Ухвала від 04.08.2023 по справі 806/5233/15

УХВАЛА

04 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 806/5233/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід суддів Баранця О.М. та Кролевець О.А. від розгляду справи № 806/5233/15

за позовом ОСОБА_1

до: 1. Департаменту реєстрації Житомирської міської ради,

2. Державного реєстратора Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області Вознюка Олександра Володимировича,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) Акціонерного товариства «Житомирські ласощі»; 2) ОСОБА_2

про зобов`язання скасувати реєстраційні дії та записи,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 806/5233/15.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2023 для розгляду справи № 806/5233/15 визначено колегію суддів у складі: Баранець О. М. - головуючий суддя, судді Кролевець О. А., Кібенко О. Р.

Ухвалою від 12.06.2023 касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 806/5233/15 була залишена без руху, скаржнику надано строк, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків, запропоновано надати касаційну скаргу у новій редакції із зазначенням підстав для касаційного оскарження судового рішення, з чітким посиланням на пункти частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

06.07.2023 ОСОБА_1 , виконав вимоги ухвали від 12.06.2023, та надав Верховному Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 806/5233/15 у новій редакції.

У зв`язку з відпусткою судді Кібенко О.Р. у справі № 806/5233/15 проведено повторний автоматизований розподіл, згідно з протоколом від 24.07.2023 визначено склад колегії: Баранець О. М. - головуючий суддя, Губенко Н. М., Кролевець О. А.

Верховний Суд ухвалою від 25.07.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 806/5233/15 та призначив її до розгляду на 07 вересня 2023 року о 10:30 год. у приміщенні Касаційного господарського суду.

03.08.2023 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Баранця О. М. (головуючого судді) та Кролевець О. А. від розгляду справи № 806/5233/15 за його касаційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023, на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Частиною другою цієї статті Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з частиною третьою статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до вказаних норм Господарського процесуального кодексу України на учасника справи, яким заявлено відвід судді на підставі пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, покладається обов`язок в заяві про відвід зазначити мотиви відводу.

В обґрунтування відводу суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Баранцю О.М. та Кролевець О.А. позивач у поданій заяві вказав про неможливість здійснення судом у складі цієї колегії суддів об`єктивного розгляду його касаційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 806/5233/15 у зв?язку з тим, що:

- 27.07.2023 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О. А. та Вронської Г. О. було здійснено розгляд касаційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ» на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.12.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі № 806/5231/15, яка є ідентичною за позовними вимогами справі № 806/5233/15.

За результатами розгляду касаційне провадження у справі № 806/5231/15, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, було закрите, в іншій частині касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «ЖЛ» залишено без задоволення.

Оскільки мотиви, підстави та аргументи касаційних скарг у справі № 806/5231/15 та № 806/5233/15 є аналогічними, а позиція суддів Баранця О. М. та Кролевець О. А. є сформованою та на переконання скаржника явно упередженою та негативною, то розгляд скарги цими суддями у справі № 806/5233/15 є неможливим;

- у позивача виникає об`єктивний сумнів безстороннього визначення суддів Баранця О. М. та Кролевець О. А. шляхом автоматизованого розподілу, оскільки вказані судді є учасниками колегії у двох ідентичних справах, що стосуються одного і того ж предмету спору;

- коли сторони стверджують про те, що судді недостатньо об`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та незалежним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Наведені позивачем обставин, які на його думку, у розумінні пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів Баранця О. М., та Кролевець О. А., є безпідставними.

Згідно з частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Щодо наведених позивачем сумнівів безстороннього визначення суддів Баранця О. М. та Кролевець О. А. шляхом автоматизованого розподілу, оскільки вказані судді є учасниками колегії у двох ідентичних справах, що стосуються одного і того ж предмету спору, то вони є безпідставними.

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.

Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Відповідно до положень частин 1, 2, 3 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.

Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Згідно з підпунктом 1.1.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями) правове регулювання відносин, пов`язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, здійснюється цим Положенням відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про доступ до судових рішень», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та інших нормативно-правових актів.

Підпунктом 2.3.1. цього Положення визначено, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:

- автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;

- пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;

- розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;

- визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);

- повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням (підпункт 2.3.2. Положення).

Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:

- із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;

- для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;

- із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості (підпункт 2.3.4. цього Положення).

Визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 цього Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ (підпункт 2.3.5. цього Положення).

Згідно з підпунктом 2.3.23 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії. У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів, що автоматично створюється автоматизованою системою.

Автоматизований розподіл у справі № 806/5233/15 відбувся з дотриманням наведених вище вимог та оформлений протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2023, яким визначено склад колегії суддів: Баранець О. М. - головуючий суддя, Кролевець О. А., Кібенко О. Р.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2023, справа № 806/5233/15 віднесена до категорії «Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин». Вибір відбувався серед суддів: Кролевець О. А., Бакуліна С. В., Баранець О. М., Кібенко О. Р., які включені до складу судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів та на момент автоматизованого розподілу мали повноваження щодо розгляду судової справи. Визначено колегію суддів для розгляду справи № 806/5233/15 у складі: Баранець О. М. - головуючий суддя, судді Кролевець О.А., Кібенко О. Р.

У зв`язку з відпусткою судді Кібенко О.Р. у справі № 806/5233/15, станом на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі № 806/5233/15, проведено повторний автоматизований розподіл, згідно з протоколом від 24.07.2023 визначено склад колегії: Баранець О. М. - головуючий суддя, Губенко Н. М., Кролевець О. А.

Щодо існування обґрунтованої підозри упередження судді, то, на думку позивача, ознаки явно необґрунтованого рішення у справі № 806/5231/15, викликають у нього як мажоритарного власника Товариств з додатковою відповідальністю «ЖЛ», усталений сумнів в неупередженості та особисту стійку недовіру до законності і повноти судового розгляду будь-яких процесуальних питань під головуванням судді Баранця О. М. за участі судді Кролевець О. А.

Тобто ці доводи позивача щодо наявності підстав для відводу суддів Баранця О. М. та Кролевець О. А. від участі у справі № 806/5233/15 також зводяться до незгоди з постановленим у справі № 806/5231/15 у складі колегії за участі цих суддів, що, відповідно до вимог частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, не може бути підставою для відводу.

Отже, за результатами розгляду заяви позивача ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Баранця О. М. та Кролевець О. А. від розгляду справи № 806/5233/15, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини не можуть бути підставою для відводу, у той час як інших доводів, які б містили об`єктивно обґрунтовані посилання на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості суддів та могли б бути підставою для їх відводу у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, у заяві не наведено.

Таким чином, встановивши необґрунтованість заявленого відводу суддям Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Баранцю О. М. та Кролевець О. А., Верховний Суд дійшов висновку про його передачу відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України на автоматизований розподіл справ для визначення судді для вирішення питання щодо зазначеного відводу.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Баранця О. М. та Кролевець О. А. від розгляду справи № 806/5233/15 на авторозподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення ним питання про відвід.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді Н. Губенко

О. Кролевець