Рішення

від 30.08.2023 по справі 690/369/23

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 690/369/23 провадження № 2/694/374/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30.08.2023 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Сакун Д.І.,

за участю секретаря судового засідання Блискавки А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовомпершого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області Ольги Плетінь (вул. Софії Терещенко, 40-а, м. Звенигородка, Черкаської області, 20202, код ЄДРПОУ 02911119, тел. НОМЕР_1 , адреса електронної пошти zvenygorodska@chk.gp.gov.ua) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 39765890, тел. 0472 36-07-32, адреса електронної пошти: cherkasy@land.gov.ua) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , національний павспорт іноземця, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 06.06.2008 року, ВВС Іристонського муніципального м. Владікавказ, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , російська федерація) про примусове припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

встановив:

Стислий виклад позиції заявника

До Звенигородського районного суду надійшла дана позовна заява, в якій позивач проситьприпинити право власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , національний павспорт іноземця, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 06.06.2008 року, ВВС Іристонського муніципального м. Владікавказ, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , російська федерація) на земельну ділянку площею 0,339 га з кадастровим номером 7121287200:01:001:0103 для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Ватутінської об`єднаної територіальної громади (за адресою: АДРЕСА_2 ) зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2019 за № 34895005, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1999944271212, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890, адреса: вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18008). Стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Вобґрунтування позову зазначає, щоЗвенигородською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», в ході опрацювання відомостей щодо законності використання іноземцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Ватутінської об`єднаної територіальної громади (далі - Ватутінська ОТГ) встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації та за останніми відомими даними проживає в м. Таганрог, російська федерація. На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.12.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 2859, посвідченого державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори Черкаської області Шалденко Л.В., ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7121287200:01:001:0103 площею 0,339 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в адміністративних межах Ватутінської об`єднаної територіальної громади. Право власності іноземця ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,339 га з кадастровим номером 7121287200:01:001:0103 для ведення особистого селянського господарства зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2019 за № 34895005. Вказує, що землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати тільки громадянину України. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином російської федерації. Відповідно до листа Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 15.05.2023 № 7101.3-4111/71.1-23 (на запит прокуратури від 02.05.2023 № 50-1084вих-23) ОСОБА_1 за рішенням Звенигородського віділу УДМС у Черкаській області надано дозвіл на імміграцію в Україну від 21.01.2022. Посвідкою на постійне/тимчасове проживання, паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався, з приводу набуття громадянства не звертався. У зв`язку з вищезазначеним, вказана вище земельна ділянка не може перебувати у власності відповідача. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземцем, упродовж року після набуття та реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 2019 до цього часу) не відчужив її, - є підстави для її конфіскації у власність держави.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

25.07.2023 року до Звенигородського районного суду Черкаської області із Ватутінського міського суду Черкаської області відповідно до ухвали суду від 30.06.2023 року (суддя Здоровило В.А.) надійшла цивільна справа №690/369/23 для розгляду за підсудністю. Разом з позовом позивачем подано заяву про забезпення позову.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І. від 27.07.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І. від 31.07.2023 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

08.08.2023 року заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури Вібе С. подав до суду клопотання про долучення доказів.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 був належно повідомлений про розгляд справи шляхомнаправлення ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї. Крім того, відповідач був вчасно повідомлений про місце розгляду справи шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті, однак відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився. Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Черкаській в судове засідання не з`явився, подала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги позивача підтримує, просить їх задовольнити.

В силу ч.3ст.211 ЦПК України, суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності осіб, які беруть участь у справі на підставі письмових документів.

Відповідно до положень ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.12.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 2859, посвідченого державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори Черкаської області Шалденко Л.В., ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7121287200:01:001:0103 площею 0,339 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в адміністративних межах Ватутінської об`єднаної територіальної громади.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №337156881 право власності іноземця ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,339 га з кадастровим номером 7121287200:01:001:0103 для ведення особистого селянського господарства зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2019 за № 34895005 (а.с.15).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином російської федерації. Відповідно до листа Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 15.05.2023 № 7101.3-4111/71.1-23 (на запит прокуратури від 02.05.2023 № 50-1084вих-23) ОСОБА_1 за рішенням Звенигородського віділу УДМС у Черкаській області надано дозвіл на імміграцію в Україну від 21.01.2022. Посвідкою на постійне/тимчасове проживання, паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався, з приводу набуття громадянства не звертався (а.с.21).

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін.

Статтями12,13 ЦПК Українивстановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зістаттями 76-79 ЦПК Українидоказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом положеньстатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Близькі за змістом приписи викладені також устатті 321 Цивільного кодексу України.

Суб`єктами права власності на землі приватної власності згідно зістаттею 80 Земельного кодексу Українивизначено громадян України та юридичних осіб.

Проте, з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших нормЗемельного кодексу України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Так, частиною другоюстатті 81 Земельного кодексу Українипередбачено, що іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно з частиною третьоюстатті 81 Земельного кодексу Україниіноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до вимогстатті 125 Земельного кодексу Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «"East/West Alliance Limited" проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

У постанові від 18 вересня 2013 року в справі № 6-92цс13 Верховний Суд України зазначив, що основною метою ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободє попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормамирозділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннямиЦивільного кодексу України,Земельного кодексу України.

Так, відповідно до частин першої, другоїстатті 38 Закону України «Про міжнародне приватне право»право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з частиною першою статті 39 даного Закону виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відтак, якщо спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч. 1ст. 181 Цивільного кодексу України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 22 Земельного кодексу Українинабуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимогстатті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Водночас, за змістом частини четвертоїстатті 81 Земельного кодексу Україниземлі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно з пунктом «е» частини першоїстатті 140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

За змістом частин другої, четвертоїстатті 145 ЗК Україниу разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.

Пунктом 10 частини першоїстатті 346 Цивільного кодексу Українивизначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно ізстаттею 354 Цивільного кодексу Українидо особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації підлягає до задоволення.

На переконання суду, у даному випадку позбавлення відповідача ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право мирного володіння майном.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Питання щодо судових витрат судом вирішуються відповідно до положеньстатті 141 ЦПК України, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом, у сумі 2684 грн. 00 коп. Разом з тим, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342,00 грн. за подачу заяви про забезпечення позову не підлягають стягненню, оскільки ухвалою Звенигородського районного суду від 31.07.2023 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Враховуючи наведене та керуючись статтями3-5,7-13,17,19,43,49,76-81,89,137,141,259,263-265,273,280-283,354,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області Ольги Плетінь (вул. Софії Терещенко, 40-а, м. Звенигородка, Черкаської області, 20202, код ЄДРПОУ 02911119, тел. НОМЕР_1 , адреса електронної пошти zvenygorodska@chk.gp.gov.ua) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 39765890, тел. 0472 36-07-32, адреса електронної пошти: cherkasy@land.gov.ua) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , національний павспорт іноземця, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 06.06.2008 року, ВВС Іристонського муніципального м. Владікавказ, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , російська федерація) про примусове припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,- задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , національний павспорт іноземця, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 06.06.2008 року, ВВС Іристонського муніципального м. Владікавказ, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , російська федерація) на земельну ділянку площею 0,339 га з кадастровим номером 7121287200:01:001:0103 для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Ватутінської об`єднаної територіальної громади (за адресою: АДРЕСА_2 ) зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.12.2019 за № 34895005, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1999944271212, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39765890, адреса: вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18008).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , національний павспорт іноземця, серія та номер: НОМЕР_3 , виданий 06.06.2008 року, ВВС Іристонського муніципального м. Владікавказ, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , російська федерація) на користь Черкаської обласної прокуратури (код; ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 286, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172) судовий збір у зв`язку з пред`явленням цього позову у розмірі 2684,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Звенигородським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частинисудового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення виготовлено та підписано 30.08.2023 року.

Суддя Д.І.Сакун