Постанова

від 04.07.2023 по справі 911/3720/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2023 р. Справа№ 911/3720/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Тищенко О.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 04.07.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Вишгородської міської ради

на рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі №911/3720/21 (суддя Ярема В.А., повний текст рішення складено та підписано 24.03.2023)

за первісним позовом Вишгородської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Ініціатива-99"

про визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди земельних ділянок

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Ініціатива-99

до Вишгородської міської ради

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області від Вишгородської міської ради надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Ініціатива-99» про визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди земельних ділянок від 13.11.2009, посвідченого Голуб Л.А., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, за №2590, укладеного між Вишгородською міською радою (код ЄДРПОУ 04054866) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Ініціатива-99» (код ЄДРПОУ 33945652) в редакції, вказаній позивачем у прохальній частині позовної заяви.

У подальшому, до Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Ініціатива-99 до Вишгородської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки, кадастрові номери 3221810100:01:249:0113 та 3221810100:01:260:0102, укладеного 13.11.2009 між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Нова Ініціатива-99, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського нотаріального округу Голуб Л.А. 13.11.2009 та зареєстрованого в реєстрі за №2570.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.10.2022 зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Ініціатива-99» до Вишгородської міської ради про розірвання договору задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, кадастрові номери 3221810100:01:249:0113 та 3221810100:01:260:0102, укладений 13.11.2009 між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Ініціатива-99», посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського нотаріального округу Голуб Л.А. 13.11.2009 та зареєстрований в реєстрі за №2590.

Стягнуто з Вишгородської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Ініціатива-99» 2 481 грн 00 коп. судового збору.

У задоволенні первісних позовних вимог Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Ініціатива-99» про визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди земельних ділянок від 13.11.2009, посвідченого Голуб Л.А., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, за №2590, укладеного між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Ініціатива-99» в редакції, вказаній позивачем у прохальній частині позовної заяви, відмовлено повністю.

Покладено на позивача за первісним позовом понесені ним судові витрати по сплаті судового збору.

Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність передбачених ч. 2 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» підстав для припинення договору оренди землі та, відповідно, передбачених законодавством, зокрема ч. 2 ст. 651 ЦК України підстав для розірвання вказаного правочину.

Водночас, з огляду на встановлені обставини припинення спірного договору оренди земельних ділянок та відповідного висновку суду про розірвання такого правочину, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісних позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Вишгородська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення скасувати Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі №911/3720/21 та прийняти нове рішення про задоволення первісного позову Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Ініціатива-99» про внесення змін в договір оренди та відмову в зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Ініціатива-99» до Вишгородської міської ради про розірвання договору оренди.

Скаржник вважає, що в оскаржуваному рішенні суд дійшов висновків, що не відповідають обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення у справі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- апелянт висловлює заперечення проти ухвали суду про відмову в залученні третіх осіб без самостійних вимог, оскільки цей спір стосується майнових прав щодо об`єктів нерухомості, речові права на які зареєстровано за ТОВ «Українська кредитна компанія» та ТОВ «Взаємодопомога-1» - на переконання апелянта суд безпідставно відмовив у клопотанні про залучення третіх осіб;

- також апелянт висловлює заперечення проти ухвали суду від 18.02.2022 про прийняття до розгляду зустрічного позову, оскільки вважає, що суд безпідставно поновив відповідачеві строк на подання зустрічного позову;

- суд, не перевіривши умови застосування ч. 2 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» для розірвання договору оренди, а саме - обставини добросовісності орендаря, прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди;

- скаржник не погоджується з висновком суду про ненадання ним жодних доказів щодо свого права власності на спірні земельні ділянки, в обгрунтування чого посилається на обставини, встановлені Київським апеляційним господарським судом у постанові від 12.10.2016 у справі №911/3633/14.

17.04.2023 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Вишгородської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі 911/3720/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №911/3720/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 20.04.2023 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Вишгородської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі 911/3720/21 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Київської області надіслати матеріали справи №911/3720/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

25.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/3720/21.

Суддя Тищенко О.В. перебувала у відрядженні з 22.05.2023 по 02.06.2023.

Суддя Тищенко О.В. перебувала у відпустці 05.06.2023.

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. з 06.06.2023 по 09.06.2023 перебував на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі №911/3720/21 поновлено Вишгородській міській раді пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі №911/3720/21 та відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, розгляд якої призначено на 04.07.2023.

23.06.2023 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Ініціатива-99» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач за зустрічним позовом заперечив проти доводів апеляційної скарги, яку просив суд залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до необґрунтованості доводів апелянта та недоведення ним належними доказами своєї позиції.

У судове засідання 04.07.2023 з`явилися представники позивача та відповідача, надали свої пояснення.

Представник скаржника підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 13.11.2009 між Вишгородською міською радою Київської області як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Нова Ініціатива-99 як орендарем укладено договір оренди земельних ділянок, пунктами 1.1., 2.1., 3.1., 4.3. якого погоджено, що:

- відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2009 у справі №2-а-8264/09/1070 орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельні ділянки (далі об`єкт оренди або земельні ділянки), визначені цим договором;

- об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельні ділянки з наступними характеристиками: місцерозташування вул. Набережна у м. Вишгороді Київської області; розмір 0,77 га (земельна ділянка №1, кадастровий номер 3221810100:01:249:0113), розмір 1,61 га (земельна ділянка №2, кадастровий номер 3221810100:01:260:0102) (далі спірні земельні ділянки); цільове призначення для житлового будівництва;

- договір укладено на 15 (п`ятнадцять) років;

- розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Вишгородською міською радою та внесення змін до цього договору.

Вказаний вище договір оренди земельних ділянок посвідчено 13.11.2009 приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А. та зареєстровано в реєстрі за №2590 (далі договір оренди земельних ділянок/спірний договір). Копія зазначеного договору оренди земельних ділянок наявна в матеріалах справи.

Вишгородська міська рада звернулась до суду із вимогою про внесення змін до спірного договору за первісним позовом, який обґрунтований наступними обставинами.

Прийнятим Вишгородською міською радою рішенням №8/10 від 17.06.2021 »Про орендну плату за землю на території Вишгородської міської ради» затверджено Положення про оренду земельних ділянок на території Вишгородської міської ради та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки, відповідно до п. 7.8. якого визначено річну ставку орендної плати за земельні ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку 12% від грошової оцінки землі. Копія вказаного рішення та Положення наявні в матеріалах справи.

З огляду на вказане, за доводами позивача за первісним позовом, Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова Ініціатива-99» надіслано лист №2-29/2985 від 05.10.2021 з пропозицією про внесення змін до договору із доданим до нього проектом договору про внесення змін до договору оренди земельних ділянок від 13.11.2009, попри те відповіді на таку пропозицію орендар не надав.

До позовної заяви долучено копії: адресованого ТОВ «Нова Ініціатива-99» листа Вишгородської міської ради з фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» від 05.10.2021 та підписаного Вишгородською міською радою проекту договору про внесення змін до договору оренди земельних ділянок від 13.11.2009.

В обгрунтування необхідності укладення додаткового договору до спірного договору, посилаючись, зокрема, на ст. ст. 15, 21 Закону України «Про оренду землі», п. 288.5. ст.. 288 Податкового кодексу України та ст. 632 Цивільного кодексу України, Вишгородська міська рада зауважила про те, що визначення ставок для земель певної категорії у встановлених ПК України межах на відповідній території відноситься до компетенції ради як органа місцевого самоврядування, як наслідок, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру встановленої договором орендної плати.

За викладених обставин, посилаючись на ст. 30 Закону України «Про оренду землі», ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 651 Цивільного кодексу України, Вишгородська міська рада просила суд визнати укладеним договір про внесення змін до договору оренди земельних ділянок від 13.11.2009, посвідченого Голуб Л.А., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, за №2590, укладеного між Вишгородською міською радою (код ЄДРПОУ 04054866) та Товариством з обмеженою відповідальністю Нова Ініціатива -99 (код ЄДРПОУ 33945652) в редакції, вказаній у прохальній частині первісної позовної заяви.

У свою чергу, ТОВ «Нова Ініціатива-99» подало зустрічний позов до Вишгородської міської ради, в обгрунтування якого посилається на наступні обставини.

Відповідно до зареєстрованих Державною архітектурно-будівельною інспекцією України сертифікатів готовності, зокрема №ІУ123200811447, №ІУ123200811516 від 11.08.2020 житлові будинки по вул. Набережній у м. Вишгород прийнято в експлуатацію, а управління та обслуговування будинків у місті Вишгород по вул. Набережна, 6-ж та вул. Набережна, 6-г здійснюють, відповідно: ТОВ «ЕК «Комфорт-Майстер» та ОСББ «Берегиня».

В підтвердження наведених обставин до зустрічної позовної заяви додано копії відповідних сертифікатів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, а також копії: акта приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.10.2020, підписаного у складі комісії представників ТОВ «ЕК «Комфорт-Майстер» і ТОВ «ДБК-Моноліт», та протоколу загальних зборів ОСББ «ЖК Берегиня» №6 від 07.04.2019.

З огляду на вказане, за доводами позивача за зустрічним позовом, у нього відсутня можливість користуватись спірною земельною ділянкою, на якій розташовано багатоквартирні житлові будинки.

Як зауважило ТОВ «Нова Ініціатива-99», земельна ділянка з кадастровим номером 3221810100:01:260:0102 перебуває у власності ТОВ »Українська кредитна компанія» згідно державного акта на право власності на земельну ділянку від 21.12.2011 серії ЯМ №407583, тоді як земельна ділянка з кадастровим номером 3221810100:01:249:0113 перебуває у власності ТОВ «Взаємодопомога-1» згідно державного акта на право власності на земельну ділянку від 21.12.2011 серії ЯМ №407582, а вказані особи задекларували плату за землю у 2021 році.

Додатково позивач за зустрічним позовом звернув увагу на те, що ТОВ «Взаємодопомога-1» є замовником будівництва групи житлових будників по вул. Набережна у м. Вишгород в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:249:0113.

В підтвердження наведеного позивачем за зустрічним позовом надано Інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка за №296306948 від 25.01.2022) та копії: листів ТОВ «Взаємодопомога-1» б/н від 19.01.2022 та ТОВ «Українська кредитна компанія» б/н від 19.01.2022; державного акта на право власності на земельну ділянку від 21.12.2011 серії ЯМ №407583; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №25664879 від 15.08.2014; податкових декларацій від 16.02.2021, 17.02.2021; роздруківку дозволу на будівництво за реєстраційним №ІУ115142310164 з порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Поряд з тим, згідно викладених у зустрічній позовній заяві доводів ТОВ «Нова Ініціатива-99», останнє 08.02.2010 зверталося до Вишгородської міської ради з листом про припинення дії оскаржуваного договору, за результатами чого 27.08.2010 між сторонами підписано угоду про розірвання договору оренди земельних ділянок, в підтвердження чого до зустрічного позову додано копії відповідних листа №1 від 08.02.2010 та угоди від 27.08.2010.

Надалі ж, як зауважив позивач за зустрічним позовом, рішенням Вишгородської міської ради від 24.12.2021 №16/18 відмовлено як у поданому ТОВ «Нова Ініціатива-99» клопотанні від 22.11.2021 про дострокове розірванні спірного договору, так і у розірванні відповідного правочину.

До зустрічної позовної заяви долучено копії зазначених вище листа ТОВ «Нова Ініціатива-99» від 22.11.2021 та рішення Вишгородської міської ради №16/18 від 24.12.2021 «Про відмову у розірванні договору оренди з ТОВ «Нова Ініціатива-99».

Підсумовуючи усе викладене та посилаючись, зокрема, на ч. 2 ст. 19, ст. 31 Закону України «Про оренду землі», ст. 42 Земельного кодексу України та ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, позивач за зустрічним позовом вказав про те, що завершення будівництва та прийняття до експлуатації об`єкта будівництва є підставою для припинення на вимогу орендаря договору оренди земельної ділянки, на якій здійснювалося будівництво, що може бути вчинено також шляхом розірвання договору в судовому порядку, у тому числі і за відсутності згоди орендодавця на таке розірвання.

Отже, за зустрічним позовом ТОВ «Нова Ініціатива-99» просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки, кадастрові номери 3221810100:01:249:0113 та 3221810100:01:260:0102, укладений 13.11.2009 між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Нова Ініціатива-99, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського нотаріального округу Голуб Л.А. 13.11.2009 та зареєстрований в реєстрі за №2590.

Заперечуючи проти заявлених зустрічних позовних вимог Вишгородська міська рада зазначила, що у постанові Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі №911/3633/14 встановлено обставини відсутності правових підстав для набуття Обслуговуючим кооперативом «Нова ініціатива» права власності на спірні земельні ділянки і для видачі відповідних актів на право власності на земельні ділянки та, як наслідок, незаконність актів серії ЯЛ №№ 299971 та 299970, серії ЯМ №№ 407583 та 407582. Аналогічне посилання міститься й в апеляційній скарзі.

Стосовно доводів позивача за зустрічним позовом про завершення будівництва, то Вишгородська міська рада зауважила на тому, що предметом спірного договору є дві земельні ділянки та завершення освоєння тільки однієї з них не створює підстав для розірвання спірного договору загалом для обох земельних ділянок.

До того ж, на переконання Вишгородської міської ради, приписи ч. 2 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» передбачають обов`язкову умову для розірвання договору оренди землі добросовісність орендаря, тоді як ТОВ «Нова Ініціатива-99» не доведено відповідних обставин належного виконання договору оренди щодо повної та своєчасної сплати орендної плати, як і не доведено товариством відшкодування міській раді неотриманих доходів згідно ч. 2 ст. 32 Закону України «Про оренду землі».

Оцінивши наведені доводи учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення зустрічного позову та відмову в задоволенні первісних позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Щодо зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Ініціатива-99» про розірвання договору.

З огляду на приписи ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, відтак шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондує з приписами частини першої статті 93 ЗК України, визначено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Приписами ч. 2 ст. 19, ч. ч. 2, 3 ст. 31, ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що після завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об`єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням, зокрема, на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

З аналізу наведених приписів законодавства вбачається, що:

- припинення земельних орендних правовідносин може відбуватися як у добровільному порядку за згодою сторін, за їх волевиявленням, так і у встановлених законодавством випадках на вимогу однієї з сторін за рішенням суду незалежно від волевиявлення іншої сторони, в тому числі й органу місцевого самоврядування, як органу розпорядження землею комунальної власності;

- після завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію в орендаря, на підставі ч. 2 ст. 19 Закону України «Про оренду землі», виникає право на дострокове припинення дії договору оренди, відтак, враховуючи тлумачення відповідного законодавства крізь призму його реального застосування, завершення будівництва має розглядатися в контексті припинення орендарем користування наданою йому для будівництва земельною ділянкою, а такі обставини можуть бути підтверджені, зокрема, доказами передачі права власності на новозбудований об`єкт нерухомості іншій особі, передачі новозбудованого багатоквартирного будинку на баланс ОСББ чи іншої експлуатуючої організації, оформлення права власності, оренди чи постійного користування на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Із наявних в матеріалах справи копій дозволу на будівництво за реєстраційним №ІУ115142310164 та сертифікатів готовності Державної архітектурно-будівельної інспекції України №ІУ123200811447, №ІУ123200811516 від 11.08.2020, акта приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.10.2020 та протоколу загальних зборів ОСББ «ЖК Берегиня» №6 від 07.04.2019 вбачається, що замовниками будівництва по вул. Набережній у м. Вишгород в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 3221810100:01:260:0102 та 3221810100:01:249:0113 є ТОВ «Взаємодопомога-1», ТОВ «Українська кредитна компанія» та ТОВ «ДБК-Моноліт», а частину збудованих та введених в експлуатацію будників передано на баланс «ЖК Берегиня» і в управління ТОВ «ЕК «Комфорт-Майстер».

Крім того, відповідно до отриманої судом першої інстанції 08.09.2022 Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:01:260:0102 та 3221810100:01:249:0113 зареєстровано,за ТОВ «Українська кредитна компанія» та ТОВ «Взаємодопомога-1» з 15.08.2014 на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки ЯМ №407583, ЯМ №407582 від 21.12.2011 відповідно.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність обставин припинення користування ТОВ «Нова Ініціатива-99» спірними земельними ділянками, оскільки надані позивачем за зустрічним позовом докази на підтвердження того, що не він, а інші особи є замовниками та/або власниками частково введеного в експлуатацію будівництва, є більш вірогідними та не спростованими Вишгородською міською радою у передбаченому процесуальним законом порядку.

Також як правильно зазначив суд першої інстанції, посилання Вишгородської міської ради на відсутність підстав для набуття ТОВ «Українська кредитна компанія», ТОВ «Взаємодопомога-1» права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:01:260:0102 та 3221810100:01:249:0113 є нормативно неспроможними з огляду на предмет та підстави зустрічного позову і суть спору у зазначеній справі в цілому, оскільки:

- відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається, виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння, тоді як відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19;

- обставини незаконності оформлення та заволодіння ТОВ «Українська кредитна компанія», ТОВ «Взаємодопомога-1» земельними ділянками, зокрема і встановлені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі №911/3633/14 можуть бути дослідженні не в межах будь-яких спорів Вишгородської міської ради з іншими юридичними особами, у тому числі і з ТОВ «Нова Ініціатива-99» за вказаним спором, а лише в межах спору щодо відповідних прав позивача, що може бути реалізовано в цілком передбаченій законом формі шляхом звернення до суду за захистом і відновленням порушеного права з відповідним позовом про скасування рішення державного реєстратора з одночасним припиненням прав осіб незаконних володільців.

Також судом першої інстанції правильно зауважено, що Вишгородська міська рада жодних доказів ані на спростування вказаних вище обставин, ані на підтвердження власних доводів щодо свого права власності на спірні земельні ділянки, не надала.

Крім того, суд враховує, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 у справі №911/3633/14 відмовлено у повному обсязі в задоволенні позову Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради до Обслуговуючого кооперативу «Нова ініціатива» Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська кредитна компанія» Товариства з обмеженою відповідальністю «Взаємодопомога-1» про визнання державних актів недійсними, витребування земельних ділянок та визнання права власності.

У поданій апеляційній скарзі скаржник не погоджується з висновком суду про ненадання ним жодних доказів щодо свого права власності на спірні земельні ділянки, в обгрунтування чого посилається на обставини, встановлені Київським апеляційним господарським судом у постанові від 12.10.2016 у справі №911/3633/14.

Однак судова колегія вказані посилання відхиляє та з урахуванням приписів статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України наголошує, що такі посилання не можуть бути належним та достатнім підтвердженням права власності на спірні земельні ділянки, зокрема з урахуванням критерію вірогідності доказів.

Разом з цим, з огляду на викладені вище висновки, у тому числі і позицію суду касаційної інстанції стосовно спростовуваної презумпції зареєстрованого державою права власності особи, судом відхиляються посилання Вишгородської міської ради на постанову Верховного Суду від 24.01.2020 у справі №910/10987/18, яка з огляду на предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності не є релевантною для зазначеної справи, а викладені у такій постанові висновки ґрунтуються на інших фактичних обставинах справи з відмінним предметом позову.

Відтак, зважаючи на викладене вище та обставини припинення користування ТОВ «Нова Ініціатива-99» спірними земельними ділянками, обумовлені наявністю прав власника/замовника об`єктів будівництва та права власності на земельні ділянки у інших осіб, відмінних від позивача та відповідача за зустрічним позовом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність передбачених ч. 2 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» підстав для припинення договору оренди землі та, відповідно, передбачених законодавством, зокрема ч. 2 ст. 651 ЦК України підстав для розірвання вказаного правочину.

Посилання Вишгородської міської ради на недобросовісність ТОВ «Нова Ініціатива-99» як орендаря судом оцінюються критично та відхиляються як недоведені, оскільки передбачене наведеними вище правовими нормами право орендаря на розірвання договору не ставиться в залежність від моменту виконання орендарем обов`язку зі сплати боргу по оренді та/або відшкодування неотриманих доходів згідно ч. 2 ст. 32 Закону України «Про оренду землі».

Підсумовуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення зустрічної позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Ініціатива-99» до Вишгородської міської ради та розірвання договору оренди земельної ділянки, кадастрові номери 3221810100:01:249:0113 та 3221810100:01:260:0102, укладеного 13.11.2009 між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Ініціатива-99», посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського нотаріального округу Голуб Л.А. 13.11.2009 та зареєстрований в реєстрі за №2590.

У даному контексті та щодо обраного позивачем за зустрічним позовом способу захисту судом враховано, що такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим нормами статей 16 ЦК України та 20 ГК України не передбачено, а реалізація такого способу захисту, як зміна або припинення правовідношення, може відбуватися шляхом розірвання договору, відтак внаслідок доведення обставин припинення користування земельною ділянкою позивач наділений правом звернутись до суду з вимогою про розірвання спірного договору оренди земельної ділянки. Схожих правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.03.2019 у справі №925/315/18.

Разом з цим, судом відхиляються доводи позивача за зустрічним позовом про розірвання спірного договору згідно угоди від 27.08.2010, оскільки вказана угода укладена не у нотаріальній формі, як основний договір, а тому така угода, як нікчемна, не породила жодних правових наслідків для сторін, що попри те не спростовує встановлених судом обставин та зроблених на їх підставі висновків про наявність підстав для розірвання спірного договору оренди земельних ділянок у судовому порядку.

Щодо доводів апеляційної скарги судова колегія зазначає наступне.

(1) Скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у клопотанні про залучення третіх осіб, оскільки цей спір стосується майнових прав щодо об`єктів нерухомості, речові права на які зареєстровано за ТОВ «Українська кредитна компанія» та ТОВ «Взаємодопомога-1».

Судом апеляційної інстанції перевірено, що Вишгородською міською радою подавалось клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Взаємодопомога-1 (ідентифікаційний код 35222660) і Товариство з обмеженою відповідальністю Українська кредитна компанія (ідентифікаційний код 31115511), оскільки зі змісту зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів вбачається, що у вказаних осіб існують акти про право власності на спірні земельні ділянки, а тому розгляд зазначеної справи стосується інтересів вказаних товариств.

Судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, а мотиви відмови викладені зокрема в оскаржуваному рішенні.

Судова колегія, перевіривши наведені обставини, погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність Вишгородською міською радою підстав для залучення вказаних осіб до участі у справі у порядку ст. 50 ГПК України за відповідно поданим клопотанням, а самі лише твердження про наявність у ТОВ «Взаємодопомога-1» та ТОВ «Українська кредитна компанія» актів про право власності на спірні земельні ділянки, не є достатньою підставою для залучення вказаних осіб до справи.

Відтак, за висновком судової колегії, судом першої інстанції вмотивовано та обґрунтовано відмовлено в задоволенні заяви Вишгородської міської ради про залучення ТОВ «Взаємодопомога-1», ТОВ «Українська кредитна компанія» до участі у справі в якості третьої особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору з підстав необґрунтованості відповідної заяви.

(2) Крім того, скаржник в апеляційній скарзі заперечує проти ухвали суду від 18.02.2022 про прийняття до розгляду зустрічного позову.

В обгрунтування вказаного апелянт зазначає, що суд безпідставно поновив відповідачеві строк на подання зустрічного позову з огляду на наведене позивачем за зустрічним позовом обгрунтування - необхідністю одержання ТОВ «Взаємодопомога-1» та ТОВ «Українська кредитна компанія», на яких видані державні акти про право власності на спірні земельні ділянки, певних документів, необхідних для зустрічного позову.

Апелянт стверджує, що керівник ТОВ «Нова Ініціатива-99» є також керівником ТОВ «Взаємодопомога-1» та ТОВ «Українська кредитна компанія», а тому в повному обсязі володіє інформацією щодо усіх земельних ділянок, які є предметом договору оренди, а заява про продовження строків на подання зустрічної позовної заяви є необґрунтованою.

Так, ухвалою Господарського суду Київської області від 22.12.2021 у справі №911/3720/21 прийнято позовну заяву Вишгородської міської ради до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 17.01.2022, а також надано сторонам строк для подання додаткових пояснень, доказів, клопотань, у тому числі - відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня вручення такої ухвали.

28.01.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова ініціцтива-99» до Вишгородської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки, яка ухвалою суду 04.02.2022 у справі №911/3720/21 була повернута.

У подальшому, 15.02.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова ініціцтива-99» зокрема просить визнати поважними причини пропуску строку на звернення з зустрічним позовом та поновити його.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова ініціцтива-99» зазначило, що необхідні для пред`явлення зустрічних вимог докази відповідач отримав лише 19.01.2022, на підтвердження чого надано копії листа ТОВ «ДБК-Моноліт» №281 від 19.01.2022, листа ТОВ «Взаємодопомога-1» б/н від 19.01.2022, листа ТОВ «Українська кредитна компанія» б/н від 19.01.2022.

З огляду на вказане вище відповідач зауважив, що відповідні документи отримано поза межами строків, визначених ухвалою Господарського суду Київської області від 22.12.2021 у даній справі.

Приписами частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

За змістом частин першої та четвертої статті 119 Господарського процесуального кодексу України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними.

Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Суд першої інстанції, виходячи з обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання зустрічної позовної заяви, а саме - доводів відповідача про запізнє отримання доказів на підтвердження наведених у зустрічному позові обставин наявності у інших осіб права власності на земельні ділянки, та з огляду на наявність у суду дискреційних повноважень щодо вирішення питання про поновлення строку, дійшов висновку про поважність причин пропуску вказаного строку та його поновлення, з чим також погоджується судова колегія.

Наведеним спростовуються доводи скаржника про безпідставність поновлення відповідачеві строк на подання зустрічного позову з огляду на наведене позивачем за зустрічним позовом обгрунтування, оскільки судом належним чином мотивовано висновки, викладені в ухвалі суду від 18.02.2022, а позивачем за зустрічним позовом підтверджено належними доказами, доданими до зустрічної позовної заяви, обставини, на які він посилається в обгрунтування пропуску такого строку.

Доводи позивача за первісним позовом щодо необґрунтованості заяви ТОВ »Нова Ініціатива-99» про продовження строків на подання зустрічного позову з огляду на наявність у ТОВ «Нова Ініціатива-99» та товариств, у яких отримувались докази, зокрема, ТОВ «Взаємодопомога-1» та ТОВ «Українська кредитна компанія» одного керівника - судовою колегією сприймаються критично, оскільки вказані товариства є самостійними юридичними особами, а необхідні документи витребовувались адвокатом Колодієм О.М. шляхом звернення до вказаних юридичних осіб із адвокатськими запитами, а тому відповідні аргументи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються.

Крім того, судова колегія враховує, що в силу приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України ухвала Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 могла бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, однак відповідач за зустрічним позовом таким процесуальним правом не скористався.

Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених в мотивувальній частині, судом апеляційної інстанції враховано, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Щодо первісних позовних вимог Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Ініціатива-99» про визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди земельних ділянок.

Так, у поданому первісному позові Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Ініціатива-99» заявлено вимогу про визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди земельних ділянок від 13.11.2009, посвідченого Голуб Л.А., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, за №2590, укладеного між Вишгородською міською радою (код ЄДРПОУ 04054866) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Ініціатива-99» (код ЄДРПОУ 33945652) в редакції, вказаній позивачем у прохальній частині позовної заяви.

Приписами ст. 11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частини 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України презюмують, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Водночас, подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин або припинення відповідного правовідношення, з якого випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Отже, з огляду на встановлені вище обставини припинення спірного договору оренди земельних ділянок та відповідного висновку суду про розірвання такого правочину, з якими погодився суд апеляційної інстанції, за викладених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні первісних позовних вимог Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Ініціатива-99» про визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди земельних ділянок від 13.11.2009, в редакції, вказаній позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки у даному випадку задоволення зустрічних позовних вимог виключає повністю задоволення первісного позову.

Наведені висновки скаржником під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення не спростовано належними та допустимими доказами, а доводи апеляційної скарги не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником у поданій апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Отже, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі №911/3720/21.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі №911/3720/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Вишгородської міської ради на рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі №911/3720/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Крім того, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 дія оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі №911/3720/21 була зупинена з огляду на приписи ч. 5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України та у зв`язку з прийняттям постанови за результатами його апеляційного перегляду, дія вказаного рішення підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Вишгородської міської ради - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2022 у справі №911/3720/21 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 911/3720/21 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 03.08.2023 після виходу суддів з відпустки.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді О.В. Тищенко

М.Л. Яковлєв