Постанова

від 11.09.2007 по справі 2-а-691/2007

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

УКРАЇНА

Справа № 2-а - 691/ 07

Категорія 22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  11 вересня 2007 року                                                            м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд в особі:

судді Капустинського М.М,

при секретарі  Метельської С.В.,

за участю сторін, розглянувши у

судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до військової частини А 1494 про

стягнення продовольчого пайка, а в разі його відсутності - проіндексованої

грошової компенсації в сумі 25771, 36 грн.., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача просить стягнути  грошову заборгованість замість продовольчих

пайків з урахуванням компенсації /індексації/ утрати грошових доходів у зв”язку

з порушенням термінів їхньої виплати в сумі 26983 грн.99 коп.. за період з12

березня 2000 року по 05 жовтня 2005 року, мотивуючи тим, що відповідачем,

всупереч вимогам частин 1,2 ст.9 Закону України „Про соціальний захист

військовослужбовців і членів їх сімей”, ч.5 ст.17,  ч.3 ст.22, 

Конституції України, неправомірно здійснено обмеження щодо надання пільг

та компенсацій і гарантій як військовослужбовцю чим порушено гарантоване

державою право на отримання продовольчих пайків і грошової компенсації замість

них, за рахунок держави, передбачених ст.16 Закону України „Про Збройні Сили

України”  від 06 грудня 1996 року.

В ході судового розгляду справи позивач, заявою від 05.09.2007 року,

уточнив свої позовні вимоги, просить стягнути з відповідача продовольчий пайок,

який належав йому  за час служби по 05

жовтня 2005 року, а в разі його відсутності - грошову компенсацію продовольчого

пайка /його вартість/, з урахуванням індексу інфляції, в сумі 25771 грн. 36

коп.. Підтримуючи уточнені позовні вимоги, позивач зазначив, що  правова позиція Конституційного суду України

з питань обмеження пільг, компенсацій і гарантій військовослужбовців та

працівників правоохоронних органів у зазначених рішеннях Конституційного суду

України полягає в тому, що комплекс організаційно-правових та економічних

заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту їх та їхніх сімей, зумовлений

особливістю професійних обов”язків, пов”язаних з ризиком для життя та здоров”я,

жорсткими вимогами до дисципліни, професійної придатності, певним обмеженням

конституційних прав і свобод. Здійснення таких заходів не залежить від розміру

доходів цих осіб чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний

характер. Ці гарантії не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної

компенсації. За таких підстав Закон України „Про деякі заходи щодо економії

бюджетних коштів” обмежуючи права військовослужбовців суперечить зазначеним

рішенням та ст.22 Конституції України.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, пояснив,

що дії ч. 2 ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист

військовослужбовців та членів їх сімей”. призупинена до даного часу  Законом України „Про деякі заходи щодо

економії бюджетних коштів”, який на даний час є чинним., а  тому вимога позивача є безпідставною. До того

ж, Законами  України „Про державний

бюджет України на 2001 - 2006 роки”, „Про Державний бюджет України на 2007

рік”, витрати на придбання продуктів харчування або компенсації замість них не

передбачені, тому Міністерству оборони України з Державного бюджету кошти на

зазначені цілі не виділяються.

Суд, вислухавши  доводи сторін,  перевіривши матеріали справи вважає, що позов

задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Як встановлено в засіданні позивач проходив дійсну військову службу у

офіцерському складі Збройних сил України по 05.10.2005 рік, у військовій

частині А 1494 де отримував продовольче, речове та фінансове забезпечення.

Згідно ст. 9  Закону України «Про

соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від

20.12.1991 р., держава гарантує військовослужбовцям матеріальне і інше

забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9-1  Закону

України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх

сімей» від 20.12.1991 р. 

військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або

перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість

належних їм, за нормами забезпечення продовольчими пайками грошової компенсації

в розмірі їх  вартості, з урахуванням

коефіцієнта грошових доходів. Порядок виплати грошової компенсації визначається

Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних

коштів» від 17.02.2000р. №1459/3 призупиняється дія частини другої статті 9

Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів

їх сімей” (2011-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 15, ст. 190)

в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням

грошової компенсації замість них (за винятком військовослужбовців Міністерства

оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України,

Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та

Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України,

що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність

військовослужбовців).   В подальшому дія

статті 9-1 Закону України  “Про

соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”  призупинялася Законами України «Про Державний

бюджет України» на відповідні роки.

Рішенням Конституційного суду від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 /справа про

соціальні гарантії громадян/,  ч.2 ст.9

ЗУ „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей” не

визнано неконституційною.

Враховуючи, що на час звільнення позивача, військовою частиною А 1494

заборгованість, яка рахувалась до березня 2000 року, компенсована, а з часу

зупинення дії ч.2 ст.9 Закону, то б то з 12 березня 2000 року по час звільнення

- 05 жовтня 2005 рік,  заборгованість за

продпайок в сумі 17075.95 грн., залишається не відшкодованою і з урахуванням

суми компенсації 8695,41 грн. не може бути стягнута судом з тих підстав, що на

даний час ст.2 ЗУ „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” є чинною,

не змінена і не скасована.

 За таких підстав, коли вимога щодо

стягнення  компенсації в зв”язку з

порушенням строків виплати є похідною від попередньої вимоги - по стягнення

суми заборгованості, яку суд рахує безпідставною, а тому і в зазначеній

частині, позов задоволенню не підлягає.

            Керуючись Законом України „Про

соціальний  і правовий захист

військовослужбовців і членів їх сімей” від 20.12.1991 року, Законом України

„Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” від 17.02.2000 року

№1459/Ш,  ст. ст. 94, 158 - 163, 167, 254

КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1до військової частини А 1494 м. Житомир, про

стягнення продовольчого пайка в натурі, який належав йому станом на 05 жовтня

2005 року, а в разі його відсутності - 

проіндексованої грошової компенсації за продовольчий пайок в сумі 25771

грн.36 коп. - відмовити, за безпідставністю позовних вимог.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду  набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного

суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її

проголошення і подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви

про апеляційне оскарження.

Cуддя :                                                           

                                            М.М.

Капустинський