Ухвала

від 03.08.2023 по справі 548/576/23

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/576/23

Провадження №1-кс/548/394/23

У Х В А Л А

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

03.08.2023 року м. Хорол

Слідчий суддя Хорольського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання начальника Хорольського відділу Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023172040000025 від 13.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 5324886200:00:009:0059площею 1,9870 га, що знаходиться за межами населеного пункту на території колишньої Трубайцівської сільськоїради колишньогоХорольського району(наданий часна територіїВишняківського старостинськогоокругу Хорольськоїтериторіальної громадиЛубенського районуПолтавської області), яка згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб"єкта належить на праві приватної власності ОСОБА_4 ,-

В С Т А Н О В И В:

Начальник Хорольського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого суді з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42023172040000025 від 13.03.2023 за знаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Як вказує в обґрунтування клопотання, що 14 лютого 2019року ОСОБА_4 звернувся до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області з метою затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у приватну власність загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням двадцятьвосьмої сесіїсьомого скликанняНовомиргородської міськоїради Кіровоградськоїобласті №1330від 22.02.2019 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 3523810100:02:000:5497, яка знаходиться на території Новомиргородської міської ради Кіровоградської області.

Право власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_4 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.02.2019.

Таким чином, ОСОБА_4 у вказаний спосіб реалізував своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в розмірі 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з чим, в силу вимог ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, право на повторне отримання земельної ділянки в розмірі 2,0 га для ведення особистого селянського господарства у подальшому не мав.

Разом з тим, 25 листопада 2019 року ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що згідно вимог ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України,передача земельнихділянок безоплатноу власністьгромадян умежах норм,визначених цимКодексом,провадиться одинраз покожному видувикористання,а такожте,що вінраніше використавсвоє правона отриманняземельної ділянкиіз земельдержавної власностів розмірі2,0га дляведення особистогоселянського господарства,маючи умисел,спрямований назаволодіння шляхомобману земельноюділянкою державноїформи власності,діючи умисно,з корисливихмотивів,подав доГоловного управлінняДержгеокадастру вПолтавській області,яке розташованеза адресою:м.Полтава,вул.Уютна,23,посвідчену особистимпідписом заявувід 25.11.2019про наданняйому дозволуна виготовленняпроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянкисільськогосподарського призначеннядержавної формивласності орієнтовноюплощею 2,0га зметою подальшоїпередачі безоплатноу власністьдля веденняособистого селянськогогосподарства натериторії Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, до якої умисно вніс завідомо неправдиві відомості про юридично значимий факт, а саме про те, що він раніше не скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Далі, ОСОБА_4 ,продовжуючи своїдії,31.03.2020подав доГоловного управлінняДержгеокадастру вПолтавській областіпосвідчену особистимпідписом заявупро затвердженняраніше розробленогопроекту землеустроювідведення земельноїділянки сільськогосподарськогопризначення державноїформи власностіплощею 2,0га тапередачі їїу власність,яка розташованана територіїТрубайцівської сільськоїради Хорольського району Полтавської області, з кадастровим номером 5324886200:00:009:0059.

На підставіподаних ОСОБА_4 заяв Головнимуправління Держгеокадаструу Полтавській області,будучи впевненимв обов`язковостіпередачі земельноїділянки останньому,відсутності підставдля відмови у виділеніділянки,правдивості наданоїінформації,видано наказ№10468-сгвід 15.04.2020«Про затвердженнядокументації ізземлеустрою танадання земельноїділянки увласність»,яким затвердженораніше розробленудокументацію щодовідведення земельноїділянки сільськогосподарськогопризначення державноїформи власностіплощею 1,9870га,на території Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 5324886200:00:009:0059 для ведення особистого селянського господарства.

Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.05.2020.

Внаслідок вказаних умисних протиправних дій ОСОБА_4 довів правопорушення до кінця, отримав можливість володіти та розпоряджатися майном у виді земельної ділянки в межах Хорольського району Полтавської області на території Трубайцівської сільської ради площею 1,9870 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5324886200:00:009:0059, ринкової вартістю 95800,00 грн.

На даний час органом досудового розслідування встановлено, що 16.04.2020 між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки терміном дії 15 років.

Далі, 01.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Наразі земельна ділянка к.н. 5324886200:00:009:0059площею 1,9870 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території колишньої Трубайцівської сільської ради колишнього Хорольського району (на даний час на території Вишняківського старостинського округу Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області), визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.

Оскільки в кримінальному провадженні є достатньо даних вважати, що земельна ділянка к.н. 5324886200:00:009:0059площею 1,9870 га, яка протизаконно перебуває у власності ОСОБА_4 , є доказом вчинення кримінального правопорушення та є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, набутий кримінально протиправним шляхом та отриманий внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, запобігання можливості її передачі, відчуження виникла необхідність у накладенні арешту, шляхом заборони власнику та іншим особам розпоряджатися вказаною земельною ділянкою.

Таким чином, з метою забезпечення конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) як виду покарання за вчинене кримінальне правопорушення, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на таке майно може призвести до його відчуження.

Враховуючи вищенаведене,зважаючи,що існуєрозумна підозравважати, що земельна ділянка к.н. 5324886200:00:009:0059площею 1,9870 га, яка протизаконно перебуває у власності ОСОБА_4 , є доказом вчинення кримінального правопорушення та є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, набутий кримінально протиправним шляхом та отриманий внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, запобігання можливості її передачі, відчуження виникла необхідність у накладенні арешту, шляхом заборони власнику та іншим особам розпоряджатися вказаною земельною ділянкою, є обґрунтовані підстави вважати, що останній може вчинити та вчинятиме дії, направлені на передачу або відчуження даного майна, у зв`язку із чим виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно.

З метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, посилаючись на положення статей 170-173 КПК України, слідчий просить накласти арешт на вказане вище майно.

Прокурор в судове засідання не з"явився, клопотав про розгляд справи за його відсутності.

Підозрюваний у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволенні клопотання, з огляду на таке.

Слідчим відділом ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42023172040000025 від 13.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні 01.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України

Як визначено ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя згідно з статтями 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. А тому, вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри у даному кримінальному провадженні, суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) згідно якої стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Слідчий суддя враховує, що на даній стадії він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини у вчиненні злочину чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність достатніх для цього етапу розслідування доказів, які свідчать про можливу причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України.

Отже, враховуючи вищезазначене, зважаючи на існування достатніх підстав вважати, що в разі визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому його обґрунтовано підозрюють, а також подання цивільного позову потерпілою стороною, арештоване майно може бути використане для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може спричинити настання ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК (приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження), тому накладення арешту на майно є необхідним, оскільки може бути виконане завдання, для виконання якого слдічий звернувся із клопотанням.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, в зв`язку з чим належить накласти арешт на майно.

Доказів негативних наслідків від застосування такого максимального заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Керуючись статтями 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання начальника Хорольського відділу Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023172040000025 від 13.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 5324886200:00:009:0059площею 1,9870 га, що знаходиться за межами населеного пункту на території колишньої Трубайцівської сільськоїради колишньогоХорольського району(наданий часна територіїВишняківського старостинськогоокругу Хорольськоїтериторіальної громадиЛубенського районуПолтавської області),яка згідноз витягомз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб"єктівнерухомого майнащодо суб"єктаналежить направі приватноївласності ОСОБА_4 ,- задовольнити .

Накласти арешт на майно, у кримінальному провадженні № 42023172040000025 від 13.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером: 5324886200:00:009:0059площею 1,9870 га, що знаходиться за межами населеного пункту на території колишньої Трубайцівської сільськоїради колишньогоХорольського району(наданий часна територіїВишняківського старостинськогоокругу Хорольськоїтериторіальної громадиЛубенського районуПолтавської області),яка згідноз витягомз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб"єктівнерухомого майнащодо суб"єктаналежить направі приватноївласності підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, із забороною його відчужувати, як власникам так і третім особам, що заявлять право вимоги на нього, а також вчиняти будь які нотаріальні, реєстраційні та виконавчі дій щодо цього майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб (державних та приватних нотаріусів, реєстраторів, виконавців).

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору та не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати іншим заінтересованим особам, які не були присутні при її проголошенні.

Підозрюваний, його захисник, інші власники майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її проголошення, відповідно до вимог ст. 175 КПК України.

Відповідно дост. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: ОСОБА_1