УХВАЛА
4 серпня 2023 року м. Мукачево Справа №303/7161/23
2/303/1117/23
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши заяву про забезпечення позову по цивільній справі
за позовом ОСОБА_1
до відповідача акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності
ВСТАНОВИВ:
3серпня 2023року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом:
- заборони Голові Правління Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та/або членам Правління та/або іншим керівникам та/або посадовим представникам та/або представникам АТ «Укрексімбанк» вчиняти щодо ОСОБА_1 , керуючого філією АТ «Укрексімбанк» у м. Ужгороді, будь-які дії та приймати рішення, спрямовані на звільнення чи примус до звільнення за власним бажанням чи згодою сторін, відсторонення від виконання службових обов`язків, притягнення до дисциплінарної та інших видів відповідальності, застосування інших негативних заходів впливу (зокрема, але не виключно, переведення, переміщення, тривале службове відрядження, атестація, тестування, зміна умов праці (у тому числі робочого місця), обмеження доступу до робочого місця, відмова у призначенні на вищу чи іншу посаду, зменшення заробітної плати, відмова в індексації заробітної плати, встановлення нових показників планів, нормативів, невиплата премій, бонусів та інших заохочувальних виплат, обмеження доступів до програмних комплексів АТ «Укрексімбанк», внесення змін до посадової інструкції, відкликання та/або обмеження чинної довіреності, виданої від імені АТ «Укрексімбанк» тощо) або загрозу таких заходів впливу, приймати рішення і вчиняти дії, що носять вибірковий характер, зокрема, не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях.
Вимоги за заявою обґрунтовуються доводами про те, що предметом спору є визнання незаконним та скасування наказу Голови правління АТ «Укрексімбанк» про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі необ`єктивного службового розслідування. Крім того, позивач вважає, що окремі керівники мають намір звільнити його із займаної посади для чого планують застосувати всі види обмежень трудових прав. В свою чергу, такі незаконні дії, на думку позивача, унеможливлять виконання рішення суду ухваленого по суті спору.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, а також позовні матеріали, суд констатує наступне.
Матеріали позовної заяви свідчать про те, що предметом спору з привиду якого виникло спірне правовідношення є визнання незаконним та скасування наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини суд виходить з того, що відповідно до частин першої та другої ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 150 Цивільного процесуального кодексу Українивизначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
При вжитті заходів забезпечення позову одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Разом з тим, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів, в свою чергу, не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження №14-88цс20)).
Згідно з пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов`язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.
Фактичний аналіззмісту матеріалівпозовної заявита заявипро забезпеченняпозову свідчитьпро те,що ОСОБА_1 не зазначив належного обґрунтування необхідності вжиття визначених ним заходів забезпечення позову, що обумовлюється приписами в п. 3 частини першоїстатті 151 Цивільного процесуального кодексу України.
Крім того, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії та приймати рішення, спрямовані на звільнення чи примус до звільнення за власним бажанням чи згодою сторін, відсторонення від виконання службових обов`язків, притягнення до дисциплінарної та інших видів відповідальності, застосування інших негативних заходів впливу (зокрема, але не виключно, переведення, переміщення, тривале службове відрядження, атестація, тестування, зміна умов праці (у тому числі робочого місця), обмеження доступу до робочого місця, відмова у призначенні на вищу чи іншу посаду, зменшення заробітної плати, відмова в індексації заробітної плати, встановлення нових показників планів, нормативів, невиплата премій, бонусів та інших заохочувальних виплат, обмеження доступів до програмних комплексів АТ «Укрексімбанк», внесення змін до посадової інструкції, відкликання та/або обмеження чинної довіреності, виданої від імені АТ «Укрексімбанк» тощо) або загрозу таких заходів впливу, приймати рішення і вчиняти дії, що носять вибірковий характер, зокрема, не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях не є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Разом з тим, заборонана вчинення таких дій як встановлення нових показників планів, нормативів, виплата премій, бонусів та інших заохочувальних виплат, обмеження доступів до програмних комплексів АТ «Укрексімбанк», внесення змін до посадової інструкції, відкликання та/або обмеження чинної довіреності, виданої від імені АТ «Укрексімбанк» тощо) є питанням внутрішньої діяльності юридичної особи та забезпечення її функціонування.
Крім того, порядок відновлення трудових прав ОСОБА_1 у випадку його звільнення та подальшого ухвалення судом рішення про поновлення на роботі передбачено законом. Відповідно до статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню. Якщо колишнього працівника необхідно поновити за рішенням суду на роботі, а на його посаді вже працює інший працівник, то судове рішення про поновлення все одно підлягає виконанню. КЗпП України не виключає можливості поновлення на роботі працівника, у разі прийняття на посаду, яку він обіймав, іншого працівника. В такому разі працівник, якого було незаконно звільнено, має бути поновлений на роботі, а працівник, якого було прийнято на роботу на відповідну посаду, підлягає переведенню на іншу посаду, а якщо цього зробити неможливо - то такий працівник підлягає звільненню у порядку, що визначений КЗпП України.
Таким чином, чинне законодавство містить достатній обсяг компенсаційних заходів, якими поновлюються права працівника у разі, коли буде встановлено факт незаконного звільнення чи відсторонення від посади.
Великою Палатою Верховного Суду (постанова від 28 березня 2018 року у справі №800/521/17) висловлено правову позицію відносно того, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. У разі задоволення такої заяви позивача суд своєю ухвалою фактично подовжує трудові правовідносини для позивача, але ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою для виникнення та зміни таких правовідносин.
Таким чином,вищевказані обставиниу своїйсукупності тавзаємозв`язку свідчатьпро необґрунтованість та безпідставність заяви про забезпечення позову, оскільки, позивачем не зазначено обставин, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, такий захід забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 30, 81,149-153, 260 Цивільного процесуального кодексу України
УХВАЛИВ:
1.У задоволенні заяви відмовити повністю.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
3.Ухвала можебути оскарженадо Закарпатськогоапеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
4. Ухвала суду складена та підписана 04.08.2023.
Суддя В.В. Кость
Суд | Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2023 |
Оприлюднено | 07.08.2023 |
Номер документу | 112630983 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Кость В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні