Постанова
від 21.11.2023 по справі 160/9977/23
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/9977/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач)

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року (суддя Боженко Н.В.) у справі №160/9977/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальна група Юкран»» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и В :

ТОВ «Індустріальна група Юкран» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 10.11.2022 року №39885 комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ІНДУСТРІАЛЬНА ГРУПА ЮКРАН (код ЄДРПОУ 40917833) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення ТОВ «Індустріальна група Юкран» до переліку ризикових платників є необґрунтованими, оскільки не містить у собі інформації, яка б свідчила про наявність критеріїв ризиків платника податків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року позов задоволено.

Рішення суду мотивовано тим, що за відсутності конкретизованої (розшифрованої) податкової інформації, що стала підставою для віднесення позивача до ризикових платників податку, оскаржуване рішення відповідача не можливо визнати обґрунтованим, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до суб`єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України.

Також судом вирішено питання щодо розподілу понесених позивачем судових витрат у зв`язку з розглядом цієї справи та вирішено, зокрема, стягнути з ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача витрати та професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що наявна податкова інформація, якій судом першої інстанції надано не належну правову оцінку, свідчить про ризиковість платника податку ТОВ «Індустріальна група Юкран». Крім цього, відповідач зазначає, що внесення інформації про платника податків до інформаційних баз є службовою діяльністю посадових осіб контролюючого органу, яка не впливає на права та обов`язки такого платника податку. Також, відповідач висловлює свою незгоду з рішенням суду, в частині стягнення витрат на правничу допомогу. За позицією відповідача, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не було доведено обсягу наданих послуг та їх вартості, а сама справа є незначної складності та не потребує особливих адвокатських знань та вмінь, внаслідок чого розмір таких витрат, на думку відповідача, є завищеним.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач зареєстрований юридичною особою 26.10.2016 року, код ЄДРПОУ: 40917833, основний вид економічної діяльності: Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва (код КВЕД: 46.63), є платником ПДВ.

26 жовтня 2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних винесено рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №37272, яким щодо позивача встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, підстава п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, податкова інформація: встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ПП МАРЕКС, ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЮНІОН ОІЛ.

02 листопада 2022 року позивачем подано відповідачу пояснення про невідповідність позивача критеріям ризиковості, до яких додано документи на підтвердження цих пояснень.

10 листопада 2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних винесено рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №39885, яким щодо позивача встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, підстава п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, податкова інформація: підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі.

Позивач, вважаючи рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість протиправними, звернувся до суду з вказаним позовом.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

На час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про віднесення ТОВ Індустріальна група Юкран» до переліку ризикових платників податку діяв Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ №1165 від 11 грудня 2019 року (набув чинності з 01 лютого 2020 року).

Постановою КМУ №1165 також затверджено типову форму Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток 4 до Порядку).

Можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку прямо передбачена пунктом 6 Порядку №1165 та Додатком 4 до Порядку №1165.

Отже суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване рішення відповідача відповідає ознакам індивідуально-правового акту, який може бути підданий судовому контролю.

З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає безпідставними аргументи відповідача про те, що оскільки внесення інформації про платника податків до інформаційних баз є службовою діяльністю посадових осіб контролюючого органу, яка не впливає на права та обов`язки такого платника податку, то і оскарження такого рішення, у спірному випадку, є необґрунтованим.

Відповідно до п.5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно із п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 6 Порядку №1165 також передбачено те, що у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У свою чергу, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість затверджено у Додатку №1 до Порядку №1165.

Критеріями ризиковості платника податку на додану вартість визначено:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У спірному випадку підставами для визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості, контролюючим органом визначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У свою чергу, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості, затверджена у Додатку 4 до Порядку №1165, передбачає обов`язковість, у разі відповідності пункту 8 критеріям ризиковості, розшифрування яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення.

У спірному випадку підставою для прийняття рішення від 26.10.2022 №37272 контролюючим органом визначено: встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ПП МАРЕКС, ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЮНІОН ОІЛ.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що контролюючим органом лише констатовано факт таких господарських операцій з ПП МАРЕКС, ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЮНІОН ОІЛ, в той же час не було ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. В протоколі засідання Комісії №550 від 26.10.2022 року також зазначено лише що контрагенти позивача включено до переліку ризикових, умови відповідних операцій не досліджені, висновки щодо реальності цих господарських операцій відсутні.

Отже, фактично підставою для віднесення позивача до ризикових платників податку стала інформація про здійсненні позивачем господарські операції з ПП МАРЕКС, ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЮНІОН ОІЛ, які мають ознаки ризиковості.

Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів ПП МАРЕКС, ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЮНІОН ОІЛ.

Пунктом 8 Порядку №1165 передбачено, що у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, обов`язок контролюючого органу зазначити не лише СГ, а і тип операції, період її здійснення, кореспондується з правом платника подати інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У спірному випадку такого обов`язку в рішенні від 26.10.2022 №37272 контролюючим органом, як зазначено вище, дотримано не було.

У свою чергу, позивачем на адресу контролюючого органу було подано пояснення та документи, які свідчать про господарську діяльність позивача.

Натомість, рішенням Комісії від 10.11.2022 №39885 встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, підстава п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та зазначено, що підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі.

В той же час, контролюючим органом не було визначено того, які саме документи необхідно було надати та які не були надані для вирішення питання щодо невідповідності позивача критеріям ризиковості платника податку. При цьому, у вказаному рішенні відсутня будь-яка інформація про врахування чи не врахування (та з яких підстав) поданих позивачем документів.

Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржуване рішення не можливо визнати обґрунтованим, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до суб`єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України.

Щодо рішення суду першої інстанції, в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обгрунтованою та співмірною із складністю справи є сума витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,0грн. З цих підстав суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,0грн. з 5000,0грн. заявлених до відшкодування.

Надаючи оцінку таким висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, правова допомога надавалася позивачу на підставі укладеного Договору про надання правничої допомоги від 14.02.2023 року №14/02/23.

Згідно п. 1.1. Договору адвокатське об`єднання відповідно до вимог чинного законодавства України та доручення клієнта приймає на себе зобов`язання в якості правничої допомоги забезпечити захист прав та представництво інтересів клієнта щодо оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 26.10.2022 року №37272, від 10.11.2022 року №39885.

Відповідно до п. 4.1. Договору гонорар адвокатського об`єднання за даним договором складає 1000 грн за одну годину роботи адвоката адвокатського об`єднання.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано рахунок на оплату від 22.03.2023 року №4, платіжну інструкцію від 19.04.2023 року №41.

Рахунком позивачу виставлено до оплати послугу правнича допомога на суму 5000,00 грн, в наявності відмітка Договір: №14/02/23 від 14.02.2023.

Згідно Квитанції позивачем сплачено на рахунок адвокатського об`єднання 5000 грн, призначення платежу: Договір №14/02/23 від 14.02.2023. Рахунок на оплату №4 від 22 березня 2023 р., без ПДВ.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. При цьому, вказаною нормою імперативно визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У спірному випадку позивачем, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, не було надано детального опису (або будь-якого іншого опису) тих робіт/послуг, які були виконані/надані адвокатом в межах укладеного договору про надання правничої допомоги.

Вказані обставини унеможливлюють надання судом оцінку понесених витрат на предмет їх пов`язаності з розглядом цієї справи; на предмет визначення кількості витраченого часу адвокатом на такі роботи/послуги (гонорар адвоката визначений 1000,0грн. за одну годину роботи).

Отже, встановлені обставини справи не дають підстав стверджувати про обгрунтованість заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу.

З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у справі №160/9977/23, в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальна група Юкран» витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,0грн. скасувати.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у справі №160/9977/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступна та резолютивна частини проголошені 21.11.2023

Повне судове рішення складено 22.11.2023

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

СудТретій апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення21.11.2023
Оприлюднено24.11.2023
Номер документу115111460
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —160/9977/23

Ухвала від 28.12.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Постанова від 21.11.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Семененко Я.В.

Постанова від 21.11.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Семененко Я.В.

Ухвала від 13.10.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Семененко Я.В.

Ухвала від 13.10.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Семененко Я.В.

Ухвала від 02.10.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Семененко Я.В.

Ухвала від 12.09.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Семененко Я.В.

Ухвала від 30.08.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Семененко Я.В.

Рішення від 31.07.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Боженко Наталія Василівна

Ухвала від 30.05.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Боженко Наталія Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні