Ухвала

від 31.07.2023 по справі 690/369/23

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №690/369/23

провадження № 2-з/694/6/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2023 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Сакун Д.І.,

з участю секретаря судового засідання Матвієнко А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Звенигородського районного суду Черкаської області заяву першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області Плетінь О. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про забезпечення позову по цивільній справі за позовом першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області Ольги Плетінь в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до ОСОБА_1 про примусове припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,-

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області Ольга Плетінь звернулася до суду із заявою про забезпечення позову по цивільній справі за їх позовомдо ОСОБА_1 про примусове припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації.

В поданій заяві про забезпечення позову позивач просить суд заборонити органам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, в тому числі державним реєстраторам Центрів надання адміністративних послуг, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,339 га з кадастровим номером 7121287200:01:001:0103 для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Ватутінської об`єднаної територіальної громади, за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , національний паспорт іноземця, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 06.06.2008, видавник: ВВС Іристонського муніципального округу м. Владікавказ), право власності зареєстровано в реєстрі 26.12.2019 за № 34895005, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1999944271212.

Заяву обґрунтовано тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.12.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 2858, посвідченого державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори Черкаської області Шалденко Л.В., ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7121287200:01:001:0103, площею 0,339 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в адміністративних межах Ватутінської об`єднаної територіальної громади. Право власності іноземця ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,339 га з кадастровим номером 7121287200:01:001:0103 для ведення особистого селянського господарства зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2019, номер відомостей про речове право - 34895005. Позивач посилаєтьсяна те,що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином російської федерації. Відповідно до листа Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 15.05.2023 № 7101.3-4111/71.1-23 (на запит прокуратури від 02.05.2023 № 50-1084вих-23) ОСОБА_1 за рішенням Звенигородського відділу УДМС у Черкаській області надано дозвіл на імміграцію в Україну від 21.01.2022. Посвідкою на постійне/тимчасове проживання, паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався, з приводу набуття громадянства не звертався. У зв`язку з вищезазначеним, вказана вище земельна ділянка не може перебувати у власності відповідача. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземцем, упродовж року після набуття та реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 2019 до цього часу) не відчужив її, тому є підстави для її конфіскації у власність держави. Вказує, що існує імовірність спроб відчуження відповідачем земельної ділянки до вирішення спору у цій справі, що може ускладнити в подальшому виконання судового рішення.

Позивач зазначає, що такі дії відповідача призведуть до неможливості виконання рішення суду по суті спору.

У відповідності до ч.1ст. 153 ЦПК Українив судове засідання сторони не викликались.

Надавши належну правову оцінку підставам, якими заявник обґрунтовує подану ним заяву, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що предметом позову є примусове припинення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку.

Відповідно дост. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема заборона вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (п. 3 ч. 1ст. 151 ЦПК України).

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином, усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не допустити утруднення чи неможливість виконання судового рішення в разі задоволення позову, а також перешкодити спричиненню завданню шкоди заявнику.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20)).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з цим заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його (Держави) правам та інтересам, які б унеможливили захист його (Держави) прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

При цьому, суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, що узгоджується з висновками Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, які викладено у постановівід 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що сам по собі факт наявності земельної ділянки у власності відповідача та наявності на цій земельній ділянці об`єкту нерухомості і не відчуження даної земельної ділянки протягом встановленого законом строку, не може автоматично свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, як на те посилається позивач. Посилання в заяві про забезпечення позову лише на потенційну можливість, щодо створення умов, при яких ефективний захист буде ускладнено, а виконання рішення суду унеможливлено, без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Крім того суд звертає увагу, що позовна вимога сформульована припиненням права власності шляхом конфіскації земельної ділянки на користь держави.

Жодних доказів про намір відчуження ані об`єкту нерухомого майна ані безпосередньо земельної ділянки, яка є предметом позову позивачем не надано. Більш того сам позивач стверджує у позові, що відповідач вже тривалий час перебуває поза межами України і не відчужує земельну ділянку, як то передбачено нормами чинного законодавства, що протирічить твердженням наведеним в заяві про забезпечення позову про імовірність відчуження земельної ділянки.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням вимог частини десятої статті 150 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Керуючись ст.ст.149,150,153,157,260,261,353,354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви першого заступникакерівника Звенигородськоїокружної прокуратуриЧеркаської областіПлетінь О.в інтересахдержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу Черкаськійобласті прозабезпечення позовупо цивільнійсправі запозовом першогозаступника керівникаЗвенигородської окружноїпрокуратури Черкаськоїобласті ОльгиПлетінь вінтересах державив особіГоловного управлінняДержгеокадастру уЧеркаській областідо ОСОБА_1 про примусовеприпинення прававласності наземельну ділянкушляхом їїконфіскації - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом п`ятнадцяти днів може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Д.І.Сакун