Рішення

від 26.07.2023 по справі 910/7806/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.07.2023Справа № 910/7806/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиш П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська Перспектива" до Фермерського господарства "Родимовка", Приватного підприємства "Мірабелла К-П", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірлес Компані" про визнання договору недійсним, за участю представників позивача - Павлової О.М., відповідача-1 - Мірошниченко О.В., відповідача-2 - не з`явився, третьої особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору № 17 про відступлення права вимоги (заміну сторони кредитора в зобов`язанні), який укладено 17.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірлес Компані" та відповідачами на підставі ст. ст. 15, 202, 203, 204, 215 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.08.2022 року відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

24.02.2023 року від позивача до суду надійшла заява про залучення колишнього директора ТОВ "Фірлес Компані" - ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача до участі у справі № 910/7806/22.

Враховуючи норми ст. 50 ГПК України, суд не вбачає достатньо правових підстав для його задоволення, оскільки рішення у цій справі не вплине на права або обов`язки ОСОБА_1

13.04.2023 року на електронну адресу суду від Фермерського господарства "Родимовка" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у ньому. 01.05.2023 року на адресу суду надійшов аналогічний відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.06.2023 року.

У судовому засіданні 21.06.2023 року оголошено перерву до 26.07.2023 року.

Відповідач - Приватне підприємство "Мірабелла К-П", яке було належним чином повідомлено про розгляд справи, відзив по суті спору не надало.

Відповідач 2 та третя особа, які були повідомлені належним чином про розгляд справи, у судове засідання 26.07.2023 року не з`явились.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом позову є вимога позивача про визнання недійсним договору №17 про відступлення права вимоги (заміну сторони кредитора в зобов`язанні), який укладено 17.05.2021 року між ТОВ "Фірлес Компані", ФГ "Родимовка" та ПП "Мірабелла К-П" з тих підстав, що колишній директор ТОВ "Фірлес Компані" при укладенні спірного договору діяв з перевищенням повноважень, що в свою чергу дає підстави для визнання оспорюваного договору недійсним.

Судом встановлено, що 14 травня 2021 року між ТОВ "Фірлес Компані", в якості Надавача, та ФГ «Родимовка», в якості Отримувача, укладений договір №14/05/2021пфд про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п.2.1 Договору фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 8 310 000 грн. 00 коп. без ПДВ, що еквівалентно 300 000,00 доларів США згідно визначеного Сторонами курсу долара США (1 дол. = 27.70 грн.)

Відповідно до п.2.3. Договору фінансова допомога надається на строк до 01 вересня 2021 року включно.

14 травня 2021 року ТОВ "Фірлес Компані" перерахувало на рахунок ФГ «Родимовка» вище зазначену суму фінансової допомоги, що підтверджується виписками з особового банківського рахунку.

Внаслідок укладення даного Договору у ФГ «Родимовка» виникло зобов`язання щодо повернення на користь ТОВ "Фірлес Компані" фінансової допомоги в сумі 8 310 000,00 грн. в строк до 01.09.2021 року.

Після настання строку повернення поворотної фінансової допомоги, Боржник заборгованість не повернув.

03 лютого 2022 року ТОВ "Фірлес Компані" надіслало на адресу Боржника ФГ «Родимовка» претензію за №4/П від 01.02.2022 року про стягнення боргу за Договором №14/05/2021пфд. Боржник відповіді чи заперечення на Претензію не надав.

07 лютого 2022 року між ТОВ "Фірлес Компані" в якості Первісного кредитора та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Таврійська Перспектива», в якості Нового кредитора укладено Договір №07-05/2022 відступлення права вимоги за договором про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п.1 Договору відступлення, Первісний кредитор відступив Новому кредитору, а Новий кредитор набув права вимоги Первісного кредитора (сторони Надавача) до ФГ «Родимовка» (сторони Отримувача) за Договором ПФД.

Відповідно до п. 3 Договору відступлення та Додатку № 1 до Договору відступлення, Позивач у день укладення договору - 07.02.2022 набув права вимоги заборгованості до ФГ «Родимовка» за Договором Фінансової Допомоги у розмірі 8 300 000,00 грн.

На виконання умов Договору відступлення, Первісний кредитор (ТОВ "Фірлес Компані") передав Новому кредитору (СТОВ «ТАВРІЙСЬКА ПЕРСПЕКТИВА») оригінали документів, які підтверджують право вимоги до Отримувача фінансової допомоги (ФГ «Родимовка»), про що між Сторонами складений Акт приймання-передачі оригіналів документів від 07.02.2022 року.

10.02.2022 року СТОВ «ТАВРІЙСЬКА ПЕРСПЕКТИВА» повідомлено Боржника - ФГ «Родимовка», про заміну кредитора та надіслано докази набуття права вимоги за Договором ПФД. Повідомлення отримано ФГ «Родимовка» 14.02.2022 року. Будь-яких письмових чи усних заперечень від Боржника щодо суми заборгованості, щодо факту відступлення боргу, на адресу Нового кредитора не надходило.

Також як зазначив позивач, розрахунок за набуте право вимоги було проведено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

13.06.2022 року позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ «РОДИМОВКА» (справа №916/1168/22).

Отримавши у справі про банкрутство відзив ФГ «Родимовка», Позивач дізнався про існування договору №17 про відступлення права вимоги від 17.05.2021 року, який був укладений між ТОВ "Фірлес Компані", в якості Первісного кредитора, Приватним підприємством «Мірабелла К-П», в якості Нового кредитора, та ФГ «Родимовка», в якості Боржника.

Зі змісту Оспорюваного правочину вбачається, що Первісний кредитор ТОВ "Фірлес Компані" 17.05.2021 року відступило право вимоги за договором ПФД №14/05/2021 пфд від 14.05.2021 на суму 8 310 000,00 грн. на користь ПП «Мірабелла К-П».

Відповідно до п. 3.2. Договору від 17.05.2021 року, за передане право вимоги Новий кредитор у якості компенсації сплачує Первісному кредитору грошові кошти у сумі 8310000,00 грн. у термін до 01.09.2021 року.

З наявного у матеріалах справи платіжного доручення №216 від 17.05.2021 ФГ «Родимовка» повернуло на користь ТОВ "Фірлес Компані" фінансову допомогу у сумі 8310000,00 грн.

Листом № 07/2 від 07.07.2022 року ТОВ "Фірлес Компані" повідомило, що не отримувало коштів відступлене право вимоги чи коштів від ФГ «Родимовка» за договором ПФД №14/05/2021 пфд від 14.05.2021 року.

Згідно доводів позивача, попереднім керівником ТОВ "Фірлес Компані" Козачинською С.О., в порушення вимог статті 44 Закону № 2275-VIII, укладено договори, в яких вартість майна, робіт або послуг, що є предметом таких правочинів, перевищує 50 % вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, без попередньої згоди з його учасниками.

На підтвердження позовних вимог, позивачем до позову додано фінансову звітність станом на 31.12.2020 року.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Чинним законодавством визначено, що договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 ЦК України).

Отже для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні порушено господарську компетенцію.

Позивач, звертаючись із даним позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору зобов`язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків

Суд вказує, що під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог ГПК України. Також відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно із частиною 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За приписами статей 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Позивача (станом на 03.06.2021), Козачинська С.О. зазначена керівником останнього та щодо неї відсутні будь-які обмеження щодо представництва ТОВ "Фірлес Компані", в тому числі укладання Договорів (значних правочинів).

Суд вказує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що в цій частині, в тому числі і станом на дату укладання Договору, вносилися зміни до реєстру щодо обмеження обсягу повноважень директора позивача.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до частин 1, 2, 5, 6 статті 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон № 2275-VIII) установчим документом товариства є статут.

Згідно із частиною 1 статті 28 Закону № 2275-VIII органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Згідно із частинами 1, 2, 4, 5 статті 39 Закону № 2275-VIII виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є «дирекція», а його голови - «генеральний директор», якщо статутом не передбачені інші назви.

Отже юридична особа здійснює діяльність через свої органи, компетенція, порядок створення, функціонування яких визначається установчими документами юридичної особи, тобто, в даному випадку, компетенція органів управління Позивача визначається його Статутом.

Згідно розділу 12 Статуту ТОВ "Фірлес Компані", затвердженого рішенням учасників №3 від 30.09.2019 року, органами Товариства є: загальні збори учасників та одноосібний виконавчий орган (директор).

Вищим органом управління Товариства є загальні збори учасників. (пункт 12.1. Статуту).

Підпунктом 6 пункту 12.3.1 Статуту закріплено, що до компетенції Зборів належить зокрема питання: обрання виконавчого органу Товариства.

До компетенції виконавчого органу Товариства належить, зокрема, укладення договорів (контрактів) та вчинення юридичних дій від імені товариства. (пункт 12.11.3 Статуту).

З урахуванням наведеного, виходячи із змісту вказаних пункту Статуту, суд дійшов висновку, що директор, як одноосібний виконавчий орган, окремо має право укладати контракти, договори, вчиняти інші правочини, при цьому будь які обмеження відсутні.

Водночас питання надання повноважень директору на вчинення значних правочинів з перевищенням його вартості 50% вартості чистих активів не віднесено до виключної компетенції загальних зборів Позивача.

Проте, однією з підстав оспорення Договору Позивачем визначено його невідповідність положенням частини 2 статті 44 Закону № 2275-VIII у зв`язку із його укладанням як значного правочину з перевищенням його вартості (ціни) 50 % вартості чистих активів ТОВ "Фірлес Компані" без погодження загальними зборами учасників.

Згідно із частиною 1 статті 44 Закону № 2275-VIII статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).

До Статуту ТОВ "Фірлес Компані" не включено положень щодо визначення критеріїв значного правочину та відповідно відсутній і особливий порядок надання згоди органом ТОВ "Фірлес Компані" як уповноваженим органом на його вчинення. Докази зворотного позивачем не надано.

Відповідно до частини 2 статті 44 Закону № 2275-VIII рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.

При цьому, частина 2 статті 44 Закону № 2275-VIII є імперативною нормою, яка вказує на необхідність надання згоди загальними зборами у будь-якому випадку, якщо йдеться про вчинення правочину, вартість якого перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на певну дату.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Чисті активи - сума активів за вирахуванням зобов`язань.

Як зазначено судом вище, на підтвердження того, що вартість Договору поставки перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Позивача до матеріалів справи надано фінансову звітність (баланс) на 31.12.2020 року.

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо перевищення вартості Договору суми що перевищує 50% чистих актів позивача дослідженню підлягають результати фінансової діяльності позивача станом на кінець передуючого 17.05.2021 року, тобто за І квартал 2021 року (до 31.03.2021 включно), в той час як Позивачем надано суду звіт про фінансові результати за 2020 рік.

При цьому доказів затвердження вказаної фінансової звітності загальними зборами учасників ТОВ "Фірлес Компані" до матеріалів справи не надано.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 46 Закону № 2275-VIII значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.

Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки товариства з моменту вчинення цього правочину.

Позивачем не доведено, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ціна та предмет оспорюваного Договору станом на дату його укладення перевищували 50 % вартості чистих активів ТОВ "Фірлес Компані", а колишній директор ТОВ "Фірлес Компані" не мав права укладати оспорюваний правочин, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 916/40/19.

Підсумовуючи викладене вище, з огляду на досліджені судом доказів, надані сторонами на підтвердження своїх доводів, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту укладання Договору з порушенням вимог чинного законодавства, а саме всупереч статті 44 Закону № 2275-VIII, що відповідно виключає можливість задоволення позову.

Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.08.2023р.

Суддя С.О. Чебикіна