Постанова

від 02.08.2023 по справі 754/8617/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 754/8617/22 Головуючий у суді першої інстанції - Лісовська О.В.

Номер провадження № 22-ц/824/5083/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Владімірової О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Кондитер» про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Кондитер» про відшкодування шкоди та просила суд: стягнути з відповідачів на її користь завдану майнову шкоду у розмірі 21 752 грн, витрати понесені за сплату вартості проведеного звіту про оцінку майна у сумі 3 699,65 грн, витрати на правничу допомогу у сумі 1 600 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн та 2481 грн, моральну шкоду у розмірі 165 400 грн, кошти за ксерокопіювання документів у розмірі 99 грн, за направлення рекомендованого листа у розмірі 69 грн, а всього на суму 196 093,05 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав повторної неявки позивача на судовий розгляд справи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, враховуючи нову редакцію апеляційної скарги (а.с.125-126), просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Так, апелянт вказує, що не була повідомлена належним чином про дату та час розгляду справи, оскільки на судове засідання призначене на 03 листопада 2022 року отримала судову повістку на електронну пошту в день такого засідання вночі о 01 годині 25 хвилин, а на судове засідання, що було призначене на 08 грудня 2022 року взагалі не отримувала повідомлень.

Відтак, ОСОБА_1 вказує, що вона не з`явилась в судові засідання до суду першої інстанції з незалежних від неї причин, адже не була належним чином повідомленою про такі засідання.

05 квітня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від ОСОБА_3 , у якому останній вказує, що позивачка зазначила в позовній заяві електронну пошту для отримання кореспонденції та 29 вересня 2023 року судом було направлено на таку електронну адресу судову повістку на засідання, що призначене на 03 листопада 2022 року. Вказаний лист доставлено 29 вересня 2022 року о 09:57, що є належним повідомленням ОСОБА_1 про дату та час судового засідання. В судове засідання позивачка не з`явилась та не надала жодних доказів поважності своєї неявки.

Так, 03 листопада 2022 року позивачці було направлено повторний виклик в судове засідання на 08 грудня 2022 року на вказану нею електронну пошту, лист отримано 03 листопада 2022 року о 10:25.

Крім того, відповідач вказує, що ОСОБА_1 не була позбавлена права, як позивач, за власною ініціативою отримати необхідну інформацію про дату та час призначених судових засідань, зокрема з відкритих джерел на офіційному сайті суду та на веб-порталі судової влади України, оскільки точно була обізнана про відкриття провадження у справі.

Враховуючи вказане, ОСОБА_3 просить апеляційний суд залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване нею судове рішення - без змін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з`явився в судові засідання, які були призначені на 03 листопада 2022 року та 08 грудня 2022 року. Таким чином, керуючись положеннями пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд першої інстанції залишив подану позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.

Апеляційний суд не може погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.3 ст.13 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК Українисвідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився в судове засідання.

За змістом статті 257 ЦПК України повторне неприбуття позивача, належними чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання необхідно розуміти як неприбуття вдруге на розгляд справи за наявності у справі достовірних даних (доказів) щодо належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового розгляду.

Якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, то в такому випадку суд не вправі залишити його позов без розгляду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Кондитер» про відшкодування шкоди та просила суд: стягнути з відповідачів на її користь завдану майнову шкоду у розмірі 21 752 грн, кошти за проведений звіт про оцінку майна у сумі 3 699,65 грн, кошти за надання правничої допомоги у сумі 1 600 грн, судовий збір у розмірі 992,40 грн та 2 481 грн, моральну шкоду у розмірі 165 400 грн, кошти за ксерокопіювання документів у розмірі 99 грн, за направлення рекомендованого листа у розмірі 69 грн, а всього на суму 196 093,05 грн (а.с.3-79).

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року було відкрито провадження у справі й визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також було призначено судове засідання на 03 листопада 2022 року (а.с.83).

В матеріалах справи міститься сформована судова повістка про виклик до суду в судове засідання, яке призначено на 03 листопада 2022 року, ОСОБА_1 від 29 вересня 2022 року. Із тексту вказаної судової повістки вбачається, що її сформовано для виклику позивача на її поштову адресу : АДРЕСА_1 (а.с.84).

Також в матеріалах справи міститься заява про отримання процесуальних документів в електронному вигляді від ОСОБА_1 від 29 вересня 2022 року, проте вказано заява не міститься жодного підпису особи (а.с.88).

Судом також встановлено, що в матеріалах справи містяться дві довідки про доставку електронного листа, де зазначено, що документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду» від 29 вересня 2022 року по справі №754/8617/22 було надіслано 29 вересня 2022 року одержувачу ОСОБА_4 на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Вказані довідки не містять підпису відповідальної особи (а.с.91, 93).

Відповідно до протоколу судового засідання від 03 листопада 2022 року розгляд справи було відкладено на 08 грудня 2022 року (а.с.94).

В матеріалах справи міститься сформована судова повістка про виклик до суду в судове засідання, яке призначено на 08 грудня 2022 року, ОСОБА_1 від 03 листопада 2022 року. Із тексту вказаної судової повістки вбачається, що її сформовано для виклику позивача на її поштову адресу : АДРЕСА_1 (а.с.97).

В матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа, де зазначено, що документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду» від 03 листопада 2022 року по справі №754/8617/22 було надіслано 03 листопада 2022 року одержувачу ОСОБА_4 на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Вказана довідка не містить підпису відповідальної особи (а.с.99).

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду (а.с.107).

Системний аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивача було належним чином повідомлено про розгляд справи на судові засідання, призначені на 03 листопада 2022 року та 08 грудня 2022 року.

Так, наявні в матеріалах справи сформовані судові повістки про виклик до суду в судові засідання, які були призначені на 03 листопада 2022 року та 08 грудня 2022 року свідчать про те, що вказані повістки сформовані для направлення їх на поштову адресу позивача, а не на електронну адресу.

Крім того, наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа, де зазначено, що документ в електронному вигляді «Судова повістка про виклик до суду» було доставлено на електронну адресу позивача також не можуть свідчити про належне повідомлення позивача про розгляд справи в суді першої інстанції, оскільки вказані довідки не містять підпису відповідальної особи.

Відповідно до ч.5 ст.128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Із тексту апеляційної скарги вбачається, що позивачка по справі ОСОБА_1 не отримувала судову повістки про виклик в судове засідання, яке було призначено на 08 грудня 2022 року, а судову повістку на 03 листопада 2022 року апелянт вказує, що отримала вночі о 01 год. 25 хв.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що за відсутності належно повідомленого позивача про розгляд справи в суді першої інстанції, районний суд не мав правових підстав для залишення поданої позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Згідно частини третьої статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина перша статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» передбачено, зокрема, що особа повинна мати доступ до незалежного, неупередженого та компетентного суду.

У своєму рішенні в справі «Голдер проти Сполученого Королівства», 1975 року суд відзначив: «Було б неприйнятним, на думку Суду, якби ч. 1 ст. 6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду. Характеристики «справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження». Тож право на доступ до правосуддя має дуже важливе значення і без сумніву його необхідно вважати засадою.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судові засідання, призначені на 03 листопада 2022 року та 08 грудня 2022 року.

Ухвала Деснянського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 02 серпня 2023 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв