Рішення

від 03.08.2023 по справі 911/136/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2023 р. м. Київ Справа №911/136/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиролоптфармторг» (01024, м. Київ, вул. Антоновича, 14, кв. 26)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашня кухня» (03056, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 31)

про стягнення 122430,00 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашня кухня» (03056, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 31)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиролоптфармторг» (01024, м. Київ, вул. Антоновича, 14, кв. 26)

про розірвання договору оренди

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглянута справа №911/136/23 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиролоптфармторг» (позивач/відповідач за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашня кухня» (відповідач/позивач за зустрічним позовом) про стягнення 122430,00 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашня кухня» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиролоптфармторг» про розірвання договору оренди.

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.06.2023 у справі №911/136/23, надалі рішення у справі, первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиролоптфармторг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашня кухня» про стягнення 261030,00 грн основного боргу задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашня кухня» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стиролоптфармторг» 261030,00 основного боргу та 1231,46 грн витрат зі сплати судового збору. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашня кухня» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиролоптфармторг» про розірвання договору оренди №011221-ОР від 01.12.2021 задоволено повністю. Розірвано договір оренди №011221-ОР від 01.12.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стиролоптфармторг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Домашня кухня»

При ухваленні рішення у справі питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи, судом вирішено не було, оскільки відповідачем за первісним позовом до закінчення судових дебатів у справі заявлено клопотання про намір подання доказів понесення таких судових витрат за правилами ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

08.06.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до поштового штемпелю на описі вкладення у поштове відправлення, вказане клопотання було здано на пошту 06.06.2023. У вказаному клопотанні міститься заява відповідача про ухвалення додаткового рішення, а саме про стягнення з позивача на користь відповідача 41250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи, надалі заява відповідача від 06.06.2023 про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.06.2023 у справі №911/136/23 розгляд заяви відповідача від 06.06.2023 про ухвалення додаткового рішення призначено на 11.07.2023.

07.07.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшло клопотання від 06.07.2023 про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, надалі клопотання позивача від 06.07.2023. У вказаному клопотанні позивач, серед іншого, заперечує проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу у заявленому відповідачем розмірі.

В судове засідання 11.07.2023 з розгляду заяви відповідача від 06.06.2023 про ухвалення додаткового рішення з`явися позивач, відповідач не з`явився, протокольною ухвалою в засіданні суду оголошено перерву на 27.07.2023.

27.07.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному, ухвалою суду від 31.07.2023 судове засідання перепризначено на 03.08.2023.

В судове засідання 03.08.2023 сторони не з`явились, що не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового рішення, враховуючи, що 11.07.2023 від позивача та 24.07.2023 від відповідача надійшли заяви про розгляд справи за відсутності сторін.

Розглянувши заяву відповідача від 06.06.2023 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, заперечення позивача, а також дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

Також, згідно з ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд також враховує висновок, що міститься в п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в п.5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18), відповідно до якого при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.06.2023 у справі №911/136/23 первісний позов задоволено повністю, зустрічний позов також задоволено повністю.

Представництво інтересів відповідача (позивача за зустрічним позовом) у справі здійснювала адвокат Марушевська В.І. на підставі договору про надання правової допомоги від 17.11.2022 №1711/1 та ордеру адвоката (копії міститься в матеріалах справи).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано також:

- копію додаткової угоди №1 від 17.11.2022, у якій зазначено види та обсяги правової допомоги, погоджена попередня кількість (обсяг) та вартість в загальній сумі 40000,00 грн

- копії актів приймання-передачі наданих послуг від 09.03.2023, від 23.03.2023, від 07.04.2023, від 25.05.2023, від 01.06.2023, від 11.05.2023 з підстав участі адвоката в судових засіданнях;

- детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом від 06.06.2023,

- виписку про рух грошових коштів по банківському рахунку позивача з 01.11.2022 по 05.06.2023, з якої вбачається фактичне здійснення відповідачем адвокату відповідача платежів за договором про надання допомоги від 17.11.2022 №1711/1 в загальній сумі 27950,00 грн.

Відповідач зазначає, що загальна сума гонорару адвоката (адвокатського бюро) відповідача становить 41250,00 грн, з яких відповідач вже фактично сплатив адвокатському бюро 27950,00 грн.

Надаючи правову оцінку заяві відповідача від 06.06.2023 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та запереченням позивача, суд зауважує, що в межах справи №911/136/23 розглядався як первісний позов позивача (рішення суду за первісним позовом ухвалене не на користь відповідача за первісним позовом), такі і зустрічний позов (рішення суду за зустрічним позовом ухвалене на користь відповідача за первісним позовом), при цьому відповідач за первісним позовом у заяві від 06.06.2023 не в повній мірі відокремив свої витрати на професійну правничу допомогу, які були пов`язані із первісним позовом і на відшкодування яких за рахунок позивача відповідач не має права, від витрат, які пов`язані із зустрічним позовом.

Тобто не всі заявлені відповідачем до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу цій справі відповідають критерію неминучості таких витрат, враховуючи, що переважна частина розгляду справи, в т.ч. часу судових засідань стосувалась розгляду первісного позову, який був задоволений, а правова позиція відповідача щодо первісного позову, в т.ч. надані ним докази, заперечення та пояснення, за наслідками розгляду справи були відхилені з мотивів, які наведені в рішенні суду від 01.06.2023 у цій справі.

Також, не можуть вважатись неминучими витратами відповідача на професійну правничу допомогу витрати, які стосуються досудового врегулювання спору (позиції 1-4 таблиці додаткової угоди №1 від 17.11.2022), оскільки вони не є витратами у зв`язку з розглядом справи в суді.

Враховуючи викладене, суд вважає, що критерію неминучості у складі витрат відповідача на професійну правничу допомогу відповідають заявлені відповідачем витрати в загальній сумі 13000,00 грн (позиція 5 таблиці додаткової угоди №1 - складання зустрічної позовної заяви, вартість 12000,00 грн, та позиція 7 таблиці додаткової угоди №1 юридичний супровід, крім участі в судових засіданнях, справи до моменту отримання судового рішення).

Отже, суд приходить до висновку про те, що у зв`язку із задоволенням зустрічного позову розподілу підлягають витрати відповідача (позивача за зустрічним позовом) на професійну правничу допомогу у зв`язку із зустрічним позовом у розмірі 13000,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, у зв`язку з задоволенням зустрічного позову стягненню з позивача (відповідача за зустрічним позовом) на користь відповідача (позивача за зустрічним позовом) підлягають витрати відповідача (позивача за зустрічним позовом) на професійну правничу допомогу у сумі 13000,00 грн, що є обґрунтованим розміром цих витрат.

Доводи позивача (відповідача за зустрічним позовом) про необхідність повної відмови відповідачу у стягнення витрат на професійну правничу допомогу судом відхиляються, оскільки очевидним є те, що відповідач (позивач за зустрічним позовом) отримував професійну правничу допомогу у цій справі у зв`язку із зустрічним позовом та поніс відповідні витрати у зв`язку з цим, однак суд при цьому відмічає, що не всі заявлені відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) витрати були неминучими для цілей їх відшкодування за рахунок протилежної сторони, про що суд зазначив вище.

На підставі наведеного, суд вважає, що заява відповідача (позивача за зустрічним позовом) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача (відповідача за зустрічним позовом) 41250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у справі 911/136/23 підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 13000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу шляхом стягнення з позивача (відповідача за зустрічним позовом) на користь відповідача (позивача за зустрічним позовом) документально підтверджених та обґрунтованих витрат в розмірі 13000,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 3, 7, 11, 13-16, 73-80, 123, 124, 126, 129, 221, 233, 236-238, 240-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашня кухня» про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/136/23, яке міститься в клопотанні від 06.06.2023 (вх.суду №11175/23 від 08.06.2023), задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Стиролоптфармторг» (01024, м. Київ, вул. Антоновича, 14, кв. 26, код ЄДРПОУ 31025465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домашня кухня» (03056, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 31, код ЄДРПОУ 35252260) 13000 (тринадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 04.08.2023.

Суддя О.О. Третьякова