Рішення

від 31.07.2023 по справі 160/9977/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2023 року Справа № 160/9977/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/9977/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНА ГРУПА ЮКРАН» (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, 80, код ЄДРПОУ: 40917833) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНА ГРУПА ЮКРАН» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/9977/23 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до п. 2, ч. 5, ч. 6 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням відомостей про представника позивача згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в т.ч. із зазначенням офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, в примірниках відповідно до кількості учасників справи; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.

25 травня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного від позивача надійшла заява уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 10.11.2022 року №39885 комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНА ГРУПА ЮКРАН» (код ЄДРПОУ 40917833) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовна заява обґрунтована наступним.

10.11.2022 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі Комісія) прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №39885 (далі Рішення). З вказаним рішенням позивач не погоджується, оскільки воно прийнято за результатом подання контрагентами позивача, а не самим позивачем, податкових накладних, що порушує вимоги законодавства. Також вказує, що позивач не формував податковий кредит згідно накладних, зареєстрованих ризиковими контрагентами. Вказує на необґрунтованість Рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9977/23. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

13 червня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Зазначає, що позивачем зареєстровано накладну за операцією, ланцюг придбання товару в якій не простежується, також позивач формував податковий кредит по операціям з ризиковими контрагентами, щодо позивача відсутня інформація про наявність складських приміщень для зберігання придбаних товарів, обліковується податковий борг. Посилається на наявність дискреційних повноважень, а також заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

04 липня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відповідь на відзив, яка надійшла від представника позивача в системі «Електронний Суд», вказує на нерелевантність заперечень відповідача, необґрунтованість заперечень проти зобов`язання відповідача винити певні дії, наводить судову практику щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач зареєстрований юридичною особою 26.10.2016 року, код ЄДРПОУ: 40917833, основний вид економічної діяльності: Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва (код КВЕД: 46.63), є платником ПДВ.

26 жовтня 2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних винесено рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №37272, яким щодо позивача встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, підстава п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, податкова інформація: встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ПП «МАРЕКС», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЮНІОН ОІЛ».

02 листопада 2022 року позивачем подано відповідачу пояснення про невідповідність позивача критеріям ризиковості, до яких додано документи на підтвердження цих пояснень.

10 листопада 2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних винесено рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №39885, яким щодо позивача встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, підстава п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, податкова інформація: підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі.

Вважаючи Рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут й надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12 2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, серед яких пункт 8 передбачає наступний критерій: У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Щодо можливості оскарження Рішення в судовому порядку суд зазначає наступне.

Зі змісту положень п. 6 Порядку №1165 слід дійти висновку, що його положення прямо передбачають можливість оскарження рішення про відповідність Критеріям ризиковості платника податків до суду.

В самій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, що затверджена додатком №4 до Порядку №1165, вказано, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.12.2022 року у справі №640/13536/20, від 16.12.2020 року у справі №340/474/20, від 05.01.2021 року у справі № 640/10988/20, від 23.06.2022 року у справі №640/6130/20.

Щодо посилань відповідача на правові висновки, зроблені Верховним Судом у справах №480/4006/18, 240/3665/19/19, 520/5692/19, 520/6051/19 суд зазначає, що вони усі сформовані щодо правовідносин, які виникли в період дії Постанови Кабінету Міністрів України №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21 лютого 2018 року, в той час як обставини даної справи вказують на виникнення та розвиток спірних правовідносин в період дії, що повністю охоплено Порядком №1165, який набрав чинності 01.02.2020 року та передбачав одночасно із набранням чинності втрату чинності вищевказаною Постановою Кабінету Міністрів України №117.

Щодо правової позиції, висловленої Верховним Судом у справі №440/1385/19 суд зазначає, що така правова позиція сформована у правовідносинах щодо оскарження податкового повідомлення рішення та висновку, про який вказує відповідач, не містить, тобто до обставин даної справи є не релевантною.

Безпідставним є посилання податкового органу щодо відсутності правових наслідків у діях Комісії по віднесенню платників податків до ризикових, оскільки останні стосуються правовідносин, в яких застосуванню підлягав Порядок № 117. В той же час, як було вказано вище, Порядок № 1165, на відміну від положень Порядку № 117, закріплює право суб`єкта господарювання на адміністративне та судове оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 23.06.2022 року по справі №640/6130/20.

Отже, слід дійти висновку, що позивач обґрунтовано та правомірно оскаржив Рішення до суду.

Щодо правомірності оскаржуваного рішення суд зазначає наступне.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

При вирішенні спорів такої категорії з огляду на правове регулювання характеру цих відносин має бути надана оцінка змісту оскаржуваного рішення, протоколу засідання комісій та наданим податковим органом документам, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.12.2022 року по справі №640/13536/20, від 05.01.2021 року по справі №640/11321/20, від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20.

Рішення, що є предметом оскарження, обґрунтовано посиланням на операції з платниками податків з ознаками ризиковості.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому у рішенні, яке є предметом оскарження в даній справі, відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №».

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Так, Рішення ухвалено за результатом перегляду документів, поданих позивачем щодо попереднього рішення відповідача про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку від 26.10.2022 року №37272, в якому в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише констатовано факт таких господарських операцій з ПП «МАРЕКС», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «ЮНІОН ОІЛ», не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Посилання контролюючого органу на наявну податкову інформацію не приймається судом, оскільки вказані докази не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання своїх договірних зобов`язань саме позивачем.

В протоколі №550 від 26.10.2022 року зазначено лише що контрагенти позивача включено до переліку ризикових, умови відповідних операцій не досліджені, висновки щодо реальності цих господарських операцій відсутні.

Отже, рішення, що є предметом оскарження, не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 05.01.2021 року по справі №640/11321/20.

Саме ж Рішення в графі «податкова інформація» не містить конкретизації щодо питання неповноти поданих позивачем документів, в т.ч. не зазначено щодо яких саме операцій не надано документів, який аспект цих операцій не підтверджено тощо.

В зв`язку з викладеним, Рішення не відповідає вимогам обґрунтованості індивідуально правового акту.

Законодавством установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту рішення, яке є предметом оскарження у даній справі, слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

При цьому документального підтвердження обставин того, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій відповідач не надав.

У зв`язку з наведеним, суд зазначає, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а судом такі не встановлені.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 23.06.2022 року по справі №640/6130/20, від 30.11.2021 року по справі №340/1098/20:

Суд відзначає, що навіть якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування рішення».

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 30.11.2021 року по справі №340/1098/20, у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22.07.2021 року по справі №520/111/20, від 22.07.2021 року по справі №520/480/20.

Окрему увагу суд звертає на те, що одним з основних доводів позивача було твердження про ухвалення відповідачем спірного рішення не за результатом розгляду податкової накладної, поданої позивачем, що суперечить п. 5, 6 Порядку №1165, за змістом яких перевірка на відповідність критеріям ризиковості платника податку здійснюється щодо платника, яким подано податкову декларацію. Відповідачем не надано відповідь на цей аргумент у відзиві, у Рішенні пояснення щодо цього також відсутні. Суд погоджується з обґрунтованістю цього доводу, що є окремою та самодостатньою підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В силу частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази суд вважає, що відповідач при прийнятті рішень діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття таких рішень, без дотримання вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому наявні підстави для визнання рішення протиправним та його скасування.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, враховуючи протиправність рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, на переконання суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на суму 8052,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 09.05.2023 №49.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року позивачу за його заявою повернуто судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Суд зауважує, що в уточненій позовній заяві позивачем оскаржено одне рішення відповідача та заявлено вимогу про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, яка є похідною. Позивачем сплачено 8052,00 грн, з яких 2684,00 грн позивачу вже повернуто згідно ухвали суду. Водночас, надмірно сплаченою наразі лишається сума судового збору - 2684,00 грн, яка відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» може бути повернута позивачу ухвалою суду за його клопотанням з цього приводу.

З урахуванням викладено, згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 2684,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено до відшкодування такі витрати у розмірі 5000 грн.

Відповідач з цього приводу зазначав, що заявлена сума гонорару є неспівмірною з ціною позову, складністю справи і виконаних робіт, витраченим часом, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, а погодинні ставки є завищеними, вартість послуг є значно завищеною.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано:

1) Договір про надання правничої допомоги від 14.02.2023 року №14/02/23 (далі Договір);

2) Рахунок на оплату від 22.03.2023 року №4 (далі Рахунок);

3) платіжна інструкція від 19.04.2023 року №41 (далі Квитанція).

Згідно п. 1.1. Договору адвокатське об`єднання відповідно до вимог чинного законодавства України та доручення клієнта приймає на себе зобов`язання в якості правничої допомоги забезпечити захист прав та представництво інтересів клієнта щодо оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 26.10.2022 року №37272, від 10.11.2022 року №39885.

Відповідно до п. 4.1. Договору гонорар адвокатського об`єднання за даним договором складає 1000 грн за одну годину роботи адвоката адвокатського об`єднання.

Рахунком позивачу виставлено до оплати послугу «правнича допомога» на суму 5000,00 грн, в наявності відмітка «Договір: №14/02/23 від 14.02.2023».

Згідно Квитанції позивачем сплачено на рахунок адвокатського об`єднання 5000 грн, призначення платежу: «Договір №14/02/23 від 14.02.2023. Рахунок на оплату №4 від 22 березня 2023 р., без ПДВ».

Вирішуючи питання про обґрунтованість та пропорційність заявлених до відшкодування витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 27.10.2022 року у справі №360/3253/20

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 20.09.2022 року у справі №755/7030/21.

У постанові Касаційного адміністративного суду від 23.04.2021 року у справі №140/2371/19 здійснено правозастосування, за змістом якого детальним описом робіт є акт приймання-передачі наданих послуг.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21. Цей правовий висновок є релевантним до обставин цієї справи, оскільки стосується правового застосування норми права, яка є ідентичною ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що зміст наведених правових висновків в сукупності вказує на необхідність подання учасником детального опису робіт, при цьому в разі визначення порядку обчислення адвокатського гонорару у фіксованому розмірі такий детальний розрахунок не має визначального значення.

Водночас, за обставин цієї справи узгоджено погодинний порядок обчислення адвокатського гонорару (п. 4.1. Договору), однак будь-який опис робіт відсутній, в наявності лише заявлена до стягнення та сплачена сума в розмірі 5000 грн, що вказує на 5 годин витраченого часу. Ця обставина унеможливлює належне становлення та оцінку заявлених до відшкодування витрат згідно критерії ч. 4 ст. 134, ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не можливо однозначно встановити погоджені послуги, витрату часу на кожну з таких послуг, а також визначити за які послуги кошти слачені або підлягають сплаті.

Разом з тим, виходячи з засади розумності та зважаючи на визначення в п. 1.1. Договору по суті конкретної юридичної послуги, суд виходить з того, що принаймні подання позовної заяви є узгодженою юридичною послугою, а тому з урахуванням наведеного правового висновку щодо правомірного очікування учасника справи суд вважає за необхідне здійснити часткове відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому суд констатує, що складення документа та його підписання є різними діями, які не виключають їх вчинення різними особами, в зв`язку з чим підписання позовної заяви директором позивача не спростовує надання правової допомоги з її складання адвокатом.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28.12.2019 року у справі №924/122/19.

Суд враховує, що відповідачем не наведено конкретних тверджень щодо неринковості заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (приклади судової практики, розрахунки тощо). В свою чергу позивачем подано позовну заяву, яку було залишено без руху, а також відповідь на відзив, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження).

Також суд зауважує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 23.09.2022 року у справі №120/2696/19-а.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги співмірність складності справи із заявленим до відшкодування розміром витрат на адвоката, результат розгляду справи у вигляді задоволення позову повністю, обсяг наданих послуг та складність справи, однак відсутність детального опису робіт, суд вважає за належне частково відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу позивача у розмірі 3000 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНА ГРУПА ЮКРАН» (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, 80, код ЄДРПОУ: 40917833) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 листопада 2022 року №39885 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНА ГРУПА ЮКРАН» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНА ГРУПА ЮКРАН» (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, 80, код ЄДРПОУ: 40917833) сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 гривень (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНА ГРУПА ЮКРАН» (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, 80, код ЄДРПОУ: 40917833) судові витрати з оплати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко