Рішення

від 03.08.2023 по справі 748/2415/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/47/23 Єдиний унікальний № 748/2415/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2023 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого - судді: Меженнікової С.П.,

при секретарі: Іващенко О.А.,

з участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Кутукова С.О., представника відповідача Смаль Я.В., третьої особи - начальника КЕВ м. Чернігів Дмитренка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: начальник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів Дмитренко Олександр Володимирович, про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, визнання незаконним та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку зі звільненням, визнання неазаконним та скасування розпорядження про відрахування із заробітної плати, стягнення заборгованості по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2022 року, згідно поштової відмітки, ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів (далі КЕВ м. Чернігів), у якому з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ КЕВ м. Чернігів №156 від 27 вересня 2022 року в частині ОСОБА_1 про оголошення догани;

- визнати незаконним та скасувати наказ КЕВ м. Чернігів №169 від 06 жовтня 2022 року в частині ОСОБА_1 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення;

- визнати незаконним та скасувати наказ КЕВ м. Чернігів №185 від 07 жовтня 2022 року в частині ОСОБА_1 про звільнення з роботи;

- поновити ОСОБА_1 на роботі в КЕВ м. Чернігів на посаді тесляра 5 розряду з 08 жовтня 2022 року;

- стягнути з КЕВ м. Чернігів на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, що на момент пред`явлення позову становить 6500 грн;

- визнати незаконним та скасувати в частині ОСОБА_1 розпорядження начальника КЕВ м. Чернігів від 01 серпня 2022 року;

- поновити ОСОБА_1 строк на оскарження розпорядження начальника КЕВ м. Чернігів від 01 серпня 2022 року щодо відрахування коштів та позбавлення премії;

- стягнути з КЕВ м. Чернігів на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 3442,25 грн.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 вважав незаконними дії відповідача щодо видачі зазначених наказів, розпорядження та звільнення його із займаної посади і посилається на те, що 12 жовтня 2022 року рекомендованою поштовою кореспонденцією він отримав лист від 07.10.2023, в якому його відповідач повідомив про звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП, за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку, витяг з наказу від 7 жовтня 2022 року № 185 про звільнення з роботи, та розрахунковий листок за жовтень 2022 року. Стверджує, що порушень трудової дисципліни не допускав і дисциплінарних проступків не вчиняв, всі роботи, які йому були доручені виконував фактично аж до 12.10.2022 включно, поки не дізнався про звільнення. Розпорядження начальника КЕВ м. Чернігів від 16.09.2022 він отримав рекомендованою поштовою кореспонденцією 20.09.2022, а тому об"єктивно не міг його виконати та з"явитися о 08:00 год. 20.09.2022 для отримання відрядження до м. Ічня. Далі, розпорядження начальника КЕВ м. Чернігів від 28.09.2022 він отримав 30.09.2022 рекомендованою поштовою кореспонденцією, відповідно до якого, йому необхідно було з"явитися 03.10.2022 до гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 для виконання робіт по остекленню вікон та ремонту дверей будинків та інші роботи у період з 03 до 07 жовтня 2022 року. 03.10.2022 о 08-00 год. ОСОБА_1 прибув за вказаною адресою, де знаходився до 09:00 год., але там нікого не було, інструменти для виконання робіт були відсутні. Тому він повернувся до с.Гончарівське, для продовження виконання раніше доручених робіт з ремонту будівель на території військової частини НОМЕР_1 , де і знаходився до кінця робочого дня. 04.10.2022 рекомендованою поштовою кореспонденцією позивачу надійшло повідомлення про догану та витяг з наказу від 27.09.2022 №156 про оголошення йому догани. Інших розпоряджень не отримував, ніхто із працівників КЕВ м. Чернігів ніяких документів йому не привозив, на руки не передавав, не намагався вручити, як заявляється у листуванні відповідачем. Ніякі акти у його присутності не складалися. Від отримання документів не відмовлявся. Крім того, позивач вважає, що відповідачем було допущено порушення його прав на заробітну плату, оскільки його не було повідомлено про здійснення відрахування із його заробітної плати. Лише у листі, який позивач отримав 23.09.2022, відповідач повідомив, що примусове утримання премії у серпні 2022 року у розмірі 3442,25 грн відбулося через лічильну помилку. Позивач вважає, що його безпідставно було позбавлено премії. Про оскаржене розпорядження сторона позивача дізналася лише 31.01.2023 під час ознайомлення з матеріалами даної цивільної справи, що є поважною причиною пропуску строку на його оскарження, а тому, посилаючись на ст.234 КЗпП, просить поновити строк на оскарження даного розпорядження.

У відзиві на позов, відповідач зазначив, що обставини, наведені ОСОБА_1 в позовній заяві є неправдиві та нічим не підтверджені ( а.с.63-69).

Виробнича база, яка розташована у військовому містечку № НОМЕР_2 м. Чернігів за адресою: АДРЕСА_2 (місце постійної роботи працівників Бригади), де й знаходиться постійне місце дислокації ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 працював на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) не з розпорядження керівництва КЕВ м. Чернігів чи будь-яких інших осіб, які можуть визначати місце роботи працівника, а з власної ініціативи.

З початком військової агресії російської федерації проти України, було зруйновано або ж в тій чи іншій мірі пошкоджено деякі військові містечка та споруди які перебувають на балансі КЕВ м. Чернігів. Для їх відновлення, а також для проведення поточного ремонту та підготовки перед зимовим періодом необхідно було залучати працівників для роботи в інших містах, а отже всі залучені працівники були направлені у відрядження, окрім ОСОБА_1 , який відмовлявся від отримання документів про відрядження та розпоряджень начальника.

ОСОБА_1 систематично без поважних причин не виконував обов`язки, покладені на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, що і було причиною його звільнення з займаної посади.

Так, письмове розпорядження або вказівка керівника КЕВ м. Чернігів про відрядження ОСОБА_1 , яке мало відбуватися з 21.09.2022 по 23.09.2022, було надано особисто ОСОБА_1 20.09.2022 року, проте від його отримання він відмовився, що підтверджує акт фіксації відмови від отримання розпорядження, який було заповнено та підписано на місці вручення комісією з трьох осіб, які були присутні під час вручення розпорядження. Також ОСОБА_1 відмовився надавати будь які пояснення, що також зафіксовано актом фіксації відмови від надання письмових пояснень та підписано комісією з трьох осіб які були присутні під час відмови. За невиконання даного розпорядження ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани відповідно до наказу Начальника Квартирно-експлуатаційного відділу №156 від 27.09.2022 року.

Щодо розпорядження № 565/1577 від 28.09.2022 року про виконання робіт за адресою АДРЕСА_1 з 03.10.2022 року по 07.10.2022 року, то воно було направлено рекомендованим з повідомленням листом 28.09.2022 року. Також, працівниками КЕВ м. Чернігів, дане розпорядження було додатково доставлено особисто позивачу до селища Гончарівське 30.09.2022 року, але від його отримання та ознайомлення ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано відповідним актом. Також ОСОБА_1 відмовився надавати будь які пояснення, що також зафіксовано актом фіксації відмови від надання письмових пояснень та підписано комісією з трьох осіб які були присутні під час відмови. Твердження позивача про те, що він на виконання даного розпорядження з"являвся до гуртожитку, але там нікого не було не відповідає дійсності, оскільки в приміщенні гуртожитку кожного дня з 08:00 год. до 17.00 год. знаходяться працівники КЕВ.

Відповідач вважає, що порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 зафіксовані та документально оформлені необхідним чином. Ознайомлення позивача з розпорядженнями та наказами Начальника КЕВ м. Чернігів відбувалося в присутності працівників Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів.

Щодо премії у розмірі 3442,25 грн, то вона була нарахована ОСОБА_1 за липень 2022 року помилково та зайво виплачена внаслідок лічильних помилок, у зв"язку з цим, у серпні 2022 року, відповідно до ст.127 КЗпП, було відраховано у позивача доплату на цю ж суму в рахунок помилково виплаченої премії. Крім того, рішення отримання працівником премії приймає начальник КЕВ м. Чернігів на підставі подання безпосереднього начальника працівника. У розпорядження на премію за липень-серпень 2022 року, позивач включений не був.

За вказаних обставин в задоволенні позову просить відмовити.

У відповіді на відзив представник позивача просить відхили доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, вказуючи, що ОСОБА_1 не отримував від відповідача на руки жодних розпоряджень, а лише поштову кореспонденцію. Разом із тим, така поштова кореспонденція йому надходила зазвичай, або в день виконання розпорядження, або пізніше. Єдине розпорядження, яке вчасно надійшло ОСОБА_1 було від 28 вересня 2022 року, яке останній виконав вчасно з`явившись на об`єкт. Доказів зворотного відповідач до відзиву не надає ( а.с.71-72).

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 10 листопада 2022 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 лютого 2023 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та його представник - адвокат Кутуков С.О. позов підтримали та просили задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові та у відповіді на відзив.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов. Звернула увагу, що наказом №156 від 27.09.2022 була оголошена позивачу догана за невиконання ним розпорядження начальника КЕВ м. Чернігів №565/1524 від 20.09.2022. Щодо розпорядження начальника від 16.09.2022, на яке посилається позивач у позові, то Відповідачем при винесені догани, не враховувалося, оскільки позивач дійсно його отримав запізно. Просила в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Третя особа,що незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору-начальник Квартирно-експлуатаційноговідділу м.Чернігів ДмитренкоО.В.в судовомузасіданні просивв задоволенніпозову відмовити,оскільки ОСОБА_1 систематично без поважних причин не виконував обов`язки, покладені на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, що і було причиною його звільнення з займаної посади.

Свідок ОСОБА_3 , яка працює у КЕВ м. Чернігів на посаді інженера з підготовки кадрів, в судовому засіданні пояснила, що вона приїзджала у смт Гончарівськ, у відокремлену дільницю КЕВ м. Чернігів, для того щоб повідомити ОСОБА_1 про звільнення та ознайомити його з наказом про звільнення, але той відмовився розмовляти, сказав, що нічого підписувати не буде, тому був складений відповідний акт.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом:

З 01 червня 2008 року ОСОБА_1 перебував утрудових відносинах з Кваритирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів, працював на посаді тесляра 5 розряду, група поточного ремонту (а.с.86-88).

Відповідно до Робочої інструкції тесляра 5 розряду Кваритирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів (далі КЕВ м. Чернігів), затвердженої наказом начальника КЕВ м. Чернігів 27.06.2013 №124 (далі Інструкція), тесляр у свій діяльності керується Правилами внутрішнього трудового розпорядку та цієї інструкцією. Для виконання обов`язків та реалізації своїх повноважень тесляр взаємодіє з іншими посадовими особами КЕВ м. Чернігів. З даною Інструкцією ОСОБА_1 ознайомлений 01.07.2013, про що свідчить його підпис ( а.с.127-130).

Згідно розпорядження начальника КЕВ м. Чернігів від 20 вересня 2022 року, ОСОБА_1 необхідно було з`явитися 21.09.2022 о 08:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 для отримання посвідчення про відрядження до м. Ічня, де буде відбуватися відрядження Бригади робітників, зайнятих обслуговуванням і поточним ремонтом будівель, та споруд військових містечок, в штаті якої він перебуває на посаді тесляра ( а.с.113).

Відповідно до актів від 20 вересня 2022 року ОСОБА_1 відмовився від отримання вказаного вище розпорядження та надання письмових пояснень (а.с.111-112).

21 вересня 2022 року бригадир бригади робітників, зайнятих обслуговуванням і поточним ремонтом будівель, та споруд військових містечок ОСОБА_4 у доповідній записці повідомила керівника про не виконання ОСОБА_1 розпорядження щодо відрядження до м. Ічня терміном на 3 дня з 21.09.2022 по 23.09.2022 ( а.с.108).

За недотримання трудової дисципліни та порушення вимог ст.139 КЗпП ОСОБА_1 наказом №156 від 27 вересня 2022 року оголошено догану, оскільки згідно доповідної записки ОСОБА_5 , ОСОБА_1 відмовився виконувати розпорядження начальника КЕВ м. Чернігів, відмовився надавати письмові пояснення (а.с.106).

Ознайомлюватися з наказом №156 від 27.09.2022 про оголошення догани, відповідно до акту від 30 вересня 2022 року, ОСОБА_1 відмовився (а.с.100).

Повідомлення про оголошення догани та Витяг з Наказу про оголошення догани №156 від 27.09.2022 було надіслано ОСОБА_1 рекомендованим листом ( а.с.103-105).

Згідно розпорядження начальника КЕВ м. Чернігів від 28 вересня 2022 року, ОСОБА_1 необхідно було з`явитися 03.10.2022 за адресою: АДРЕСА_1 до гуртожитку для виконання робіт по остекленню вікон та ремонту дверей будинків та інші роботи, які будуть відбуватися з 03.10.2022 по 07.10.2022 ( а.с.102).

Відповідно до актів від 30 вересня 2022 року ОСОБА_1 відмовився від отримання даного розпорядження та надання письмових пояснень (а.с.98-99).

Слід також зазначити, що стороною позивача, як в позові так і в судовому засіданні не заперечувався факт отримання ОСОБА_1 розпорядження від 28.09.2022 через поштове відділення 30.09.2022 .

У доповідній записці (вх. №1697 від 05.10.2022) ОСОБА_5 , бригадир бригади робітників, зайнятих обслуговуванням і поточним ремонтом будівель, та споруд військових містечок повідомила Керівника про те, що тесляр 5 розряду ОСОБА_1 не виконав розпорядження щодо виконання робіт з 03.10.2022 по 07.10.2022 з підготовки будівлі до зимового періоду та усунення пошкоджень виявлених в процесі експлуатації будівлі за адресою АДРЕСА_1 ( а.с.97).

Наказом №169 від 06 жовтня 2022 року до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку, враховуючи, що раніше до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани ( а.с.136).

Відповідно до акту від 07 жовтня 2022 року ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватися з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с.94).

Наказом № 185 від 07 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звільнено на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов`язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку. Підставою видання даного наказу були: наказ №156 від 27.09.2022 «Про оголошення догани»; доповідна записка від 05.10.2022; акт фіксації відмови ОСОБА_1 від отримання розпорядження від 30.09.2022; акт фіксації відмови ОСОБА_1 від надання письмових пояснень від 30.09.2022; наказ №169 від 06.10.2022 « Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення» ( а.с.89).

Відповідно до актів від 07 жовтня 2022 року ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з наказом про звільнення, та з повідомленням про необхідність отримання трудової книжки (а.с.95-96).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

За правилами статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Порядок застосування дисциплінарного стягнення визначений у статті 149 КЗпП України, відповідно до якого до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Під час обрання виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Таким міжнародним договором є зокрема Конвенція Міжнародної Організації Праці 1982 року № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради Українивід 04 лютого 1994 року N 3933-XII (далі - Конвенція). Згідно із статтею 4 Конвенції трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

За змістом статті 4 цієї Конвенції тягар доведення законності підстави для звільнення лежить на роботодавцеві.

Отже, під час розгляду справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності.

Документування управлінської діяльності, у тому числі розпорядчих дій роботодавця, відбувається шляхом видання розпорядчих документів (до яких належать накази і розпорядження). Отже, довести розпорядження до відома працівника роботодавець може лише шляхом його ознайомлення з відповідним розпорядчим документом.

Судом встановлено, що для ознайомлення ОСОБА_1 з розпорядженням керівника від 20.09.2022 до смт Гончарівське приїхали 20.09.2022 юрисконсульти та механік КЕВ м. Чернігів - Рамазанов А.Д., ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .. У зв`язку із відмовою позивача отримати розпорядження, в цей же день був складений Акт фіксації відмови від отримання розпорядження. Запис про те, що розпорядження було зачитано позивачу, акт не містить.

Сторона позивача стверджує, що з розпорядженням керівника від 20.09.2022 ОСОБА_1 ознайомлений не був.

Відповідачем такі твердження спростовані не були, суду не надано доказів на підтвердження ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом розпорядження шляхом зачитування вголос, оскільки згідно акту від 20.09.2022, позивач відмовився отримувати розпорядження.

З огляду на зазначене, розпорядження від 20.09.2022 не було доведено до відома ОСОБА_1 , а тому вина позивача у невиконанні розпорядження керівника КЕВ м. Чернігів від 20.09.2022, відсутня.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани на позивача накладено неправомірно, а тому наказ №156 від 27.09.2022 щодо ОСОБА_1 слід визнати незаконним та скасувати.

З системно-логічного аналізу обставин даної справи слідує, що наказ за №185 від 07.10.2022 про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.3 ч.1ст.40 КЗпП Українивиданий в порядку реалізації наказу №169 від 06.10.2022 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.

Відтак слід перевіряти законність підстав для звільнення позивача, наведених у наказі №169 від 06.10.2022.

Відповідно до наказу №169 від 06.10.2022 до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку, з урахуванням доповідної записки ОСОБА_5 (вх. №1697 від 05.10.2022) про невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Враховуючи те, що попередній наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності був прийнятий з порушенням встановленого законом порядку застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани та визнаний судом незаконними і скасований, тому на час прийняття наказу №169 від 06.10.2022 відсутній склад дисциплінарного проступкусистематичність невиконання позивачем трудових обов`язків, відтак даний наказ є також незаконним, та підлягає скасуванню.

Згідно ч.ч.1,2ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимогЗакону України«Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з ч.1ст.27 Закону України «Про оплату праці», порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На підставі підпункту п.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, зокрема, вимушеного прогулу.

Сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з відповідача, повинна бути нарахована за кількістю робочих днів за період вимушеного прогулу, що відповідатиме вищевказаному Порядку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року в справі №9901/407/19 вказано, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обчислюється без віднімання сум податків і зборів. Податки і збори із присудженої за рішенням суду суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із цієї суми при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів.

При цьому, відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.

Відповідно до підпункту168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК Україниподатковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену встатті 167 цього Кодексу(за загальним правилом 18 відсотків).

Таким чином, якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи середній заробіток за час вимушеного прогулу, то ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов`язана (у випадках, передбаченихПК України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу. Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у подібних правовідносинах у постановах від 18 липня 2018 року у справі №359/10023/16-ц та від 07 жовтня 2020 року у справі №523/14396/19.

Згідно довідки КЕВ м.Чернігів №136 від 28.02.2023, середньоденна заробітна плата позивача становила 326 грн. 20 коп., а число робочих днів у спірному періоді, які мають бути оплачені за середнім заробітком, - 205 робочих днів.

Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 08 жовтня 2022 року до 24 липня 2023 року складає 66 871,00 грн. (326,20х205).

Щодо позовних вимог про визнання незаконним розпорядження начальника КЕВ м. Чернігів від 01.08.2022 щодо відрахування коштів та позбавлення премії, стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 3442,25 грн, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, позивачу за липень 2022 року була нарахована та виплачена премія у розмірі 3442,25 грн, а у серпні 2022 року за розпорядженням начальника КЕВ м. Чернігів від 01 серпня 2022 року у позивача було відраховано із заробітної плати 3442,25 грн.

Так, 01.08.2022 начальником КЕВ м. Чернігів Дмитренко О.В. видано начальнику фінансово-економічного відділення розпорядження, де зазначено, що у зв`язку із зайво нарахованою та помилково виплаченою премією ОСОБА_1 в липні 2022 року, необхідно здійснити перерахунок та відрахувати в серпні 2022 року помилково виплачені кошти ( а.с.140).

Про наявність даного розпорядження, сторона позивача дізналася під час розгляду даної справи, а тому строк для звернення до суду з вимогами про визнання незаконним розпорядження начальника КЕВ м. Чернігів від 01.08.2022 щодо відрахування коштів та позбавлення премії, передбачений ч.1 ст.233 КЗпП, позивачем не пропущено.

Відповідно до листа КЕВ м. Чернігів від 20.09.2022 вих.№565/1525 та розрахункових листів за липень, серпень 2022 року, ОСОБА_1 за липень 2022 року була помилково нарахована та зайво виплачена внаслідок лічильних помилок премія у розмірі 3442,25 грн, у зв`язку з чим, у серпні 2022 року було відраховано доплату у розмірі 3442,25 грн в рахунок помилково виплаченої премії. Розпорядження на премію ОСОБА_1 за липень-серпень 2022 року відповідачем не видавалося ( а.с.22-24).

Як вбачається з поданого начальнику КЕВ м. Чернігів рапорту від 22.08.2022, в якому зазначені прізвища працівників бригади, яких бригадир ОСОБА_5 пропонувала заохотити грошовою премією, прізвище ОСОБА_1 в даному списку працівників відсутнє ( а.с.119).

Згідно Положення про преміювання працівників за поточні результати праці за підсумками роботи за місяць, затвердженого начальником КЕВ м.Чернігів, премії нараховуються за наказом начальника КЕВ.

Отже, підставою для нарахування премії є наказ начальника КЕВ. Матеріали справи не містять доказів, що відповідачем видавався наказ про преміювання позивача за липень-серпень 2022 року, а тому суд не може погодитися з твердженням представника позивача про те, що премія у липні-серпні 2022 року нарахована ОСОБА_1 законно.

Як зазначалося вище, позивачу була зайво виплачена премія внаслідок лічильних помилок.

Згідно зі ст. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, зокрема для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для визнання незаконним та скасування розпорядження начальника КЕВ м. Чернігів від 01.08.2022.

Ураховуючи, що 3442,25 грн були утримані з ОСОБА_1 на підставі розпорядження роботодавця у відповідності до ст.127 КЗпП, підстави для стягнення цієї суми на користь позивача відсутні.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне наказ №156 від 27.09.2022 про оголошення ОСОБА_1 догани, наказ №169 від 06.10.2022 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, наказ №185 від 07.10.2022 про звільнення ОСОБА_1 визнати незаконними та скасувати, поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді тесляра 5 розряду бригади робітників, зайнятих обслуговуванням і поточним ремонтом будівель та споруд військових містечок КЕВ м.Чернігів та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 66871,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1-23,76-81,95,131,141,258-259,263-265,352, 354,355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним і скасувати наказКвартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів № 156 від 27 вересня 2022 року в частині ОСОБА_1 .

Визнати незаконним і скасувати наказКвартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів №169 від 06 жовтня 2022 року в частині ОСОБА_1 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Визнати незаконним і скасувати наказКвартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів №185 від 07 жовтня 2022 року в частині ОСОБА_1 про звільнення з роботи.

Поновити ОСОБА_1 на посаді тесляра 5 розряду бригади робітників, зайнятих обслуговуванням і поточним ремонтом будівель та споруд військових містечок Квартирно-експуатаційного відділу м. Чернігів.

Стягнути зКвартирно-експуатаційного відділу м. Чернігівна користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі66871 (шістдесят шість тисяч вісімсот сімдесят одна) грн 00 коп. із відрахуванням податків та зборів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та присудженої ОСОБА_1 виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути зКвартирно-експуатаційного відділу м. Чернігів на користь держави судовий збір в розмірі 3969 грн 60 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Відповідач: Квартирно-експуатаційний відділ м. Чернігів (14013, м. Чернігів,вул. Молодчого Олександра,17, ЄДРПОУ: 08351733).

Повний текст рішення складено 03.08.2023.

Суддя С.П. Меженнікова