийняття-передачі виконаних робіт за цивільно-правовими угодами, якими визначено конкретний обсяг виконаних та прийнятих підприємством робіт, їх вартість.

Отже, виконувані роботи були спрямовані на кінцевий результат, їх оплата безпосередньо пов`язана з фактом виконання визначених сторонами робіт та їх обсягом, що характеризує саме цивільно-правові (договірні) відносини. При цьому ці роботи не були пов`язані із самим процесом праці, що характеризує трудові відносини.

36. В справі, що розглядається, на відміну від справи № 260/613/19, чітко встановлено обсяг виконуваних робіт та кінцевий результат, на який спрямовано діяльність зазначених осіб.

37. Відтак, дії ТОВ "Закарпатенергокомплект" не становлять склад порушення, за яке його притягнуто до відповідальності на підставі статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оскільки встановлено, що роботи здійснювались на підставі цивільно-правових договорів.

38. Аналіз постанов Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 30.03.2021 у справі №380/1563/20, від 02.06.2021 у справі №260/613/19, від 08.06.2021 у справі №360/1947/19, на яку зроблено посилання у касаційній скарзі, як на приклад іншого правозастосування, та оскаржуваних судових рішень не дає підстав для висновку про те, що ці рішення прийняті у справах, правовідносини у яких є подібними, що виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, з підстави та у випадку, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України за цією касаційною скаргою.

39. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

З урахуванням наведеного, касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, підлягає закриттю.

Керуючись статтями 345, 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Управління Держпраці у Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2022 у справі №260/106/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатенергокомплект" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: Н. В. Коваленко

А. І. Рибачук