Постанова

від 17.04.2023 по справі 908/3929/14

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2023 року м.Дніпро Справа № 908/3929/14

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін:

від скаржника:Штокало Тарас Володимирович, адвокат ТОВ "Файненс Компані", довіреність №б/н від 30.06.2022 року

від ОСОБА_1 : Острик Сергій Юрійович, адвокат, ордер серії АР №1090413 від 14.06.2022 року

інші сторони у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.01.2022 року (повний текст складено та підписано 31.01.2022 року ) у справі №908/3929/14 (суддя Левкут В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", м. Київ

до Українсько-Іспанського товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Індустріалес, С.Л.", м. Запоріжжя

про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

заінтересовані особи:

ОСОБА_1 , Запорізька область, с. Володимирівське

Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані", м. Київ

Публічне акціонерне товариство "Омега Банк", м. Київ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека кредит", м. Київ

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" (далі ПАТ "Омега Банк") звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Українсько-іспанського Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Індустріалес, С.Л." (далі - Українсько-іспанського ТОВ "Харвест Індустріалес, С.Л.") про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26.07.2007 року № 15-3/ЗРД, що є власністю іпотекодавця.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.06.2015 року у справі №908/3929/14 здійснено заміну позивача у справі № 908/3929/14 ПАТ "Омега Банк" новим позивачем - ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека кредит" за заявою останнього.

Ухвалу обґрунтовано тим, що 31.12.2014 року ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека кредит" укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, зокрема, й за кредитним договором від 26.07.2007 року № 15-К/ЗРД, який, у свою чергу, укладений ПАТ "Омега Банк" з позичальником ТОВ "Харвест Індустріалес, С.Л.". Оскільки до ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека кредит" перейшло право вимоги до позичальника за основним зобов`язанням, то відповідно до умов укладеного договору перейшло й право вимоги за правочинами, які укладені в забезпечення належного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором від 26.07.2007 року № 15-К/ЗРД (тобто, й за іпотечним договором від 26.07.2017 року № 15-3/ЗРД).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.03.2016 року у справі №908/3929/14 здійснено заміну позивача ТОВ "Фінансова Компанія "Іпотека Кредит" новим позивачем - ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.04.2016 року у справі №908/3929/14 позов задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором 15-3/ЗРД від 26.07.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2230, що є власністю Українсько-іспанського ТОВ "Харвест Індустріалес, С.Л." (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 11, код ЄДРПОУ 24912645).

04.05.2016 року господарським судом Запорізької області у справі № 908/3929/14 видано накази про примусове виконання судового рішення.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.06.2016 року у справі №908/3929/14 здійснено заміну позивача (стягувача) ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" новим стягувачем ОСОБА_1 .

30.06.2020 року до господарського суду Запорізької області від ТОВ "Файненс Компані" надійшла заява про заміну позивача (стягувача) у справі № 908/3929/14, відповідно до якої Товариство просить замінити позивача (стягувача) з ОСОБА_1 на ТОВ "Файненс Компані".

Заява мотивовано тим, що договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 року, який укладений між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека кредит" є нікчемним, а договір купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015 року, який укладений ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека кредит" з ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" визнано у судовому порядку недійсним з моменту його вчинення (справа № 910/10364/16). Отже, ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" не набуло права вимоги та, відповідно, не мало законних підстав для відступлення права вимоги на користь ОСОБА_1 за договором про відступлення права вимоги від 17.05.2016 року.

Водночас заявник зазначав й про те, що останній є єдиним законним правонаступником ПАТ "Омега Банк" на підставі договору про відступлення права вимоги від 07.03.2019 року № 1, який укладений ПАТ "Омега Банк" з ТОВ "Файненс Компані".

В ході розгляду справи ТОВ "Файненс Компані" подано заяву про доповнення заяви про заміну позивача (стягувача) у справі № 908/3929/21, згідно прохальної частини якої, заявник просив суд першої інстанції доповнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача (стягувача) у справі №908/3929/14 вимогами про видачу дублікатів та поновлення строків для пред`явлення до виконання наказів господарського суду Запорізької області від 04.05.2016 року у справі № 908/3929/14, виданих на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2016 року.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 року заяву ТОВ "Файненс Компані" про заміну стягувача у справі № 908/3929/14 задоволено. Замінено стягувача у справі № 908/3929/14 з ОСОБА_1 на ТОВ "Файненс Компані".

Ухвала мотивовано тим, що у вирішенні питання про процесуальне правонаступництво сторони у справі (кредитора), суд, у першу чергу, застосовує положення статей 512, 514 Цивільного кодексу України. У випадку, якщо право вимоги кредитора виникло на підставі договору відступлення, який був укладений за наслідками недійсного правочину, такий кредитор не є правонаступником таких прав вимоги, оскільки недійсність первісного правочину з відступлення прав вимоги не створює для нового кредитора жодних правових (процесуальних) наслідків, окрім права на реституцію за недійсним правочином відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України. Таким чином, ОСОБА_1 не є належним законним правонаступником ПАТ "Омега Банк" за кредитним договором від 26.07.2007 року № 15-К/ЗРД та за іпотечним договором від 26.07.2017 року №15-3/ЗРД, оскільки попередні договори є недійсними. Враховуючи законодавчі приписи, що договір про відступлення права вимоги від 07.03.2019 року № 1, який укладений ПАТ "Омега Банк" з ТОВ "Файненс Компані" у судовому порядку недійсним не визнавався, заяву про заміну позивача (стягувача) у справі 908/3929/14 з ОСОБА_1 на ТОВ "Файненс Компані" задоволено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2021 року у даній справі ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 року скасовано; у задоволенні заяви ТОВ "Файненс Компані" про заміну позивача (стягувача) у справі відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано з посиланням на відсутність доказів поновлення ПАТ "Омега Банк" своїх прав вимоги за кредитним договором та іпотечним договором шляхом їх державної реєстрації у встановленому законом порядку після визнання нікчемним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 року та визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015 року; відсутність доказів на підтвердження здійснення ТОВ "Файненс Компані" державної реєстрації у встановленому законодавством порядку права вимоги за кредитним договором та іпотечним договором, які (права), як стверджує ТОВ "Файненс Компані", останнє набуло внаслідок укладення договору відступлення прав вимоги від 07.03.2019 року № 1 з ПАТ "Омега Банк". Також суд апеляційної інстанції зазначив й про те, що безпосередньо між ОСОБА_1 та ТОВ "Файненс Компані" взагалі відсутні будь-які правовідносини, з яких можливо було б зробити висновок про можливість заміни стягувача у справі з ОСОБА_1 на ТОВ "Файненс Компані".

Верховний Суд постановою від 19.10.2021 року у справі №908/3929/14 ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2021 року скасував, справу в частині розгляду заяви ТОВ "Файненс Компані" про заміну позивача (стягувача) передав на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Скасовуючи судові акти першої та апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення питання про заміну позивача (стягувача) у справі за заявою ТОВ "Файненс Компані". Зокрема вказав наступне:

- поза увагою судів залишились доводи ОСОБА_1 про неможливість заміни суб`єкта (позивача у справі), про заміну якого ТОВ "Файненс Компані" звернулося із заявою до суду, з огляду на те, що виконавчий документ по справі не пред`являвся до примусового виконання (відсутнє виконавче провадження);

- в розгляді наведеного питання належить враховувати й те, що неможливим є здійснення заміни учасника справи та сторони виконавчого провадження за межами відкритої стадії господарського процесу;

- що стосується вимог ТОВ "Файненс Компані" про процесуальне правонаступництво за ОСОБА_1 (заміну позивача (стягувача) у справі), суд першої інстанції, задовольняючи заяву ТОВ "Файненс Компані", не встановив обставин, які свідчили б про правонаступництво ТОВ "Файненс Компані" у відповідних матеріальних правовідносинах з ОСОБА_1 .

За результатами нового розгляду ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.01.2022 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну стягувача у справі № 908/3929/14 відмовлено.

Місцевий господарський суд виходив з того, що судовий процес закінчився 26.04.2016 року з набранням чинності рішення суду та видачі судових наказів на його примусове виконання. Судовий наказ на примусове виконання не пред`являвся, більш того, на теперішній час строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився.

Також суд зазначив, що на момент укладення з ТОВ "Файненс Компані" договору відступлення прав вимоги - 07.03.2019 року - ПАТ "Омега Банк" не володіло правами іпотеки за іпотечним договором № 15-3/ЗРД від 26.07.2007 року, тому не могло відступити такі майнові права на користь ТОВ "Файненс Компані". На той момент такими правами володів ОСОБА_1 , який не мав жодних правовідносин з ТОВ "Файненс Компані".

На думку суду вимога ТОВ "Файненс Компані" про здійснення правонаступництва суперечить статтям 656, 658 Цивільного кодексу України з підстав того, що ПАТ "Омега Банк", як первісний кредитор, на момент укладення з ТОВ "Файненс Компані" 07.03.2019 року договору №1 відступлення прав вимоги не було законним власником майнових прав за кредитним договором №15-К/ЗРД від 26.07.2007 року та іпотечним договором №15-3/ЗРД від 26.07.2007 року.

Що стосується поданих ТОВ "Файненс Компані" доповнень до заяви про заміну позивача (стягувача) про видачу дублікатів та поновлення строків для пред`явлення наказів господарського суду Запорізької області від 04.05.2016 року у справі №908/3929/14 на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2016 року, яке набрало чинності 26.04.2016 року, місцевий господарський суд в мотивувальній частині ухвали від 07.12.2021 року відмовив у прийнятті до розгляду зазначених доповнень з огляду на те, що вимоги про видачу дублікатів наказів та поновлення строків для пред`явлення наказів до виконання регулюються іншими процесуальними нормами, мають відмінні порядок їх пред`явлення та розгляду, ніж вимоги про заміну позивача (стягувача) у справі.

Місцевий господарський суд також зазначив, що станом на день подання доповнень до заяви про заміну позивача (стягувача) Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" не визнано стягувачем по відповідним наказам у даній справі, виданим на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2016 року, отже, ТОВ "Файненс Компані" наразі не має повноважень на звернення до суду з вимогами про видачу дублікатів наказів та поновлення строків для пред`явлення наказів до виконання.

Не погодившись з ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу; скасувати оскаржувану ухвалу; прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача (стягувача) у справі № 908/3929/14.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що єдиним законним правонаступником ПАТ "Омега Банк" як кредитора за кредитним договором та іпотечним договором є апелянт, а суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для заміни ТОВ "Файненс Компані" у справі; не врахував, що договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 року, укладений між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова Компанія "Іпотека Кредит", є нікчемним (недійсним) та не створює будь-яких юридичних наслідків як для його сторін, так і для інших осіб. У зв`язку з цим всі наступні договори купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором та іпотечним договором, а також інші правочини, що укладені внаслідок укладення нікчемного правочину та предметом яких є передача або відчуження вказаних активів, не несуть жодних правових наслідків.

Скаржник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" не набуло права вимоги та. відповідно, не мало законних підстав для відступлення права вимоги на користь ОСОБА_1 . Зазначене свідчить, що право вимоги за кредитним договором не перейшло і не могло перейти ні до ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент", ні до ОСОБА_1 .

На думку апелянта та обставина, що договір про відступлення прав вимоги від 17.05.2016 року між вказаними особами не був визнаний недійсним у судовому порядку, не свідчить про наявність підстав для відмови у заміні позивача (стягувача) у справі на законного кредитора - ТОВ "Файненс Компані".

Скаржник вважає, що обставина не набуття ОСОБА_1 прав вимоги за кредитним договором та прав іпотекодержателя за іпотечним договором підтверджується судовими рішеннями у справі №910/13265/20.

Вказує, що суд першої інстанції не тільки вийшов за межі своїх повноважень при вирішенні питання про заміну та порушив ст. 204 Цивільного кодексу України, а й зробив висновки, які суперечать судовим рішенням трьох інстанцій у справі № 910/13265/20.

Господарський суд Запорізької області фактично надав перевагу офіційному визнанню державою прав, яка не є способом їх набуття - державній реєстрації, на противагу самому юридичному факту, дії, з якою закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків - дійсному правочину - договору № 1 відступлення прав вимоги.

Апелянт спростовує доводи суду першої інстанції про відсутність реєстрації ПАТ "Омега Банк" /ТОВ "Файненс Компані" іпотекордержателем, а також необхідності витребування прав вимоги у ОСОБА_1 .

Вважає, що:

- у справі № 908/3929/14 не може йти мова про матеріальне правонаступництво за ТОВ "ФК "Іпотека Кредит", ТОВ "КУА "Скай Кепітал Менеджмент" чи ОСОБА_1 , оскільки такі особи ніколи не набували прав вимоги за кредитним договором та іпотечним договором;

- жодна особа не могла б вважатися правонаступником ОСОБА_1 у матеріальних правовідносинах, так як така фізична особа не набувала відповідних прав вимоги, що підтверджено судовими рішеннями у справі № 910/13265/20;

- позивачем (стягувачем) у справі № 908/3929/14 досі залишається незаконний стягувач;

- рішення суду у справі № 908/3929/14, на відміну від справи № 911/3411/14, не виконано, а у ТОВ "Файненс Компані" як на момент звернення із заявою про заміну позивача, так на момент подання даної апеляційної скарги, наявні підстави для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки таким документом заволоділа особа, яка ніколи не набувала прав вимоги за кредитним договором та іпотечним договором;

- обрані судом першої інстанції для відмови у задоволенні заяви ТОВ "Файненс Компані" доводи фактично повністю виключають права належного і законного кредитора відновити свій статус позивача і стягувача у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 спростовує доводи скаржника, вважає оскаржувану ухвалу законною, обґрунтованою. Просить залишити її без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2022 року у справі №908/3929/14 ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.01.2022 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача (стягувача) у справі № 908/3929/14 задоволено, замінено позивача на Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані", видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" дублікати наказів господарського суду Запорізької області від 04.05.2016 року у справі №908/3929/14 на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2016 року; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" строки для пред`явлення наказів господарського суду Запорізької області від 04.05.2016 року у справі №908/3929/14 на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 11.04.2016 року.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та задовольняючи заяву ТОВ "Файненс Компані", виходив з того, що, в силу положень частини першої статті 216, частини першої статті 236 Цивільного кодексу України (нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення; нікчемний (недійсний) правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю) ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" не набуло права вимоги до боржника у даній справі та відповідно, не мало законних підстав для відступлення цього права на користь ОСОБА_1 , у зв`язку з чим до ТОВ "Файненс Компані", яке набуло прав кредитора на підставі договору № 1 відступлення прав вимоги від 07.03.2019 року, укладеного з ПАТ "Омега Банк", в порядку статей 512, 514 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги до боржника (Українсько-іспанського ТОВ "Харвест Індустріалес, С.Л.") у спірних матеріальних правовідносинах, що відповідно до положень частини першої статті 52 Господарського процесуального кодексу України є підставою для заміни позивача у справі №908/3929/14 на ТОВ "Файненс Компані".

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.10.2022 року у даній справі касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2022 року у справі №908/3929/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Приймаючи відповідне рішення, Верховний Суд зазначив, що переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для задоволення поданої заяви відсутні, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" посилається лише на укладення договору відступлення права вимоги між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Файненс Компані", в той час, як таке право підлягало відповідній реєстрації, чого ПАТ "Омега Банк" здійснено не було.

Відповідно до статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

В судове засідання 17.04.2023 року зявились представник апелянта та представник ОСОБА_1 , які надали відповідні пояснення суду апеляційної інстанції.

Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не надали, участь повноважних представників у судове засідання не забезпечили.

Відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (частина 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки Центральним апеляційним господарським судом явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, всі сторони повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, то за вказаних обставин є можливим апеляційний перегляд справи за вказаною явкою представників.

Відповідно до частини 5 статті 310 Господарського процесуального кодексу України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Під час нового апеляційного перегляду справи, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.10.2022 року у цій справі, колегія суддів має встановити, чи враховані судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення висновки, що містяться в постанові Верховного Суду у даній справі від 19.10.2021 року.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх осіб, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Омега Банк" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ "Харвест Індустріалес, С.Л." про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26.07.2007 року № 15-3/ЗРД, що є власністю іпотекодавця (відповідача у справі).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.06.2015 року заяву ТОВ "Фінансова Компанія "Іпотека Кредит" задоволено. Здійснено заміну позивача у справі № 908/3929/14 ПАТ "Омега Банк" новим позивачем - ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека кредит".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.03.2016 року у даній справі задоволено заяву ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", здійснено заміну позивача ТОВ "Фінансова Компанія "Іпотека Кредит" новим позивачем - ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.04.2016 року у справі №908/3929/14 позов задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором 15-3/ЗРД від 26.07.2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Тавтєлєвим А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2230, що є власністю Українсько-іспанського товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Індустріалес, С.Л." (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 11, код ЄДРПОУ 24912645).

Після набрання рішенням господарського суду Запорізької області від 11.04.2016 року у справі № 908/3929/14 законної сили, судом 04.05.2016 року видано відповідні накази про примусове виконання судового рішення.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.06.2016 року у даній справі №908/3929/14 задоволено заяву ОСОБА_1 , здійснено заміну позивача у справі №908/3929/14 (стягувача) ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" новим стягувачем ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 року було задоволено заяву ТОВ "Файненс Компані" про заміну стягувача у справі № 908/3929/14, замінено стягувача у справі № 908/3929/14 з ОСОБА_1 на ТОВ "Файненс Компані".

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2021 року ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 року скасовано; у задоволенні заяви ТОВ "Файненс Компані" про заміну позивача (стягувача) у справі відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.10.2021 року ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2021 року у справі № 908/3929/14 скасовано, справу № 908/3929/14 в частині розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про заміну позивача (стягувача) у справі №908/3929/14 передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Скасовуючи судові акти першої та апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення питання про заміну позивача (стягувача) у справі за заявою ТОВ "Файненс Компані".

Зокрема Верховний Суд вказав, що:

- поза увагою судів залишились доводи ОСОБА_1 про неможливість заміни суб`єкта (позивача у справі), про заміну якого ТОВ "Файненс Компані" звернулося із заявою до суду, з огляду на те, що виконавчий документ по справі не пред`являвся до примусового виконання (відсутнє виконавче провадження);

- суду при розгляді даного питання належить враховувати, що неможливим є здійснення заміни учасника справи та сторони виконавчого провадження за межами відкритої стадії господарського процесу;

- суд першої інстанції, задовольняючи заяву ТОВ "Файненс Компані", не встановив обставин, які свідчили б про правонаступництво ТОВ "Файненс Компані" у відповідних матеріальних правовідносинах за ОСОБА_1 .

На думку колегії суддів, переглядаючи повторно справу, суд першої інстанції належним чином з`ясував всі обставини, на які було звернуто увагу судом касаційної інстанції у постанові від 19.10.2021 року.

Так, при новому розгляді заяви ТОВ "Файненс Компані" заявником надано додаткові пояснення, в яких заявник відзначив, що:

- з огляду на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 28.10.2020 року у справі № 910/10963/19 (п. 53), права вимоги за кредитним договором та іпотечним договором, які зазначені у даній справі, не вибували із власності ПАТ "Омега Банк" до укладення останнім із ТОВ "Файненс Компані" договору № 1 відступлення права вимоги від 07.03.2019 року;

- якщо право вимоги кредитора виникло на підставі договору відступлення, який був укладений за наслідками недійсного правочину, такий кредитор не є правонаступником таких прав вимоги, оскільки недійсність первісного правочину з відступлення прав вимоги не створює для нового кредитора жодних правових (процесуальних) наслідків окрім права на реституцію за недійсним правочином відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України.

За доводами заявника, ОСОБА_1 не є належним законним правонаступником ПАТ "Омега Банк" за кредитним та іпотечним договорами, оскільки попередні договори відступлення прав вимоги за цими договорами є недійсними.

ТОВ "Файненс Компані" вважає, що суду необхідно встановити наявність матеріального правонаступництва не між ОСОБА_1 та ТОВ "Файненс Компані", а між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Файненс Компані", що відбулось саме внаслідок укладення договору № 1 відступлення права вимоги від 07.03.2020 року.

Щодо пропуску строків для пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник вказав на можливість його поновлення та на те, що здійснення заміни сторони у справі та/або виконавчого провадження можливе на будь-якій стадії процесу, навіть при закритому виконавчому провадженні з будь-яких підстав, оскільки рішення суду у даній справі є обов`язковим до виконання.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2018 року у справі №910/10364/16:

- визнано недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 року, укладений ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит", посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрований в реєстрі за №1898 із змінами та доповненнями;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015 року, укладений ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрований в реєстрі за №912 із змінами та доповненнями;

- застосовано наслідки недійсності нікчемного правочину та недійсного правочину та зобов`язано ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" повернути ПАТ "Омега Банк" всі документи, які засвідчували права, що передавались, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, а саме, що були ними отримані на виконання: договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 року, укладеного ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит", посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим A.B., зареєстрованим в реєстрі за №1898 із змінами та доповненнями; договору купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015 року, укладеного ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим A.B. та зареєстрованого за № 912 із змінами та доповненнями.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 року у справі №910/10364/16:

- апеляційну скаргу "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2018 року у справі №910/10364/16 скасовано частково;

- заяву ПАТ "Омега Банк" про збільшення розміру позовних вимог залишено без розгляду;

- позов задоволено;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 року, укладений ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит", посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрований в реєстрі за №1898 із змінами та доповненнями;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрований в реєстрі за №912 із змінами та доповненнями.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.07.2019 року у справі №910/10364/16 рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2019 року у справі № 910/10364/16 скасовано в частині задоволення позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 року, який укладений між ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит", посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Літвіновим А.В., зареєстрований в реєстрі за №1898 із змінами та доповненнями.

Ухвалено у відповідній частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 року, який укладений ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека Кредит" та підтверджено факт його нікчемності. У решті постанову апеляційної інстанції залишено без змін.

Судом встановлено, що ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Файненс Компані" 07.03.2019 року укладений договір №1 відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник Ольгою Ігорівною та зареєстрований в реєстрі за № 714.

Відповідно до додатку № 1 та додатку № 2 договору про відступлення права вимоги Банк передав новому кредитору право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 15-К/ЗРД від 26.07.2007 року та іпотечним договором № 15-К/ЗДР від 26.07.2007 року.

Наведені обставини, за доводами ТОВ "Файненс Компані", є підставою для заміни позивача (стягувача) у справі №908/3929/14 з ОСОБА_1 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані".

Колегія суддів вважає, що при повторному розгляді вказаної заяви суд першої інстанції належним чином дослідив всі обставини справи, правовідносини, що склалися, надав вірну оцінку всім доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні поданої заяви скаржника.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17 та підтримана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 34/425.

При розгляді заяви ТОВ "Файненс Компані" встановлено, що судові накази від 04.05.2016 року у справі №908/3929/14 не пред`являлися до виконання і виконавче провадження не було відкрито.

На час звернення скаржника з даною заявою до суду строк на пред`явлення наказів до виконання сплив.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 року у справі №916/617/17 (пункт 75) зроблено висновок, що як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в частині п`ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України. Дана правова позиція підтримана і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14 та від 18.01.2022 у справі №34/425.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи може мати місце у разі коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас, відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Внаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 року у справі №34/425.

ТОВ "Файненс Компані", звертаючись до суду із заявою про заміну позивача (стягувача) у справі №908/3929/14, вказує на те, що право вимоги у спірних правовідносинах до нього перейшло на підставі договору №1 про відступлення прав вимоги від 07.03.2019 року, укладеного між ПАТ "Омега Банк" (Банк) та ТОВ "Файненс Компані" (Новий кредитор).

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Вирішення питання про заміну сторони (стягувача) здійснюється судом з урахуванням положень статей 74 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто шляхом перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, а встановлення обставин, за яких оспорюваний правочин попереднього кредитора (поточного позивача (стягувача)) може бути визнаний недійсним, за відсутності підтвердженого факту визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви. (Аналогічний правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2020 року у справі № 916/2286/16).

Отже, при вирішенні питання про заміну позивача (стягувача) у справі необхідно встановити факт вибуття однієї сторони у судовому процесі, у зв`язку з переходом до іншої особи прав та обов`язків вибулої сторони такого процесу у матеріальних правовідносинах.

Як зазначено вище, постановою Верховного Суду від 24.07.2019 року у справі № 910/10364/16 встановлено нікчемність договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 року, що укладений ПАТ "Омега Банк" та ТОВ "Фінансова компанія"Іпотека Кредит". Відповідно, ПАТ "Омега Банк" набув право повернути свої права іпотекодержателя за іпотечними договорами, зокрема №15-3/ЗРД від 26.07.2007 року, відступлення прав за якими визнано нікчемним. При цьому згідно з викладеним правовим висновком Верховного Суду таке повернення підлягає державній реєстрації в державному реєстрі і набуває чинності з моменту такої реєстрації. Реституція у разі визнання недійсним або нікчемним договору, предметом яких є права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації, зокрема права іпотеки полягає у внесенні запису до реєстру про зміну іпотекодержателя на попереднього.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що за наслідком встановлення нікчемності договору від 31.12.2014 року, вчиненого ПАТ "Омега Банк" і ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека кредит", та визнання недійсним наступного за ним договору від 04.07.2015 року, вчиненого ТОВ "Фінансова компанія "Іпотека кредит" та ТОВ "Компанія з управління активами "Скай Кепітал Менеджмент", ПАТ "Омега Банк" не відновило за собою права іпотекодержателя за іпотечним договором №15-3/ЗРД від 26.07.2007 року.

На дану обставину звернув увагу Верховний Суд у постанові /від 19.10.2022 року, скасовуючи рішення апеляційної інстанції у даній справі про задоволення апеляційної скарги повністю.

Отже, апелянт необґрунтовано зазначає, що суд першої інстанції надав перевагу формальній обставині державній реєстрації за ПАТ "Омега Банк" його прав іпотекодержателя, які в подальшому були передані скаржнику, оскільки лише наявність такого запису в Реєстрі іпотек є визнанням державою майнових прав Банку.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що після визнання нікчемним договору купівлі-продажу прав вимоги від 31.12.2014 року, укладеного ПАТ Омега Банк та ТОВ Фінансова компанія Іпотека Кредит та визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги від 04.07.2015 року, укладеного ТОВ Фінансова компанія Іпотека Кредит та ТОВ Компанія з управління активами Скай Кепітал Менеджмент, ПАТ Омега Банк поновило свої права вимоги за кредитним договором №15-К/ЗРД від 26.07.2007 року та іпотечним договором № 15-К/ЗДР від 26.07.2007 шляхом їх державної реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Також, відсутні докази державної реєстрації у встановленому законодавством порядку ТОВ Файненс Компані права вимоги за кредитним договором № 15-К/ЗРД від 26.07.2007 року та іпотечним договором № 15-К/ЗДР від 26.07.2007 року, які, як стверджує ТОВ Файненс Компані, воно набуло за наслідками укладання договору відступлення прав вимоги №1 від 07.03.2019 року, укладеного ПАТ Омега Банк та ТОВ Файненс Компані.

Судом першої інстанції обгрунтовано встановлено, що на момент укладення 07.03.2019 року з ТОВ Файненс Компані договору відступлення прав вимоги ПАТ Омега Банк не володіло правами іпотеки за іпотечним договором № 15-3/ЗРД від 26.07.2007 року, тому не могло відступити такі майнові права на користь ТОВ "Файненс Компані". На той момент такими правами володів ОСОБА_2 , який не мав жодних правовідносин з ТОВ Файненс Компані.

Також, за наслідком встановлення нікчемності у справі № 910/10364/16 правочинів з купівлі-продажу прав вимоги, вчинених ПАТ Омега Банк і ТОВ Фінансова компанія Іпотека кредит, ПАТ Омега Банк не витребувало права на спірне майно у ОСОБА_2 .

Відповідно до частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами першою та третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із підпунктами б та "в" пункту 3 частини першої статті 282 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для задоволення поданої заяви відсутні, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" посилається лише на укладення договору відступлення права вимоги між ПАТ Омега Банк та ТОВ Файненс Компані, в той час, як таке право підлягало відповідній реєстрації, чого ПАТ Омега Банк здійснено не було.

Відповідно, належні та допустимі докази правонаступництва заявника як стягувача, у даній справі відсутні.

Крім того, у даній справі строк на пред`явлення наказу суду до виконання закінчився, виконавче провадження не відкривалось, питання щодо поновлення строку пред`явлення наказу до виконання в судовому порядку не вирішувалось.

Колегія суддів наголошує, що предметом даного розгляду є питання щодо заміни сторони правонаступником, що можливо лише на певній стадії судового розгляду, як вірно вказано судом в оскаржуваній ухвалі.

Отже, апелянт висновки місцевого суду та не спростував. Встановлених судом обставин справи, які б слугували підставою для задоволення його заяви про заміну позивача (стягувача) правонаступником судом першої інстанції не встановлено і протилежного апелянтом не доведено.

Відповідно до статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин 1,2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно частиною 1 статті 9 Конституції України та Закону України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції, Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" no. 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

З огляду на вищевикладені мотиви суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованості правової позиції скаржника, колегія суддів не надає оцінку іншим доводам апеляційної скарги, оскільки є встановленим, що апелянт не довів порушення норм матеріального чи процесуального права при ухваленні судом оскаржуваного рішення.

За таких обставин апеляційна скарга не доведена та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, - ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.01.2022 року у справі №908/3929/14 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 04.08.2023 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя В.Ф. Мороз