Постанова

від 31.07.2023 по справі 920/559/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2023 р. Справа№ 920/559/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Станіка С.Р.

Яковлєва М.Л.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськводоканал"

на рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2021 у справі№920/559/21 (суддя Резніченко О.Ю., повний текст рішення складено та підписано 06.07.2021)

по справі за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний ринок м.Суми"

про стягнення 21 022 грн. 71 коп

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до суду, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 20 007 грн 57 коп. заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 435 грн 78 коп. пені, 96 грн 80 коп. 3% річних, 482 грн 56 коп. інфляційні нарахування.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем умов договору № 139 від 06.03.2019, Правил № 4 від 15.01.2019.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 01.07.2021 у справі №920/559/21 в задоволенні позову Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний ринок м. Суми» про стягнення 21 022 грн 71 коп. відмовлено.

Рішення суду мотивоване недоведеністю у сукупності всіх обставин справи, зокрема наявності перевищення з боку відповідача забруднення стічних вод за результатами відбору, зробленими позивачем 27.11.2020 р., що є підставою для відмови у позові в повному обсязі.

Непогоджуючись з прийнятим рішенням місцевого суду, Комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2021 у справі №920/559/21 і прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Також апелянт просить визнати причини пропуску процесуального строку поважними і поновити його та приєднати до матеріалів справи №920/559/21 докази: копію паспорту хімічної лабораторії контролю промстоків (інформація щодо об`єктів вимірювання, методик виконання (МВВ) Форма 5; копію посвідчення № 1209002 виданим метрологічною службою Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; копію звіту про проведений аудит від 27.12.2019 р., виданого ДП`Сумистандартметрологія»; копію посвідчення №П-451.22.17 від 30.11.2017 р., копію свідоцтва № ПК 02071151/000148-17, № ПК 02071151/000147-17, № ПК 02071151/000149-17 про підвищення кваліфікації лаборантів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 .

Скаржник вважає оскаржуване рішення суду таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуального права, а також при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Узагальнені доводи скаржника зводяться до помилковості висновків суду про недоведеність позивачем точності одержаних в процесі досліджень стічних вод результатів внаслідок недотримання позивачем при проведенні процедури відбору стічних вод вимог ДСТУ та МВВ.

28.07.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Станік С. Р., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2021 у справі №920/559/21, розгляд якої вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Запропоновано сторонам апеляційного провадження надати письмові пояснення стосовно клопотання Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради про визнання причин пропуску процесуального строку поважними і поновлення його та приєднання до матеріалів справи №920/559/21 доказів.

03.09.2021 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний ринок м. Суми» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач заперечив проти доводів апеляційної скарги, яку просить суд залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін. Відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на подання доказів, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

13.09.2021 до канцелярії суду від Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради надійшли додаткові пояснення, у яких позивач заперечив проти доводів відзиву на апеляційну скаргу, підтримав доводи апеляційної скарги та просить суд її задовольнити.

13.09.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Комунального підприємства «Міськводоканал» про зупинення розгляду справи №920/559/21.

У період з 20.09.2021 по 03.10.2021 головуючий суддя - Шаптала Є.Ю. перебував у щорічній відпустці.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/5022/21 від 12.10.2021, у зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В.В., Яковлєв М. Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міськводоканал» на рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2021 у справі№920/559/21 прийнято до свого провадження колегією суддів та зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Міськводоканал» на рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2021 у справі №920/559/21 до розгляду Сумським окружним адміністративним судом справи №480/6629/21. Зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Сумським окружним адміністративним судом справи №480/6629/21 та надати відповідні докази.

04.04.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства «Міськводоканал» надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1281/23 від 05.042023, відповідно до рішення зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022, з метою дотримання передбачених законом процесуальних строків розгляду вищевказаної справи, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2021 у справі №920/559/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі. Поновлено апеляційне провадження у справі №920/559/21. Розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2021 у справі №920/559/21 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Щодо клопотання скаржника про визнання причин пропуску процесуального строку поважними і поновлення його та приєднання до матеріалів справи №920/559/21 доказів, доданих до апеляційної скарги, судова колегія зазначає наступне.

Позивачем до апеляційної скарги додано наступні докази, які останній просить долучити до матеріалів справи:

- копію паспорту хімічної лабораторії контролю промстоків (інформація щодо об`єктів вимірювання, методик виконання (МВВ) Форма 5; копію посвідчення № 1209002 виданим метрологічною службою Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;

- копію звіту про проведений аудит від 27.12.2019 р., виданого ДП`Сумистандартметрологія»;

- копію посвідчення №П-451.22.17 від 30.11.2017 р.,

- копію свідоцтва № ПК 02071151/000148-17, № ПК 02071151/000147-17, № ПК 02071151/000149-17 про підвищення кваліфікації лаборантів ОСОБА_2, ОСОБА_3, Балацької Ж.М.

В обгрунтування підстав для визнання причин пропуску процесуального строку поважними та поновлення строку на подання вказаних доказів до суду першої інстанції позивач зазначає, що такі докази не були подані у встановлені законодавством строки оскільки позивачу не було відомо про деякі питання, які виникнуть при розгляді справи у майбутньому.

За змістом частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1, 2 3,4 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною восьмою статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, на які посилається учасник справи, зокрема позивач, в обґрунтування своєї позиції, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подати такі докази разом з позовною заявою чи відповіддю на відзив на позовну заяву.

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у даному випадку - на позивача).

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом частин 1-3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З наведеного вбачається, що законодавець встановив чіткий порядок та строки подання доказів та подання заяв чи клопотань.

Разом з тим, виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

Фактично, єдиною підставою неподання таких доказів до суду першої інстанції позивач зазначив, що йому не було відомо про деякі питання, що виникнуть в процесі розгляду справи.

Натомість, суд критично оцінює такі доводи, оскільки ті документи, які позивач просить суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи, існували на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача процесуальним законодавством покладено обов`язок подати такі докази на підтвердження своєї позиції в суді першої інстанції.

Однак, заявляючи клопотання про визнання поважними причин неподання нових доказів, апелянт не наводить обґрунтованих підстав неможливості надання таких доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме лише твердження щодо питань, що виникли в процесі розгляду справи та надання у зв`язку з цим необхідних на його думку доказів на підтвердження своєї позиції судом не можуть бути достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску строку на їх подання та поновлення такого строку з огляду на існування таких доказів станом на момент розгляду справи в суді першої інстанції та відсутність обґрунтованих та наведених позивачем об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне вчинення такої процесуальної дії.

У процесі апеляційного провадження апеляційний суд в силу приписів статті 269 ГПК України має визначені межі перегляду справи, а з огляду на те, що позивачем обґрунтованих причин, з яких такі ді зокрема щодо надання необхідних на його думку доказів не могли бути вчинені раніше з об`єктивних обставин, які унеможливили своєчасне вчинення таких процесуальних дій позивачем - не наведено, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення клопотання скаржника про визнання поважними причин неподання нових доказів та відповідно поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів.

Відтак, оскільки апеляційний господарський суд відмовляє у поновленні строку на подання доказів з підстав визнання неповажними причин пропуску такого строку, то надані позивачем докази не приймаються судом апеляційної інстанції до розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Так, згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Колегія суддів дійшла висновку про необхідність вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач виробник та виконавець послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у м. Суми (рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 322 від 19.06.2019).

Відповідно до п. 4.2.15, п. 4.2.16 Договору відповідач зобов`язаний дотримувати кількісні та якісні показники стічних вод на каналізаційних випусках. Оплачувати рахунки за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням при порушенні встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у концентрації, визначеної місцевими правилами приймання стічних вод. Виконувати інші обов`язки згідно з чинним законодавством.

Позивач при здійсненні контролю за скидом забруднюючих речовин (далі по тексту ЗР) виявив скид відповідачем у міську каналізацію стічних вод із перевищенням вмісту ЗР порівняно з Правилами № 4.

Згідно з п. 4.2 Правил визначено, що для всіх споживачів, що скидають стічні води до системи централізованого водовідведення м. Суми або безпосередньо на очисні споруди м. Суми, встановлюються максимально допустимі концентрації забруднюючих речовин (ДК).

У листопаді 2020 року позивачем при здійсненні контролю за скидом ЗР по об`єкту відповідача відбиралися проби стічних вод та виявлено за даними позивача, перевищення ГДК ЗР (хлоридів) на об`єкті відповідача по вул. Засумська, 2 у м. Суми.

За перевищення ДК ЗР у стічних водах позивачем згідно з умовами Договору та Правилами № 4 виставлено відповідачу до оплати за період з 30.08.2020 по 27.11.20201 20007 грн 57 коп. згідно з копіями актів відбору проб стічних вод від 27.11.2020 № 965, 966; протоколів досліджень якості стічних вод від 03.12.2020 № 288, 289; листа-повідомлення від 03.12.2020 № 05/7628 (направлений 03.12.2020); рахунку від 15.02.2021 № 6 (вручено нарочно 16.02.2021).

Відповідач рахунок не сплатив, а тому 25.03.2021 позивач направив відповідачу претензію. Оскільки претензія відповідачем задоволена не була, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Згідно із Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення":

- до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належать затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів (абзац п`ятий статті 13);

- місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту. Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування (частини четверта, п`ята статті 131).

Відповідно до Правил № 316:

- на підставі цих Правил виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначаються допустимі концентрації забруднюючих речовин, що можуть скидатися до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов`язковими для виробників та споживачів (пункт 4 розділу І);

- у місцевих правилах приймання конкретизуються питання щодо:

1) відбору проб стічних вод на аналіз;

2) оформлення процедури відбору проб, у тому числі форми супровідного документа, що складатиметься за результатом відбору проб, з фіксуванням інформації щодо відібраної проби (дата, час, місце відбору; вид, об`єм проби; тип матеріалу тари, його об`єм; процедура попередньої обробки проби; відомості про особу, яка відбирала пробу, тощо) з урахування вимог та положень ДСТУ ISO 5667-2-2003 "Якість води. Відбір проб. Частина 2. Настанови щодо методів відбирання проб", ДСТУ ISO 5667-3-2001 "Якість води. Відбір проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами", ДСТУ ISO 5667-10-2005 "Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод", КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу та властивостей стічних і технологічних вод", Правил користування (пункт 10 розділу VІ).

Судом апеляційної інстанції досліджено акти відбору проб як докази у справі та встановлено наступне.

Вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та додаткових показників складу вод встановлено у КНД 211.1.0.009-54 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод» (далі по тексту - КНД).

Відповідно до п. 9.1 КНД на відібрану пробу складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому може бути зазначена така інформація: № посудини (проби), назва проби, мета відбору; вид проби (разова або об`єднана) із зазначенням способу усереднення; спосіб відбору; пункт та місце відбору; дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо); дата, час та відомості про особу, яка відібрала пробу.

Також додатком № 4 до Правил № 4 затверджена форма акту відбору стічних вод.

Судом встановлено, що акти № 966, 965 від 27.11.2020, які є доказами у справі, містять інформацію, передбачену КНД та відповідають затвердженій формі.

Відповідно до п. 6.11.5 Правил № 4 найменший загальний об`єм проби стічних вод складає 4,0 л. Відбір проб виконується засобами ручного відбирання проб.

Пунктом 7.5 КНД передбачено, що об`єм проби при ручному відборі має бути у три рази більшим за об`єм, необхідний для одного визначення усіх показників.

Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що об`єм проби, яка була взята для дослідження, відповідав вимогам методик виконання вимірювань кожного із показників.

Судом враховано, що позивач повинен дотримуватися зазначених вимог з метою запобігання змінам складу та властивостей проб вод до початку їх аналізування.

Також суд керується приписами п. 3.1 КНД, в якому визначено, що загальний об`єм проби, необхідний для визначення переліку ЗР, розраховується відповідно до методик виконання вимірювань (далі по тексту МВВ), які будуть використовуватись при визначенні показників, з урахуванням, що проба повинна з найбільш можливою повнотою репрезентувати показники складу та властивостей об`єкту контролю.

Однак, всупереч вимогам статтей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України позивачем суду не доведено, які саме методики використовувались лабораторією для проведення дослідження стічних вод.

Відповідно до вимог ДСТУ ISO 5667-10 2005; ДСТУ ISO 5667-3-2001 проби для визначення різних ЗР повинні відбиратися у різні типи посуду, про що зазначається в акті відбору проб. Посудини, що містять проби, треба маркувати у ясній зрозумулій формі, щоб сприяти ідентифікації у лабораторії.

Позивач стверджує, що при проведенні дослідження якості стічних вод, було виявлено перевищення ДК ЗР по показнику хлориди.

Проби для визначення хлоридів, згідно із відповідною методикою виконання вимірювань та ДСТУ ISO 5667-3-2001 ljpdjkznmcz відбирати виключно у скляний посуд, натомість позивачем не доведено суду дотримання вказаних вимог.

Суд також враховує, що Правилами № 4 встановлено строк направлення листа-повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах відповідача, але не встановлено строк проведення лабораторного аналізу проб стічних вод, які визначаються відповідним ДСТ та МВВ кожного з показників.

При цьому, відбір проб стічних вод був проведений 27.11.2020 р., а дослідження 03.12.2020 р., тобто через 5 днів.

Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, позивачем не доведено суду факт дотримання ним строків проведення лабораторних досліджень з урахуванням вимог ДСТ та МВВ по кожному з показників.

Крім того, позивачем не доведено, в яких умовах зберігалися відібрані проби стічних вод, чи відповідають такі умови вимогам ДСТУ, та чи не вплинуло це на точність одержаного результату вимірювань.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» методика вимірювання це сукупність процедур і правил, виконання яких забезпечує одержання результатів вимірювань з гарантованою точністю.

Оскільки відбір проб та поводження з ними (зберігання до початку аналізу) також є процедурами МВВ, їх недотримання впливає на точність одержаного результату вимірювань.

За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність точності одержаних в процесі досліджень стічних вод результатів внаслідок недотримання позивачем при проведенні процедури відбору стічних вод вимог ДСТУ та МВВ.

Судом враховано доводи скаржника стосовно наведених вище висновків суду, однак вони не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, судом враховується, що провадження у даній справі зупинялось до розгляду Сумським окружним адміністративним судом справи №480/6629/21, в межах якої розглядалось питання щодо визнання протиправним та скасування рішення Сумської міської ради від 30.06.2021 « 1232-мр «Про часткове скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради «Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Суми» №4 від 15.01.2019, та за результатами розгляду якого постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №480/6629/21 було визнано протиправним та нечинним рішення Сумської міської ради від 30.06.2021 №1232-МР «Про часткове скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради «Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Суми» №4 від 15.01.2019».

Однак, у зв`язку з наведеним вище висновками судової колегії щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в даній справі з підстав їх недоведення, вказане питання щодо скасування рішення Сумської міської ради, на підставі якого було нараховано заявлені позивачем суми, що є предметом розгляду даної справи - судом не досліджується як таке, що не впливає на наведені вище висновки суду апеляційної інстанції.

Підсумовуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведення у сукупності всіх обставин справи, зокрема наявності перевищення з боку відповідача забруднення стічних вод за результатами відбору, зробленими позивачем 27.11.2020 р., що є підставою для відмови у позові в повному обсязі.

Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно та всебічно досліджено обставини справи, дано їм належну правову оцінку на підставі наявних у справі доказів у їх сукупності, висновки суду є вмотивованими, а тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши вищенаведені обставини, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2021 у справі №920/559/21.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2021 у справі №920/559/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2021 у справі №920/559/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 269, 270, 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2021 у справі №920/559/21- залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 01.07.2021 у справі №920/559/21 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 920/559/21 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.Р. Станік

М.Л. Яковлєв