Постанова

від 24.01.2024 по справі 922/5230/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/5230/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Плахов О.В.

при секретарі Семенові О.Є.

за участю:

апелянта не з`явився;

арбітражного керуючого не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу представника Головного управління ДПС у Харківській області Шевченко Д.С. (вх. №2693Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2023 року у справі № 922/5230/21, постановлену в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Усатий В.О.), повний текст якої складено 28.11.2023 року

за заявою Головного управління ДПС у Харківській області, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй. Інформ", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.11.2023 року у справі №922/5230/21 затверджено звіт арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 27.10.2022 по 17.10.2023 у розмірі 127909,79 грн., здійснення та відшкодування витрат, понесених у період 27.10.2022 по 17.10.2023 на суму 10 774,53 грн. у справі № 922/5230/21 про банкрутство ТОВ "Строй.Інформ"; задоволено заяву арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича про стягнення з кредитора грошової винагороди й витрат арбітражного керуючого (вх.№ 28287 від 17.10.2023); стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області на користь арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича грошову винагороду арбітражного керуючого у розмірі 127909,79 грн. за період з 27.10.2022 по 17.10.2023, витрати, пов`язані з виконанням повноважень ліквідатора, у справі у розмірі 10 774,53 грн. за період 27.10.2022 по 17.10.2023 (включно), а також витрати, пов`язані з виконанням повноважень розпорядника майна у розмірі 545,60 грн. за період з 03.02.2022 по 24.08.2022.

Представник Головного управління ДПС у Харківській області Шевченко Д.С. з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2023 року у справі та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви ліквідатора про стягнення з Головного управління ДПС у Харківській області грошової винагороди арбітражного керуючого (ліквідатора) у розмірі 127 909,79 грн., витрат, пов`язаних з виконанням повноважень розпорядника майна у розмірі 545,60 грн. та витрат, пов`язаних з виконанням повноважень ліквідатора у розмірі 10 774,53 грн.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Законом не передбачено стягнення в примусовому порядку з ініціюючого кредитора або з кредиторів пропорційно визнаних грошових вимог без згоди кредиторів або без утворення відповідного фонду кредиторами на користь ліквідатора грошової винагороди та видачу відповідного наказу.

Відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів Головного управління ДПС у Харківській області проголосовано проти схвалення звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора.

Примусове стягнення грошової винагороди на користь арбітражного керуючого у спосіб не передбачений чинним законодавством з кредитора, який звернувся до суду за захистом порушеного банкрутом права, завдає останньому не передбачених додаткових матеріальних збитків та фактично призведе до порушення публічного порядку у суспільстві, порушення права власності кредитора на належні йому матеріальні засоби в тому числі кошти.

Кошторисом Головного управління ДПС у Харківській області не передбачено видатків на оплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство; виплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок ГУ ДПС у Харківській області згідно з Бюджетним кодексом України буде кваліфікуватись як нецільове використання бюджетних коштів.

Одночасно апелянт просив поновити строк на подання апеляційної скарги, оскільки повний текст оскаржуваної ухвали апелянт отримав лише 30.11.2023 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2023 року, суддею доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 року, зокрема витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/5230/21 про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи про банкрутство; вчинено інші процесуальні дії.

11.12.2023 року на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№ 15344).

18.12.2023 року на адресу суду з господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/5230/21 (вх.№15658).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Головного управління ДПС у Харківській області Шевченко Д.С. на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2023 року у справі; учасникам справи про банкрутство встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; призначено справу про банкрутство до розгляду на "24" січня 2024 року об 11:15 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; запропоновано учасникам справи про банкрутство свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі Електронний суд; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; запропоновано учасникам справи про банкрутство визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду; попереджено, що неявка учасників справи про банкрутство, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Клопотання апелянта про поновлення строку на подання апеляційної скарги не розглядалось, оскільки строк ним пропущений не був.

27.12.2023 року на адресу суду від ліквідатора боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 16184), який долучено до матеріалів справи, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, в обґрунтування якого вказує на те, що ліквідатор ТОВ "СТРОЙ. ІНФОР, з дотриманням приписів норм права, звітував про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат у справі №922/5230/21 на комітеті кредиторів 17.10.2023 року, що підтверджується протоколом №1 комітету кредиторів ТОВ "СТРОЙ. ІНФОРМ" від 17.10.2023 року; причиною для відмови схвалення звіту було зазначено, що кошторисом Головного управління ДПС у Харківській області не передбачено видатки за напрямком розрахунків щодо сплати грошової винагороди та відшкодування витрат у справі про банкрутство №922/5230/21; законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство; не виявлення арбітражним керуючим активів та грошових коштів банкрута, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

23.01.2024 року на адресу суду від арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича надійшла заява (вх.№ 1203 ел. 174), яку разом з додатками долучено до матеріалів справи, в якій останній просить розгляд справи здійснювати за його відсутності.

24.01.2024 року на адресу суду від апелянта надійшла заява (вх.№ 1218), яку долучено до матеріалів справи, в якій останній просить розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Представник апелянта та арбітражний керуючий у судове засідання, призначене в приміщенні Східного апеляційного господарського суду 24.01.2024 року не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції; розгляд справи здійснювався судом за їх відсутності; фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Ухвалу суду від 20.12.2023 року було надіслано засобами поштового зв`язку: арбітражному керуючому Мухітдінову Рустаму Джурайовичу (№0600239873968) - відправлення вручено 28.12.2023 року; Головному управлінню ДПС у Харківській області (№0600239874000) відправлення вручено 28.12.2023 року.

Процесуальні документи надсилались представнику Головного управління ДПС у Харківській області Шевченко Д.С., арбітражному керуючому Мухітдінову Рустаму Джурайовичу та Головному управлінню ДПС у Харківській області до електронного кабінету в системі "Електронний суд".

05.10.2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №906/184/21, від 02.11.2022 року у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 року у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 року у справі №922/40/22, де, зокрема, вказано на те, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).

Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвалу суду апеляційної інстанції від 20.12.2023 року у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитись у призначене судове засідання.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Постановою господарського суду Харківської області від 27.10.2022 року ТОВ "Строй.Інформ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д.

17.10.2023 року до господарського суду Харківської області від ліквідатора надійшов звіт (вх. № 28288) про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, у якому арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д. нараховано грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у період з 27.10.2022 року по 17.10.2023 року у розмірі 127 909,79 грн., а також витрати, пов`язані з виконанням повноважень ліквідатора за період з 27.10.2022 року по 17.10.2023 року (включно), у розмірі 10774,53 грн.

Також, до господарського суду Харківської області від ліквідатора надійшла заява (вх. № 28287 від 17.10.2023 року) про стягнення з кредитора грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого, в якій заявник просив стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області на користь арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича грошову винагороду арбітражного керуючого у розмірі 127909,79 грн. за виконання повноважень ліквідатора в період з 27.10.2022 року по 17.10.2023 року; витрати, пов`язані з виконанням повноважень ліквідатора у справі, у розмірі 10 774,53 грн. в період з 27.10.2022 року по 17.10.2023 року, а також витрати, пов`язані з виконанням повноважень розпорядника майна, у розмірі 545,60 грн.

14.11.2023 року господарським судом Харківської області постановлено оскаржувану ухвалу, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Постановою господарського суду Харківської області від 27.10.2022 року ТОВ "Строй.Інформ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

На зборах комітету кредиторів боржника, які відбулись 17.10.2023 року, ліквідатор звітував про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі про банкрутство ТОВ "Строй.Інформ", після чого запропонував комітету затвердити звіт.

За матеріалами справи, на засіданні комітету кредиторів, оформленому протоколом від 17.10.2023 року, комітетом кредиторів вирішено не схвалювати звіт ліквідатора ТОВ "Строй.Інформ" Мухітдінова Р.Д. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення відшкодування витрат у справі №922/5230/21.

Єдиний кредитор у справі - Головне управління ДПС у Харківській області проголосував проти схвалення звіту ліквідатора про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення відшкодування витрат у справі №922/5230/21, посилаючись на те, що кошторисом Головного управління ДПС У Харківській області не передбачено видатки на сплату грошової винагороди та відшкодування витрат у справі №922/5230/21.

Частиною 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

З матеріалів справи слідує, що за час виконання арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д. повноважень ліквідатора ТОВ "Строй.Інформ" дії чи бездіяльність арбітражного керуючого кредиторами у цій справі не оскаржувалися; жодних скарг і зауважень на діяльність арбітражного керуючого Мухітдіновим Р.Д. у справі від кредитора не надходило.

Господарський суд першої інстанції, проаналізувавши обсяг роботи, виконаної арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д., обгрунтовано вказав на те, що останнім обов`язки, покладені на нього Кодексом України з процедур банкрутства, виконувалися належним чином: складено реєстр вимог кредиторів; вчинено дії з виявлення майна, яке підлягає державній реєстрації, та іншої інформації про боржника; проведено інвентаризацію майна боржника; подано до суду звіти; прийнято участь у судових засіданнях.

Затверджуючи звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, місцевим господарським судом обгрунтовано враховано належність виконання арбітражним керуючим обов`язків, покладених на нього законодавством про банкрутство.

Господарський суд першої інстанції, враховуючи обсяг дій, вчинених арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д. у даній справі в період з 27.10.2022 року по 17.10.2023 року, обгрунтовано вказав на те, що проведений ліквідатором розрахунок основної грошової винагороди за виконання повноважень у справі про банкрутство ТОВ "Строй.Інформ" у період з 27.10.2022 року по 17.10.2023 року на загальну суму 127929,79 грн. є належним.

Разом з цим, за матеріалами справи, в процедурі ліквідації арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д. понесені витрати на поштові відправлення та отримання витягів з Державних реєстрів, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги ТОВ "Строй.Інформ", відправлення заяв, повідомлень, вимог ліквідатора; загальна сума понесених витрат складає 10 774,53 грн., які підтверджені належними доказами.

Порядок визначення та сплати грошової винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого передбачено нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

З системного аналізу норм чинного законодавства про банкрутство слідує, що суд при прийнятті рішень не пов`язаний лише з рішенням комітету кредиторів.

У п. 57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" роз`яснено, що рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу, та що суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, тобто суд оцінює рішення комітету кредиторів нарівні з іншими доказами по справі при вирішенні певних питань у процедурах банкрутства.

Отже, беручи до уваги, що звіт арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 27.10.2022 року по 17.10.2023 року у загальному розмірі 127 909,79 грн., а також витрати, пов`язані з виконанням повноважень ліквідатора у загальному розмірі 10774,53 грн., понесені за період 27.10.2022 року по 17.10.2023 року, відповідає вимогам закону, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про його затвердження.

Щодо суми витрат у розмірі 545,60 грн., які арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д. були понесені на стадії розпорядження майном, слід зазначити таке.

З наявного в матеріалах справи протоколу комітету кредиторів ТОВ "Строй. Інформ" № 1 від 18.10.2022 року слідує прийняття комітетом кредиторів рішення про схвалення звіту розпорядника майна про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 03.02.2022 року по 24.08.2022 року на суму 58500,00 грн., здійснення та відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням повноважень розпорядника майна, в розмірі 545,60 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.10.2022 року затверджено звіт арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. про нарахування і виплату грошової винагороди у справі про банкрутство ТОВ "Строй.Інформ" за виконання повноважень розпорядника майна у період з 03.02.2022 року по 24.08.2022 року на загальну суму 58500,00 грн., здійснення та відшкодування витрат за період з 03.02.2022 року по 24.08.2022 року у розмірі 545,60 грн.

Вказана ухвала суду оскаржена не була, доказів того, що витрати, які було понесені арбітражним керуючим Мухітдіновим Р.Д., пов`язані з виконанням повноважень розпорядника майна у розмірі 545,60 грн., були відшкодовані, матеріали справи, також, не містять.

Таким чином, витрати арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. у розмірі 545,60 грн., які були ним понесені на стадії розпорядження майном відшкодовані не були та підлягають відшкодуванню.

Щодо стягнення з кредиторів грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого, слід зазначити на таке.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

У правових висновках, викладених у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 року у справі №912/1783/16, від 09.07.2020 року у справі №15/55/2011/5003, від 30.01.2019 року у справі №910/32824/15, від 26.02.2020 року у справі №11/Б-921/1448/2013, зокрема зазначено, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 року у справі №5002-17/1718/2011, де, зокрема, вказано на те, що якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу 6 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника - юридичної особи або від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, арбітражний керуючий не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредитора банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Так, Головне управління ДПС у Харківській області є єдиним кредитором у даній справі про банкрутство ТОВ "Строй.Інформ", а тому оплата грошової винагороди ліквідатора повинна здійснюватися за рахунок такого кредитора, оскільки будь-які інші можливі джерела для оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого взагалі відсутні.

Крім того, відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі 910/32824/15, ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

При цьому, згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства визначення джерел оплати послуг розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора не ставиться в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо) та від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

Можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов`язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.

Кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди, однак матеріали справи таких доказів не містять.

Разом з тим, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, не виявлення арбітражним керуючим активів та грошових коштів банкрута, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Такі правові висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 3/67-Б та від 26.02.2019 року у справі № 12/23-Б.

Кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Окрім цього, отримання оплати за виконання повноважень є гарантією незалежності арбітражного керуючого під час провадження діяльності у справі про банкрутство.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 3 Конституції України), права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (стаття 22 Конституції України).

Колегія суддів також враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.08.2022 року у справі № 916/956/13, де, зокрема, вказано на таке - Згідно з ч. ч. 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди. За відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до ч. 5 ст. 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів ст. 43 Конституції України та ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства. Правові висновки аналогічного змісту викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718-2011.

Широке тлумачення Європейським судом з прав людини даної норми покладає на суд обов`язок захистити право особи (у даній справі конституційне право ліквідатора на оплату праці) в такий спосіб, щоб порушене, не визнане або оспорюване право отримало ефективний та справедливий спосіб захисту.

Підхід до інтересу кредитора при вирішенні питання про стягнення оплати послуг ліквідатора має відповідати положенням не лише Кодексу України з процедур банкрутства, але й міжнародним правовим актам, забезпечувати в такий спосіб єдиний підхід до застосування положень закону про банкрутство, втілювати принципи правової визначеності та верховенства права.

Відсутність авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати, як примушування до безоплатної праці в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Вирішуючи питання про стягнення з кредиторів оплати грошової винагороди арбітражного керуючого, місцевим господарським судом обгрунтовано враховано належність виконання арбітражним керуючим обов`язків, покладених на нього законодавством про банкрутство.

Як зазначено у звіті ліквідатора про нарахування й виплату грошової винагороди та слідує з матеріалів справи, в процесі ліквідаційної процедури арбітражному керуючому Мухітдінову Р.Д. за виконанням ним повноважень ліквідатора ТОВ "Строй.Інформ" грошова винагорода не виплачувалась, витрати не відшкодовувались; активи ТОВ "Строй.Інформ" не виявлені, отже оплату грошової винагороди за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника, здійснити неможливо.

Разом з цим, діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) згідно пункту 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України віднесено до незалежної професійної діяльності.

Платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності, є самозайнятою особою.

Відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".

Статтею 178 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.

Кодексом України з процедур банкрутства не визначено підстав для безоплатного здійснення функцій розпорядника майна.

Аргументи апелянта на те, що законом не передбачено стягнення в примусовому порядку з ініціюючого кредитора або з кредиторів пропорційно визнаних грошових вимог без згоди кредиторів або без утворення відповідного фонду кредиторами на користь ліквідатора грошової винагороди та видачу відповідного наказу, не приймаються.

Встановивши факт невиконання кредитором у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з такого кредитора відповідних грошових сум шляхом винесення додаткової ухвали та видачі судового наказу (аналогічна правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 року у справі № 912/1783/16, від 04.10.2018 року у справі №916/1503/17).

Так само, не приймаються аргументи апелянта на те, що примусове стягнення грошової винагороди на користь арбітражного керуючого у спосіб не передбачений чинним законодавством з кредитора, який звернувся до суду за захистом порушеного банкрутом права, завдає останньому не передбачених додаткових матеріальних збитків та фактично таке стягнення призведе до порушення публічного порядку у суспільстві, порушення права власності кредитора на належні йому матеріальні засоби в тому числі кошти; кошторисом Головного управління ДПС у Харківській області не передбачено видатків на оплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням нам повноважень у справі про банкрутство; виплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок Головного управління ДПС у Харківській області згідно з Бюджетним кодексом України буде кваліфікуватись як нецільове використання бюджетних коштів.

Згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства визначення джерел оплати послуг розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора не ставиться в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо) та від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

За таких обставин, беручи до уваги, що фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого кредитором не створювався, дії арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. кредитором не оскаржувалися, враховуючи неможливість здійснити оплату грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого за рахунок наявних у боржника коштів або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) ТОВ "Строй.Інформ", господарський суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив вимогу ліквідатора про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора, витрат, пов`язаних із виконанням повноважень ліквідатора та розпорядження майна у справі №922/5230/21, з єдиного кредитора боржника.

Отже, господарський суд першої інстанції обґрунтовано затвердив звіт арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. про нарахування і виплату грошової винагороди за період з 27.10.2022 року по 17.10.2023 року у розмірі 127909,79 грн., здійснення та відшкодування витрат, понесених у період 27.10.2022 року по 17.10.2023 року на суму 10774,53 грн. у справі № 922/5230/21 про банкрутство ТОВ "Строй.Інформ" та задовольнив заяву арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. про стягнення з кредитора грошової винагороди й витрат арбітражного керуючого (вх.№ 28287 від 17.10.2023 року), стягнувши з Головного управління ДПС у Харківській області на користь арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. грошову винагороду арбітражного керуючого у розмірі 127909,79 грн. за період з 27.10.2022 року по 17.10.2023 року, витрати, пов`язані з виконанням повноважень ліквідатора, у справі у розмірі 10 774,53 грн. за період 27.10.2022 року по 17.10.2023 року (включно), а також витрати, пов`язані з виконанням повноважень розпорядника майна, у розмірі 545,60 грн. за період з 03.02.2022 року по 24.08.2022 року.

Отже, висновки місцевого господарського суду відповідають принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Головного управління ДПС у Харківській області Шевченко Д.С. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.11.2023 року у справі №922/5230/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29.01.2024 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов