Постанова

від 25.07.2023 по справі 922/5230/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/5230/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К. М., Банаська О. О.,

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представника:

скаржника - ліквідатора ТОВ "Строй.Інформ" арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй.Інформ" арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д.

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 11.05.2023

у справі № 922/5230/21

за заявою Головного управління ДПС у Харківській області

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй.Інформ"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2022 у справі №922/5230/21 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй. Інформ" (далі - ТОВ "Строй. Інформ").

2. Постановою Господарського суду Харківської області від 27.10.2022 ТОВ "Строй. Інформ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ "Строй. Інформ" призначено арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д.

3. 01.11.2022 до Господарського суду Харківської області від Головного управління ДПС у Харківській області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 4 584 388,93 грн; включити до першої черги задоволення вимог кредиторів суму судового збору у розмірі 4 962,00 грн.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Харківській області про поновлення строку на подання заяви з грошовими вимогами до боржника. Задоволено частково заяву ГУ ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника, визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Харківській області в розмірі 928 279,88 грн (з яких: 708 842,00грн - штрафні санкції, 219 437,88грн - пеня), які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, та 4 962,00грн витрат зі сплати судового збору. Решту грошових вимог за заявою ГУ ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника відхилено.

5. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ГУ ДПС у Харківській області звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.01.2023 скасовано в частині відхилення грошових вимог до боржника у розмірі 3 656 109,05 грн (з яких 1 696 649,00 грн - основний платіж, 848 324,50 грн - штрафні санкції, 1 111 135,55 грн - пеня) та прийнято в цій частині нове рішення про визнання цих грошових вимог. Абзаци 2 та 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Харківської області від 12.01.2023 у цій справі викладено у наступній редакції: "Задовольнити заяву Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника (вх. № 13008 від 01.11.2022). Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Харківській області в розмірі 4 584 388,93 грн (з яких: 1 696 649,00 грн - основний платіж - вимоги третьої черги; штрафні санкції у розмірі 1 557 166,50 грн та пеня у розмірі 1 330 573,43грн - вимоги шостої черги), які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, та 4 962,00 грн витрат зі сплати судового збору - вимоги першої черги." В іншій частині ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.01.2023 залишено без змін.

Рух касаційної скарги

7. 29.05.2023 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй.Інформ" арбітражний керуючий Мухітдінов Р.Д. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 922/5230/21, сформована в системі "Електронний суд" 29.05.2023.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй.Інформ" арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. у справі № 922/5230/21 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), Погребняка В.Я., Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2023.

9. Ухвалою від 14.06.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 922/5230/21 за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй.Інформ" арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 та призначено розгляд касаційної скарги на 25 липня 2023 року о 10:15.

10. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 20.07.2023 № 29.2-02/1761, у зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 922/5230/21.

11. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2023 для розгляду касаційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй.Інформ" арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.

12. Ухвалою від 20.07.2023 прийнято касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Строй.Інформ" арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 922/5230/21 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я. до свого провадження.

13. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 24.07.2023 29.2-02/1776, у зв`язку з відпусткою судді Погребняка В.Я., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 922/5230/21.

14. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 для розгляду касаційної скарги ліквідатора ТОВ "Строй.Інформ" арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. визначено колегію суддів у складі: Білоуса В. В. - головуючого, Огородніка К. М., Банаська О. О.

15. Ухвалою від 24.07.2023 прийнято касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Строй.Інформ" арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 922/5230/21 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В. В. - головуючого, Огородніка К. М., Банаська О. О. до свого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

16. Не погоджуючись з ухваленою постановою, ТОВ "Строй.Інформ" подано касаційну скаргу в якій останній просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції; розподілити судові витрати.

17. Касаційну скаргу мотивовано, зокрема, наступним.

17.1. Судом апеляційної інстанції не було враховано правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 922/1775/19, від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, від 01.06.2022 у справі № 927/104/21, від 02.06.2022 у справі № 922/3062/20, щодо перевірки дотримання 1095 денного строку з дня коли у контролюючого органу виникло право нарахувати пеню платнику податків, оскільки дати узгодження податкового боргу були взяті із розрахунків, що надані до заяви про кредиторські вимоги, а матеріали справи не містять належних доказів з яких можна було встановити дату узгодженого податкового зобов`язання.

17.2. Судом апеляційної інстанції не було враховано правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 904/3214/18 в частині застосування податкового законодавства щодо пропуску строків (в 1095 днів) контролюючим органом.

17.3. Судом апеляційної інстанції не було враховано принципи змагальності та диспозитивності (постанови Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 11.07.2019 у справі № 904/2394/18); тягар доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами, відповідно і обов`язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено саме на кредитора (постанови Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 916/4644/15, від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15). Однак, в матеріалах справи відсутні належні докази, на підставі яких суд апеляційної інстанції міг встановити момент чи дату узгодженого податкового зобов`язання.

17.4. Судом апеляційної інстанції помилково застосовано правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справ № 904/10083/15, оскільки правовідносини у казаній справі та справі, що розглядається не є подібними. Окрім того, необхідно відступити від висновків викладених у постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справ № 904/10083/15.

17.5. Існує необхідність формування висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме статей 44, 45, 50, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства у подібних правовідносинах, оскільки є незрозумілим які саме кредитори мають право подавати заяви з кредиторськими вимогами поза межами 30 денного строку та чи може суд розглядати такі конкурсні вимоги у ліквідаційній процедурі. При цьому, судом апеляційної інстанції не дотримано вимоги положень статей 44, 60 Кодексу України з процедур банкрутства та положень Наказу ДПС України № 470 від 04.09.2020.

18. Представник скаржника в судовому засіданні 25.07.2023 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених у ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

19. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

20. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

21. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

22. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

23. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.05.2022 у справі №922/5230/21 включено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Строй. Інформ" визнані судом вимоги ініціюючого кредитора ГУ ДПС у Харківській області у розмірі 2 830 606,00 грн заборгованості та 22 700,00 грн витрат зі сплати судового збору.

24. Постановою Господарського суду Харківської області від 27.10.2022 у справі №922/5230/21 припинено процедуру розпорядження майном боржника - ТОВ "Строй.Інформ"; визнано ТОВ "Строй. Інформ" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; призначено ліквідатором ТОВ "Строй.Інформ" арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д.

25. 01.11.2022 до Господарського суду Харківської області від ГУ ДПС у Харківській області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просив суд: визнати причини пропуску строку подачі заяви про кредиторські вимоги поважними; поновити строк подачі заяви про кредиторські вимоги; визнати грошові вимоги на загальну суму 4 584 388,93 грн (з яких: 1 696 649,00 грн - основна податкова заборгованість, 1 557 166,50 грн - штрафні санкції, 1 330 573,43 грн - пеня); включити до першої черги задоволення вимог кредиторів суму судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами у розмірі 4 962,00 грн.

26. Так, згідно поданого Головним управлінням ДПС у Харківській області розрахунку заявлений податковий борг складається з:

1) податку на додану вартість, а саме:

а) 169 649,00 грн - основний борг, який обліковується на підставі податкового повідомлення рішення (далі - ППР) № 0103675705 від 26.06.2019;

б) 1 556 146,50 грн - штрафні санкції, а саме:

- 707 652,00 грн (ППР № 0930391207 від 12.12.2018);

- 848 324,50 грн (ППР № 0103675705 від 26.06.2019);

- 170,00 грн (ППР № 0055025704 від 07.04.2020);

в) 1330573,43 грн - пеня, а саме:

- 219 437,88 грн (пеня, нарахована на підставі ППР № 0930391207 від 12.12.2018, акту про результати камеральної перевірки від 19.10.2018);

- 128 517,68 грн (пеня, нарахована на підставі ППР № 0103675705 від 26.06.2019, акту про результати камеральної перевірки від 19.04.2019);

- 579 629,79 грн (мораторна пеня, нарахована на підставі ППР № 0930391207 від 12.12.2018);

- 144 907,54 грн (мораторна пеня, нарахована на підставі ППР № 0930391207 від 12.12.2018);

- 172 053,69 грн (мораторна пеня, нарахована на підставі ППР № 0103675705 від 26.06.2019);

- 86026,85 грн (мораторна пеня, нарахована на підставі ППР № 0103675705 від 26.06.2019);

2) податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 020,00 грн (штрафні санкції, заявлені на підставі ППР № 0061695704 від 06.05.2020).

27. Як встановлено судом апеляційної інстанції грошові вимоги до боржника обґрунтовані наступним.

27.1. Посадовими особами контролюючого органу проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Строй. Інформ" за серпень 2018 року, результати якої оформлені актом від 19.10.2018 № 16720/26-15-12-07-20/41720555.

27.2. Даною камеральною перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Строй. Інформ" п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету за серпень 2018 року на суму 2 830 606 грн.

27.3. Так, на підставі висновків акту перевірки від 19.10.2018 № 16720/26-15-12-07-20/41720555, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0930391207 від 12.12.2018. Відтак, у звязку з порушенням платником податків податкового законодавства ГУ ДФС у м. Києві нараховано штраф (на суму податкового зобов`язання) у розмірі 707 652,00 грн та пеню за період з 30.09.2018 по 07.02.2019 у розмірі 219 437,88грн. Таким чином загальна сума податкового боргу підприємства складала 3 757 695,88 грн.

27.4. За рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 у справі №520/5120/19 адміністративний позов ГУ ДФС у Харківській області до ТОВ "Строй. Інформ" про стягнення податкового боргу задоволено, стягнуто до бюджету України з ТОВ "Строй. Інформ" в рахунок погашення податкового боргу з усіх відкритих розрахункових рахунків кошти у розмірі 3 757 695,88 грн.

27.5. Отже, контролюючим органом за період з 09.02.2019 по 29.02.2020 відповідно до акта №16720/26-15-12-07-20/41720555 від 19.10.2018 та податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 №0930391207 нараховано пеню в загальному розмірі 724 537,33 грн (що складається з: 579 629,79 грн пені, нарахованої на основну заборгованість у розмірі 2 830 606,00 грн, 144 907,54 грн пені, нарахованої на штраф у розмірі 707 652,00 грн).

27.6. Крім того, 19.04.2019 ГУ ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Строй. Інформ" за лютий 2019 року, за результатами якої складено акт № 1402/20-40-57-05-18/41720555 від 19.04.2019 та винесено податкове повідомлення-рішення від 26.06.2019 № 0103675705.

27.7. Згідно вказаного акту встановлено порушення підприємством п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за звітний період - лютий 2019 року на суму ПДВ 1 696 649,00грн (у рядках 10.1, 17 декларації), заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (у рядку 18 декларації) на суму ПДВ 1 696 649,00 грн.

27.8. У зв`язку з порушенням платником податків податкового законодавства ГУ ДФС у Харківській області на суму податкового зобов`язання нараховано штраф у розмірі 848 324,50 грн та пеню за період з 30.03.2019 по 04.08.2019 у розмірі 128 517,68 грн.

27.9. Крім того, податковим органом за період з 06.08.2019 по 29.02.2020 відповідно до акту № 1402/20-40-57-05-18/41720555 від 19.04.2019 та податкового повідомлення-рішення від 26.06.2019 № 0103675705 нараховано пеню в загальному розмірі 258 080,54 грн (що складається з: 172 053,69 грн пені, нарахованої на основну заборгованість у розмірі 1 696 649,00грн, 86 026,85 грн пені, нарахованої на штраф у розмірі 848 324,50грн).

27.10. За результатами камеральної перевірки ТОВ "Строй. Інформ" з питань неподання податкової декларації з ПДВ за червень 2019 року ГУ ДПС у Харківській області складено акт від 24.02.2020 №375/20-40-57-04-16/41720555 та винесено податкове повідомлення-рішення від 07.04.2020 №0055025704. Згідно вказаного акту податковим органом встановлено порушення підприємством пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України у зв`язку з неподанням ТОВ "Строй. Інформ" податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року. У зв`язку з порушенням платником податків податкового законодавства ГУ ДПС у Харківській області застосовано штрафні фінансові санкції у сумі 170,00 грн.

27.11. 13.03.2020 ГУ ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку ТОВ "Строй. Інформ" податкової звітності з податку на прибуток за період - 2019 рік, за результатами якої складено акт від 13.03.2020 №662/20-40-57-04-18/41720555 та винесено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2020 №0061695704. Згідно вказаного акту встановлено порушення підприємством п. 137.5 ст. 137, пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України у зв`язку з неподанням ТОВ "Строй. Інформ" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2019 рік. У зв`язку з порушенням платником податків податкового законодавства застосовано штрафні фінансові санкції у сумі 1 020,00грн.

28. Судом апеляційної інстанції встановлено, що заборгованість згідно акту від 19.10.2018 №16720/26-15-12-07-20/41720555 та податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 №0930391207 перед бюджетом, яка складає 2 830 606,00 грн, на яку податковим органом нараховано штраф у розмірі 707 652,00грн та пеню за період з 30.09.2018 по 07.02.2019 у розмірі 219 437,88 грн (граничний строк сплати податкового зобов`язання відповідно до наданого кредитором розрахунку - 08.02.2019), була стягнута з ТОВ "Строй. Інформ" рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 у справі № 520/5120/19.

29. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.02.2022 у цій справі визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Харківській області у сумі 2 830 606,00 грн.

30. Отже, щодо заявлених Головним управлінням ДПС у Харківській області грошових вимог в частині нарахування штрафу у розмірі 707 652,00 грн (на суму податкового зобов`язання 2 830 606,00) та пені в розмірі 219 437,88 грн нарахованих відповідно до акта від 19.10.2018 №16720/26-15-12-07-20/41720555 та ППР № 0930391207 від 12.12.2018 суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав такі вимоги обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

31. Крім того, в частині штрафних санкцій нарахованих ініціюючим кредитором з податку на додану вартість у розмірі 170,00 грн відповідно до ППР № 0055025704 від 07.04.2020 та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 020,00 грн згідно з ППР № 0061695704 від 06.05.2020, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції встановив, що дані вимоги були нараховані у порядку п. 120.1 ст. 120 ПК України та пред`явлені у межах 1095-денного строку, а відтак є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

32. Водночас, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Харківської області від 12.01.2023 в частині відхилення грошових вимог до боржника у розмірі 3 656 109,05 грн (з яких 1 696 649,00 грн - основний борг, 848 324,50грн - штрафні санкції, 1 111 135,55 грн - пеня) підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про визнання вказаних грошових вимог, оскільки заборгованість ТОВ "Строй. Інформ" перед податковим органом виникла після 18.03.2017 (а саме у 2018-2019 роках), тому на момент подання заяви з цими кредиторськими вимогами строк, встановлений статтею 102 ПК України не сплинув.

33. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції та вважає протилежні аргументи касаційної скарги (п. 17.1. постанови) безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляє їх з огляду на наступне.

33.1. За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

33.2. Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

33.3. Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

33.4. Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

33.5. Положеннями пп. 54.3.2 п.54.3 ст. 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

33.6. Якщо згідно з нормами ст. 54 ПКУ сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (п. 54.5 ст. 54 ПКУ).

33.7. За умовами п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

33.8. Як встановлено судом апеляційної інстанції 19.04.2019 ГУ ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Строй. Інформ" за лютий 2019 року, за результатами якої складено акт № 1402/20-40-57-05-18/41720555 від 19.04.2019 та винесено податкове повідомлення-рішення від 26.06.2019 № 0103675705.

33.9. Згідно вказаного акту від 19.04.2019 №1402/20-40-57-05-18/41720555 встановлено порушення підприємством п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за звітний період - лютий 2019 року на суму ПДВ 1 696 649,00грн (у рядках 10.1, 17 декларації), заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (у рядку 18 декларації) на суму ПДВ 1 696 649,00 грн.

33.10. Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 26.06.2019 №0103675705, що надсилалося ТОВ "Строй. Інформ" за адресою вул. Сумська, 72, м. Харків, 61002, повернулося до податкового органу неврученим, дата штемпелю організації поштового зв`язку 26.07.2019.

33.11. Пунктом 58.3 ст. 58 ПК України (в редакції, станом на дату надіслання повідомлення - рішення) податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

33.12 У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57 ПК України).

33.13. Отже, як встановлено судом апеляційної інстанції, податкове повідомлення-рішення від 26.06.2019 №0103675705 вважається таким, що належним чином вручено ТОВ "Строй. Інформ".

33.14. Проте, у строк, вказаний у податковому повідомленні-рішенні, а саме до 05.08.2019, платником податків не сплачено податковий борг. Крім того, матеріали справи не містять доказів оскарження ТОВ "Строй. Інформ" податкового повідомлення-рішення від 26.06.2019 №0103675705.

33.15. Наведеними обставинами, встановленими судом апеляційної інстанції спростовуються аргументи скаржника про те, що в матеріалах справи відсутні належні докази, на підставі яких суд апеляційної інстанції міг встановити момент чи дату узгодженого податкового зобов`язання (п. 17.3. постанови) та фактично зводяться до переоцінки доказів, що в силу статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду. Водночас правові висновки наведені у постановах Верховного Суду (п.17.3.) як такі, що на думку скаржника не були враховані судом апеляційної інстанції не є релевантними до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у наведених справах не є подібними.

33.16. У зв`язку з порушенням платником податків податкового законодавства ГУ ДФС у Харківській області на суму податкового зобов`язання нараховано штраф у відповідності до п. 123.1 ст. 123 ПК України у розмірі 848 324,50 грн та пеню у відповідності до пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України за період з 30.03.2019 по 04.08.2019 у розмірі 128 517, 68 грн (граничний строк сплати податкового зобов`язання відповідно до наданого кредитором розрахунку - 05.08.2019).

33.17. Крім того, податковим органом за період з 06.08.2019 по 29.02.2020 відповідно до акту від 19.04.2019 №1402/20-40-57-05-18/41720555 та податкового повідомлення-рішення від 26.06.2019 №0103675705 на підставі пп. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПК України нараховано пеню в загальному розмірі в розмірі 258 080,54грн (що складається з: 172 053,69 грн пені, нарахованої на основну заборгованість у розмірі 1 696 649,00грн; 86 026,85 грн пені, нарахованої на штраф у розмірі 848 324,50грн).

33.18. Згідно підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

33.19. Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

33.20. Згідно підпункту 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 Податкового кодексу України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого, зокрема, контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків.

33.21. У пункті 102.4 статті 102 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

33.22. За змістом пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

33.23. Положеннями пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України визначено, що під терміном "безнадійний" розуміється:

- податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута (підпункт 101.2.1);

- податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку (підпункт 101.2.2);

- податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу (підпункт 101.2.3);

- податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (підпункт 101.2.4);

- податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду (підпункт 101.2.5);

- податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (пп. 101.2.6).

33.24. Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що статтею 102 Податкового кодексу України встановлено універсальний граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами податкової перевірки, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення податкового органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу (аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, від 19.09.2019 у справі № 910/11620/18, від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15, від 05.12.2019 у справі № 910/1678/19).

33.25. У разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий борг, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу (висновок, викладений у постанові Верховного Суду у постанові від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16).

33.26. Тому, при розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, як платника податків, заявлених на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведення податкових перевірок боржника, господарському суду належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який у пункті 102.4. статті 102 Податкового кодексу України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16, від 17.04.2019 № 43/75-15/7-б, від 19.09.2019 № 910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17).

33.27. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

33.28. Отже, сума непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є складовою податкового боргу, поряд із сумою узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

33.29. Пеня є способом забезпечення погашення податкового зобов`язання та визначається у статті 14 Податкового кодексу України як сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

33.30. Згідно пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору є період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

33.31 Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

33.32. Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією; и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із статтею 36 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов`язання є недійсними.

33.33. Відповідно до пункту 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

33.34. Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX зупинено дію пункту 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України на період дії воєнного, надзвичайного стану.

33.35. При цьому, вказаним Законом статтю 102 Податкового кодексу України доповнено пунктом 102.9 такого змісту: "102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

33.36. У постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 904/10083/15 викладено правовий висновок про те, що з системного аналізу пункту 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" та пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України убачається, що зупинення перебігу зазначених строків розпочалося з 18.03.2020 та не припинилося у зв`язку із прийняттям Закону України № 2120-IX від 15.03.2022, з огляду на доповнення цим самим Законом статті 102 Податкового кодексу України пунктом 102.9, а тому не переривався і перебіг строку такого зупинення.

33.37. З огляду на викладене, та враховуючи, що заборгованість ТОВ "Строй. Інформ" перед податковим органом за ППР № 0103675705 від 26.06.2019 виникла після 18.03.2017, відтак суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що на момент подання заяви з кредиторськими вимогами строк, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України не сплинув. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що господарський суд першої інстанції помилково відхилив грошові вимоги ГУ ДПС у Харківській області у розмірі 3 656 109,05грн (з яких 1 696 649,00грн - основний платіж, 848 324,50грн - штрафні санкції, 1 111 135,55 грн - пеня).

34. Як встановлено судом апеляційної інстанції, повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство оприлюднено 07.02.2022.

35. Із заявою з грошовими вимогами до боржника ГУ ДПС У Харківській області звернулося 01.11.2022, тобто з пропуском 30 денного строку встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

36. Отже, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що кредиторські вимоги в розмірі 4 584 388,93 грн (з яких: 1 696 649,00 грн - основний борг - вимоги третьої черги; штрафні санкції у розмірі 1 557 166,50 грн та пеня у розмірі 1 330 573,43 грн - вимоги шостої черги) є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

37. Посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків викладених у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 922/1775/19, від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, від 01.06.2022 у справі № 927/104/21 скаржник у касаційній скарзі зазначає про те, що судом не враховано висновок про те, що розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство. Однак, такі аргументи скаржника спростовуються вищенаведеним, оскільки судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові здійснено розгляд вказаних грошових вимог з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України.

38. Також, посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 922/3062/20 скаржник у касаційній скарзі зазначає про те, що судом не враховано висновок про те, що розглядаючи грошові вимоги контролюючого органу до боржника заявлені у розмірі пені, нарахованої на податкове зобов`язання чи штрафні санкції, господарський суд зобов`язаний встановити, зокрема: 1) базу нарахування пені (правові підстави виникнення податкового зобов`язання та момент його узгодження (у т. ч. з урахуванням результатів оскарження), правові підстави та строк сплати штрафу); 2) з якого моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано у передбачений Податковим кодексом України спосіб; 3) період нарахування пені, таким чином перевірити дотримання 1095 денного строку з дня коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків; 4) заявлення цих вимог до боржника у межах справи про банкрутство до настання строку/умов анулювання пені відповідно до підпункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України. Однак, такі аргументи скаржника спростовуються вищенаведеним та встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, оскільки суд апеляційної інстанції в здійснюючи розгляд вказаних грошових вимог встановив базу нарахування пені, момент з якого моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку, період нарахування пені та правомірність заявлення таких вимог відповідно до положень Податкового кодексу України.

39. При цьому, аргументи скаржника (пункт 17.1 постанови) фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.

40. Аргументи скаржника (пункти 17.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

40.1. Однією з підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

40.2. При цьому, необхідно зазначити, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

40.3. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відсутність такої подібності зумовлює закриття касаційного провадження.

40.4. Зокрема, оцінюючи подібність справи № 904/3214/18 на постанову у якій посилається скаржник та справи, що розглядається № 922/5230/21, колегія суддів зазначає наступне.

40.5. У справі № 904/3214/18 предметом розгляду була заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з вимогами до боржника на загальну суму 4 945 642,07 грн.

40.6. У своїй постанові від 12.07.2022 Верховний Суд зазначив про те, що заборгованість боржника з податку на додану вартість на суму 2 242 135,33 грн, що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень, а також на підставі уточнюючої декларації від 07.06.2017 № 9013738796 (відповідно до наданих документів вірний номер № 9104967223) вже була предметом судового розгляду, за результатом якого ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.02.2021 у справі № 904/3214/18 (залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 та постановою Верховного Суду від 13.08.2021) такі вимоги були відхилені.

40.7. У справі № 922/5230/21, в цьому випадку, предметом розгляду є заява Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 4 584 388,93 грн.

40.8. При цьому, у справі № 922/5230/21 судами апеляційної інстанції встановлено наявність підстав для визнання кредиторських вимог до боржника щодо боргу за основним платежем, а також наявність боргу за основним платежем згідно рішення суду про стягнення коштів з рахунку боржника за податковим боргом.

40.9. Отже, предмет спору у наведених справах № 904/3214/18 та у справі, що розглядається № 922/5230/21 є подібним. Разом з тим, зміст правовідносин у вказаній справі не є подібними до змісту правовідносин у справі № 922/5230/21.

40.10. Крім того, висновки у наведеній скаржником постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 904/3214/18 не можуть вважатися в цьому випадку подібними через те, що на висновки у вказаних справах скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин, в контексті досліджуваних судами у справі № 922/5230/21 доказів та встановлених фактичних обставин.

41. Аргументи скаржника (пункт 17.4 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

41.1. Мотивуючи неподібність справи № 904/10083/15 та справи, що розглядається № 922/5231/21, скаржник зазначає про те, що предметом розгляду у справі № 904/10083/15 була заява про розгляд поточних кредиторських вимог контролюючого органу, що виникли в процедурі санації боржника. Тоді як предметом розгляду у справі № 922/5231/21 є заява про визнання конкурсних кредиторських вимог контролюючого органу.

41.2. При цьому, колегія суддів зазначає про відсутність відмінностей для застосування положень пункту 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України під час розгляду заяв контролюючих органів як з конкурсними так і з поточними кредиторськими вимогами до боржника, оскільки вказані норми є універсальними та в обох випадках під час розгляду таких вимог, суду необхідно перевірити, в тому рахунку, і дотримання 1095 денного строку з дня коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

41.3. Надаючи оцінку аргументам скаржника щодо необхідності відступити від висновків викладених у постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 904/10083/15, колегія суддів зазначає про те, що такі аргументи скаржника зводяться до довільного трактування приписів Законів України якими вносилися відповідні зміни до Податкового кодексу України, що стосувалися зупинення строку давності.

41.4. Враховуючи наведене, колегія судів Верховного Суду, під час розгляду цієї справи не вбачає підстав для відступлення від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 904/10083/15.

42. Щодо аргументів скаржника (пункт 17.5 постанови), колегія суддів не погоджується із такими аргументами щодо недотримання судом апеляційної інстанції вимог статті 44, частини четвертої статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства, які полягають у тому, що відповідно до цих норм закону не допускається заявлення кредитором конкурсних вимог у ліквідаційній процедурі і що такі вимоги можуть бути заявлені тільки у процедурі розпорядження майном. Такий висновок Суду ґрунтується на тому, що норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі. Окрім того, порядок заявлення та розгляду кредиторських вимог у справах про банкрутство регулюється положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, а тому безпідставними, в цьому випадку, є посилання скаржника на положення Наказу ДПС України № 470 від 04.09.2020.

43. При цьому, аргументи скаржника (пункт 17.5. постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на те, що правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц.

44. Разом з тим, у цій справі не встановлено обставин, які б свідчили про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм Кодексу України з процедур банкрутства під час розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області.

45. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

46. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

47. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

48. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

49. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

50. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

51. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

52. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови були дотримані.

53. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй.Інформ" арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 922/5230/21 залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 у справі № 922/5230/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді К. М. Огороднік

О. О. Банасько