Рішення

від 31.07.2023 по справі 918/1007/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2023 р. Справа № 918/1007/21(918/469/23)

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор",

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс",

про стягнення заборгованості в сумі 311 202 грн 83 коп.,

у межах справи № 918/1007/21 за заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Народного ополчення, 11 А, м. Київ 151, 03151, код ЄДРПОУ 03445665)

про банкрутство Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Пластова, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 31994540),

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Собчук Ю.В., довіреність № 4-23 від 02.01.2023 р.,

Куришко Л.А., довіреність № 23-23 від 20.07.2023 р.;

від відповідача - Лук`янчук В.С., ордер серія ВК № 1052901 від 24.07.2023 р.;

від третьої особи - не з`явився.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

У судовому засіданні 31 липня 2023 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В травні 2023 року Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Підприємство, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор" (далі - Товариство, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 453 010 грн 75 коп., з яких: 221 035 грн 53 коп. - основний борг, 12 371 грн 93 коп. - 3 % річних, 77 795 грн 37 коп. - інфляційні втрати, 141 807 грн 99 коп. - пеня.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.05.2023 року дану позовну заяву передано на розгляд судді Політиці Н.А. (у провадженні якої перебуває справа № 918/1007/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") та присвоєно номер 918/1007/21(918/469/23).

Суд зазначає, що статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

Зокрема, абзацом 1 частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Отже, за умови відкриття провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без відкриття нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.01.2022 року відкрито провадження у справі № 918/1007/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", визнано грошові вимоги Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до боржника у розмірі 2 064 087 грн 00 коп., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 01.07.2022 року, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича, визначено дату проведення попереднього судового засідання на 22.03.2022 року; зобов`язано розпорядника майна провести інвентаризацію майна боржника.

Враховуючи викладене вище, позовна заява Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор" про стягнення заборгованості в сумі 311 202 грн 83 коп. підлягає розгляду у межах справи № 918/1007/21 за заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Народного ополчення, 11 А, м. Київ 151, 03151, код ЄДРПОУ 03445665) про банкрутство Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Пластова, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 31994540).

Абзацом 3 частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Ухвалою суду від 25 травня 2023 року позовну заяву Підприємства від 17.05.2023 року № 6/371 залишено без руху, встановлено заявнику 5-денний строк з дня отримання даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви із узгодженням зазначеної ціни позову у вступній частині позовної заяви з сумами стягнення, заявленими у прохальній частині позовної заяви;

- обґрунтування щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат саме з 05.07.2021 року;

- обґрунтування з посиланням на норми чинного законодавства та пункти договору щодо нарахування пені;

- обґрунтованого розрахунку суми основної заборгованості в розмірі 221 035 грн 53 коп. та доказів на підтвердження виникнення вказаної суми боргу;

- доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви від 17.05.2023 року № 6/371 та всіх доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 35100, Рівненська обл., Млинівський р-н, селище міського типу Млинів, вулиця Степана Бандери, будинок 38 (опис вкладення та документ, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо)).

30 травня 2023 року від Підприємства через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками на виконання вимог ухвали суду від 25.05.2023 року. Зокрема Підприємством додано позовну заяву у новій редакції (від 29.05.2023 року № 6/410).

Згідно нової редакції позовної заяви позивач просить стягнути з Товариства на користь Підприємства заборгованість в сумі 311 202 грн 83 коп., з яких: 221 035 грн 53 коп. - основний борг, 12 371 грн 93 коп. - 3 % річних, 77 795 грн 37 коп. - інфляційні втрати.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору надання послуг (виконання робіт) від 27 жовтня 2020 року № 95, а саме зобов`язань щодо здійснення в повному обсязі оплати за надані послуги в сумі 221 035 грн 53 коп., внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 12 371 грн 93 коп. та інфляційних втрат в розмірі 77 795 грн 37 коп. Стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат заявлено з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

31 травня 2023 року від Підприємства через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками на виконання вимог ухвали суду від 25.05.2023 року. Також в заяві Підприємством заявлено клопотання про поновлення строку для виконання вимог ухвали суду від 25.05.2023 року.

Ухвалою суду від 6 червня 2023 року клопотання Підприємства про поновлення пропущеного строку для виконання вимог ухвали суду від 25.05.2023 року задоволено та поновлено Підприємству пропущений процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви, клопотання Підприємства про відстрочення сплати судового збору до винесення судового рішення у справі задоволено та відстрочено Підприємству сплату судового збору за подання даної позовної заяви в сумі 4 668 грн 04 коп. до ухвалення судового рішення у справі. Одночасно вказаною ухвалою позовну заяву Підприємства від 29.05.2023 року № 6/410 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/1007/21(918/469/23) в межах провадження у справі про банкрутство, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 10 липня 2023 року.

10 липня 2023 року від представника відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач дійсно підтверджує, що Підприємством надавалися послуги по зимовому утриманню автомобільних доріг загального користування місцевого значення. Однак відповідач заявляє, що заявлена позивачем сума боргу є нічим не підтверджена. При цьому згідно даних бухгалтерського обідку, наразі у Товариства рахується заборгованість перед Підприємством лише в розмірі 26 016 грн 93 коп. При цьому, відповідач повідомляє, що така заборгованість наразі не є простроченою, оскільки договором не передбачено граничного строку оплати за договором, натомість згідно домовленості сторін, яка зафіксована у додатковій угоді № 3 від 18.06.2021 року до договору субпідряду № 95 від 27.10.2020 року сторонами було передбачено право відповідача затримувати оплату по договору за певних умов. А саме, у відповідності до п. 1.2. додаткової угоди № 3 від 18.06.2021 року до договору субпідряду № 95 від 27.10.2020 року, сторонами погоджено внести зміни до п. 6.2.4. Договору в розділі права Генпідрядника та доповнили його наступним: "Генпідрядник має право затримувати оплату за надані послуги (виконані роботи) Субпідряднику, передбачені Договором в частині суми, що відповідає сумі ПДВ визначеній у незареєстрованих податкових накладних до моменту реєстрації цих податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Генеральний підрядник сплачує цю різницю недосплачених коштів протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної. У випадку зупинення реєстрації податкових накладних у відповідності до п. 201.16 ст.201 Податкового Кодексу України, Генеральний підрядник має право затримати оплату за надані послуги (виконані роботи) Субпідряднику згідно цього Договору, та звільняється від відповідальності в частині несвоєчасної оплати за надані послуги (виконані роботи) в сумі, що в відповідає сумі ПДВ визначеній у зупинених податкових накладних до моменту реєстрації цих податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Генеральний підрядник сплачує цю різницю недосплачених коштів протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної". Разом із тим, відповідач повідомляє, що в продовж виконання договору субпідряду № 95 від 27.10.2020 року, позивач жодного разу не складав та не реєстрував в ЄРПН податкові накладні за операціями із постачання послуг субпідряду по вищевказаному договору. Відповідач вважає, що Товариство має законне право затримувати оплату до моменту реєстрації відповідних податкових накладних, адже своїми діями позивач фактично спричинив збитки для відповідача у вигляді втрати права на податковий кредит. Таким чином, як зазначає відповідач, будь-які нарахування відсотків річних чи інфляційних втрат за час прострочення позивача, як кредитора є також незаконним, адже суперечить положенням ч. 5 ст. 232 ГК України. Крім того відповідач звертає увагу, що позивачем при визначенні розміру позовних вимог щодо основного боргу не було враховано обставини щодо часткового погашення заборгованості шляхом зарахування зустрічних грошових вимог, яке мало місце за наступних обставин. А саме, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне Бюро "Янкор" (Новий кредитор) 10.01.2022 року укладено Договір № 1-22 про відступлення права вимоги (цесії), за яким Первісний кредитор, на підставі ст. 516 ЦК України передав, а Новий кредитор прийняв на себе право вимоги грошових коштів, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором по відношенню до Філії "Дубровицький райавтодор" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Боржник) в частині виконання ним зобов`язань визначених у п. 2.1, п. 2.2, п. 4.2 (в частині вимог щодо отримання оплати) та п. 5.1 Договору купівлі-продажу № 02/08 від 02.08.2021 року, згідно якого Первісний Кредитор реалізував для Боржника товар (асфальтобетон тип Б) вартістю 184 000 грн 00 коп., у зв`язку із чим у Боржника виник обов`язок сплатити Первісному Кредитору грошові кошти в сумі 184 000 грн 00 коп. впродовж 3 банківських днів з моменту відпуску товару згідно видаткових накладних, а також пені за прострочення розрахунку.

З огляду на те, що положеннями Договору купівлі-продажу № 02/08 від 02.08.2021 року не передбачено заборони кредитору на відступлення права вимоги грошових коштів за таким договором без згоди боржника (позивача) то такий договір укладений правомірно. Про вказані обставини позивача повідомлялося згідно повідомлення про укладення договору про відступлення права вимоги від 10.01.2022 року, яке направлялося первісним кредитором на адресу позивача.

В подальшому, у зв`язку з викладеним вище, Товариством на підставі ст. 601 ЦК України було зараховано зустрічні грошові вимоги в сумі 184 000 грн 00 коп., які виникли по наступним зобов`язанням:

- за Договором про відступлення права вимоги (цесії) № 1-22 від 10.01.2022 року, за яким Товариство, як Новий кредитор, набуло право вимоги грошових коштів від Філії "Дубровицький райавтодор" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за Договором купівлі-продажу № 02/08 від 02.08.2021 року (укладеним між ТОВ "Захід-Диліжанс" та Філією "Дубровицький райавтодор" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", на підставі якого у Філії "Дубровицький райавтодор" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виник обов`язок сплатити грошові кошти в сумі 184 000 грн 00 коп. за відпущений ТОВ "Захід-Диліжанс" товар;

- за Договором субпідряду № 95 від 27.10.2020 року, укладеним між Товариством та Підприємством, на підставі якого Товариство заборгувало для Підприємства за виконані роботи грошові кошти в сумі 210 016 грн 93 коп.

В зв`язку із викладеним вище, відповідач рахує, що зобов`язання за Договором купівлі-продажу № 02/08 від 02.08.2021 року (укладеним між ТОВ "Захід-Диліжанс" та Філією "Дубровицький райавтодор" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"), права вимоги коштів за яким передані Товариству та за Договором субпідряду № 95 від 27.10.2020 року, укладеним між Товариством та Підприємством, на суму 184 000 грн 00 коп. є припиненими в зв`язку із зарахуванням зустрічних грошових вимог. При цьому відповідач повідомляє, що за наслідком зарахування зустрічних грошових вимог залишилися непогашеними грошові зобов`язання Товариства перед Підприємством за Договором субпідряду № 95 від 27.10.2020 року на суму 26 016 грн 93 коп. Однак відповідач вважає, що з огляду на положення п. 1.3. додаткової угоди № 3 від 18.06.2021 року до договору субпідряду № 95 від 27.10.2020 року строк для проведення оплати по таких сумах не настав, адже як вказувалося вище, позивачем не було зареєстровано жодної податкової накладної. Також відповідач звертає увагу, що договором не передбачено право позивача нараховувати пеню за порушення грошових зобов`язань за цим договором. Крім того відповідач звертає увагу, що заявлений розмір штрафних санкцій, розрахунок якого міститься у позовній заяві, здійснений із порушенням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Також відповідач звертає увагу, що позивачем пропущено строки позовної давності по вимогах щодо стягнення штрафу, а тому відповідач просить застосувати до заявлених вимог позивача про стягнення штрафних санкцій наслідки пропуску позовної давності, що передбачені ч. 4 ст. 267 ЦК України, у разі якщо суд дійде висновку про можливість задоволення даного позову в цій частині.

Також 10 липня 2023 року від представника відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про приєднання доказів.

Крім того 10 липня 2023 року від представника відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про витребування доказів та клопотання про залучення третьої особи до участі у справі.

Ухвалою суду від 10 липня 2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів відмовлено. Одночасно вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс" (далі - ТзОВ "Захід-Диліжанс", третя особа) та відкладено розгляд справи на 24 липня 2023 року.

11 липня 2023 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання на виконання ухвали суду від 10.07.2023 року, до якого долучено докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс" копії позовної заяви від 29.05.2023 року № 6/410 і доданих до неї документів.

20 липня 2023 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що позивач не погоджується з запереченнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву. Зокрема позивач зазначає, що не існує жодної норми, яка б звільняла від грошового зобов`язання відповідача по договору, а за порушення податкового законодавства Підприємство несе відповідальність за Податковим кодексом України і отримує нарахування штрафних санкцій компетентними контролюючими органами. Щодо договору про відступлення права вимоги (цесїї) від 10.01.2022 року № 1-22 та направленню Підприємству позивач зазначає, що ні листа, ні договору не отримував. Також позивач зазначає, що відповідач повинен був направити акт звірки станом на 31.12.2021 року з узгодженням суми заборгованості між філією "Дубровицький райавтодор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс". Якщо б дана сума була узгоджена належним чином (але цього зроблено не було), відповідач повинен був направити лист повідомлення щодо договору від 10.01.2022 року № 1-22 про відступлення права вимоги (цесії) позивачу, але ніяких дій зі сторони відповідача здійснено не було. Відповідно до вище викладеного, позивач просить вважати даний договір, а саме - договір від 10.01.2022 року № 1-22 про відступлення права вимоги (цесії) недійсним. У філії "Дубровицький райавтодор" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" наявний акт звірки станом на 30.11.2021 року про узгоджену заборгованість 102 400 грн. між філією "Дубровицький райавтодор2 та ТОВ "Захід-Диліжанс", підписаний та скріплений печатками з обох сторін керівниками. Виходячи з цього, переуступка суми в розмірі 184 000 грн. рахується неправомірною відповідно до листа від 28.12.2021 року за № 21 від ТОВ "Захід-Диліжанс". Із загальної суми боргу перед ТОВ "Захід-Диліжанс" 184 000 грн. позивач повідомляє, що 31.08.2021 року було переведено борг згідно договору № 06/12 від 06.12.2021 року на Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес девелопмент компані" на суму 81 600 грн. Дана сума прописана в акті звірки від 30.11.2021 року. Тобто сума боргу після підписання даного акту звірки стає не 184 000 грн., а 102 400 грн. відповідно до акту 31.11.2021 року. Філія "Дубровицький райавтодор" даний борг визнає, але ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.01.2022 року порушено провадження у справі № 918/1007/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", введено процедуру розпорядження майном боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича. Тобто з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальний характер щодо інших законодавчих актів України. Тобто сума заборгованості Товариства перед Підприємством становить: 26 016,93 грн. + 81 600,00 грн. = 102 400,00 грн.. , тому що було невраховане коригування боргу станом на 31.08.2021 року, по це свідчать лист філії "Дубровицький райавтодор" від 28.12.2021 року № 21 та акт звірки від 30.11.2021 року за підписом директора Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс" Козачок В.В. та начальником філії "Дубровицький райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" Берестень М.І. На сьогоднішній день заборгованість Товариства, а саме перед філіями Березнівський райавтодор, Костопільський райавтодор, Корецький райавтодор становить 166 604,93грн.+ 11 018,40 грн. + 43 312,20 грн. = 221 035,53 грн. Саме про це свідчать бухгалтерські довідки філій та акт звірки. Позивач звертає увагу на те, що відповідач без попередження та згоди Підприємства, а також не враховуючи підписані ним акти звірки недостовірно та неправдиво нарахував суму боргу, та підписав не повідомляючи позивача договір № 1-22 про відступлення права вимоги (цесії), не зробивши перед цим коригування суми заборгованості.

Ухвалою суду від 24 липня 2023 року розгляд справи відкладено на 31 липня 2023 року.

25 липня 2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс" на адресу суду надійшли пояснення третьої особи від 21.07.2023 року, в яких просить врахувати викладені пояснення при вирішенні даного спору по суті та розгляд справи провести без участі представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс". Зокрема ТОВ "Захід-Диліжанс" підтверджує, що дійсно між ТОВ "Захід-Диліжанс" (Первісний кредитор) та ТОВ "АБ "Янкор" (Новий кредитор) та Підприємством (Боржник) укладався договір № 27/07-21 від 29.07.2021 року про переведення боргу. На підставі даного договору ТОВ "Захід-Диліжанс" відчужило на користь ТОВ "АБ "Янкор" право вимоги грошових коштів від Підприємства в розмірі 156 600,00 грн., яке виникло на підставі Договору купівлі-продажу № 28/05 від 28.05.2021 року, згідно якого Первісний Кредитор реалізував для Філії "Березнівський райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерне компанія "Автомобільні дороги України" товар (асфальтобетон) вартістю 156 600,00 грн., у зв`язку із чим у Боржника виник обов`язок сплатити Первісному Кредитору грошові кошти в сумі 156 600,00 грн. впродовж 3 банківських днів з моменту відпуску товару згідно видаткових накладних. Також ТзОВ "Захід-Диліжанс" підтверджує, що між ТОВ "Захід-Диліжанс" (Первісний кредитор) та ТОВ "Архітектурне Бюро "Янкор" (Новий кредитор), 10.01.2022 року було укладено Договір № 1-22 про відступлення права вимоги (цесії), за яким Первісний кредитор, на підставі ст. 516 ЦК України передав, а Новий кредитор прийняв на себе право вимоги грошових коштів, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором по відношенню до Філії "Дубровицький райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерне компанія "Автомобільні дороги України" (Боржник) в частині виконання ним зобов`язань визначених у п. 2.1., п. 2.2, п. 4.2 (в частині вимог щодо отримання оплати) та п. 5.1 Договору купівлі-продажу № 02/08 від 02.08.2021 року, згідно якого Первісний Кредитор реалізував для Боржника товар (асфальтобетон тип Б) вартістю 184 000,00 грн., у зв`язку із чим у Боржника виник обов`язок сплатити Первісному Кредитору грошові кошти в сумі 184 000,00 грн. впродовж 3 банківських днів з моменту відпуску товару згідно видаткових накладних, а також пені за прострочення розрахунку. З огляду на те, що положеннями Договору купівлі-продажу № 02/08 від 02.08.2021 року не передбачено заборони кредитору на відступлення права вимоги грошових коштів за таким договором без згоди боржника (позивача), то такий договір може бути укладений без погодження боржника. Про вказані обставини позивача повідомлялося згідно повідомлення про укладення договору про відступлення права вимоги від 10.01.2022 року, яке направлялося ТзОВ "Захід-Диліжанс" на адресу позивача. Таким чином, загальний розмір відчужених ТзОВ "Захід-Диліжанс" на користь ТОВ "АБ "Янкор" прав вимоги грошових коштів від Підприємства складає 340 600,00 грн. Водночас ТзОВ "Захід-Диліжанс" доводить до відома, що жодної оплати по договорам купівлі-продажу (асфальтобетону) № 28/05 від 28.05.2021 року та № 02/08 від 02.08.2021 року від Підприємства та його філій від моменту їх укладення та по цей час не надходило. Наразі правом вимоги грошових коштів вищевказаним договорам купівлі володіє ТОВ "Архітектурне Бюро "Янкор", як Новий кредитор.

31 липня 2023 року від представника відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких просить виключити надану позивачем копію акту звірки від 30.11.2021 року ТОВ "Захід-Диліжанс" з Філією "Дубровицький райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерне компанія "Автомобільні дороги України" із числа доказів, які беруться до уваги судом, у разі неможливості дослідження оригіналу такого доказу та оригіналу документу, який слугував підставою для внесення відомостей про коригування боргу (2 від 31.08.2021 року) на суму 81 600,00 грн. до такого акту. Відповідач звертає увагу, що п. 6.3.3. Договору субпідряду № 95 від 27.10.2020 року із змінами та доповненнями, що містяться в додаткових угодах до нього спрямований не на встановлення порядку відшкодування збитків, спричинених сторонами одна одній, а на встановлення між сторонами договірного порядку щодо проведення розрахунків по договору та на становлення права відповідача на відстрочку у проведенні платежу у разі не виконання позивачем законодавчо передбачених зобов`язань щодо реєстрації податкової накладної. Дана норма жодним чином не звільняє відповідача від оплати по договору, а лише встановлює обов`язок на проведення оплати лише із виконанням позивачем всіх передбачених податковим законом зобов`язань щодо реєстрації податкової накладної. Тому, такий пункт договору жодним чином не відноситься до питань встановлення порядку відшкодування шкоди завданої невиконання договору, про що вказує позивач у своїй відповіді на відзив. Окрім того відповідач, звертає увагу, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З наведених норм ЦК України та ГПК України, слід дійти висновку, що питання дійсності чи недійсності правочину в цілому або його окремих положень є компетенція суду, яка може бути реалізована судом не інакше, як під час розгляду спору між учасниками правочину або іншими особами щодо дійсності або недійсності такого правочину. Разом із тим, як в вбачається із заявлених позовних вимог по даній справі, жодних позовних вимог про недійсність п. 6.3.3. Договору субпідряду № 95 від 27.10.2020 року із змінами та доповненнями, що містяться в додаткових угодах до нього, та недійсність Договору № 1-22 про відступлення права вимоги (цесії) від 10.01.2022 року, укладеного між ТОВ "Захід-Диліжанс" та ТОВ "АБ "ЯНКОР", позивачем не заявлено. З наведеного слідує, що в межах спірних правовідносин, суд є обмеженим у формуванні висновків щодо недійсності вчинених правочинів, якщо такі вимоги безпосередньо не заявлені у позовній заяві. Що ж до договору №1-22 про відступлення права вимоги (цесії) від 10.01.2022 року, укладеного між ТОВ "Захід-Диліжанс" та ТОВ "АБ "ЯНКОР", відповідач звертає увагу, що такий Договір було укладено 10.01.2022 року до порушення провадження у справі про банкрутство, а відтак застосований судом у справі № 918/1007/21 мораторій не поширює свою дію на вказаний правочин. З огляду на те, що положеннями Договору купівлі-продажу № 02/08 від 02.08.2021 року не передбачено заборони на кредитору на відступлення права вимоги грошових коштів за таким договором без згоди боржника (позивача), то такий договір слід вважати таким, що укладений правомірно без згоди боржника. Про вказані обставини позивача повідомлялося згідно повідомлення про укладення договору про відступлення права вимоги від 10.01.2022 р., яке направлялося первісним кредитором на адресу позивача. Окрім того відповідач повідомляє про звернення до ТОВ "Захід-Диліжанс" з приводу надання пояснень щодо наданого позивачем разом із відповіддю на відзив копії акту звірки від 30.11.2021 року з Філією "Дубровицький райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерне компанія "Автомобільні дороги України". Згідно листа ТзОВ "Захід-Диліжанс", третя особа повідомила, що станом жодних інших переуступок, взаємних зарахувань та/або прощень наявного боргу, чи отриманих оплат по Договору купівлі-продажу № 02/08 від 02.08.2021 року, окрім укладення Договору № 1-22 про відступлення права вимоги (цесії) від 10.01.2022 року з ТОВ "АБ "ЯНКОР", ТОВ "Захід-Диліжанс" не проводилося. Також ТзОВ "Захід-Диліжанс" повідомило, що жодних коригувань наявного боргу ТОВ "Захід-Диліжанс" по вищевказаному договору купівлі-продажу не проводилося, причини внесення відповідного запису до такого акту йому не відомі. У зв`язку із чим, ТзОВ "Захід-Диліжанс" рахує, що відомості щодо коригування боргу (2 від 31.08.2021 р.) на суму 81 600,00 грн., що внесені до такого акту є неправдиві. При цьому ТзОВ "Захід-Диліжанс" повідомило, що оригінальний примірник представленої копії акту звірки від 30.11.2021 року з Філією "Дубровицький райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерне компанія "Автомобільні дороги України" у ТзОВ "Захід-Диліжанс" відсутній. За таких умов, відповідач вважає надану копію акту звірки від 30.11.2021 року ТзОВ "Захід-Диліжанс" з Філією "Дубровицький райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерне компанія "Автомобільні дороги України" недостовірним та сумнівним доказом, та наполягає на дослідженні оригіналу такого доказу, а також на дослідженні оригіналу документу, який слугував підставою для внесення відомостей про коригування боргу (2 від 31.08.2021 року) на суму 81 600,00 грн.

У судовому засіданні 31 липня 2023 року представник Підприємства підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник Товариства у судовому засіданні 31 липня 2023 року позовні вимоги заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа у судове засідання 31 липня 2023 року не з`явилася, про дату, час і місце даного засідання повідомлялася належним чином, в той час в поясненнях від 21.07.2023 року просить розгляд справи провести без участі представників ТзОВ "Захід-Диліжанс".

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників ТзОВ "Захід-Диліжанс".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Підприємства та Товариства, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор" (далі - Замовник) та Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Виконавець) укладено договір надання послуг (виконання робіт) № 95, предметом якого є надання послуг по зимовому утриманню автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них по Березнівському, Костопільському, Корецькому та Сарненському районах Рівненської області, за рахунок коштів державного, місцевого або інших бюджетів та в обумовлений договором термін. Замовник зобов`язується прийняти надані згідно з договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість (далі - Договір від 27.10.2020 року № 95).

31 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор" та Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" укладено додаткову угоду № 1 до Договору від 27.10.2020 року № 95.

22 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор" та Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" укладено додаткову угоду № 2 до Договору від 27.10.2020 року № 95.

18 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор" та Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" укладено додаткову угоду № 3 до Договору від 27.10.2020 року № 95.

Відповідно до п. 3.1. Договору від 27.10.2020 року № 95, з урахуванням додаткової угоди № 3 від 18.06.2021 року, ціна договору з врахуванням податку на додану вартість визначається на підставі фактично наданих послуг/виконаних робіт, згідно оформлених підписами і печатками обох сторін довідки про вартість виконаних робіт по формі № КБ-3 та актів приймання виконаних робіт по формі № КБ-2 та складає в межах:

по Березнівському районі - 768 923,17 грн. з ПДВ;

по Костопільському районі - 762 885,60 грн. з ПДВ;

по Корецькому районі - 13 766,40 грн. з ПДВ.

Договірна ціна є динамічно. (пункт 3.2. Договору від 27.10.2020 року № 95).

Згідно з п. 3.3. Договору від 27.10.2020 року № 95 вартість послуг (робіт) визначається як фактична вартість наданих Виконавцем та прийнятих Замовником послуг (робіт) в межах лімітів, щомісячних планів-завдань та/або дефектних актів Замовника.

Пунктом 4.1. Договору від 27.10.2020 року № 95 передбачено, що розрахунки за надані послуги проводяться між Замовником та Виконавцем після підписання сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) і Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних ДСТУ та СОУ, які складаються Виконавцем і подаються для підписання Замовнику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця, або поетапної оплати Замовником наданих послуг.

У відповідності до п. 5.1. Договору від 27.10.2020 року № 95, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 31.12.2020 року, термін надання послуг починається з моменту укладення договору і діє до 31 березня 2021 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих за договором зобов`язань.

Згідно з п. 6.1.1. Договору від 27.10.2020 року № 95 Замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за належним чином надані послуги в порядку, передбаченому розділом 4 Договору.

До обов`язків Замовника також належить приймати надані послуги згідно з Актом прийняття виконаних робіт (форми КБ-2в) за умови дотримання Виконавцем п. 2.1. Договору (пункт 6.2.2. Договору від 27.10.2020 року № 95).

Відповідно до п. 6.2.4. Договору від 27.10.2020 року № 95, з урахуванням додаткової угоди № 3 від 18.06.2021 року, Замовник має право затримувати оплату за надані послуги (виконані роботи) Субпідряднику, передбачені Договором в частині суми, що відповідає сумі ПДВ визначеній у незареєстрованих податкових накладних до моменту реєстрації цих податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Генеральний підрядник сплачує цю різницю недосплачених коштів протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної.

У випадку зупинення реєстрації податкових накладних у відповідності до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Генеральний підрядник має право затримати оплату за надані послуги (виконані роботи) Субпідряднику згідно цього Договору, та звільняється від відповідальності в частині несвоєчасної оплати за надані послуги (виконані роботи) в сумі, що відповідає сумі ПДВ визначеній у зупинених податкових накладних до моменту реєстрації цих податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Генеральний підрядник сплачує цю різницю недосплачених коштів протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної.

Згідно з п. 6.3.1. Договору від 27.10.2020 року № 95 Виконавець зобов`язується забезпечити надання послуг в порядку та у строки, встановлені Договором.

Також Виконавець зобов`язується забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, встановленим Договором та нормативними актами (п. 6.3.3. Договору від 27.10.2020 року № 95).

Відповідно до підп. д) п. 6.3.3. Договору від 27.10.2020 року № 95, з урахуванням додаткової угоди № 3 від 18.06.2021 року, Виконавець зобов`язується у визначені законодавством терміни, після виникнення податкових зобов`язань, зареєструвати податкову накладну, скріплену електронним цифровим підписом, в ЄДРПН. Реєстрації підлягають усі без виключення податкові накладні, незалежно від їх суми. Субпідрядник підтверджує та гарантує, що він в повному обсязі ознайомлений з вимогами, які висуваються податковим законодавством щодо виписки податкових накладних в електронній формі та обов`язкової реєстрації усіх податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлені законом строки, що є обов`язковою умовою для виникнення у Генерального підрядника права на податковий кредит.

В пункті 10.1. Договору від 27.10.2020 року № 95, з урахуванням додаткової угоди № 3 від 18.06.2021 року, зазначено, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов`язань.

Договір від 27.10.2020 року № 95 та додаткові угоди до нього підписані уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб.

На виконання умов Договору від 27.10.2020 року № 95 позивач надав відповідачу послуги.

Позивачем до матеріалів справи долучено Акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за січень 2021 року на суму 11 018 грн 40 коп., Акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за червень 2021 року на суму 258 894 грн 19 коп., Відомість ресурсів до Акта прийняття за лютий 2021 року та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2021 року на суму 11 018 грн 40 коп.

Також позивачем до матеріалів справи долучено бухгалтерську довідку філії "Костопільський райавтодор" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в якій зазначено, що дебіторська заборгованість по Товариству з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор" станом на 22 лютого 2023 року становить 43 412 грн 20 коп.

Крім того позивачем до матеріалів справи долучено бухгалтерську довідку філії "Корецький райавтодор" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в якій зазначено, що дебіторська заборгованість по Товариству з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор" станом на 23 лютого 2023 року становить 11 018 грн 40 коп.

Позивач доводить, що між сторонами в даний час немає ніяких спорів з приводу якості виконаних позивачем для відповідача робіт по Договору від 27.10.2020 року № 95.

13 квітня 2021 року Підприємством надіслано Товариству претензію від 13.04.2021 року № 6/646 щодо сплати заборгованості в розмірі 677 618,76 коп. за договором від 27.10.2020 року № 95.

19 травня 2021 року Підприємством надіслано Товариству лист від 12.05.2021 року № 6/799 з проханням підписати акти приймання-виконаних будівельних робіт та оплатити вартість наданих послуг.

14 червня 2022 року Підприємством надіслано Товариству вимогу від 09.06.2022 року № 6/238 про сплату заборгованості в розмірі 210 016,93 грн., зі змісту якої вбачається, що заборгованість за договором на момент пред`явлення вимоги становить 210 016,93 грн. Згідно вимоги Підприємство вимагало протягом 7 днів з моменту отримання Товариством вимоги сплатити заборгованість.

В матеріалах справи наявний лист філії "Березнівський райавтодор" для Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" від 10 жовтня 2022 року № 24, зі змісту якого вбачається, що станом на 01.10.2022 року по філії "Березнівський райавтодор" рахується дебіторська заборгованість за Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор" в сумі 166 604,93 грн.

За твердженням позивача станом на момент подачі позовної заяви Товариством залишилися неоплаченими послуги за Договором від 27.10.2020 року № 95 в сумі 221 035 грн 53 коп.

За приписами частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (пункт 2 частини першої статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У силу вимог ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у Договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ст. 844 ЦК України). Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Згідно ч. 5 ст. 844 ЦК України Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Договір підряду складається із двох пов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець/підрядник має виконати певну роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити виконану роботу, а виконавець/підрядник має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з умов Договору від 27.10.2020 року № 95 сторонами визначено, що розрахунки за надані послуги проводяться між Замовником та Виконавцем після підписання сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) і Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних ДСТУ та СОУ, які складаються Виконавцем і подаються для підписання Замовнику не пізніше як за 5 робочих днів до кінця звітного місяця, або поетапної оплати Замовником наданих послуг.

До матеріалів справи позивачем долучено Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3), які підписані уповноваженими представниками сторін, а їх підписи скріплені печатками юридичних осіб.

В той час з наданих позивачем Актів приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) і Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) не можливо встановити дату їх підписання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за надані послуги у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Водночас суд встановив, що 14 червня 2022 року позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості в сумі 210 016,93 грн. Претензія направлена за адресою, яка відповідає адресі відповідача, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Доказів вручення поштового відправлення відповідачу позивач суду не надав.

Згідно з Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень (затверджено Наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 р. № 958), нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Враховуючи вище встановлені обставини суд робить висновок, що вимогу про сплату заборгованості відповідач отримав не пізніше 17 червня 2022 року.

Відтак, з огляду на положення статті 530 ЦК України, відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за надані послуги не пізніше 24 червня 2022 року, починаючи з 25 червня 2022 року відповідач допустив прострочення оплати наданих послуг.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зазначене також кореспондується зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором від 27.10.2020 року № 95 становить 210 016,93 грн., що також не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

В той час відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що згідно даних бухгалтерського обідку наразі у Товариства рахується заборгованість перед Підприємством лише в розмірі 26 016 грн 93 коп., оскільки сума в розмірі 184 000 грн 00 коп. вважається частково погашеною шляхом зарахування зустрічних грошових вимог.

29 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс" (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор" (Новий кредитор) та Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" укладено договір про переведення боргу № 27/07-21, за яким ТзОВ "Захід-Диліжанс" відчужило на користь Товариству право вимоги грошових коштів від Підприємства в розмірі 156 600,00 грн., яке виникло на підставі Договору купівлі-продажу № 28/05 від 28.05.2021 року, згідно якого Первісний Кредитор реалізував для Філії "Березнівський райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерне компанія "Автомобільні дороги України" товар (асфальтобетон) вартістю 156 600,00 грн., у зв`язку із чим у Боржника виник обов`язок сплатити Первісному Кредитору грошові кошти в сумі 156 600,00 грн. впродовж 3 банківських днів з моменту відпуску товару згідно видаткових накладних.

10 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Диліжанс" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурне Бюро "Янкор" (Новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) № 1-22, за яким Первісний кредитор, на підставі ст. 516 ЦК України передав, а Новий кредитор прийняв на себе право вимоги грошових коштів, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором по відношенню до Філії "Дубровицький райавтодор" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Боржник) в частині виконання ним зобов`язань визначених у п. 2.1, п. 2.2, п. 4.2 (в частині вимог щодо отримання оплати) та п. 5.1 Договору купівлі-продажу № 02/08 від 02.08.2021 року, згідно якого Первісний Кредитор реалізував для Боржника товар (асфальтобетон тип Б) вартістю 184 000 грн 00 коп., у зв`язку із чим у Боржника виник обов`язок сплатити Первісному Кредитору грошові кошти в сумі 184 000 грн 00 коп. впродовж 3 банківських днів з моменту відпуску товару згідно видаткових накладних, а також пені за прострочення розрахунку.

З огляду на те, що положеннями Договору купівлі-продажу від 02.08.2021 року № 02/08 не передбачено заборони кредитору на відступлення права вимоги грошових коштів за таким договором без згоди боржника (позивача), то такий договір укладений правомірно. Про вказані обставини позивача повідомлялося згідно повідомлення про укладення договору про відступлення права вимоги від 10.01.2022 року, яке направлялося первісним кредитором на адресу позивача.

В подальшому, у зв`язку з викладеним вище, Товариством на підставі ст. 601 ЦК України було зараховано зустрічні грошові вимоги в сумі 184 000 грн 00 коп., які виникли по наступним зобов`язанням:

- за Договором про відступлення права вимоги (цесії) № 1-22 від 10.01.2022 року, за яким Товариство, як Новий кредитор, набуло право вимоги грошових коштів від Філії "Дубровицький райавтодор" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за Договором купівлі-продажу № 02/08 від 02.08.2021 року (укладеним між ТзОВ "Захід-Диліжанс" та Філією "Дубровицький райавтодор" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", на підставі якого у Філії "Дубровицький райавтодор" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виник обов`язок сплатити грошові кошти в сумі 184 000 грн 00 коп. за відпущений ТзОВ "Захід-Диліжанс" товар;

- за Договором субпідряду № 95 від 27.10.2020 року, укладеним між Товариством та Підприємством, на підставі якого Товариство заборгувало для Підприємства за виконані роботи грошові кошти в сумі 210 016 грн 93 коп.

В зв`язку із викладеним вище, відповідач рахує, що зобов`язання за Договором купівлі-продажу № 02/08 від 02.08.2021 року (укладеним між ТОВ "Захід-Диліжанс" та Філією "Дубровицький райавтодор" Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"), права вимоги коштів за яким передані Товариству та за Договором субпідряду № 95 від 27.10.2020 року, укладеним між Товариством та Підприємством, на суму 184 000 грн 00 коп. є припиненими в зв`язку із зарахуванням зустрічних грошових вимог. При цьому відповідач повідомляє, що за наслідком зарахування зустрічних грошових вимог залишилися непогашеними грошові зобов`язання Товариства перед Підприємством за Договором субпідряду № 95 від 27.10.2020 року на суму 26 016 грн 93 коп.

У відповіді на відзив позивач просить вважати даний договір про відступлення права вимоги (цесії) від 10.01.2022 року № 1-22 недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч. 1 ст. 204 ЦК України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) від 10.01.2022 року № 1/22 не було предметом розгляду у інших господарських справах станом на 31.07.2023 року.

Не заявлялась така вимога Підприємством і в межах розгляду даної справи.

З приводу зарахування зустрічних однорідних вимог суд зазначає наступне.

У постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 Верховний Суд зазначив, що безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

Залік за заявою про припинення зобов`язання зарахуванням є таким, що не відповідає правовій природі правочину зарахування однорідних вимог, позаяк сума вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, є спірною (непрозорою).

Після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його юридичних правовідносин.

При цьому, після відкриття провадження у справі про банкрутство, а також після визнання вимог кредиторів, погашення вимог кредиторів повинне відбуватися виключно в рамках процедур банкрутства, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, а не шляхом вчинення цивільно-правових угод із кредитором та боржником на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, 7 квітня 2023 року Товариством надіслано Підприємству повідомлення від 07.04.2023 року № 1 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 184 000 грн 00 коп.

В той час, як було зазначено судом вище, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.01.2022 року відкрито провадження у справі № 918/1007/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Відтак, залік зустрічних однорідних вимог між Підприємством, стосовно якого наявна справа про банкрутство, та Товариством, який виразився у повідомленні від 07.04.2023 року № 1 (після відкриття провадження у справі про банкрутство), порушує не лише право інших кредиторів боржника щодо черговості погашення їх кредиторських вимог, а взагалі суперечить правовому режиму, у якому перебуває боржник після відкриття провадження у справі про банкрутство. Тобто поза межами справи про банкрутство жоден кредитор не може отримати задоволення своїх грошових вимог.

Таким чином, судом відхиляються твердження відповідача щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 184 000 грн 00 коп., у зв`язку з чим зобов`язання відповідача перед позивачем за договором № 95 від 27.10.2020 року на суму 184 000 грн 00 коп. не є припиненими.

Відтак матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не оплачено у повному обсязі надані виконавцем послуги в сумі 210 016 грн 93 коп., що є підставою для стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 95 від 27.10.2020 року в зазначеному розмірі.

Враховуючи вищезазначене, встановлення факту порушення відповідачем з оплати за надані позивачем послуги за договором № 95 від 27.10.2020 року, а також встановлення наявності заборгованості Товариства в сумі 210 016 грн 93 коп., вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 221 035 грн 53 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 210 016 грн 93 коп. В частині стягнення основного боргу в сумі 11 018 грн 60 коп. необхідно відмовити.

Крім того у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання за період з 5 липня 2021 року по 16 травня 2023 року позивач нарахував відповідачу 12 371 грн 93 коп. три відсотки річних та за період з 5 липня 2021 року по 30 квітня 2023 року - 77 795 грн 37 коп. інфляційних втрат.

Оцінивши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд зазначає, що вказаний розрахунок здійснено неправильно, оскільки позивач вказав як початок нарахування дату 5 липня 2021 року, що є помилковим. Натомість суд встановив, що прострочення з оплати наданих послуг відповідачем допущено починаючи з 25 червня 2022 року.

Також позивачем здійснено нарахування 3% на суму заборгованості в розмірі 221 035 грн 53 коп. Натомість суд встановив, що заборгованість Товариства перед Підприємством за Договором № 95 від 27.10.2020 року становить 210 016 грн 93 коп.

В свою чергу, суд, здійснивши власний розрахунок відсотків річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій (https://ips.ligazakon.net/calculator/ff) встановив, що розмір обґрунтованих відсотків річних становить 5 627 30 коп., при заявленому 12 371 грн 93 коп.

За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення трьох відсотків річних в сумі 12 371 грн 93 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 5 627 30 коп. В решті позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 6 744 грн 63 коп. необхідно відмовити.

Крім того, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що при здійсненні даного розрахунку позивачем допущені ті ж самі помилки, що і при здійсненні розрахунку 3% річних, в зв`язку з чим судом здійснено власний розрахунок даних компенсаційних виплат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій (https://ips.ligazakon.net/calculator/ff).

Судом встановлено, що обґрунтований розмір інфляційних втрат становить 23 767 грн 56 коп., при заявленому - 77 795 грн 37 коп.

За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення інфляційних втрат в сумі 77 795 грн 37 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 23 767 грн 56 коп. В решті позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 54 027 грн 81 коп. необхідно відмовити.

Щодо наданих позивачем актів звірки взаєморозрахунків за періоди з 01.11.2020 року по 01.10.2021 року, з 01.11.2020 року по 31.05.2022 року суд зазначає наступне.

Згідно з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/1727/17 від 04.12.2019 року акти звірки взаємних розрахунків, підписані уповноваженою особою відповідача (боржника) є доказами, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами (доданими до матеріалів позовної заяви копіями видаткових накладних, рахунків-фактур, довіреностей тощо, підтверджуючих здійснення кожної поставки позивачем Товару) свідчить про визнання боржником такого боргу часткової оплати такого товару тощо.

В той час наявні у матеріалах справі односторонні акти взаєморозрахунків за періоди з 01.11.2020 року по 01.10.2021 року, з 01.11.2020 року по 31.05.2022 року оформлені лише зі сторони Підприємства, та які не містять підписів уповноважених на його підписання осіб зі сторони Товариства, а відтак не приймаються судом до уваги.

Щодо наданих позивачем бухгалтерських довідок суд зазначає, що вони також не беруться до уваги, оскільки не є тими доказами, які підтверджують наявність заборгованості.

Щодо тверджень відповідача, що строк для проведення оплати за договором № 95 від 27.10.2020 року не настав, оскільки такий момент пов`язаний з реєстрацією податкових накладних, які позивачем не були зареєстровані суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.2.4. Договору від 27.10.2020 року № 95, з урахуванням додаткової угоди № 3 від 18.06.2021 року, Замовник має право затримувати оплату за надані послуги (виконані роботи) Субпідряднику, передбачені Договором в частині суми, що відповідає сумі ПДВ визначеній у незареєстрованих податкових накладних до моменту реєстрації цих податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Генеральний підрядник сплачує цю різницю недосплачених коштів протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної.

Таким чином вказаним пунктом договору передбачено право, а не обов`язок відповідача затримувати оплату за надані послуги, та лише в частині суми, що відповідає сумі ПДВ.

У постанові від 05.06.2019 року у справі № 908/1568/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, за яким обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків.

Тобто відсутність реєстрації податкової накладної жодним чином не нівелює обов`язок замовника зі сплати вартості наданих послуг саме у строк, обумовлений договором, оскільки відсутність квитанції про реєстрацію податкової накладної та будь-яких інших документів не може вважатись відкладальною умовою та не звільняє замовника від обов`язку оплатити надані послуги у визначений договором строк.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 ЦК України.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, вказані посилання відповідача спростовуються.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить застосувати до заявлених вимог позивача про стягнення штрафних санкцій наслідки пропуску позовної давності, що передбачені ч. 4 ст. 267 ЦК України.

В той час позивачем у позовній заяві не заявлялося вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій, а тому клопотання відповідача є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до ст. 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 28.10.2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Суд наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 року - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.

Щодо інших доводів та заперечень сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За результатами з`ясування обставин, на які первісний позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, а також перевіривши суми заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор" є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 210 016 грн 93 коп. основного боргу 5 627 грн 30 коп. 3 % річних та 23 767 грн 56 коп. інфляційних втрат. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 11 018 грн 60 коп. основного боргу, 6 744 грн 63 коп. трьох відсотків річних та 54 027 грн 81 коп. інфляційних втрат необхідно відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони суд, за певних умов, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ухвалою суду від 6 червня 2023 року відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочено Підприємству сплату судового збору за подання даної позовної заяви в сумі 4 668 грн 04 коп. до ухвалення судового рішення у справі.

Приймаючи до уваги, що ухвалою суду відстрочено сплату судового збору, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 3 591 грн 18 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України, а судовий збір в розмірі 1 076 грн 86 коп. підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор" (35100, Рівненська обл., смт. Млинів, вул. Степана Бандери, буд. 38, код ЄДРПОУ 33353494) на користь Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (33028, м. Рівне, вул. Пластова, буд. 7, код ЄДРПОУ 31994540) 210 016 (двісті десять тисяч шістнадцять) грн 93 коп. - основного боргу, 5 627 (п`ять тисяч шістсот двадцять сім) грн 30 коп. - 3 % річних та 23 767 (двадцять три тисячі сімсот шістдесят сім) грн 56 коп. - інфляційних втрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор" (35100, Рівненська обл., смт. Млинів, вул. Степана Бандери, буд. 38, код ЄДРПОУ 33353494) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 591 (три тисячі п`ятсот дев`яносто одна) грн 18 коп.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (33028, м. Рівне, вул. Пластова, буд. 7, код ЄДРПОУ 31994540) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 076 (одна тисяча сімдесят шість) грн 86 коп.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурне бюро "Янкор" основного боргу в сумі 11 018 грн 60 коп., 3 % річних в сумі 6 744 грн 63 коп. та інфляційних втрат в сумі 54 027 грн 81 коп. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 4 серпня 2023 року.

Суддя Політика Н.А.