Ухвала

від 07.09.2010 по справі а4/093-07

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № А4/093-07 Головуючий у 1- й інстанції: Попікова О.В.

Суддя-доповідач: Умнова О .В.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київсько го апеляційного адміністрат ивного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.

суддів: Василе нко Я.М., Кузьменко В.В.,

при секретарі: Олешко О.В.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у м. Києві а пеляційну скаргу ДПІ у Вишго родському районі Київської о бласті на постанову Господар ського суду Київської област і від 27.04.2007 року по адміністрати вній справі за позовом ДПІ у В ишгородському районі Київсь кої області до ТОВ «Мегапром сервіс», ПП «Аквілон-Ко»

- про визнання договору не дійсним та стягнення коштів, отриманих за нікчемним прав очином, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, пос илаючись на ст.ст.207,208 ГК Україн и, просив визнати недійсним д оговір №25/08-04 від 25.08.2005 року укладе ний між відповідачами та як т акий, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтерес ам держави і суспільства, та з а наявності наміру у однієї і з сторін - ТОВ «Мегапромсерв іс». Стягнути з ТОВ «Мегапром сервіс»на користь ПП «Аквіло н-Ко»вартість отриманого за вказаним договором на загаль ну суму 6561261,34 грн. Стягнути з ПП « Аквілон-Ко»на користь держав ного бюджету вартість отрима ного за договором №25/08-04 від 25.08.2005 року на загальну суму 6561261,34 грн.

Постановою Господарсько го суду Київської області ві д 27.04.2007 року в задоволенні вказа ного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав а пеляційну скаргу, в якій, поси лаючись на порушення судом п ершої інстанції норм матеріа льного та процесуального пра ва, просить скасувати оскарж увану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольн ити вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавш и суддю-доповідача, сторони, я кі з»явилися в судове засіда ння, перевіривши матеріали с прави, доводи апеляційної ск арги вважає, що апеляційну ск аргу слід задовольнити частк ово, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбача ється, що 25.08.2004 року між відпові дачами був укладений договір купівлі-продажу №25/8-04, згідно у мов якого, ТОВ «Мегапромсерв іс»постачає товар у кількост і та асортименті, замовленом у покупцем, а ПП «Аквілон-Ко»п риймає та оплачує товар прот ягом 10 днів на розрахунковий р ахунок постачальника з момен ту надходження товару на скл ад покупця.

На виконання умов вказано го договору ТОВ «Мегапромсер віс»виписало відповідні под аткові накладні.

Податковий орган вважає, що відповідач - ТОВ «Мегапром сервіс»уклав зазначений дог овір з умислом, спрямованого на досягнення мети, яка завід омо суперечить інтересам дер жави і суспільства. Даний дог овір, на думку податкового ор гану, є нікчемним, що є підстав ою для визнання його недійсн им та застосування наслідків , передбачених ст.ст.207,208 ГК Укра їни.

Згідно частини 1 ст.207 цього Кодексу господарське зобов' язання, що не відповідає вимо гам закону, або вчинено з мето ю, яка завідомо суперечить ін тересам держави і суспільств а, або укладено учасниками го сподарських відносин з поруш енням хоча б одним з них госпо дарської компетенції (спеціа льної правосуб'єктності), мож е бути на вимогу однієї із сто рін, або відповідного органу державної влади визнано суд ом недійсним повністю або в ч астині.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК Ук раїни, якщо господарське зоб ов' язання визнано недійсни м як таке, що вчинено з метою, я ка завідомо суперечить інтер есам держави і суспільства, т о за наявності наміру в обох с торін - у разі виконання зоб ов' язання обома сторонами - в доход держави за рішенням с уду стягується все одержане ними за зобов' язанням, а у ра зі виконання зобов' язання о днією стороною з другої стор они стягується в доход держа ви все одержане нею, а також вс е належне з неї першій сторон і на відшкодування одержаног о.

Мета є суб»єктивною ознак ою, притаманною фізичним осо бам, юридичні особи діють чер ез органи управління і як нас лідок через фізичних осіб, що входять до складу таких орга нів управління.

Таким чином, для встановл ення умислу та мети в діях юри дичної особи, необхідно дове сти наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юриди чної особи при укладенні осп орюваної угоди.

Позивачем не надано належ них доказів на підтвердження того, що факт ухилення від спл ати податків конкретними пос адовими особами відповідачі в встановлений обвинувальни м вироком суду, що набрав зако нної сили.

Відповідно п. 6 постанови П ленуму Верховного Суду Украї ни «Про судову практику в спр авах про визнання угод недій сними»№3 від 28.04.1978 (з наступними змінами) до угод, укладених з метою, свідомо суперечною ін тересам держави і суспільств а, зокрема, належать угоди, спр ямовані на приховування фізи чними та юридичними особами доходів від оподаткування.

Інтерес держави і суспіль ства у сплаті суб»єктами опо даткування податків виплива є з обов»язку кожного сплачу вати податки і збори, закріпл еному у ст. 67 Конституції Укра їни.

Таким чином, стверджуючи про укладення спірного догов ору з метою, завідомо супереч ною інтересам держави, позив ач повинен довести, що такий д оговір був направлений на ух илення від сплати податків, ч и безпідставного бюджетного відшкодування суми ПДВ, і в ре зультаті укладення та викона ння цього договору державі с причинені збитки.

Відсутність доказів наяв ності в діях хоча б однієї з ст орін оспорюваної угоди умисл у на її укладання з метою, заві домо суперечною інтересам де ржави та суспільства, зумовл ює відсутність підстав для з астосування визначених в ст. 208 ГК України правових наслід ків, пов»язаних із стягнення м отриманого за договором.

Наявність умислу у відпо відачів на укладення угоди з метою, що завідомо суперечит ь інтересам держави і суспіл ьства не доведена податковим органом та не підтверджуєть ся належними та допустимим д оказами.

Крім того, позивачем проп ущений строк, визначений ст.250 ГК України для застосування санкцій, встановлених ч.1 ст.208 ГК України, оскільки оспорюв аний договір укладений відпо відачами 25.08.2004 року, а з даним позовом позивач звернувся д о суду лише 21.02.2007 року, тобто піз ніше ніж через один рік з дня у кладення останнього.

Оскільки санкції, передб ачені вказаною правовою норм ою, є конфіскаційними, стягую ться за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської ді яльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адмін істративно-господарськими я к такі, що відповідають визна ченню частини 1 ст.238 Господарс ького кодексу України. З огля ду на це, такі санкції можуть з астосовуватися лише протяго м строків, встановлених ст.250 ц ього Кодексу.

За таких обстави, правові підстави для застосування д о спірної угоди наслідків, пе редбачених ст.208 ГК України ві дсутні.

Враховуючи наведене, кол егія суддів вважає, що суд пер шої інстанції прийшов до пра вильного висновку щодо необґ рунтованості заявлених пози вачем вимог про стягнення су ми за укладеним між відповід ачами договором та ухвалив о бґрунтоване рішення у цій ча стині.

Разом з тим, рішення суду п ершої інстанції в частині ві дмови у задоволенні позову п ро визнання договору недійсн им не відповідає нормам мате ріального та процесуального права та підлягає скасуванн ю у цій частині з ухваленням р ішення про закриття провадже ння у справі в частині даних в имог.

Відповідно до ст.208 ГК прав очин, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтерес ам держави і суспільства, вод ночас є таким, що порушує публ ічний порядок, а тому згідно з ч.2 ст.228 ЦК України є нікчемним .

В силу ч.2 ст. 215 цього Кодекс у визнання такого правочину недійсним судом не вимагаєть ся. Тому позови податкових ор ганів про визнання правочину (господарського зобов'язанн я) недійсним розгляду судом н е підлягають. У випадку помил кового порушення провадженн я воно підлягає закриттю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 203 КАС України за наслідкам и розгляду апеляційної скарг и на постанову суду першої ін станції, суд апеляційної інс танції скасовує її і закрива є провадження по справі з під став, визначених ст. 157 КАС Укра їни.

Суд закриває провадження у справі, якщо справу не належ ить розглядати в порядку адм іністративного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшо в до правильного висновку що до відсутності правових підс тав для застосування до спір них правовідносин наслідків , передбачених ст.208 ГК України , разом з тим, помилково застос ував норми матеріального та процесуального права в части ні вимог позивача про визнан ня правочину недійсним, у зв» язку із чим, рішення суду в час тині даних вимог слід скасув ати, а провадження у справі за крити.

За таких обставин, апеляц ійну скаргу слід задовольнит и частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 199, 200, 203, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ДПІ у Вишгородському районі Київс ької області задовольнити ча стково.

Постанову Господарськог о суду Київської області від 27.04.2007 року в частині вимог позо ву ДПІ у Вишгородському райо ні Київської області про виз нання недійсним договору №25/08 -04, укладеного між ТОВ «Мегапр омсервіс»та ПП «Аквілон-Ко»с касувати та закрити провадже ння у справі в частині даних в имог.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Ухвала набирає законної с или з моменту проголошення, м оже бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду Укра їни.

Повний текст рішення суду виготовлений 13.09.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: