Ухвала
від 03.08.2023 по справі 280/6456/19
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 серпня 2023 року

м. Київ

справа №280/6456/19

адміністративне провадження № К/990/25213/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року у справі №280/6456/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації, -

УСТАНОВИВ:

26 грудня 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» (далі - відповідач) з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень ДНЗ «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей», розташованого за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, буд. 1, шляхом зобов`язання повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень ліцею за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повноважного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року позовні вимоги задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей», розташованого за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського, буд. 1, шляхом зобов`язання Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року залишене без змін.

Постановою Верховного Суду від 02 лютого 2023 року скасовано постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі №280/6456/19 залишене без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Державний навчальний заклад «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги процесуального закону, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Водночас, пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Інші доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.

При цьому, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Скаржник мотивує свою касаційну скаргу тим, що судові рішення ухвалені у даній справі на підставі неповного та без всебічного з`ясування обставин. Однак в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин скаржником не обґрунтовано.

Також зазначає, що судом апеляційної інстанції невраховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені зокрема у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15, від 28 квітня 2021 року у справі № 640/10129/20, від 16 лютого 2022 року у справі № 640/10135/20 та від 25 травня 2023 року у справі № 520/14529/19.

Разом з тим посилаючись на зазначені постанови скаржник акцентує увагу на витягах з цих постанов, які стосуються правової оцінки сукупності встановлених у конкретній справі обставин та не наводить обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у цій справі та у справах № 816/4755/15, № 640/10129/20, № 640/10135/20, № 520/14529/19 є подібними.

Суд зазначає, що різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм. Тому, сам факт наявності судових рішень, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог органу державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, не свідчить про застосування судами у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, оскільки касаційна скарга Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» подана на судові рішення у справі, що розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин справи, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року у справі №280/6456/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Державного навчального закладу «Запорізький професійний торгово-кулінарний ліцей» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько О.А. Губська В.М. Соколов

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення03.08.2023
Оприлюднено04.08.2023
Номер документу112616170
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту

Судовий реєстр по справі —280/6456/19

Ухвала від 03.08.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Єресько Л.О.

Постанова від 15.06.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Постанова від 15.06.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Ухвала від 14.06.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Ухвала від 22.05.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Ухвала від 16.05.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Ухвала від 15.02.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Постанова від 02.02.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білак М.В.

Ухвала від 01.02.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білак М.В.

Ухвала від 11.01.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білак М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні