Ухвала

від 07.08.2023 по справі 806/5233/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 806/5233/15

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід суддів Баранця О.М. та Кролевець О.А. від розгляду справи № 806/5233/15

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 (колегія суддів у складі : Гудак А.В. - головуючий, Олексюк Г.Є., Мельник О.В.)

та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2023 (суддя Кравець С.Г.)

у справі № 806/5233/15

за позовом ОСОБА_1

до: 1) Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, 2) Державного реєстратора Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області Вознюка Олександра Володимировича,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1) Акціонерного товариства "Житомирські ласощі"; 2) ОСОБА_2

про зобов`язання скасувати реєстраційні дії та записи,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2023 у справі № 806/5233/15.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2023 для розгляду справи № 806/5233/15 визначено колегію суддів у складі: Баранець О. М. - головуючий суддя, судді Кролевець О.А., Кібенко О.Р.

Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2023 касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2023 у справі № 806/5233/15 залишена без руху, скаржнику надано строк, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків, запропоновано надати касаційну скаргу у новій редакції із зазначенням підстав для касаційного оскарження судового рішення, з чітким посиланням на пункти частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

06.07.2023 ОСОБА_1 , на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 12.06.2023 надав Верховному Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2023 у справі № 806/5233/15 у новій редакції.

У зв`язку з відпусткою судді Кібенко О.Р. у справі № 806/5233/15 проведено повторний автоматизований розподіл, згідно з протоколом від 24.07.2023 визначено склад колегії: Баранець О.М. - головуючий суддя, Губенко Н.М., Кролевець О.А.

Верховний Суд ухвалою від 25.07.2023 відкрив касаційне провадження у справі № 806/5233/15 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2023 та призначив її до розгляду на 07 вересня 2023 року о 10:30.

03.08.2023 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Баранця О.М. та Кролевець О.А. від розгляду справи № 806/5233/15 за його касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2023.

Заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що вказані судді не можуть брати участь у розгляді справи № 806/5233/15 і підлягають відводу відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України. Так, заявник зазначає, що 27.07.2023 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О.М. - головуючого, Кролевець О.А. та Вронської Г.О. розглянуто касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" у справі № 806/5231/15, яка є ідентичною за позовними вимогами справі № 806/5233/15. За результатами розгляду касаційне провадження у справі № 806/5231/15, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, було закрите, в іншій частині касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" залишено без задоволення. Оскільки мотиви, підстави та аргументи касаційних скарг у справі № 806/5231/15 та № 806/5233/15 є аналогічними, а позиція суддів Баранця О.М. та Кролевець О.А. є сформованою та на переконання скаржника явно упередженою та негативною, то розгляд скарги цими суддями у справі № 806/5233/15 є неможливим. Заявник зазначає, що у виникає об`єктивний сумнів безстороннього визначення суддів Баранця О.М. та Кролевець О.А. шляхом автоматизованого розподілу, оскільки вказані судді є учасниками колегії у двох ідентичних справах, що стосуються одного і того ж предмету спору. Також, заявник вважає, що коли сторони стверджують про те, що судді недостатньо об`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та незалежним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Заявник вважає, що зазначені обставини є підставою для відводу колегії суддів Верховного Суду: Баранця О.М. та Кролевець О.А. від розгляду справи № 806/5233/15.

Ухвалою Верховного Суду від 04.08.2023 викладені у зазначеній заяві доводи визнано необґрунтованими, заяву про відвід передано на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід суддів: Баранця О.М. та Кролевець О.А.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду від 04.08.2023 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Баранця О.М. (головуючого судді) та Кролевець О.А., у цій справі передано на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Картере В.І.

Розглянувши матеріали заяви про відвід суддів Баранця О.М. та Кролевець О.А., Суд відмовляє в її задоволенні з огляду на таке.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід колегії суддів.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно з частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, посилання ОСОБА_1 у заяві про відвід суддів Баранця О.М. та Кролевець О.А. на те, що позиція вказаних суддів, з урахуванням розгляду справи № 806/5231/15 є сформованою, не може бути підставою для відводу від розгляду справи № 806/5233/15 відповідно до вимог частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки доводи, викладені в заяві зводяться до незгоди з ухваленим у справі № 806/5231/15 судовим рішенням.

Стосовно наведених заявником сумнівів щодо безстороннього визначення суддів Баранця О. М. та Кролевець О. А. у справу № 806/5233/15 шляхом автоматизованого розподілу, оскільки вказані судді є учасниками колегії у двох ідентичних справах, що стосуються одного і того ж предмету спору, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Згідно з частиною третьою статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.

Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

Згідно з підпунктом 1.1.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями) правове регулювання відносин, пов`язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, здійснюється цим Положенням відповідно до Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис", "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації", "Про доступ до судових рішень", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про захист персональних даних" та інших нормативно-правових актів.

Підпунктом 2.3.1. цього Положення визначено, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:

- автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;

- пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;

- розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;

- визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);

- повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням (підпункт 2.3.2. Положення).

Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:

- із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;

- для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;

- із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості (підпункт 2.3.4. цього Положення).

Визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 цього Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ (підпункт 2.3.5. цього Положення).

Згідно з підпунктом 2.3.23 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності). Якщо збори суддів визначили склади постійно-діючих колегій, то автоматизована система визначає склад колегії з числа суддів основного складу. У разі неможливості визначити необхідну кількість суддів з числа суддів основного складу, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа резервних суддів даної колегії. У разі неможливості визначити склад колегії з числа суддів основного складу та резервних суддів, автоматизована система визначає суддів, яких не вистачає, з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності).

Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів, що автоматично створюється автоматизованою системою.

Автоматизований розподіл у справі № 806/5233/15 відбувся з дотриманням наведених вище вимог та оформлений протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2023, яким визначено склад колегії суддів: Баранець О. М. - головуючий суддя, Кролевець О. А., Кібенко О. Р.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2023, справа № 806/5233/15 віднесена до категорії "Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин". Вибір відбувався серед суддів: Кролевець О.А., Бакуліна С.В., Баранець О.М., Кібенко О.Р., які включені до складу судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів та на момент автоматизованого розподілу мали повноваження щодо розгляду судової справи. Визначено колегію суддів для розгляду справи № 806/5233/15 у складі: Баранець О.М. - головуючий суддя, судді Кролевець О.А., Кібенко О.Р.

У зв`язку з відпусткою судді Кібенко О.Р. у справі № 806/5233/15, станом на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі № 806/5233/15, проведено повторний автоматизований розподіл, згідно з протоколом від 24.07.2023 визначено склад колегії: Баранець О. М. - головуючий суддя, Губенко Н.М., Кролевець О. А.

Отже визначення складу колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.2023 у справі № 806/5233/15 за результатами проведення автоматизованого розподілу судової справи було здійснено в порядку, передбаченому вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду і підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17).

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Особа яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Європейський суд з прав людини зазначає, що у кожній окремій справі потрібно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Верховний Суд виходить з того, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного", а ОСОБА_1 не надав належних доказів, які б підтверджували, що судді Баранець О.М. та Кролевець О.А прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду його касаційної скарги у справі № 806/5233/15.

Отже, розглянувши доводи в обґрунтування заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Баранця О.М. та Кролевець О.А., від розгляду справи № 806/5233/15, Суд дійшов висновку, що вказана заява не містить обґрунтованого посилання на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів та можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України. Підстави для задоволення заяви відсутні.

Відповідно до частин 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Баранця О.М. та Кролевець О.А. від розгляду справи № 806/5233/15.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Картере