Рішення

від 25.07.2023 по справі 910/9739/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2023Справа № 910/9739/22

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагон-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл"

про стягнення 1 925 765,32 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагон-Інвест"

про стягнення 176 325,59 грн.

Суддя Борисенко І. І.

Секретар судового засідання Шилін Є. О.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Мамалига Б. А.

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Перепилинська О. С., Козирева А. К.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовною заявою (з урахуванням наданих уточнень від 06.10.2022) звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вагон-Інвест" (далі - ТОВ "Вагон-Інвест", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл" (далі - ТОВ "БГС Рейл", відповідач) про стягнення коштів переплати у сумі 1 925 765,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Вагон-Інвест" на виконання договору № 09022021 від 09.02.2021 оплатило оренду залізничного рухомого складу орендодавця - ТОВ "БГС Рейл" на більшу суму - 1 925 765,32 грн. від фактично наданих послуг оренди, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з ТОВ "БГС Рейл" зазначені кошти переплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 29.11.2022. Цією ж ухвалою сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

01.11.2022, відповідач, у строк, визначений законом, надав відзив у якому проти позову заперечив, зазначив, що зобов`язання відповідача з повернення позивачу переплати за договором оренди залізничного рухомого складу були припинені на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 06.10.2022, вчиненої відповідачем, як односторонній правочин. Підставою для виникнення зустрічних вимог стало порушення позивачем умов договору оренди, в частині неповернення двох орендованих вагонів - № 65204588 та № 58585845, у зв`язку з чим ТОВ "БГС Рейл" завдано збитки в розмірі вартості втрачених вагонів на суму 2 102 090,91 грн. За таких обставин, внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2 102 090,91 грн., зобов`язання ТОВ "БГС Рейл" повернути переплату у сумі 1 925 765,32 грн. припинилось, натомість у позивача виник борг перед ТОВ "БГС Рейл" у сумі 176 325,59 грн.

Також 01.11.2022, у строк, визначений для подання відзиву, відповідач подав на розгляд суду зустрічний позов до ТОВ "Вагон-Інвест" про стягнення збитків у сумі 176 325,59 грн. Зустрічний позов мотивований обставинами, викладеними у відзиві на первісний позов щодо неповернення частини орендованого рухомого складу (вагонів № 65204588 та № 58585845), вартість яких складає 2 102 090,91 грн., внаслідок чого ТОВ "БГС Рейл" завдано збитки на цю суму, та зарахуванням за заявою останнього зустрічних однорідних вимог на суму 1 925 765,32 грн. (2 102 090,91 грн. - 1 925 765,32 грн. = 176 325,59 грн.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 вказаний зустрічний позов ТОВ "БГС Рейл" про стягнення збитків у сумі 176 325,59 грн. був повернутий без розгляду на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України, оскільки вимоги за первісним та зустрічним позовами не є взаємовиключними. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 скасовано, матеріали справи № 910/9739/22 передано на розгляд суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про можливість прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 зустрічний позов ТОВ "БГС Рейл" був прийнятий судом до спільного розгляду із первісним позовом.

У строк, встановлений законом, відповідач за зустрічним позовом (ТОВ "Вагон-Інвест") надав суду відзив, у якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що неповернення двох вагонів сталось внаслідок настання форс-мажорних обставин, які виникли у зв`язку з воєнною агресією Російської Федерації на тимчасово окупованій території України. Згідно листа АТ "Укрзалізниця" від 05.09.2022 вагон № 58585845 знаходиться на станції Федорівка, Придніпровської залізниці (село Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області), а вагон № 65204588 - на станції Волноваха, Донецької залізниці (м. Волноваха, Донецької області). Вказані території на даний час знаходяться під тимчасовою окупацією, проте, відповідач за зустрічним позовом не вважає вказані вагони втраченими, що вказує на відсутність понесення ТОВ "БГС Рейл" збитків. Також вказав, що вимоги зараховані ТОВ "БГС Рейл" за заявою від 06.10.2022 не є безспірними та однорідними у розумінні ст. 601 ЦК України, що виключає можливість їх зарахування.

29.05.2023 позивачем за зустрічним позовом була надана відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, у якій позивач вказав про безпідставність викладених відповідачем доводів, та підтримав викладені у зустрічному позові обставини.

28.11.2022 ТОВ "БГС Рейл" заявило клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме - адвокатських запитів № 06-ГД/1 від 26.10.2022, № 07-ГД/2 від 07.11.2022, відповідей АТ "Укрзалізниця" № 50/1711 від 07.11.2022, № ЦЦМ-7/177 від 31.10.2022, № ЦЦМ-7/205 від 16.11.2022, а 05.12.2022 ТОВ "Вагон-Інвест" - клопотання про долучення доказів: листа ТОВ "БГС Рейл" № 25/02-08 від 25.02.2022, довідки АТ "Укрзалізниця" щодо поточної дислокації вагонів, копії сертифікату про форс-мажорні обставини № 3200-22-0872, копії повідомлення про отримання сертифікату № 3200-22-0872 про форс-мажорні обставини.

Розглянувши вказані клопотання, суд ухвалами, занесеними до протоколів судового засідання від 29.11.2022 та від 20.12.2022 їх задовольнив та долучив до матеріалів справи надані позивачем та відповідачем докази.

У судовому засіданні, під час розгляду справи по суті, представники сторін за первісним та зустрічним позовами свої вимоги підтримали та обґрунтували, просили їх задовольнити, відповідно - проти заявлених до них вимог - заперечили.

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 25 липня 2023 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.02.2021 між ТОВ "БГС Рейл" (орендодавець) та ТОВ "Вагон-Інвест" (орендар) був укладений договір оренди залізничного рухомого складу № 09022021 (далі - договір оренди). Відповідно до якого орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти в оренду залізничний рухомий склад (далі - РС) орендодавця - напіввагони, придатні до перевезень в технічному та комерційному стані на строк, не менше 3-х місяців (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.2 договору орендодавець гарантує, що РС, переданий в оренду відповідно до даного договору, не знаходиться під арештом, не переданий в оренду, позику, а також не існує жодних інших обмежень для передачі РС в оренду.

Згідно з п. 1.3 договору орендодавець передає орендарю РС, що має право виходу на залізниці загального користування та курсування на залізницях України, крім АР Крим та зони проведення Операції об`єднаних сил (ООС).

Передача рухомого складу в оренду оформлюється актом приймання-передачі (приймання в оренду), який підписується на станції прийому-передачі, яка знаходиться на території України (п. 2.1 договору). Акти приймання-передачі РС підписуються на РС, комерційний та технічний стан якого відповідає вимогам діючих на залізничних адміністраціях нормативно-технічних актів. Дата підписання акту приймання-передачі вважається першим днем оренди. В актах приймання-передачі фіксуються номери вагонів. Моделі, вид РС, дата побудови, дата та рік проходження наступного планового виду ремонту кожної одиниці РС (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3.1 договору акт приймання-передачі (повернення) із оренди РС підписується на РС, комерційний та технічний стан якого відповідає вимогам п. 2.6, 2.7 договору.

Згідно з п. 2.4 договору після закінчення строку оренди та у випадках дострокового припинення дії цього договору або часткового повернення рухомого складу з ініціативи орендодавця, орендар зобов`язаний повернути рухомий склад орендодавцю протягом 30 календарних днів, з дня отримання письмового повідомлення від орендодавця, по акту прийому-передачі, який підписується на станції прийому-передачі вказаній орендодавцем. Датою повернення рухомого складу є дата підписання актів приймання-передачі, яка відповідає даті прибуття РС на станцію прийому-передачі, вказану орендодавцем.

Строк оренди розраховується з дати підписання акта приймання-передачі РС від орендодавця до орендаря і до дати підписання акта приймання-передачі (повернення) РС.

Розділом 4 договору сторони погодили розмір орендної плати, умови оплати та порядок розрахунків, зокрема:

- орендна плата нараховується за кожну добу оренди рухомого складу. Сума договору в цілому складається з орендної плати за всі одиниці рухомого складу, який був переданий в оренду відповідно до п. 1.1 за відповідний період (п. 4.1);

- розмір орендної плати РС з продовженим терміном служби складає 350,04 грн. за одну одиницю РС на добу. Розмір орендної плати РС без продовження терміну служби складає 360,00 грн. за одну одиницю РС на добу (п. 4.2);

- орендна плата за поточний календарний місяць орендного користування вагонами здійснюється на підставі рахунку орендодавця в такі терміни: - за першу декаду - не пізніще 13 числа поточного календарного місяця орендного користування; - за другу декаду - не пізніше 23 числа поточного календарного місяця орендного користування; - за третю декаду - не пізніше 3 календарного дня місяця, наступного за місяцем орендного користування.

Залишок передоплати, якщо такий є зараховується в рахунок наступних платежів за цим договором або повертається орендарю протягом 5 робочих днів після отримання письмової вимоги (п. 4.4 договору).

Відповідно до п. 4.7 договору орендодавець направляє акт наданих послуг орендарю до 5-го числа місяця, наступного за звітнім місяцем оренди. Орендар протягом 5 робочих днів з моменту отримання оригіналу акту наданих послуг повинен прийняти, підписати та засвідчити його зі свого боку печаткою та направити його орендодавцю або у цей самий час надати письмове обґрунтування своєї відмови від підписання.

Договір набирає чинності від дати його підписання і діє до 31.12.2021, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх здійснення (п. 8.1).

Додатковою угодою № 9 від 30.11.2021 сторони змінили розмір орендної плати РС, що становить 1 570,02 грн. за одну одиницю РС на добу (п. 4.2 договору), а також продовжили дію договору до 31.12.2022, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного здійснення (п. 8.1 договору).

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "БГС Рейл" надало у користування ТОВ "Вагон-Інвест" вантажні напіввагони, а саме: №№ 55081145, 55533350, 65165029, 56466170, 55590186, 55081319, 56547805, 56142276, 67730713, 65211864, 65049546, 65157885, 67816934, 59782185, 58585985, 58585886, 57638983, 55590376, 55119424, 55533269, 55161756, 65093643, 55591010, 55162002, 58585860, 65171431, 65206005, 53069555, 58585472, 56215833, 555590541, 55082333, 56525454, 56525629, 54187919, 55138887, 67832352, 55087258, 55590533, 555590582, 63634935, 56223324, 65038903, 55533285, 56128580, 56215841, 53068938, 65146722, 55591036, 56268352, 63939185, 56142243, 65131344, 55161962, 56225121, 63935357, 55162028, 59777813, 56423502, 59777862, 55590343, 65180614, 56215874, 53069209, 55590251, 59777730, 64346828, 56247059, 65106734, 55533368, 55590210, 55533343, 65019564, 56423635, 53068987, 55590640, 63939623, 55590384, 53069217, 650007452, 55590681, 65169187, 56215965, 55590301, 677742171, 56215817, 55591077, 53068979, 56485642, 55590350, 56526320, 65180408, 55590178, 56548969, 58481235, 65045809, 52926623, № 65204588, 58585845, отже, у ТОВ "Вагон-Інвест" виник обов`язок сплачувати орендні платежі за користування рухомим складом, у розмірі, визначеному законом.

Так, на виконання договору оренди ТОВ "БГС Рейл" надало ТОВ "Вагон-Інвест" послуги оренди на загальну суму 26 050 323,88 грн., що підтверджується актами надання послуг за період з березня 2021 по липень 2022, копії яких наявні у матеріалах справи.

У свою чергу ТОВ "Вагон-Інвест" оплатило вказані послуги у більшому розмірі - 27 976 089,20 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень за період з березня 2021 по лютий 2022.

Отже, за договором оренди № 09022021 від 09.02.2021 у позивача за первісним позовом виникла переплата на суму 1 925 765,32 грн. (27 976 089,20 грн. - 26 050 323,88 грн.).

У подальшому, зазначені напіввагони, окрім двох: за № 65204588 та № 58585845, ТОВ "Вагон-Інвест" повернуло з оренди ТОВ "БГС Рейл", що підтверджується актами повернення вагонів з оренди № 1 від 23.02.2022 року, № 1/1 від 16.02.2022 року, № 1/2 від 19.03.2022 року, № 2 від 20.03.2022 року, № 3 від 22.03.2022 року, № 4 від 23.03.2022 року, № 5 від 26.03.2022 року, № 6 від 27.03.2022 року, № 7 від 28.03.2022 року, № 8 від 30.03.2022 року, № 9 від 31.03.2022 року, № 9/1 від 01.04.2022 року, № 10 від 04.04.2022 року, № 11 від 05.04.2022 року, № 12 від 06.04.2022 року, № 13 від 06.04.2022 року, № 13/1 від 07.04.2022 року, № 14 від 09.04.2022 року, № 15 від 09.04.2022 року, № 16 від 08.04.2022 року, № 17 від 12.04.2022 року, № 18 від 13.04.2022 року, № 19 від 16.04.2022 року, № 20 від 17.04.2022 року, № 20/1 від 18.04.2022 року, № 21 від 19.04.2022 року, № 21/1 від 20.04.2022 року, № 22 від 21.04.2022 року, № 22/1 від 23.04.2022 року, № 22/2 від 24.04.2022 року, № 23 від 27.04.2022 року, № 24 від 27.04.2022 року, № 25 від 02.05.2022 року, № 26 від 03.05.2022 року, № 27 від 04.05.2022 року, № 28 від 06.05.2022 року, № 29 від 08.05.2022 року, № 30 від 10.05.2022 року, № 31 від 11.05.2022 року, № 32 від 12.05.2022 року, № 33 від 14.05.2022 року, № 34 від 15.05.2022 року, № 35 від 22.05.2022 року, № 36 від 23.05.2022 року, № 37 від 11.06.2022 року, № 38 від 15.06.2022 року, № 39 від 08.07.2022 року та № 40 від 10.07.2022 року.

Звертаючись до суду з первісним позовом, ТОВ "Вагон-Інвест" вказує, що послуги оренди припинились у серпні 2022, тому кошти переплати у сумі 1 925 765,32 грн. мають бути повернуті ТОВ "БГС Рейл".

Заперечуючи проти задоволення первісного позову, ТОВ "БГС Рейл" вказує, що зобов`язання відповідача з повернення позивачу коштів переплати за договором № 09022021 від 09.02.2021 були припинені на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № BGSR-061022-1 від 06.10.2022, вчиненої як односторонній правочин. Підставою виникнення зустрічних вимог до позивача стало неповернення з оренди двох вагонів за № 65204588 та № 58585845, у зв`язку з чим ТОВ "БГС Рейл" завдано збитки у вигляді вартості цих вагонів у сумі 2 102 090,91 грн.

Вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи сторін, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до приписів ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Отже, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК України відповідальність настає незалежно від вини. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою також є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 772 ЦК України передбачено, що наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як було встановлено судом, додатковою угодою № 9 від 30.11.2021, строк дії договору було продовжено до 31.12.2022.

У пункті 3.2.10 договору сторони погодили, що після припинення дії цього договору оренди або на вимогу орендодавця, орендар повертає орендодавцю рухомий склад у тому стані, в якому він його отримав в оренду, з урахуванням нормального зносу, при цьому складається акт приймання-передачі вагонів.

Відповідно до п. 2.4 договору орендар зобов`язаний повернути рухомий склад орендодавцю протягом 30 календарних днів, з дня отримання письмового повідомлення від орендодавця по акту прийому-передачі. Датою повернення рухомого складу є дата підписання актів прийому-передачі, яка відповідає даті прибуття рухомого складу на станцію прийому-передачі, вказану орендодавцем.

Відповідач за первісним позовом (орендодавець) вказує, що у лютому 2022 з огляду на активну підготовку російської федерації до військової агресії проти України, ТОВ "БГС Рейл" звернулось до ТОВ "Вагон-Інвест" з листом № 2202/4 від 22.02.2022, в якому просило вжити орендарем заходів для забезпечення схоронності вагонів, переданих останньому у користування за договором оренди № 09022021 від 09.02.2021. У цьому ж листі було повідомлено ТОВ "Вагон-Інвест" про неприпустимість перебування вагонів в межах території Регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця" і, що у випадку недотримання орендарем таких заходів збереження вагонів і їх втрати, будуть відсутні підстави для посилання на форс-мажорні обставини, а орендар нестиме майнову відповідальність за збитки від можливої втрати рухомого складу. Вказаний лист ТОВ "Вагон-Інвест" був залишений без відповіді.

24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, що триває на даний час.

13.03.2022, ТОВ "БГС Рейл", керуючись п. 2.4 договору, що визначає порядок повернення рухомого складу з оренди з ініціативи орендодавця, звернулося до ТОВ "Вагон-Інвест" з вимогою повернути усі вагони рухомого складу, що перебували в оренді у позивача за договором оренди № 09022021від 09.02.2021.

Судом встановлено, та цього не заперечує позивач за первісним позовом, що ТОВ "Вагон-Інвест" неналежним чином виконало вимоги, оскільки не в повному обсязі повернуло рухомий склад, що перебував у орендаря в оренді за вказаним договором, а саме - не було повернуто два вагони: № 65204588 та № 58585845, що були передані позивачу в оренду за актами № 7 від 16.03.2021 та № 23 від 03.10.2021.

У подальшому, ТОВ "БГС Рейл" неодноразово зверталось до орендаря з листами, у яких просило повернути усі одиниці рухомого складу, у тому числі і вагони № 65204588 та № 58585845. Зокрема: - в листі від 06.04.2022 № 06.04-1 ТОВ "БГС Рейл" просило виключити курсування вагонів орендодавця по територіях Донецької, Південної та Придніпровської залізниць та попереджало, що у разі пошкодження, втрати, блокування вагонів на вище зазначених залізницях, ТОВ "Вагон-Інвест" буде нести відповідальність у розмірі фактичних витрат на відновлення вагонів, включаючи залізничні тарифи та додаткові збори, або компенсувати ринкову вартість вибулої одиниці;

- у листах від 27.04.2022 № 27.04-2 та від 14.09.2022 № В05К-140922-1, ТОВ "БГС Рейл" наголошувало, що невиконання орендарем своїх обов`язків з повернення орендодавцю двох одиниць орендованого залізничного рухомого складу, унеможливлює повернення надлишкової переплати за договором;

- у листі від 14.09.2022 № В03К-14О922-1 ТОВ "БГС Рейл" просило до 23.09.2022 повернути з орендного користування вагони № 65204588 та № 58585845, а у випадку неможливості повернення, відшкодувати завдані збитки у розмірі ринкової вартості таких вагонів відповідно до вимог закону.

Натомість, з наявного у матеріалах справи листа ТОВ "Вагон-Інвест" від 06.04.2022 та довідки АТ "Укрзалізниця" щодо поточної дислокації вагонів, у тому числі вагонів № 65204588 та № 58585845, вбачається, що вагон № 58585845 знаходиться на станції Федорівка, Придніпровської залізниці (село Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області), а вагон № 65204588 - на станції Волноваха, Донецької залізниці (м. Волноваха, Донецької області). Вказані станції, розташовані на тимчасово окупованих територіях у зв`язку з воєнною агресією російської федерації проти України, на яких залізниця тимчасово припинила свою роботу.

Отже, з наведеного вбачається, що незважаючи на лист ТОВ "БГС Рейл" від 22.02.2022, в якому останній просив орендаря вжити заходи для збереження рухомого склад та попереджав про наявність ризику його втрати, ТОВ "Вагон-Інвест" ігноруючи ці обставини, направило два вагони рухомого складу (№ 65204588 та № 58585845) на станції, що з 26.02.2022 та з 10.03.2023 (відповідно) згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 15 травня 2023 року № 143, по даний час знаходяться під тимчасовою окупацією.

Відповідно до ч. 1 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Згідно з п. 3.2.3 договору орендар зобов`язується за свій рахунок забезпечити збереження рухомого складу, його устаткування комплектуючих частин, а також підтримку його в справному стані; забезпечити заходи протипожежної безпеки і безпеки перевезення.

Проте, ТОВ "Вагон-Інвест" навіть після повномасштабного вторгнення російської федерації (24.02.2022) не було вжито заходів для повернення вагонів № 65204588 та № 58585845 зі станцій їх перебування (Федорівка, Придніпровської залізниці та Волноваха, Донецької залізниці) на більш безпечну територію (доказів цим обставинам позивач за первісним позовом не надав) з можливістю їх подальшого повернення відповідачу. У той час, як території на яких перебували вагони № 65204588 та № 58585845 опинились під тимчасовою окупацією лише з 26.02.2022 та 10.03.2022 (відповідно).

Натомість, у грудні 2022 ТОВ "Вагон-Інвест" направило ТОВ "БГС Рейл" лист № 25/02-08 від 25.02.2022, у якому послалось на настання форс-мажорних обставин, у зв`язку з введенням 24.02.2022 воєнного стану на території України, внаслідок чого у позивача відсутня можливість здійснювати оренду плату та забезпечити схоронність вагонного парку орендованих вагонів до моменту стабілізації ситуації в країни.

Згідно зі ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до п. 7.2 договору сторона, що посилається на форс-мажорні обставини, повинна негайно у письмовій формі повідомити іншу сторону про їх початок і закінчення з подальшим наданням, не пізніше 10 днів з моменту настання вказаних подій, а також отримати сертифікат Торговельно-промислової палати України (або країни, на території якої сталися форс-мажорні обставини), який підтверджує настання (і по-можливості тривалість) форс-мажорних обставин. Порушення вказаних умов позбавляє сторону права посилатись на форс-мажорні обставини.

Згідно з п. 7.3 договору якщо дія вказаних вище обставин продовжується більше двох місяців, кожна із сторін договору має право відмовитись від виконання своїх обов`язків за договором з обов`язковим сповіщенням про це іншої сторони у письмовій формі не пізніше, ніж за 10 днів до моменту такої відмови.

Позивачем за первісним позовом надано Сертифікат № 3200-22-0872, виданий Київською обласною (Регіональною) торгово-Промисловою Палатою стосовно невиконання ТОВ "Вагон-Інвест" обов`язку з повернення з оренди та забезпечення збереження вагонів № 65204588 та № 58585845 за договором оренди № 09022021від 09.02.2021 - до 01.03.2022, який суд оцінює критично, з наступних підстав:

- по-перше - цей сертифікат виданий Київською обласною (Регіональною) торгово-Промисловою Палатою, у той час, як пунктом 7.2 договору сторони чітко визначили орган, що має право засвідчувати настання форс-мажорних обставин за договором оренди № 09022021від 09.02.2021 - Торговельно-промислова палата України;

- по-друге - обов`язок ТОВ "Вагон-Інвест" з неповернення вагонів № 65204588 та № 58585845 у зв`язку з форс-мажором засвідчено до 01.03.2022, у той час, як вже було встановлено судом, територія на якій перебували ці вагони опинилась під тимчасовою окупацією з 26.02.2022 та з 10.03.2022, що надавало можливість позивачу (за відсутності у матеріалах справи доказів спростування цих обставин) забезпечити збереження зазначених вагонів та повернути їх орендодавцю.

Отже, наданий позивачем сертифікат № 3200-22-0872, виданий Київською обласною (Регіональною) торгово-Промисловою Палатою, суд не приймає у якості належного доказу у розумінні ст. 76 ГПК України.

Крім того, позивачем за первісним позовом не надано і доказів повідомлення відповідача у погоджений сторонами термін згідно з п. 7.3 договору про виникнення форс-мажорних обставин, а лист № 25/02-08 від 25.02.2022, у якому ТОВ "Вагон-Інвест" послалось на настання форс-мажорних обставин був направлений орендодавцю лише у грудні 2022.

Отже, позивачем не доведено настання форс-мажорних обставин для звільнення ТОВ "Вагон-Інвест" від належного виконання обов`язку зі збереження та повернення орендодавцю усього обсягу орендованого рухомого складу, у тому числі і вагонів № 65204588 та № 58585845.

За таких обставин, ТОВ "Вагон-Інвест": - не було виконано вимоги ТОВ "БГС Рейл" викладені у листі від 22.02.2022 № 2202/4, в якому було попереджено позивача про неприпустимість перебування вагонів ТОВ "БГС Рейл" в межах території Регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Укрзалізниця", та про наслідки їх втрати, у зв`язку з чим позивач буде зобов`язаний відшкодувати їх вартість; - порушено умови п. 1.3, 3.2.3, 3.2.10, що передбачають обов`язок позивача не допускати використання вагонів в зоні ООС, забезпечення орендарем збереження рухомого складу, а також повернути рухомий склад у повному обсязі та стані, в якому він був отриманий в оренду від відповідача.

Разом з тим, ігноруючи інформацію від відповідача, ТОВ "Вагон-Інвест" направило вагони на станцію "Волноваха" Донецької залізниці та на станцію "Федорівка", Придніпровської залізниці, що підтверджено листом ТОВ "Вагон-Інвест" № 06/04-25 від 06.04.2022.

Отже, у даному випадку бездіяльність позивача (ТОВ "Вагон-Інвест") полягає у незабезпеченні збереження вагонів № 65204588 та № 58585845, при цьому маючи для цього усі підстави.

Така бездіяльність мала наслідком те, що ТОВ "БГС Рейл" втратило своє майно (вагони № 65204588 та № 58585845), при цьому така втрата сталась саме з вини та по причини та як наслідок протиправних дій спочатку направлення вагонів на територію Донецької залізниці та в південні регіони України (при цьому ігноруючи попередження відповідача), а після вторгнення російських військ на територію України незабезпечення перенаправлення цих вагонів на безпечну територію, за відсутності доведення настання форс-мажорних обставин належними доказами.

Отже, за висновком суду у даному випадку мають місце всі елементи складу цивільного правопорушення, що є підставою для відповідальності ТОВ "Вагон-Інвест" у вигляді відшкодування матеріальної шкоди (збитків) вартості втраченого майна (двох вагонів), заподіяної відповідачу бездіяльністю позивача за первісним позовом.

Твердження позивача, що вагони № 65204588 та № 58585845 не є втраченими, суд оцінює критично, оскільки будь-яких доказів цим обставинам позивачем суду не надано, а усі доводи про їх "фізичну" наявність ґрунтується на припущеннях позивача за первісним позовом. При цьому, доказів щодо вжиття заходів зі збереження, спроб повернення ТОВ "Вагон-Інвест" цих вагонів, матеріали справи не містять.

Щодо розміру заявлених збитків у вигляді вартості втраченого майна (двох вагонів) суд зазначає наступне.

Приписами статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі.

У пункті 5.5 договору сторони погодили, що орендар виплачує орендодавцеві ринкову вартість вибулої одиниці рухомого складу не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дати отримання рахунку, а саме: при неможливості відновлення рухомого складу та непридатності його до подальшої експлуатації, які сталися з вини орендаря - на підставі документів, підтверджуючих непридатність рухомого складу до подальшої експлуатації та висновку проведеної незалежної експертної оцінки, що визначає ринкову вартість вибулої одиниці рухомого складу.

Судом встановлено, що з метою визначення розміру збитків у вигляді втрачених вагонів № 65204588 та № 58585845, на замовлення ТОВ "БГС Рейл", сертифікованим суб`єктом оціночної діяльності ФОП Івченком О. А. (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 193/2022 від 16.05.2022 р.; Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 135 від 08.06.2017) був складений висновок № 1932/22. За результатами якого експерт встановив, що ринкова вартість вагонів № 65204588 та № 58585845 становить 2 102 090,91 грн.

Зазначений висновок експерта Івченка О. А. № 1932/22 суд приймає у якості належного та допустимого доказу визначення вартості втраченого рухомого майна (двох вагонів), тому вважає, що у ТОВ "Вагон-Інвест" виник обов`язок відшкодувати ТОВ "БГС Рейл" вартість втраченого майна (вагонів) за договором оренди № 09022021від 09.02.2021 у сумі 2 102 090,91 грн.

06.10.2022 ТОВ "БГС Рейл" маючі до ТОВ "Вагон-Інвест" вимогу по відшкодуванню вартості втрачених двох вагонів в сумі 2 102 090,91 грн., та зважаючи на існування зустрічної вимоги від ТОВ "Вагон-Інвест" до ТОВ "БГС Рейл" про повернення суми переплати в розмірі 1 925 765,32 грн., заявою № BGSR-061022-1 від 06.10.2022 здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Умови припинення господарських зобов`язань визначено статтею 202 ГК України, за змістом якої господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні підстави припинення зобов`язань також передбачено у статті 598 ЦК України, згідно з якою зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 601 ЦК України, яка кореспондується з положеннями статті 203 ГК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань, в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Відповідно до ст. 601 ЦК України вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема ст. 203 ГК України, ст. 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 910/21652/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 910/21648/17, від 11 жовтня 2018 року у справі №910/23246/17, від 15 серпня 2019 року у справі № 910/21683/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 910/21566/17, від 25 вересня 2019 року у справі № 910/21645/17, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/12968/17, від 05 листопада 2019 року у справі № 914/2326/18.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду своєю постановою від 22 січня 2021 року у справі № 910/11116/19 уточнив висновки щодо застосування відповідної норми права наступним чином.

Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

За дотримання умов, передбачених ст. 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених ст. 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.

Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

Наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника.

Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

ТОВ "Вагон-Інвест" не погоджується із одностороннім правочином ТОВ "БГС Рейл" про зарахування зустрічних грошових вимог, оформлених заявою № BGSR-061022-1 від 06.10.2022, проте, з відповідним позовом про визнання цього правочину недійсним до суду не зверталося.

Відповідно до ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Односторонній правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог № BGSR-061022-1 від 06.10.2022 є чинним і він не є предметом розгляду даної справи.

Також вказаний односторонній правочин не є нікчемним.

Вимоги, які були зараховано даним правочином були зустрічними, оскільки кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим. Ці вимоги були однорідними (зараховувалися грошові кошти), а строк виконання їх станом на 06.10.2022 є таким, що настав.

Отже, враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що зобов`язання ТОВ "БГС Рейл" перед ТОВ "Вагон-Інвест" на суму 1 925 765,32 грн. були припинені повністю одностороннім правочином про зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ "БГС Рейл" № BGSR-061022-1 від 06.10.2022 і на момент звернення ТОВ "Вагон-Інвест" з даним позовом до суду вже не існували.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення первісного позову ТОВ "Вагон-Інвест" про стягнення з ТОВ "БГС Рейл" коштів переплати у сумі 1 925 765,32 грн.

Отже, у первісному позові ТОВ "Вагон-Інвест" суд відмовляє.

Натомість, у ТОВ "Вагон-Інвест" залишилась заборгованість перед ТОВ "БГС Рейл" у сумі 176 325,59 грн. (2 102 090,91 грн. - 1 925 765,32 грн.) зі сплати збитків, що стало підставою для звернення ТОВ "БГС Рейл" до суду із зустрічним позовом.

Таким чином з урахуванням вищенаведеного, з ТОВ "Вагон-Інвест" підлягає стягненню на користь ТОВ "БГС Рейл" 176 325,59 грн. невідшкодованих збитків.

За таких обставин зустрічний позов ТОВ "БГС Рейл" суд задовольняє.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови у позові судові витрати у вигляді судового збору покладаються на позивача, а в разі задоволення позову - на відповідача, у тому числі і за розгляд апеляційної скарги ТОВ "БГС Рейл" від 14.11.2022.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагон-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл" про стягнення 1 925 765,32 грн. - відмовити.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагон-Інвест" про стягнення 176 325,59 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагон-Інвест" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41, 6 поверх, офіс 5, ідентифікаційний номер 41741727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл" (01001, м. Київ, вул. Ірининська, буд. 5/24, нежиле приміщення 91, ідентифікаційний код 30944148) збитки у сумі 176 325 (сто сімдесят шість тисяч триста двадцять п`ять) грн. 59 коп., витрати по сплаті судового збору за позовну заяву та апеляційну скаргу в сумі 5 125 (п`ять тисяч сто двадцять п`ять) грн. 89 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.08.2023

Суддя Борисенко І. І.