Ухвала

від 03.08.2023 по справі 382/1370/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

03 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 382/1370/21

провадження № 61-11502ск23

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Манад»</a> на ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 08 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Манад»</a> до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_1 про переведення прав покупця на нежитлову будівлю (адмінбудинок) та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Манад»</a>, третя особа - публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», про усунення перешкод у користуванні приміщенням та стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Яготинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Манад» до ПАТ «НАСК «Оранта», ОСОБА_1 про переведення прав покупця на нежитлову будівлю (адмінбудинок) та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Манад», третя особа - ПАТ «НАСК «Оранта», про усунення перешкод у користуванні приміщенням та стягнення збитків.

01 липня 2022 року ТОВ «Манад» звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просило шляхом накладення арешту, заборони відчуження, заборони передачі у найм третім особам нерухомого майна, а саме приміщення 1 поверху позначені на плані будинку 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-10, 1-11, 1-12, 1-І, 1-І, а також всі приміщення 2 поверху 1-13 по 1-23 та сходовий марш площею 317,7 кв. м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2462696832040, з призначенням ТОВ «Манад» відповідальним за збереження майна під час дії арешту, до набрання законної сили судовим рішенням за позовом ТОВ «Манад» про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу від 23 вересня 2021 року № 3611, а також заборонити ПАТ «НАСК «Оранта» та його структурним підрозділам, а також будь-яким особам здійснювати відключення електроенергії та заборони будь-яким особам перешкоджати ТОВ «Манад» у користуванні спірними приміщеннями в адміністративній будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог заяви посилалося на те, що відповідач ОСОБА_1 має реальну можливість продажу спірного майна відносно якого висуває вимоги про переведення прав та обов`язку покупця ТОВ «Манад». Продаж спірного майна може призвести до невиконання рішення суду у разі задоволення вимог позивача.

Також, вказує, що ПАТ НАСК «Оранта» самовільно здійснює відключення електроенергії у спірному нежитловому приміщенні, що унеможливлює здійснення роботи ТОВ «Манад».

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 08 грудня 2022 року заяву ТОВ «Манад» про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено вчиняти будь-які дії по відчуженню третім особам нерухомого майна, а саме приміщень 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2462696832040.

В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Задовольняючи частково заяву ТОВ «Манад» суд першої інстанції встановив, що невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до неможливості ефективного захисту прав позивача в обраний ним спосіб та утруднення виконання рішення суду.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 червня 2023 року ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 08 грудня 2022 року змінено, викладено другий абзац резолютивної частини ухвали в наступній редакції.

Заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії по відчуженню третім особам нерухомого майна, а саме приміщень 1-10, 1-11, 1-12, 1-І, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2462696832040.

В іншій частині ухвалу залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що між сторонами існує спір, щодо приміщень на які позивач просить перевести права покупця, а тому з метою недопущення утруднення виконання можливого рішення суду та ефективного захисту прав в обраний позивачем спосіб, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позов має бути забезпечений шляхом заборони відповідачу, який на час звернення до суду з позовом є власником спірних приміщень відчужувати їх.

Разом з тим, суд не звернув увагу на те, що звертаючись до суду з позовними вимогами позивач не ставив питання щодо нежитлових приміщень позначених на плані будинку 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, за адресою: АДРЕСА_1 , тому заборона на продаж даного майна є неспімірною з заявленими позовними вимогами.

Отже, неприйняття заходів забезпечення позову, може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, вказане є достатнім заходом щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, забезпечення позову визначеним судом шляхом є співмірним предмету позову.

28 липня 2023 року ОСОБА_2 , який діє від імені ТОВ «Манад», засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 08 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2023 року у зазначеній вище справі.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що заявник оскаржувану постанову апеляційного суду отримав 28 червня 2023 року. На підтвердження надано докази.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Київського апеляційного суду прийнято 06 червня 2023 року, повний текст якої складено 14 червня 2023 року та оприлюднено 20 червня 2023 року.

Оскільки повний текст судового рішення не було вручено у день його проголошення або складення, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такого, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною першою статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 11) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У частині десятій статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі

№ 1-33/2004, в якому зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Суд встановив, що ТОВ «Манад» звернулося до суду з позовом, в якому просить: перевести на ТОВ «Манад» права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу № 3611, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т. М. щодо придбання у ПАТ «НАСК «Оранта» 23/25 часток у праві власності нежитлової будівлі (адмінбудинок) площею 317,7 кв. м, а саме приміщення першого поверху позначені на плані по будинку: 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-10, 1-11, 1-12, 1-І, 1-ІІ, всі приміщення 2 поверху з 1-13 по 1-23 та сходовий марш 1-ІІІ, за ціною 1 175 000,00 грн; припинити у громадянина ОСОБА_1 права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу № 3611, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т. М.

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 29/19 від 01 листопада 2019 року, який укладено між ПАТ «НАСК «Оранта» та ТОВ «Манад», орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, у складі приміщень, які вказані на план-схемі під номерами 6, 7, 8 , 9, 10, 11, 12, І за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із договором купівлі-продажу від 23 вересня 2021 року, який укладено між ПАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т. М. та зареєстрований в реєстрі за № 3611, предметом договору є 23/25 часток у праві власності нежитлової будівлі (адмінбудинок) площею 317,7 кв. м, а саме приміщення першого поверху позначені на плані по будинку: 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-10, 1-11, 1-12, 1-І, 1-ІІ, та всі приміщення 2 поверху з 1-13 по 1-23 та сходовий марш 1-ІІІ.

Обґрунтовуючи вимоги позову ТОВ «Манад» вказує на те, що мало переважне право на придбання майна 23/25 часток у праві власності нежитлової будівлі (адмінбудинок) площею 317,7 кв. м., а саме приміщення першого поверху позначені на плані будинку: 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-10, 1-11, 1-12, 1-І, 1-ІІ, та всі приміщення 2 поверху з 1-13 по 1-23 та сходовий марш 1-ІІІ.

Враховуючи викладене, позивачем доведено, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Апеляційним судом враховано наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, його співмірність позовним вимогам і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 390, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Манад»</a> про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.

Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Манад»</a> строк на касаційне оскарження ухвали Яготинського районного суду Київської області від 08 грудня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 06 червня 2023 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Манад»</a> на ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 08 грудня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 червня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Манад»</a> до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_1 про переведення прав покупця на нежитлову будівлю (адмінбудинок) та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Манад»</a>, третя особа - публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», про усунення перешкод у користуванні приміщенням та стягнення збитків - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров