Рішення

від 04.08.2023 по справі 910/3743/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.08.2023Справа № 910/3743/23За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОДИЛЕР»

про розподіл судових витрат (ухвалення додаткового рішення)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОДИЛЕР» (04070, м. Київ, вул. Боричів тік, буд. 35, літ А)

До Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» міста Києва (02121, м. Київ, вул. Дніпродзержинська (Кам`янська), 130)

про стягнення заборгованості у розмірі 106 347, 45 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г.П.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОДИЛЕР» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» міста Києва (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 106 347, 45 грн.

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2023 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОДИЛЕР» 88 670, 40 грн - основного боргу, 10 474, 57 грн - пені, 1 198, 08 грн - 3% річних, 2 599, 51 грн - інфляційних втрат, а також 2 598, 08 грн - судового збору. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 1 712, 33 грн, 3 % річних у розмірі 296, 94 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 395, 62 грн - відмовлено.

Вказане рішення отримано представниками сторін засобами поштового зв`язку 26.07.2023 року, про щзо свідчать відповідні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

31.07.2023 від позивача (ТОВ «НАФТОДИЛЕР») надійшла заява про поновлення строку на подання заяви та заява про розподіл судових витрат у справі.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОДИЛЕР» про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вказує наступне.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 відкрито провадження у справі № 910/3743/23 Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Таким чином, справа № 910/3743/23 розглянута в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін та суд прийняв рішення в даній справі в порядку передбаченому частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на зазначене, суд приймає додаткове рішення в тому самому порядку, що й судове рішення, тобто без повідомлення (виклику) сторін.

(1) Щодо поновлення строку.

Згідно частини 1, 3 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Клопотання про поновлення строку для подачі заяви про ухвалення додаткового рішення, позивач обґрунтовує тим, що про існування рішення, позивачу стало відомо 24.07.2023 з Єдиного державного реєстру удових рішень та те, що станом на 27.07.2023 позивач не отримав рішення від 21.07.2023, а у відповідності до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Враховуючи те, що рішення в даній справі було ухвалено 21.07.2023, позивач повинен був подати таку заяву до 26.07.2023 включно.

Разо мз тим, судом встановлено, що засобами поштового зв`язку оригінал прийнятого у справі рішення отримано позивачем 26.07.2023 ров особі представника Тварковського (відповідне повідомлення міститься в матеріалах справи).

Як вбачається з відмітки на поштову конверті, що заява про ухвалення додаткового рішення подана до пошти 27.07.2023.

У зв`язку з наведеним позивачем обґрунтуванням та не значним пропуском строку (1 день), суд доходить до висновку про задоволення клопотання позивача про поновлення строку для подачі заяви про ухвалення додаткового рішення на підставі частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України.

(2) Щодо стягнення суми професійної правничої допомоги.

В позовній заяві позивач в порядку пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України зазначив, що орієнтований розрахунок суми витрат на правову допомогу становить 15 000, 00 грн, одночасно в позовній заяві позивач попередив, що докази на підтвердження реального розміру понесених витрат на професійну допомогу будуть ним подані додатково у порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`яти після ухвалення рішення.

В заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить стягнути з відповідача 15 000, 00 грн витрат на правову допомогу.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2- 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5).

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

До позовної заяв/заяви про усунення недоліків було додано:

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС 10182/10 від 30.08.2021;

- ордер серії АІ № 1244327 від 12.09.2022, що виданий адвокатом Васильчук С.С. на підставі договору про надання правової допомоги № 01-04/22 від 01.04.2022;

- договір про надання правової допомоги № 01-04/22 від 01.04.2022.

Пунктом 5.4. договору № 01-04/22 від 01.04.2022 сторони узгодили, що за домовленістю між клієнтом та об`єднанням (адвокатів) може бути встановлена фіксована вартість послуг за виконання окремого доручення, яка не залежить від кількості та обсягу виконаних робіт, наданих послуг та/або витраченого часу, про що укладається відповідна додаткова угода до цього договору. В такому разі оплата наданих послуг здійснюється клієнтом відповідно до рахунку, виставленого об`єднанням.

В силу умов пункту 5.4. договору № 01-04/22 від 01.04.2022 сторони 01.03.2023 уклали додаткову угоду № 2 до договору № 01-04/22 від 01.04.2022 в якій пунктом 1 визначили, що клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо стягнення в судовому порядку з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утримання автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» міста Києва заборгованості за договором поставки від 09.08.2022 №120, з урахуванням штрафних санкцій, а також стягнення інших понесених у зв`язку з виконанням цього доручення судових витрат.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди № 2 до договору № 01-04/22 від 01.04.2022, вартість послуг об`єднання з виконання окремого доручення, зазначеного в пункті 1 додаткової угоди, узгоджена сторонами є фіксованою та становить - 15 000, 00 грн.

Згідно пункту 5 додаткової угоди № 2 до договору № 01-04/22 від 01.04.2022, оплата вартості послуг об`єднання з виконання окремого доручення здійснюється клієнтом на підставі наданого об`єднанням відповідного рахунку на оплату, протягом 5 (п`яти) банківських днів після його отримання.

До заяви про ухвалення додаткового рішення на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу доданий рахунок на оплату № 25/07 від 27.07.2023, в якому зазначена надана послуга, яка передбачена в пункті 3 додаткової угоди № 2 та зазначена вартість послуги, яка передбачена в пункті 5 додаткової угоди № 2, а саме 15 000, 00 грн.

В зазначеному розрахунку наявна розписка про отримання рахунку №25/07 директором позивача, а саме Андрусишиною А.В. - 27.07.2023.

В заяві про ухвалення додаткового рішення, позивач посилається на правову позицію Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/455/19 та зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи такі послуги вже були фактично сплачені чи лише мають бути сплачені у майбутньому, за умови підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості.

Проте, у випадку справи № 922/455/19 остаточний розрахунок за умовами договору про правничу допомогу здійснюється протягом 10 днів з моменту винесення рішення у справі (абзац 12 розділу 4 постанови Верховного суду у справі №922/455/19 від 03.10.2019) і такий строк на момент ухвалення додаткового рішення у вказаній справі ще не наступив.

У випадку даної справи (№910/3743/23), сторони в пункті 5 додаткової угоди № 2 до договору № 01-04/22 від 01.04.2022 узгодили, що оплата вартості послуг об`єднання з виконання окремого доручення здійснюється клієнтом на підставі наданого об`єднанням відповідного рахунку на оплату, протягом 5 (п`яти) банківських днів після його отримання.

В умовах додаткової угоди, сторони не узгодили, що оплата повинна здійснюватися протягом визначеного періоду після винесення судом рішення по справі.

Рахунок на оплату № 25/07 від 27.07.2023 позивач в особі директора отримав - 27.07.2023, що підтверджується доказами поданими самим позивачем для ухвалення додаткового рішення.

Беручи до уваги, що з 01.04.2023 в Україні фактично скасоване поняття «банківський день» про що зазначає Національний банк України в опублікованому на офіційному веб-сайті повідомленні (https://bank.gov.ua/ua/news/all/zapratsyuvalo-nove-pokolinnya-sep-na-bazi-standartu-iso-20022-v-tsilodobovomu-rejimi), позивач повинен був здійснити оплату за надані послуги до 01.08.2023 включно, проте доказів такої оплати заявником до суду на момент ухвалення додаткового рішення не подано, хоча суджом йому була надана процесуальна можливість виконати свої право, яке корелюється з обов`язком, подання всіх доказів реального понесення судових витрат позивачем у справі.

Відповідно до ч. 4 статті 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій, в даному випадку подання доказів реального понесення позивачем витрат на правничу допомогу.

Однак, на дату ухвалення додаткового рішення, позивачем не надано доказів здійснення оплати адвокату за надані послуги у розмірі 15 000, 00 грн у відповідності до пункті 5 додаткової угоди № 2 до договору № 01-04/22 від 01.04.2022, строк оплати якох настав, відповідно до доказів, поданих самим позивачем.

Посилання на правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 суд вважає такою, що не співвідноситься з обставинами у даній справі, оскільки за обставинами справи, викладеними Верховним судом обов`язок з оплати правової допомоги на момент винесення додаткового рішення ще не наступив, а в даній справі такий обов`язок у позивача вже настав, мав бути виконаний у випадку добросовісного виконання умов договору, і позивач зобов`язаний суду надати докази реального понесення таких витрат.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами оплати за надані послуги адвокату в загальній сумі 15 000, 00 грн.

Керуючись статтями 74, 76-80, 124, 126, 129, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОДИЛЕР» про поновлення строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОДИЛЕР» про покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко-Легких