Рішення

від 29.09.2023 по справі 303/7161/23

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року м. Мукачево Справа № 303/7161/23

2/303/1117/23

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді Кость В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мукачево цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування наказу Голови правління акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» Єрмакова С.О. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 29.06.2023 №4-д, в частині оголошення догани керуючому філією АТ «Укрексімбанк» у м. Ужгороді ОСОБА_1 (надалі Наказ).

Як на підставу для задоволення позову позивач посилається на те, що він перебуває в трудових відносинах з відповідачем. Разом з тим, оскаржуваний наказ було направлено йому на адресу корпоративної електронної пошти. Оригінал наказу в паперовому чи електронному вигляді з кваліфікованим електронним підписом Голови правління банку наданий йому не був.

Позивач вважає накладення дисциплінарного стягнення безпідставним, незаконним та здійсненим із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося із порушенням строків встановлених ст. 148 КЗпП України. Також при винесенні оскаржуваного за предметом позову Наказу було порушено порядок та процедуру притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, на думку позивача, притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулось без встановлення в його діях складу дисциплінарного проступку, оскільки не було зазначено, в чому конкретно полягає порушення трудової дисципліни з його боку та які функціональні обов`язки ним не було дотримано.

Нормативно-правовою підставою для задоволення позовних вимог вказані приписи ст.ст. 139, 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України.

На підставі ухвали суду від 7 серпня 2023 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Уповноважений представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким в задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Доводячи перед судом підставність своєї правової позиції представник позивача зазначила, що 01.04.2021 року позивач ознайомився з Посадовою інструкцією керуючого філією АТ «Укрексімбанку» у м.Ужгороді (надалі Посадова інструкція), про що свідчить його особистий підпис на документі із зазначенням про згоду зі змістом такого документу.

За результатами проведеного службового розслідування встановлено факт невиконання ОСОБА_1 вимог чинного законодавства та нормативних актів Банку, що свідчить про реальність фінансових та репутаційних ризиків для Банку у вигляді потенційної суми штрафу.

14.04.2023 року комісією зі службового розслідування було складено акт, який затверджений Головою правління банку 21.04.2023 року.

Так, службовим розслідуванням встановлено сім випадків видачі співробітниками філії АТ «Укрексімбанк» у м. Ужгороді коштів з поточного рахунку клієнта-фізичної особи з перевищенням обмеження, встановленого постановою правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 в частині видачі готівкових коштів з рахунку клієнта в національній або іноземній валюті в обсязі, що перевищує 100000,00 гривень у день.

Всупереч приписам п 2.41 Посадової інструкції позивач не забезпечив управління ризиками на рівні філії та підпорядкованих відділень з метою зменшення їх до прийнятного рівня та/або запобігання негативного впливу на банк.

Службовим розслідуванням встановлено факти невиконання вимог Технічного порядку при укладанні договорів еквайрінгу, в частині накладення керуючим філією ОСОБА_2 свого підпису та відбитку печатки банку до моменту здійснення Банком заходів, визначених положеннями чинного законодавства.

В діях працівників філії Банку, за діяльність якої несе персональну відповідальність керівник філії ОСОБА_1 , виявлено порушення п. 6 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Національного банку України від 19.05.2020 №65.

Отже, позивач в порушення п.2.44 Посадової інструкції, не забезпечив в межах своєї компетенції здійснення всіх заходів належної перевірки, та інших заходів, визначених чинним законодавством України, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та нормативними документами Банку з питань фінансового моніторингу.

За результатами службового розслідування знайшли своє об`єктивне підтвердження факти неналежного виконання позивачем своїх посадових обов`язків.

Відтак, в діях позивача було встановлено наявний склад дисциплінарного проступку. Бездіяльність позивача полягала у невжитті заходів запобігання та своєчасного реагування на протиправне здійснення видачі коштів з поточного рахунку клієнта-фізичної особи з перевищення встановленого постановою Національного банку України від 24.02.20222 №18 ліміту, а також порушення вимог Технічного порядку при укладанні договорів еквайрінгу в АТ «Укрексімбанк», Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Національного банку України від 19.05.2020 №65.

Така бездіяльність позивача, на думку представника відповідача, є винною, оскільки він розуміючи обсяг своїх обов`язків та відповідальності, усвідомлюючи ризики для Банку, не вжив заходів належного запобігання порушень та допустив порушення в діяльності філії.

Між вказаною бездіяльністю та порушенням посадових обов`язків наявний причинно-наслідковий зв`язок, оскільки позивач був зобов`язаний забезпечити та контролювати виконання покладених на філію завдань і функцій.

У зв`язку з тривалим перебуванням позивача на лікарняному, його ознайомлення з Актом відбулось 13.06.2023.

Зважаючи на допущені ОСОБА_1 порушення, 29.06.2023 року Головою правління банку було прийнято оскаржуваний наказ, за яким позивачу оголошено догану.

За доводами представника відповідача, Банком дотримано строки та порядок притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Разом з відзивом на позов, уповноважений представник відповідача також подала клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (або розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та заяву про розгляд справи у закритих судових засіданнях.

На підставі ухвали суду від 19.09.2023 - відмовлено у задоволенні вищезазначеного клопотання на заяви.

21 вересня 2023 року судом отримано відповідь на відзив від ОСОБА_1 , однак такий подано з порушенням строків визначених ухвалою від 7 серпня 2023 року, а тому він не приймається судом до уваги.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

1. Судовим розглядом справи встановлено, що предметом спору, тобто правовим об`єктом з привиду якого виникла конфліктна ситуація між сторонами справи є трудові відносини із приводу накладення дисциплінарного стягнення на позивача.

В контексті хронології існуванням спірних правовідносин, суд наводить наступні обставини справи.

На виконання розпорядження Голови правління АТ «Укрексімбанк» від 17.03.2023 №32-Р, комісією було складено Акт за результатами службового розслідування від 14.04.2023 року (надалі Акт, а.с 126-146).

Фактичний аналіз змісту Акту свідчить про те, що підставою для проведення службового розслідування стала службова записка директора з безпеки банку від 08.03.2023 №0025500/23-493 щодо встановлення порушень постанови НБУ від 24.02.2022 №18 та Технічного порядку при укладанні договорів еквайрінгу співробітниками філії АТ «Укрексімбанк» у м. Ужгороді.

В ході службового розслідування комісією було встановлено сім випадків видачі співробітниками філії АТ «Укрексімбанк» у м. Ужгороді коштів з поточного рахунку клієнта-фізичної особи з перевищенням обмеження, встановленого постановою правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 в частині видачі готівкових коштів з рахунку клієнта в національній або іноземній валюті в обсязі, що перевищує 100000,00 гривень у день. Також встановлено три факти невиконання вимог Технічного порядку при укладанні договорів еквайрінгу, в частині накладення ОСОБА_1 свого підпису та відбитки печатки Банку при укладанні договорів до моменту здійснення Банком заходів визначених законодавством і нормативними документами Банку з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

24.03.2023 року позивач надав свої письмові пояснення, в яких повідомив, що в кінці січня 2023 року головний спеціаліст внутрішньої безпеки ОСОБА_3 повідомив йому про ймовірні порушення, які стосувалися видачі коштів з поточного рахунку клієнта-фізичної особи з перевищенням обмеження, встановленого постановою правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18. Позивач вжив заходів щодо з`ясування даних обставин та провів розмову з працівниками відділення, запропонував працівнику внутрішньої безпеки повідомити керівництво банківської установи з метою проведення службового розслідування. У своїх поясненнях ОСОБА_1 також зазначив, що зі слів працівника внутрішньої безпеки, про такі факти було передано інформацію до «головного банку».

Щодо трьох фактів невиконання вимог Технічного порядку при укладанні договорів еквайрінгу, то позивач у своїх поясненнях зазначив, що підписання таких відбулося, шляхом накладання ним фізичного підпису та відбитку печатки Банку. Такі договори були надані йому відповідальними працівниками відділу обслуговування юридичних осіб. На початку лютого до нього звернувся головний спеціаліст внутрішньої безпеки Гомза Я. І. з приводу фіксації фактів невиконання відповідальними працівниками порядку здійснення еквайрингу. Для отримання усних пояснень були викликані відповідальні працівники, запропоновано головному спеціалісту внутрішньої безпеки направити відповідну інформацію до «головного банку» (а.с. 147-149).

За результатами службового розслідування комісією запропоновано застосувати до керуючого філією АТ «Укрексімбанк» у м.Ужгороді - ОСОБА_1 такий захід дисциплінарного стягнення як догану.

Акт затверджено Головою Правління 21.04.2023 року.

На підставі Наказу №4-д «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 29.06.2023 року ОСОБА_1 оголошено догану (а.с 15-20).

2. Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, у контексті з доводами та запереченнями учасників справи, суд враховує наступні норми права та наводить мотиви їх застосування.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За загальним правилом, у разі порушення цивільного права чи інтересу, у особи виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той спосіб захисту, який відповідає характеру порушення її права чи інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно дочастини першоїст.20Цивільного кодексуУкраїни право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Статтею 23 Загальної декларації з прав людини передбачено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною першою ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Роз`яснюючи вищевказані положення Основного Закону України, Верховний Суд України у п. 1 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 (надалі Постанова №9) звернув увагу судів на необхідності неухильного додержання при розгляді трудових спорівКонституції України,КЗпПі інших актів законодавства України. Діяльність судів по розгляду справ цієї категорії повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці.

Визначальним під час дослідження судом обставин притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності є з`ясування наявності в його діях (бездіяльності) складу дисциплінарного проступку.

Відповідно до правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду від 22.07.2022 року по справі № 554/9493/17, дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Відповідно до приписів частини першоїстатті 147-1Кодексу законівпро працюУкраїни (надалі - КЗпП України), дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняти на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Тобто, виключною компетенцією власника або уповноваженого ним органу є видача наказів, визначення підстав, мотивів, обґрунтування та виду дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення, відповідно до вимогстатті 148 КЗпП України, застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП Українивизначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Аналізуючи фактичні обставини справи в контексті їх відповідності вищезазначеним нормам законодавства суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б безпосередньо підтверджувати наявність в діях відповідача (чи його бездіяльності) складу дисциплінарного проступку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу, оголошення догани відбулось на підставі «ст. 147 -149 КЗпП України, п.п 4.1.1.-4.1.3; п. п. 4.1.10; п.п. 4.1.16; п.п. 4.1.24 Посадової інструкції, п. 1.5 Технічного порядку, п. 2.2; п. 2.5 Кодексу етики, Методики збору та обробки інформації, р. 7 Політики управління операційними ризиками».

Проаналізувавши зміст наявної у матеріалах справи Посадової інструкції, на які міститься посилання у оскаржуваному Наказі, суд приходить до висновку, що зазначені положення нормативного документу банку містять загальні формулювання, зі змісту яких не вбачається, що безпосередньо у діях (бездіяльності) відповідача, є склад дисциплінарного проступку.

Посадова інструкція - це обов`язковий кадровий документ, що регулює організаційно-правовий статус працівника, визначає конкретні завдання, обов`язки, права, повноваження, відповідальність, знання та кваліфікацію, потрібні для забезпечення ефективної роботи працівником.

Отже, без визначеної конкретики в обов`язках та можливості їх двоякого трактування, виникає ситуація, при якій у роботодавця може з`явитися можливість для зловживань при оцінці якості виконаних працівником робіт.

Водночас, суд критично ставиться до доводів позивача щодо його сумнівів у повноваженнях посадової особи, яка затвердила його Посадову інструкцію, оскільки позивач був ознайомлений та згідний із її змістом, що підтверджується його особистим підписом на документі (том 1, а.с. 125).

Разом з тим, пункт 1.5 Технічного порядку здійснення еквайрінгу в АТ «Укрексімбанку» (надалі Технічний порядок), на який здійснено посилання в Наказі, визначає також загальне положення, що «укладення договорів еквайрингу і договорів з агентами здійснюється після здійснення Банком заходів, визначених положеннями чинного законодавства України і нормативних документів Банку з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, у тому числі належної перевірки Торговців і Агентів» (а.с. 209).

В п. 2.1.3 Розділу другого Технічного порядку передбачено, що саме менеджер забезпечує проведення належної перевірки Торговця.

Вищевказане свідчитьпро те,що посадовоюособою,на якубуло покладеновиконавчі функції проведенняналежної перевіркиТорговця при укладанні договорів еквайрінгу є відповідний менеджер Банку, а не безпосередньо керівник філії.

Згідно з п. 2.5 Кодексу поведінки (етики) передбачено, що «керівники та працівники Банку мають неухильно дотримуватися норм чинного законодавства України та вимог нормативних і розпорядчих документів Банку й створювати умови для його виконання та дотримання. Керівники Банку повинні здійснювати постійний контроль за дотриманням норм чинного законодавства України під час здійснення діяльності підпорядкованих їм самостійних структурних та відокремлених підрозділів Банку» (Том 2, а.с. 6).

За наслідками судового розгляду справи, залишилися доказово непідтвердженими доводи представника відповідача відносно того, що позивач не забезпечив управління ризиками на рівні філії та підпорядкованих відділень з метою зменшення їх до прийнятного рівня та/або запобігання негативного впливу на Банк.

Так, відповідно до Методики збору та обробки інформації щодо події операційного ризику в АТ «Укрексімбанк», ідентифікація події операційного ризику відбувається наступним чином: «Етап 1 у випадку, якщо будь-які працівники Банку виявили (ідентифікували) подію операційного ризику, вони повинні проінформувати ризик-координатора/заступника ризик-координатора підрозділу у якому вони працюють, який, у свою чергу, має скласти повідомлення про цю подію у відповідності до поточних вимог ВД».

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що відповідач особисто виявив (ідентифікував) події операційного ризику і всупереч цьому не склав повідомлення про цю подію. Оскаржуваний наказ містить загальне посилання на те, що ОСОБА_1 стало відомо наприкінці січня та на початку лютого 2023 року про виявлені порушення. Поряд з цим, відповідач залишив поза увагою ті обставини, що така інформація згідно з поясненнями ОСОБА_1 , які були надані в процесі службового розслідування, стала відома йому від працівника внутрішньої безпеки (Гомзи Я), а відтак саме цей працівник зобов`язаний був поінформувати ризик-координатора підрозділу, у якому він працює з метою реєстрації події.

Відповідачем також не взято до уваги, що всі сім фактів видачі співробітниками філіїАТ «Укрексімбанк»у м.Ужгороді коштів зпоточного рахункуклієнта-фізичноїособи зперевищенням обмеження,встановленого постановоюправління Національногобанку Українивід 24.02.2022року №18 малимісце:05.12.2022, 06.12.2022,07.12.2022,08.12.2022,09.12.2022,12.12.2022,13.12.2022, аоскаржуваний Наказвинесено 29.06.2023року,тобто позамежами строкувизначеного статті 148 КЗпП України, відповідно до якої дисциплінарне стягнення, застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Поряд з цим, дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено шестимісячний строк для накладення дисциплінарного стягнення у частині вищевказаних семи фактів видачі коштів.

Також слід констатувати, що відповідач порушив вимоги частини четвертої статті 149 КЗпП України та не повідомив працівника під розписку про стягнення, яке було оголошенов наказі. Відправлення Наказу на корпоративну електронну адресу відповідача не може вважатися належним повідомленням про стягнення в розумінні приписів вищенаведеної статті. Відповідач не надав суду доказів, з метою спростування доводів позивача, що оскаржуваний Наказ, не був підписаний електронним цифровим підписом уповноваженої посадової особи.

Таким чином, відповідачем не було дотримано порядку притягнення позивача особи до дисциплінарної відповідальності.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частин першої-третьої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групіоднотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оспорюваний за предметом позову наказ у частині, яка стосується позивача, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки роботодавець не довів фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку, а також порушив процедуру накладення дисциплінарного стягнення.

Оскаржуваний наказ не містить фактичних та конкретних даних щодо порушення трудової дисципліни. Наведені у ньому загальні формулювання не пояснюють суті порушень, які допустив у роботі позивач, а також не містять посилання на конкретні обставини вчинення проступку саме позивачем.

У зв`язку з викладеним суд вважає, що наявні підстави для визнання незаконним і скасування оскаржуваного наказу.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Також суд зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

3. Відповідно до частин першої-другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

На підставі наведеного та керуючись статтями 8, 19, 55, 124, 129, 1291 Конституції України, статтями ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 273, 279, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 - задоволити.

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Голови правління акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» Єрмакова С.О. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 29.06.2023 №4-д, в частині оголошення догани керуючому філією АТ «Укрексімбанк» у м. Ужгороді ОСОБА_1 .

3. Рішеннясуду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

5. Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», 03150, м.Київ, вул. Антоновича, буд. 127, код ЄДРПОУ 00032112.

Представник відповідача: Іващенко Ірина Олександрівна, 03150, м.Київ, вул. Антоновича, буд. 127.

Суддя В.В. Кость