Рішення

від 04.08.2023 по справі 910/7129/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.08.2023Справа № 910/7129/23

Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповід альністю "Енергоінвестпроект" (61013, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 146, офіс 39)доКомунального некомерційного підприємства "Дитяча клінічна лікарня № 7 Печерського району міста Києва" Виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01103, місто Київ, вулиця Професора Підвисоцького, будинок 4Б)простягнення 254 125 грн 52 коп.Представники сторін: не викликалисьВстановив:

08.05.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповід альністю "Енергоінвестпроект" з вимогами до Комунального некомерційного підприємства "Дитяча клінічна лікарня № 7 Печерського району міста Києва" Виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 254 125 грн 52 коп. заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 230/12 від 04.12.2020.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про постачання електричної енергії № 230/12 від 04.12.2020 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати спожитої електроенергії за січень 2022 року, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 155 467 грн 18 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 71 685 грн 28 коп. пені, 4 370 грн 12 коп. 3 % річних та 22 602 грн 94 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2023 відкрито провадження у справі № 910/7129/23, справу визнано малозначною, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

В системі "Електронний суд" від представника позивача надійшла, сформована 19.05.2023, заява про долучення документів до матеріалів справи.

24.05.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи

25.05.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В системі "Електронний суд" від представника позивача надійшла, сформована 13.06.2023, відповідь на відзив на позовну заяву.

20.06.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

23.06.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

04.12.2020 між Товариством з обмеженою відповід альністю "Енергоінвестпроект" (позивач у справі, постачальник за договором) та Комунальним некомерційним підприємством "Дитяча клінічна лікарня № 7 Печерського району міста Києва" Виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач у справ, споживач за договором) укладено договір про постачання електричної енергії № 230/12 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити постачальнику вартість поставленої електричної енергії у розмірах, строки та порядку згідно з умовами цього договору.

Згідно з пунктом 2.3. договору прогнозований обсяг закупівлі електричної енергії за цим договором визначений в додатку 1 до договору.

У відповідності до пункту 3.2 договору строк постачання електричної енергії з 01.01.2021 до 31.12.2021 (включно).

Відповідно до пункту 3.5.договоу обсяг поставки електричної енергії згідно даного договору становить 1 416 761 кВт* год.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що встановлюються за результатами проведеної процедури закупівлі, передбаченої Законом України "Про публічні закупівлі" (пункт 5.1 договору).

Згідно з пунктом 5.2 договору ціна електричної енергії включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання договору. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до пункту 5.5. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

У відповідності до пункту 5.9. договору оплата за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, який не може бути більшим ніж 7 (сім) банківських днів з дати отримання рахунку на оплату та підписання сторонами акту приймання-передачі електричної енергії.

Пунктом 6.2.1 договору встановлений обов`язок споживача забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 7.1 договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію.

Договір набуває чинності з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно, в частині оплати за спожиту електричну енергію та оформлення всіх необхідних документів на виконання даного договору до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань заданим договором.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими внесено зміни та доповнення до договору про постачання електричної енергії № 230/12 від 04.12.2020 у зв`язку із зміною тарифів та коливанням цін на електричну енергію, продовження строку дії договору.

Додатковою угодою №16 від 24.12.2021 дію договору було продовжено на строк, достатній для проведення процедури закупівлі, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі.

За додатковою угодою № 17 від 28.12.2021 ціна договору становить 2 413 654,45 грн., у тому числі ПДВ 402 275,74 грн.

Додатковою угодою №18 від 21.01.2022 до договору визначено обсяг постачання на 2022 рік в розмірі 101 423 кВт*год, за ціною 1 кВт*год. - 4,6906582428, в т.ч. ПДВ,що включає в себе тариф на передачу електричної енергії, на суму 475 740,62 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою №19 від 28.01.2022 до Договору встановлено термін постачання електричної енергії - з 01.01.2022 по 06.02.2022

Також, додатковою угодою № 16 від 24.12.2021 та № 19 від 28.01.2022 сторони узгодили, що в разі перевищення обсягів постачання, більш ніж 20% обсягу електричної енергії та загальної вартості договору за 2021 рік, постачальник має право виставити рахунки за перевищення обсягу електричної енергії за ціною "ринків небалансів".

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до пункту 3.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 318, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до пункту 4.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі:

1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

За змістом пункту 4.8. Правил роздрібного ринку електричної енергії форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

За умовами пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору постачальником протягом січня 2022 року було відпущено споживачу електроенергії на суму 631 207 грн 80 коп., в т.ч. ПДВ, що склало за обсягом 134 567 кВт*год, тобто з відхиленням споживача від договірних величин, передбачених умовами договору. Фактичний обсяг споживання електричної енергії за січень 2022 року в розмірі 134 567 кВт*год. підтверджується Звітом оператора системи розподілу (додається) та листом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі".

Позивачем направлено споживачу акт приймання - передачі електричної енергії №59/01 від 31.01.2022 та рахунок - фактури № СФ-0000093 від 08.02.2022 для сплати за спожиту електричну енергію у січні 2022 року у розмірі 101 423 кВт*год. на суму 475 740,63 грн., в т.ч. ПДВ, який було оплачено відповідачем відповідно до платіжних доручень № 1751 від 23.02.2022 на суму 195 500 грн 62 коп. та № 8 від 25.02.2022.

Крім того, листом від 19.10.2022 вих. № 555 позивач направив відповідачу акт приймання передачі № 591/01 до договору від 04.12.2020 № 230/12 з рахунком фактурою № СФ-0000298 на суму 155 467 грн 18 коп. на оплату перевищення споживання електричної енергії в обсязі 33 144 кВт*год. Проте, відповідач не підписав акт приймання передачі № 591/01 до договору від 04.12.2020 № 230/12 на суму 155 467 грн 18 коп.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язання щодо оплати спожитої відповідачем електричної енергії з перевищенням визначеного договором обсягу на 33 144 кВт*год за січень 2022 року, у останнього виникла заборгованість у розмірі 155 467 грн 18 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 71 685 грн 28 коп. пені, 4 370 грн 12 коп. 3 % річних та 22 602 грн 94 коп. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 25.05.2022 до 01.05.2023.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до пунктів 4.3., 4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі", як оператором системи розподілу та адміністратором комерційного обліку, було надано Товариству з обмеженою відповід альністю "Енергоінвестпроект" інформацію про обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії відповідачем у січні 2022 року, який склав 134 567 кВт*год.

Відповідно до пункту 2.3.11 та пункту2.3.14. Правил роздрібного ринку електричної енергії комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018.

Згідно з пунктом 6.1 Розділу XIII "Перехідні положення" Кодексу комерційного обліку електричної енергії обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 7.1 Розділу XIII "Перехідні положення" Кодексом комерційного обліку електричної енергії до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно-комунікаційну платформу визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори електричної мережі.

Відповідно до пункту 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний оператор системи розподілу (далі також - ОСР).

На території м. Києва оператором системи розподілу є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електричні мережі".

Тож, на підставі отриманих даних від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі", позивачем сформовано та виставлено до сплати відповідачу акт приймання передачі № 591/01 до договору від 04.12.2020 № 230/12 з рахунком фактурою № СФ-0000298 на суму 155 467 грн 18 коп. на оплату перевищення споживання електричної енергії в обсязі 33 144 кВт*год.

Суд зазначає, що факт постачання та обсяги поставленої позивачем відповідачу електричної енергії в зазначені періоди підтверджені підписаними між Товариства з обмеженою відповід альністю "Енергоінвестпроект" та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" щомісячними реєстрами фактичних обсягів купівлі електричної енергії, наданими засобами електронного зв`язку.

Суд наголошує, що Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" є оператором системи розподілу, отримує дані про об`єм споживання споживачів, в тому числі відповідача, який підключений до його мереж, безпосередньо з вузлів обліку.

Таким чином, за спірний період відповідачу проведені нарахування на підставі даних про обсяги спожитої ним електричної енергії, отриманих від оператора системи розподілу (Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі").

Відтак, оскільки за попередньо зазначений період у відповідача був лише один постачальник електричної енергії - позивач, то даними Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" підтверджується спожитий об`єм електричної енергії, який поставлений відповідачу позивачем.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку щодо оплати спожитої відповідачем електричної енергії з перевищенням визначеного договором обсягу на 33 144 кВт*год за січень 2022 року за договором про постачання електричної енергії № 230/12 від 04.12.2020 та факту наявності заборгованості у розмірі 155 467 грн 18 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву не приймаються судом до уваги, оскільки не спростовують викладені у рішенні обставини.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 71 685 грн 28 коп. пені, 4 370 грн 12 коп. 3 % річних та 22 602 грн 94 коп. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 25.05.2022 до 01.05.2023.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до комерційної пропозиції до договору сторонами погоджено, що за не внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати до повного погашення боргу.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов договору.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині пені, процентів річних та інфляційних втрат суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Відповідно до пункту 14.6 договору все листування, пересилання документів, повідомлень, заяв і претензій, пов`язаних з виконанням договору, або що випливають із нього, повинні направлятися сторонами безпосередньо на адреси, зазначені в договорі, у відповідності зі строками та порядком, установленим чинним законодавством і договором.

Проте суд зазначає, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження направлення на поштову та/або електронну адресу відповідача листа № 555 від 19.10.2022, листа № 507 від 17.05.2022, акту приймання передачі № 591/01 до договору від 04.12.2020 № 230/12 та рахунку-фактури № СФ-0000298 на суму 155 467 грн 18 коп., окрім як додатки до позовної заяви, у зв`язку з чим позивачем належними доказами не доведено правомірність нарахування пені в сумі 71 685 грн 28 коп., 3 % річних в сумі 4 370 грн 12 коп. та інфляційних втрат в сумі 22 602 грн 94 коп.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 71 685 грн 28 коп. пені, 4 370 грн 12 коп. 3 % річних та 22 602 грн 94 коп. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 25.05.2022 до 01.05.2023, визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Дитяча клінічна лікарня № 7 Печерського району міста Києва" Виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01103, місто Київ, вулиця Професора Підвисоцького, будинок 4Б, ідентифікаційний код 01993842) на користь Товариства з обмеженою відповід альністю "Енергоінвестпроект" (61013, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 146, офіс 39, ідентифікаційний код 34633789) 155 467 (сто п`ятдесят п`ять тисяч чотириста шістдесят сім) грн 18 коп. основної заборгованості та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 701 (одна тисяча сімсот одна) грн 40 коп.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька