Рішення

від 27.07.2023 по справі 908/1171/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/73/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2023 Справа № 908/1171/23

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Сиротенко В.К., розглянувши матеріали справи №908/1171/23

за позовною заявою: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206

до відповідача: приватного підприємства Біном, 69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 12, кв. 1

про стягнення коштів

В судовому засіданні присутні представники:

від позивача: Доніна Н.О., посвідчення №1087 від 01.02.23, виписка з ЄДР

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

11.04.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна за вих. від 27.03.23 № 02/03.3-20/00792 з вимогами Запорізької міської ради до приватного підприємства Біном (далі ПП Біном) про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 16.08.07 у розмірі 1 078 343,98 грн.

11.04.23 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

17.04.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 17.04.23, в якій представник Запорізької міської ради повідомляє суд, що при подачі позовної заяви за вих. від 27.03.23 № 02/03.3-20/00792 останнім було допущено помилку при зазначенні юридичної адреси відповідача, а саме зазначено вул. Ніжньодніпровська, замість вул. Нижньодніпровська та просить суд вважати вказану помилку суто технічною та призначити справу до розгляду.

Ухвалою від 17.04.21 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1171/23 в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 16.05.23 о 12 год. 00 хв.

18.04.23 до суду надійшла аналогічна заява за вих. від 17.04.23, в якій представник Запорізької міської ради повідомляє суд, що при подачі позовної заяви за вих. від 27.03.23 № 02/03.3-20/00792 останнім було допущено помилку при зазначенні юридичної адреси відповідача, а саме зазначено вул. Ніжньодніпровська, замість вул. Нижньодніпровська та просить суд вважати вказану помилку суто технічною та призначити справу до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 16.05.23 підтримала клопотання за вих. від 27.03.23 № 02/03.3-20/00793 про залучення до справи ДПС України в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача. В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що ДПС України в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області є контролюючим органом в частині адміністрування податків і зборів, в т.ч. плати за землю.

Ухвалою від 16.05.23 відмовлено в задоволенні клопотання позивача за вих. від 27.03.23 № 02/03.3-20/00793. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 17.07.23 включно та відкладено підготовче засідання на 07.06.23 об 11 год. 30 хв.

22.05.23 на адресу суду від позивача надійшла заява від 19.05.23, в якій повідомлено суд про те, що позивачем надіслано копію позовної заяви відповідачеві на адресу: АДРЕСА_1 . Крім того, просить долучити до матеріалів справи копію листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.04.23 №3239/5/08-01-13-05-08 від 10.04.23.

В судове засідання 07.06.23 представник відповідача не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до законодавства.

Ухвалою від 07.06.23 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/1171/23 на 27.06.23 об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 27.06.23 представник позивача повідомила суду, що позивачу надійшло повідомлення з відповідного поштового відділення АТ Укрпошта про неотримання позовної заяви з додатками відповідачем, яка була надіслана на юридичну адресу останнього.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини такої неявки суд не повідомив.

Ухвалою від 27.06.23 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/1171/23 на 17.07.23 об 11 год. 00 хв.

29.06.23 до суду надійшли пояснення (уточнення) щодо ціни позову за вих. від 28.06.23, в яких представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором оренди землі від 16.08.07 у розмірі 1 053 266,21 грн та 15 798,99 грн судового збору.

В судовому засіданні 17.07.23 представник позивача зазначила, що подані пояснення (уточнення) щодо ціни позову за вих. від 28.06.23 по суті є заявою про зменшення позовних вимог у відповідності до ст. 46 ГПК України та просить суд задовольнити вказану заяву.

Судом заяву представника позивача прийнято до розгляду, розглядаються вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором оренди землі від 16.08.07 у розмірі 1 053 266,21 грн.

В судовому засіданні 27.07.23 представником позивача подано заяву про долучення до матеріалів справи конверту з не отриманими відповідачем документами пояснення (уточнення) щодо ціни позову.

Ухвалою від 17.07.23 закрито підготовче провадження у справі № 908/1171/23 та розпочато розгляд справи по суті з 18.07.23. Призначено справу до судового розгляду по суті на 27.07.23 об 11 год. 00 хв.

Представник відповідача в судове засідання 27.07.23 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини такої неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 27.07.23 на підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України судом проголошено рішення у справі по суті спору.

Позов обґрунтовано тим, що в порушення умов договору оренди землі, що зареєстрований 08.10.07 у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за №040726100949, та приписів норм чинного законодавства відповідачем не сплачувалися орендні платежі на період 2021-2022 роки, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 1 053 266,21 грн.

У судовому засіданні 27.07.23 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/1171/23 господарським судом на адресу відповідача, в порядку ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247, 250, 252 ГПК України направлялися ухвала Господарського суду Запорізької області 17.04.23 про відкриття провадження, а також всі інші ухвали з процесуальних питань у цій справі.

Крім того, всі ухвали у цій справі були розміщені на офіційному веб-порталі судової влади України - до відмова ПП «БІНОМ».

Ухвали, які надсилались господарським судом на адресу відповідача повернулись у зворотньому напрямку на адресу суду із відміткою відповідного відділення Укрпошта - за закінченням терміну зберігання.

Згідно із ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України : //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/1171/23. При цьому, повернення ухвал суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить про свідоме ухилення відповідача від отримання процесуальних документів.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України унормовано, що у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.08.07 між Запорізькою міською радою /орендодавець/ та ПП «Біном» /орендар/ укладено договір оренди землі, що зареєстрований 08.10.07 у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за №040726100949 (далі за текстом - договір).

За умовами п. 1 договору, орендодавець, відповідно до рішення 6 сесії 5 скликання Запорізької міської ради № 72/149 від 06.12.06 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування автозаправної станції за адресою: м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 190.

В оренду передано земельну ділянку загальною площею 0,8028 га (п. 2 договору).

Відповідно до п. 8, договір укладено на дев`ятнадцять років.

Пунктом 9 договору визначено, що оренда плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі: 57 949 грн 31 коп., що складає 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2007 року.

Відповідно до п. 11 договору, орендна плата вноситься щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступними за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Шевченківського району 33213812700009 в управлінні Держказначейства у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, ЕДРПОУ 34676911, код 13050200.

В п. 30 договору закріплено обов`язок орендаря своєчасно вносити орендну плату, а також обов`язок самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Як свідчить акт прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 08.10.07 №040726100949, орендодавцем передано, а орендарем прийнято земельну ділянку кадастровий № 2310100000:07:064:0021, загальною площею 0,8028 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 190.

Відповідно до п. 28 договору, орендодавець зобов`язаний здійснювати контроль за виконанням умов договору з боку орендаря, в тому числі за правильністю індексування та повнотою перерахування орендної плати.

З метою контролю за своєчасністю оплати та правильністю індексування орендарем орендної плати позивачем було зроблено запити до органів державної податкової служби та встановлено, що відповідач не виконує умови договору, а саме: не сплачує орендну плату, що підтверджується листом від 15.03.23 №2494/5/08-01-01-07 Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Із зазначеного листа вбачається, що відповідачем подано до контролюючого органу звітні податкові декларації з плати за землю, в яких самостійно визначені грошові зобов`язання з орендної плати у розмірі 501 555,34 грн за 2021 рік, за 2022 рік декларація не подавалась.

Відповідно до даних офіційного сайту Державної податкової служби України Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, на виконання статті 289 Податкового кодексу України, листом від 11.01.22 №6-28-0.222-275/2-22 повідомила, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення -1,1.

Позивачем здійснено розрахунок розміру річної орендної плати за 2022 рік, який становить 551 510,87 грн. (501 555 грн. 34 коп. (розмір річної орендної плати за 2021 рік) * 1,1 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель) = 551 510,87 грн)

Невиконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендних платежів за землю за 2021 2022 роки у сумі 1 053 266,21 грн стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення суми заборгованості у примусовому порядку.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або ін. вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 93 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини 1, 8 вказаної норми).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 21 названого Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За приписами ч.ч. 289.1., 289.2. ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Зі змісту наведених статей Закону України «Про оренду землі» вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Нормами статей 287, 288 Податкового кодексу України передбачено, що, податкове зобов`язання щодо плати за землю, а також орендна плата, визначені у податковій декларації на поточний рік, сплачуються рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Істотною умовою договору оренди землі за ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату.

Згідно п. п. 14.1.136 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 ЦК України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі суду не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин відповідач є боржником, який прострочив виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати за землю.

Відповідач доказів погашення заборгованості зі сплати орендної плати не надав, правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог Запорізької міської ради. Відтак, позовна вимога про стягнення з ПП «БІНОМ» заборгованості у сумі 1 053 266,21 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 126, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «БІНОМ» (69032, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 12, кв. 1, код ЄДРПОУ 32175310) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) заборгованість за договором оренди землі, що зареєстрований 22.12.08 у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за №040826101992, у розмірі 1 053 266 (один мільйон п`ятдесят три тисячі двісті шістдесят шість) грн. 21 коп. на розрахунковий рахунок UА508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, ЄДРПОУ 37941997, код 18010600. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з приватного підприємства «БІНОМ» (69032, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 12, кв. 1, код ЄДРПОУ 32175310) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) судові витрати в розмірі 15 798 (п`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто вісім) грн 99 коп. на розрахунковий рахунок ІЛА058201720344270024000034816 в Державній казначейській службі України м. Київ, ЄДРПОУ 02140892. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.08.23.

Суддя В.Л. Корсун