Справа №709/210/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2023 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Кваші І.М.,
секретаря судового засідання - Дем`яненко Н.М.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача -2 - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , виконавчого комітету Іркліївської сільської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_6 , про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивачаадвокат ОхріменкоН.І.в інтересах ОСОБА_3 звернулась досуду зданим позовомпосилаючись нате,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помердвоюрідний дядькопозивачки ОСОБА_7 .Після йогосмерті відкриласяспадщина нажитловий будинок,земельну ділянкудля веденняособистого підсобногогосподарства,на земельніділянки дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,які належалипомерлому.Відповідач ОСОБА_4 (далі-відповідач-1)та відповідач ОСОБА_5 (далі відповідач-2)в установленізаконом строкиподали донотаріальної конторизаяви проприйняття спадщини.Відповідач-1поніс витратина похованняпомерлого тапоминальні обряди,а відповідач-2вважала себеспадкоємцем зазаконом четвертої черги,як особа,яка проживалазі спадкодавцемоднією сім`єюне меншяк п`ятьроків дочасу відкриттяспадщини ідля встановленняданого фактузвернулась доЧорнобаївського районного суду.Рішенням Чорнобаївськогорайонного судувід 31травня 2021року даназаява задоволена,факт постійногопроживання ОСОБА_5 однією сім`єюзі спадкодавцем ОСОБА_7 більше п`ятироків встановлений.Постановою Черкаського апеляційного судувід 20квітня 2022року церішення скасоване, заява ОСОБА_5 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем більше п`яти років до часу відкриття спадщини - залишена без розгляду.
Баба позивачки (протягом життя мала прізвища - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ) та мати ОСОБА_7 ( ОСОБА_11 , в шлюбі ОСОБА_12 ) мали спільних батьків. Проте виявити актовий запис про народження ОСОБА_8 за 1936 рік державному архіву Черкаської області не вдалось через відсутність в архіві книг за 1936 рік. Перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_13 її баба народила сина ОСОБА_14 , батька позивачки. У шлюбі між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 народилась позивачка.
Дядько позивачки ОСОБА_7 був народжений у шлюбі між ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Тобто ОСОБА_7 та ОСОБА_14 були двоюрідними братами.
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її батько, ОСОБА_14 , який був двоюрідним братом ОСОБА_7 та приймав участь в похованні ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до закінчення шестимісячного строку визначеного законодавством для подання заяви для прийняття спадщини. Отже, позивачка як племінниця спадкодавця має право на спадкування на законом за правом представлення.
Строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 сплинув ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкодавець ОСОБА_7 помер раптово, у віці 45 років, і будь - яких відомостей про його стан здоров`я ні від батька, який був його двоюрідним братом, ні від інших родичів, їй не надходило, що не давало підстав вважати стан його здоров`я критичним. Позивачка як племінниця померлого ОСОБА_7 , не могла своєчасно та в установлений законом строк, подати заяву про прийняття спадщини, так як для неї як спадкоємця, в цей період були істотні труднощі на вчинення цих дій, викликані тяжкою хворобою дочки, інваліда з дитинства підгрупа «А» з діагнозом захворювання - атипічний аутизм з інтелектуальною недостатністю, тяжкими мовними розладами, низьким рівнем соціального функціонування, яка потребує постійного стороннього догляду. Також в той час діяли карантинні обмеження пов`язані з короновірусом. Вільне автомобільне сполучення було відсутнє. Ще позивачка з 23 березня 2021 року до кінця квітня 2021 року хворіла на коронавірус. Відстань від її місця проживання до місця відкриття спадщини становить 30 км, тому прибути туди, враховуючи вищеперелічені обставини, становило складнощі. Внаслідок цього вона не могла без зайвої необхідності вільно переміщатися, не наражаючи на небезпеку себе та хвору дитину. Про прийняття спадщини дядька, спадкоємцем - відповідачем по справі, ОСОБА_5 , вона дізналась від відповідача ОСОБА_4 , який і повідомив їй про розгляд судових справ. В зв`язку з воєнним станом, вона як біженка, разом з дитиною перебуває у Польщі. Всі вищезазначені причини були об`єктивними та непереборними обставинами для вчинення відповідних дій для прийняття спадщини. Просила визнати зазначені причини поважними та поновити строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_7 .
Позивачка просила встановити факт родинних відносин, а саме, що вона є двоюрідною племінницею ОСОБА_7 та визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
02 березня 2023 року системою автоматизованого розподілу справу розподілено на суддю Романову О.Г.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 березня 2023 року задоволено заяву про самовідвід судді Романової О.Г. (т. 1 а.с. 65-66).
27 березня 2023 року суддею Левченком В.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (т. 1 а.с. 77-78).
Ухвалою від 25 квітня 2023 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді та передано справу до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу (т. 1 а.с. 209-210).
26 квітня 2023 року справу до свого провадження прийняла суддя Кваша І.М. (т. 1 а.с. 219).
05 липня 2023 року суд залучив в якості третьої особибез самостійнихвимог настороні позивачаОСОБА_6 (т. 2 а.с. 50-51).
В судові засідання позивачка не з`явилялась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Охріменко Н.І. пояснила, що позивачка на даний час знаходиться в Польщі, тому прибути до суду не має змоги. Позовні вимоги підтримала повністю, надавши аналогічні обґрунтування позовних вимог. Просила позов задовольнити.
Відповідач-1 ОСОБА_4 в судове засідання 25 липня 2023 року, належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з`явився, причини неявки суду не відомі. В судовому засіданні 25 травня 2023 року повідомив, що ОСОБА_18 його далекий родич. Деякі зв`язки по материнській лінії між ними є, але підтверджувальні документи відсутні. Останні роки перед смертю ОСОБА_19 жив у будинку батьків ОСОБА_4 , в с. Чехівка. Поховання ОСОБА_7 він здійснив за свої кошти. Його смерть схожа на насильницьку і настала у домоволодінні ОСОБА_5 . Доки ОСОБА_4 збирав документи для прийняття спадщини, ОСОБА_5 , звернулась до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання протягом 5 років. Спочатку суду задовольнив цю заяву, а потім за його апеляційною скаргою це рішення було скасовано, в заяві відмовлено. В липні 2022 року ОСОБА_4 дізнався, що двоюрідний брат померлого ОСОБА_14 , також помер. Але в нього є дочка ОСОБА_20 , яка має тяжкохвору дитину. У зв`язку з цим він вирішив припинити оформлення спадщини на себе, а порекомендував позивачці звернутись до адвоката для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_7 . Він свідомо відмовляється від спадщини. Із ОСОБА_5 ОСОБА_7 не жив. Він просто допомагав їй, як по найму. Родинні зв`язки ОСОБА_7 та ОСОБА_14 підтверджує. Дитина позивачки потребує постійного піклування. ОСОБА_14 на похорон ОСОБА_7 не приїздив.
Відповідач-2 ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась.
Представник відповідача-2 адвокат Дрига Л.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Зазначала, що смерть ОСОБА_7 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , а смерть ОСОБА_14 , який був на його похороні 21 березня 2021 року. Тобто в ОСОБА_14 був час для особистого звернення з заявою про вступ у спадщину, оскільки шестимісячний строк закінчувався 11 квітня 2023 року. Підставою скасування рішення Чорнобаївського районного суду було не непідтвердження проживання зі спадкодавцем більше 5 років до часу відкриття спадщини, а те що, суд не залучив ОСОБА_4 , як зацікавлену особу, оскільки він також звернувся з заявою про вступ в спадщину. Державним нотаріусом Чорнобаївського району не було прийнято рішення відносно даної особи і помилково надано довідку суду про відсутність інших спадкоємців. Причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини не є поважними, оскільки в цей же період позивачка прийняла спадщину свого батька. В матеріалах справи відсутня постанова нотаріуса про відмову у прийнятті заяви ОСОБА_3 через пропущення строку та роз`яснення, що заявник має право поновити строк по рішенню суду. При подачі позовної заяви не було конкретно обґрунтовано, на яке майно спадкодавця ОСОБА_7 позивачка може претендувати з зазначенням кадастрових номерів на земельні ділянки та конкретної адреси на домоволодіння. На час подання позовної заяви відповідачка ОСОБА_5 вже отримала свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки спадкодавця, і відповідно маючи право розпоряджатися даним майном, продала його. Не заперечувала факту родинних відносин, проте в задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини просила суд відмовити (т. 2 а.с. 68-70).
Від відповідача-3 - виконавчого комітету Іркліївської сільської ради надійшло клопотання про розгляд справи без їхньої участі, заперечення щодо задоволення заявлених у заяві вимог відсутні (т. 2 а.с. 10).
Третя особа без самостійних вимогна стороніпозивача - ОСОБА_6 ,в судове засідання не з`явилась. Подала до суду заяву, в якій зазначила, що вона є сестрою ОСОБА_3 та дочкою померлого ОСОБА_14 , після смерті якого вона прийняла спадщину. Вона з сестрою є племінницями ОСОБА_7 . На його спадщину вона не претендує. Не заперечує проти задоволення позовних вимог сестри. Просила розглядати справу за її відсутності, оскільки має постійну роботу та завантаженість протягом робочого часу (т. 2 а.с. 60).
Виходячи з приписів ст.ст. 43, 128, 223 ЦПК суд ухвалив слухати справу за відсутності учасників процесу, які не з`явилися.
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, приходить до наступних висновків.
Згідно з довідкою, виданою Богодухівським старостинським округом Чорнобаївської селищної ради №994 від 11 жовтня 2022 року, за погосподарською книгою №5 за 1944-1946 роки, домогосподарство №1012, проживала ОСОБА_8 , 1936 року народження, і мала сім`ю в складі: батько ОСОБА_21 , 1913 р.н., мати ОСОБА_22 , 1915 р.н., брат ОСОБА_23 , 1935 р.н., брат ОСОБА_24 , 1937 р.н., сестра ОСОБА_11 , 1942 р.н. (т. 1 а.с. 17-19).
За повідомленням Державного архіву Черкаської області від 22 вересня 2022 року №Л-33/05-08 виявити актовий запис про народження ОСОБА_8 по с. Богодухівка Золотоніського (раніше Чорнобаївського) району Черкаської області за 1936 рік немає можливості. Книги реєстрації актів про народження за 1936 рік по зазначеному населеному пункту на зберігання до держархіву області не надходили (т. 1 а.с. 20).
З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00033903364 вбачається, що батьками ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , були ОСОБА_21 та ОСОБА_22 (т. 1 а.с. 21).
Згідно зі свідоцтвом про шлюб ОСОБА_13 та ОСОБА_8 одружились 09 березня 1960 року. Після одруження прізвище дружини - ОСОБА_26 (т. 1 а.с. 22).
Відповідно до Витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00037119395 12 серпня 1983 року зареєстровано актовий запис про шлюб ОСОБА_27 та ОСОБА_9 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_28 (т. 1 а.с. 23).
У ОСОБА_9 та ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_14 (свідоцтво про народження, т. 1 а.с. 25-26).
ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про смерть, т. 1 а.с. 24).
18 жовтня 1986 року ОСОБА_14 одружився з ОСОБА_29 . Після одруження прізвище дружини ОСОБА_26 (свідоцтво про укладення шлюбу, т. 1 а.с. 27-28).
Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_3 (позивачки), її батьки ОСОБА_14 , ОСОБА_30 (т. 1 а.с. 29-30).
ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть, т. 1 а.с. 31).
З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00033904181 вбачається, що ОСОБА_11 21 липня 1973 року уклала шлюб з ОСОБА_16 . Прізвище дружини після одруження ОСОБА_31 (т. 1 а.с. 32).
ОСОБА_12 вказана як матір в актовому записі про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, т. 1 а.с. 33).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 (свідоцтво про смерть, т. 1 а.с. 14).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 повідомив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 його друг. ОСОБА_7 не являється родичем ОСОБА_33 . ОСОБА_34 це двоюрідний брат ОСОБА_35 . ОСОБА_20 дочка ОСОБА_36 . ОСОБА_37 знає давно, практично все життя, вони односельчани. Не дуже з ним товаришував, але знав. Він періодично наймав ОСОБА_37 для допомоги по господарству. З ким він жив, не знає. Знав лише його батьків. Під час розмов ОСОБА_19 говорив про брата з ОСОБА_38 , ОСОБА_39 . Бувало, що ОСОБА_19 періодично бував відсутній у ОСОБА_40 , десь їздив на роботу. Але завжди повертався до Чехівки. На даний час, і раніше, його будинок запущений. За ОСОБА_4 . ОСОБА_19 не казав, що вони родичі, просто дуже добре товаришували. Іноді взимку ОСОБА_19 жив у ОСОБА_4 .
В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_41 . Він повідомив, що ОСОБА_18 був його сусідом, жив через один будинок від нього. Жив бідно, заробляв по людях. Спілкувалися з ОСОБА_42 часто. Фактично разом росли, бо майже однолітки. Його батьки померли, дітей не було. Жив сам. Знає, що періодично ОСОБА_19 їздив до м. Золотоноша, до брата. Брат - ОСОБА_43 , племінниця ОСОБА_20 . В зимовий час будинок ОСОБА_37 був непридатний до життя. На його похороні ОСОБА_44 був. Родичів не бачив. Чи проживав ОСОБА_18 з кимось в іншому населеному пункті, не знає. Поховали його в ОСОБА_40 .
Враховуючи вищевказані докази, суд приходить до висновку, що позивачем надано належні докази того, баба позивачки ОСОБА_45 та мати померлого ОСОБА_7 . ОСОБА_46 були рідними сестрами. Їхні сини ОСОБА_14 та ОСОБА_7 двоюрідними братами. А позивачка ОСОБА_3 є двоюрідною племінницею ОСОБА_7 .
У п. 7Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 рокузазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Враховуючи зазначене, беручи до уваги, що встановлення факту необхідне було позивачці для реалізації спадкових прав, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог про встановлення факту родинних відносин.
Щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття позивачкою спадщини після смерті ОСОБА_7 суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).
Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 є день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Так, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до довідки виконавчого комітету Іркліївської сільської ради №946 від 15 грудня 2022 року ОСОБА_7 до дня своєї смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . На день смерті проживав один (т. 1 а.с. 13).
Похорони ОСОБА_7 за власні кошти здійснив ОСОБА_4 (довідка виконкому Крутьківської сільської ради №730 від 15 жовтня 2020 року, т 1 а.с. 16).
Рішенням Чорнобаївського районного суду від 31 травня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_5 , встановлено факт її постійного проживання з ОСОБА_7 однією сім`єю більше п`яти років, а саме з листопада 2014 року, до часу відкриття спадщини (т. 1 а.с. 34-35).
Постановою Черкаського апеляційного судувід 20квітня 2022року рішення Чорнобаївського районногосуду від31травня 2021року скасоване, заява ОСОБА_5 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем більше п`яти років до часу відкриття спадщини - залишена без розгляду (т. 1 а.с. 36-39).
Крім того, судом витребувано спадкову справу, відкриту після смерті ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 152-198). В ній міститься заява ОСОБА_5 від 01 квітня 2021 року про прийняття спадщини. Заповітів померлий не залишив. Також наявна заява ОСОБА_4 про прийняття спадщини. Нотаріус видав ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 1,5689 га, кадастровий номер 7125184400:04:000:1095, площею 0,2952 га кадастровий номер 7125184400:05:000:0356, площею 1,86 га, площею 1,5688 га кадастровий номер 7125184400:04:000:1168, площею 0,2933 га кадастровий номер 7125184400:05:000:1168.
Тобто ОСОБА_5 вже здійснила оформлення спадщини ОСОБА_7 .
Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Оскільки спадкодавець ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому останнім днем визначеного законом шестимісячного строку прийняття спадщини було 11 квітня 2021 року. Враховуючи, що спадкоємець ОСОБА_14 був живим на час відкриття спадщини ОСОБА_7 , але спадщини не прийняв, і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 претендує на спадкування шляхом спадкової трансмісії. Оскільки строк, що залишився для подання заяви про спадкування після ОСОБА_7 менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців, тобто до 11 липня 2021 року. До суду позивачка звернулась у 2023 році, а тому пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини складає більше року.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Відповідно до абз. 2 цього пункту суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Абзацом 4 п. 24 цієї Постанови встановлено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі №752/11156/18-ц, зазначив, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та поряду прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, тощо.
Дізнавшись від ОСОБА_4 про смерть ОСОБА_7 , ОСОБА_3 звернулась до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Так, позивач зазначає про те, що у передбачений законодавством строк, не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини через захворювання на коронавірус, тяжку хворобу доньки, складну епідеміологічну ситуацію у країні (коронавірусну інфекцію), територіальну віддаленість від місця смерті спадкодавця.
Судом досліджено документи, які підтверджують тяжку хворобу дочки позивачки, інваліда з дитинства підгрупа «А» з діагнозом захворювання - атипічний аутизм з інтелектуальною недостатністю, тяжкими мовними розладами, низьким рівнем соціального функціонування, яка потребує постійного стороннього догляду (т. 1 а.с. 40-46).
Відповідно до доданих до позовної заяви документів з 23 березня 2021 року ОСОБА_3 встановлено діагноз «негоспітальна правостороння н/д пневмонія, Covid 19» (т. 1 а.с. 47-53).
Верховний Суд в постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 405/7111/19-ц (провадження № 61-10591св21) зробив висновок, згідно з яким при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року в Україні було запроваджено карантин.
Внаслідок карантинних обмежень було зупинено рух громадського транспорту, зокрема міжобласного сполучення, обмежувалось пересування громадян та вводилось ряд інших обмежень.
Листом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року № 1534/19.5/32-20 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії.
Таким чином карантинні обмеження діяли з 12 березня 2020 року.
Разом з тим, судом встановлено наступне.
Суд дослідив спадкову справу, відкриту після смерті ОСОБА_14 (т. 2 а.с. 26-40). З заявами про прийняття спадщини до нотаріуса звернулись його доньки ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . В матеріалах справи міститься заява дружини ОСОБА_14 ОСОБА_47 про відмову від прийняття спадщини. Заява ОСОБА_3 надійшла до нотаріуса 27 квітня 2021 року.
Таким чином, твердження позивачки про неможливість подати заяву про прийняття спадщини після смерті дядька через об`єктивні причини спростовується фактом її звернення до нотаріуса в цей же період з аналогічною заявою про прийняття спадщини після смерті батька.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Так, на переконання суду, позивачем не надано, а судом не встановлено існування поважних причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини до 11 липня 2021 року, в останньої було достатньо часу для прийняття такої спадщини, тим паче, що заяву про спадкування після смерті батька вона подала в цей же період. Позивачка мала можливість подати таку заяву особисто або направити її засобами поштового зв`язку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про встановлення факту родинних відносин та відсутність підстав для підстав для задоволення позовної вимоги щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а відтак позов ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення.
З огляду на те, що сторони не заявляли про стягнення судових витрат, суд вказане питання не вирішує.
Керуючись ст. 3, 23, ст. 1276, 1272 ЦК України, 3, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , виконавчого комітету Іркліївської сільської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_6 , про встановлення факту родинних відносин та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити частково.
Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_3 є двоюрідною племінницею ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання : АДРЕСА_3 ;
Відповідач-1: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання : АДРЕСА_4 ;
Відповідач-2: ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання : АДРЕСА_5 ;
Відповідач-3: виконавчий комітет Іркліївської сільської ради, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34177193, місцезнаходження: Черкаська область, Золотоніський район, с. Іркліїв, вулиця Б.Хмельницького, 7;
Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_6 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_6 .
Суддя І.М.Кваша
Суд | Чорнобаївський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2023 |
Оприлюднено | 07.08.2023 |
Номер документу | 112636535 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Чорнобаївський районний суд Черкаської області
Кваша І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні