Рішення
від 25.07.2023 по справі 187/717/23
ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/717/23

2/0187/173/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2023 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В., за участі позивачки ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ,яка дієв інтересахмалолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , про встановлення факту батьківства, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Орган опіки та піклування Петриківської селищної ради, Царичанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Петриківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області,

В С Т А Н О В И В:

24.04.2023 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Петриківської селищної ради, Царичанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа: Петриківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з 1.01.2016 проживала без реєстрації шлюбу із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Від цих відносин вони мають спільну дитину, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .Записи про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 cm. 135 СК України.

За життя ОСОБА_5 не встиг подати заяву про визнання його батьком дитини через раптову смерть, але ОСОБА_5 мав намір це зробити і ніколи не піддавав сумніву своє батьківство відносно сина. Із самого народження дитини та по день смерті її батька, ОСОБА_5 , вони проживали разом однією сім`єю, вели спільне господарство, разом виховували дитину, утримували її та він виконував усі обов`язки батька дитини, передбачені сімейним законодавством. ОСОБА_5 завжди визнавав себе батьком, виконував батьківські обов`язки, був турботливим батьком та чоловіком, піклувався про них із сином, повністю забезпечував їх побут, брав активну участь у вихованні, фінансово утримував сина і той знав, що його рідний батько ОСОБА_6 . Після народження сина, ОСОБА_5 забрав їх з м. Кам`янське із пологового будинку. Приїздив він разом з її матір`ю ОСОБА_7 та рідним братом ОСОБА_5 - ОСОБА_8 на автомобілі брата.

Доводячи факт спільного проживання з ОСОБА_5 та народження ОСОБА_9 від цивільного шлюбу, позивач посилається на те, що вони проживали у гуртожитку училища № 79 (ПТУ № 79) однією сім`єю зі співмешканцем ОСОБА_5 до народження дитини, під час та після народження їх спільного сина ОСОБА_10 , а саме з 01.10.2017 р. по 01.06.2019 р.; в червні 2019 року із гуртожитку ПТУ № 79 вони переїхали до будинку, успадкованого її співмешканцем після смерті його матері, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 , де всі разом проживали до смерті ОСОБА_5 ; за вказаною адресою вона з сином та ще однією її донькою від попереднього шлюбу продовжують проживати і зареєстровані як внутрішньо переміщені особи.

Крім того, факт спільного проживання із ОСОБА_5 однією сім`єю протягом всього вказаного періоду позивач підтверджує довідками Петриківської селищної ради № 825/0/2-20 від 12.08.2020 р. та № 982 від 18.10.2021 p., показами свідків, фотографіями ОСОБА_5 разом з нею і дитиною. Вважає доказом батьківства ОСОБА_5 відносно ОСОБА_10 той факт, що під час хрещення дитини куми вказали для видачі свідоцтва про хрещення прізвище дитини ОСОБА_11 при реєстрації народження за її вказівкою дитина зареєстрована по батькові як « ОСОБА_12 ».

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина,на яку,як спадкоємецьпершої черги,має правойого біологічнийсин ОСОБА_3 . Отже, встановлення факту батьківства має для її сина юридичне значення, оскільки необхідне йому для прийняття спадщини після смерті його батька та для призначення синові пенсії у зв`язку з втратою годувальника, в зв`язку з чим, посилаючись на положення ст. 128 і 130 СК, ОСОБА_1 звернулася до суду і просить:

1. Встановити факт батьківства, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

2. Внести зміни до актового запису № 162 від 29.11.2017, зробленого Петриківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, 29.11.2017 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначивши в графі «Батько» - « ОСОБА_13 , громадянин України», а також зазначивши прізвище дитини СИВОЛАП.

17.05.2023 відкрито провадження в справі і визначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Під час підготовчого провадження відповідач ОСОБА_2 07.06.2023 подала відзив на позов в якому просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити вказуючи про те, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вона також не перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , однак після народження їх доньки, він одразу звернувся з заявою про визнання батьківства та був записаний її батьком. Тому, вважає що якби ОСОБА_5 визнавав ОСОБА_3 своїм сином та хотів оформити батьківство, впродовж п`яти років він би звернувся до органів РАЦС з відповідною заявою та був би записаний його батьком.

Крім того, відповідач зауважує про те, що в позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що доказом спільного проживання та народження дитини від цивільного шлюбу є довідка №418 від 28 вересня 2022 року, видана ПТУ № 79 про те, що ОСОБА_1 проживала у гуртожитку училища однією сім`єю зі співмешканцем ОСОБА_5 , у період з 01 жовтня 2017 року по 01 червня 2019 року. Проте, з даної довідки вбачається, що на момент зачаття дитини, ОСОБА_1 не проживали з ОСОБА_5 однією сім`єю.

Відповідач наголошує на тому, що Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Представники третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог: органу опіки та піклування Петриківської селищної ради, Царичанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) і Петриківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, до суду не прибули. При цьому, від Петриківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, до суду надійшло клопотання про розгялд справи без участі їх представника.

08.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю. Наполягає на батьківстві ОСОБА_5 відносно ОСОБА_3 , який народився від їх спільного проживання з ОСОБА_5 з 01.01.2016. На даний час, брат померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_14 попросив її залишити будинок, де вона проживала з ОСОБА_5 , в зв`язку з чим вона проживає по АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала свої заперечення на позовні вимоги ОСОБА_1 , викладені відзиві на позов та висловлює свої сумніви щодо батьківства ОСОБА_5 відносно ОСОБА_3 .

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу і дослідивши письмові докази, покази свідків вважає, що позовні вимоги безпідставні та задоволенню не підлягають.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч. 1. ст.13 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст. 89 ЦПК, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно до ст.76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 2, 3 статті 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частини 1 статті 80 ЦПК).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно копії свідоцтва про народження і витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 . Відомості про батька: ОСОБА_15 вказані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 8, 47).

Згідно довідки № 418 від 28.09.2022 p., виданої директором Професійно-технічним училищем № 79 (ПТУ № 79), ОСОБА_1 дійсно проживала у гуртожитку училища однією сім`єю зі співмешканцем ОСОБА_5 в період з 01.10.2017 р. по 01.06.2019.

Відповідно до довідок Петриківської селищної ради № 825/0/2-20 від 12.08.2020 р. , № 982 від 18.10.2021 p. позивач ОСОБА_1 разом з дітьми: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 і ОСОБА_18 проживали за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).

За свідоцтвом про хрещення, 13.01.2018 здійснено хрещення над ОСОБА_19 Сиволап (а.с. 14).

Згідно копії свідоцтва про народження і витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьком зазначено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та державна реєстрації народження дитини проведена відповідно до ст. 128 СК України, заява про визнання батьківства від 15.09.2009 (а.с. 48-51,53).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.04.2023, витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі і витягу з Державного реєстру речових прав, спадкоємцем майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , є його дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: житлового будинку А-1 стіни саман, обкладений цеглою, загальна площа: 72,8 кв.м., житлова площа: 59,9 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) (а.с. 54-56).

Судом досліджено фото з домашнього альбому на яких є спільні світлини ОСОБА_1 і ОСОБА_5 разом, а також з ОСОБА_3 (а.с. 17-19).

Судом досліджено покази свідків ОСОБА_20 і ОСОБА_21 . Так, вказані свідки, кожен окремо, в судовому засіданні підтвердили спільне проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_5 з 01.01.2016 в гуртожитку ПТУ № 79 до народження ОСОБА_3 та після. За життя ОСОБА_5 не заперечував свого батьківства відносно ОСОБА_10 .

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до частини першої статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Аналіз норми статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно висновків викладених в постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19) зазначено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має грунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Згідно з частиною четвертою, пунктами 3-5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Оцінюючи надані позивачем докази, суд приходить до переконання про їх очевидну недостатність для висновку про доведеність і встановлення судом фактичних даних про спільне проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , ведення ними спільного господарства до народження дитини ОСОБА_3 , спільне її виховання чи утримання дитини, а також підтвердження визнання ОСОБА_5 батьківства відносно ОСОБА_3 .

Так, надана позивачем довідки № 418 від 28.09.2022 p., виданої директором (ПТУ № 79) свідчить про спільне проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_5 з 01.10.2017 р. по 01.06.2019, тобто вже після зачаття ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, надані позивачем довідки Петриківської селищної ради № 825/0/2-20 від 12.08.2020 р. і № 982 від 18.10.2021 p., які складені на підставі відповідних актів обстеження, вказують про те, що позивач ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , проживала лише з дітьми: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 і ОСОБА_18 .

За вказаними довідками ОСОБА_5 не вказаний, як особа, яка входить до складу сім`ї позивача.

Суд не приймає як належний да достовірний доказ батьківства ОСОБА_5 відносно ОСОБА_3 відомості про хрещення 13.01.2018 ОСОБА_11 і вказані позивачем відомості про батька дитини ОСОБА_10 , при реєстрації його народження як ОСОБА_15

Надані позивачем фото з домашнього альбому вказують про спільне проведення часу, спільний відпочинок ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , однак вказане не свідчить про існування обставин, які підтверджують їх спільне проживання, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи спільне утримання ОСОБА_10 .

На переконання суду лише покази свідків ОСОБА_20 і ОСОБА_21 не можуть бути достатніми доказами існування фактів, що підлягають перевірці та встановленню в даній справі.

Судом неодноразово в судовому засіданні роз`яснено позивачеві можливість проведення судової експертизи (ДНК-тесту) для визначення батьківства ОСОБА_5 відносно ОСОБА_3 , на що позивач відповіла відмовою в проведенні такої експертизи. При цьому, відповідач ОСОБА_2 погоджується на проведення ДНК-тесту за участі її доньки ОСОБА_4 як кровно спорідненої особи з померлим ОСОБА_5 .

Оскільки суду не надано належних і достатніх доказів на підтвердження спільного проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також доказів, що підтверджують визнання ОСОБА_5 батьківства відносно ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановленняфакту батьківства безпідставні та в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст.12, 13,259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 ,яка дієв інтересахмалолітнього ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , про встановлення факту батьківства, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Орган опіки та піклування Петриківської селищної ради, Царичанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Петриківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 04.08.2023.

Суддя: В. О. Говоруха

СудПетриківський районний суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення25.07.2023
Оприлюднено07.08.2023
Номер документу112626563
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про встановлення батьківства або материнства

Судовий реєстр по справі —187/717/23

Рішення від 25.07.2023

Цивільне

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Говоруха В. О.

Рішення від 25.07.2023

Цивільне

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Говоруха В. О.

Ухвала від 08.06.2023

Цивільне

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Говоруха В. О.

Ухвала від 17.05.2023

Цивільне

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Говоруха В. О.

Ухвала від 27.04.2023

Цивільне

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Говоруха В. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні