Ухвала

від 31.07.2023 по справі 160/16504/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 липня 2023 року Справа 160/16504/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа - 1: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, третя особа - 2: Приватне підприємство «Днепрогорстрой» про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа - 1: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, третя особа- 2: Приватне підприємство «Днепрогорстрой», в якому позивач просить:

-визнати протиправними дії головного державного аудитора відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту, та інформації Східного офісу Держаудитслужби Колесник Юлії;

-визнати протиправним та скасувати Акт перевірки закупівлі за процедурами ID:UA-2022-08-01-008141-a, UA-2022-07-15-006135-a у Департаменті гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 12.06.2023 № 040403-23/6 Східного офісу Держаудитслужби;

-визнати протиправною та скасувати Вимогу про зменшення бюджетних асигнувань № 040403-15/4142-2023 від 23.06.2023 р.;

-визнати протиправною та скасувати Довідки про порушення бюджетного законодавства від 23.06.2023 р.;

-визнати протиправною та скасувати Службового розпорядження Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету №2 від 29.06.2023 року.

За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

За змістом частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Частиною 2 ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Тобто, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України, можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Частиною 1 статті 42 КАС України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч.1 ст.46 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

З матеріалів позову судом встановлено, що позивач у якості відповідача по справі зазначає лише - Східний офіс Держаудитслужби, однак, в прохальній частині позову (п. 1) позивач просить визнати протиправними дії головного державного аудитора відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту, та інформації Східного офісу Держаудитслужби Колесник Юлії, як окремого суб`єкта владних повноважень, якою було складено Акт перевірки закупівлі за процедурами ID:UA-2022-08-01-008141-a, UA-2022-07-15-006135-a у Департаменті гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 12.06.2023 № 040403-23/6. При цьому, у якості відповідача по справі вказану службову особу не визначає, в чому полягають її протиправні дії в прохальній частині позову не зазначає, що позбавляє суд визначитись із предметом спору (в цій частині позовних вимог) у справі та складом учасників справи, та свідчить про недоліки позовної заяви.

З урахуванням наведеного, позивачу слід визначитись із суб`єктним складом відповідачів по справі, та привести прохальну частину позову в цій частині у відповідність до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України.

Суд також зазначає, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно із пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України - індивідуальний акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

При цьому, залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативно-правові і такі, що не мають нормативно-правового характеру, тобто індивідуальні.

Обов`язковою ознакою правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов`язковість його приписів для відповідного суб`єкта, та створення таким актом юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені лише рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Як слідує з прохальної частини позову (п.п. 2, 3, 4, 5) позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати Акт перевірки закупівлі за процедурами ID:UA-2022-08-01-008141-a, UA-2022-07-15-006135-a у Департаменті гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 12.06.2023 № 040403-23/6 Східного офісу Держаудитслужби;

-визнати протиправною та скасувати Вимогу про зменшення бюджетних асигнувань № 040403-15/4142-2023 від 23.06.2023 р.;

-визнати протиправною та скасувати Довідки про порушення бюджетного законодавства від 23.06.2023 р.;

-визнати протиправною та скасувати Службового розпорядження Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету №2 від 29.06.2023 року.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 31.03.2023 по 15.05.2023 року Головним державним аудитором відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту, та інформації Східного офісу Держаудитслужби Колесник Юлією було проведено перевірку закупівель за процедурами ID: UA-2022-08-01-008141-a, UA-2022-07-15-006135-a в Департаменті гуманітарної політики Дніпровської міської ради. В результаті даної перевірки уповноваженою особою було складено Акт перевірки закупівлі за процедурами ID: UA-2022-08-01-008141-a, UA-2022-07-15-006135-a від 12.06.2023 №040403-23/6 (надалі Акт перевірки).

Не погодившись із зауваженнями вказаними в Акті перевірки, позивачем були складені заперечення на Акт перевірки, та 22.06.2023 року направлені засобами поштового зв`язку на адресу відповідача. На адресу позивача надійшов лист від Східного офісу Держаудитслужби №040403-15/4246-2023 від 29.06.2023 року, яким було відмовлено у розгляді заперечення на акт перевірки, у зв`язку із порушенням строку.

Правовими наслідками відмови у розгляді Заперечення на Акт перевірки та подальшого виконання дій щодо результатів проведеної перевірки закупівель стали:

-Розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 23.06.2023 р. №2;

-Вимога про зменшення бюджетних асигнувань №040403-15/4142-2023 від 23.06.2023 р.;

-Довідка про порушення бюджетного законодавства від 23 червня 2023 р.;

-Службове розпорядження Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету №2 від 29.06.2023 року.

Відповідно до п. 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550, акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.

Тобто, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, та не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні ст. 19 КАС України, та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота яких перевірялася, а тому не може бути предметом спору та оскаржуватися у суді.

Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними Верховним Судом України у постанові від 10.09.2013 №21-237а13.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що Довідка про порушення бюджетного законодавства від 23.06.2023 р., та Службове розпорядження Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету №2 від 29.06.2023 року, які позивач вважає рішенням суб`єкту владних повноважень та просить їх визнати протиправним та скасувати, також не відповідають поняттю - індивідуальний акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, наведеному у пункті 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, що позбавляє суд визначитись із предметом спору у справі та свідчить про недоліки позовної заяви.

При цьому, суд також зазначає, що позивачем Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, до якого в прохальній частині позову (п.5) заявлено вимогу щодо визнання протиправним та скасування Службового розпорядження Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету №2 від 29.06.2023 року, зазначено у якості третьої особи. Статус вказаної особи як відповідача не визначено.

Зазначені недоліки позбавляють суд можливості чітко встановити зміст позовних вимог та свідчать про недоліки позовної заяви, у зв`язку із чим, позивачу слід подати уточнену позовну заяву, в якій привести прохальну частину позову у відповідність до вимог ч. 5 ст.160 КАС України.

Також позивачем у позовній заяві в якості третіх осіб вказано: третя особа - 1: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, третя особа- 2: Приватне підприємство «Днепрогорстрой».

Так, положеннями ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наступні статуси третіх осіб, а саме: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін.

Разом з цим, згідно ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з ч. 4 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України у заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Частиною 5 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Враховуючи те, що в позовній заяві позивачем не надано обґрунтувань необхідності залучення до справи третіх осіб Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, Приватне підприємство «Днепрогорстрой», та не зазначено, на які права чи обов`язки означеної особи та яким чином може вплинути будь яке рішення суду у справі, суд не може визначити склад сторін при відкритті провадження у справі, тому позивачу необхідно надати обґрунтоване клопотання про залучення третіх особи у справі.

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.169 КАС України).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, в якій визначитись із суб`єктним складом учасників справи, а також привести прохальну частину позову у відповідність до норм ч. 5 ст. 160 КАС України та докази направлення вказаної заяви сторонам по справі у відповідності до положень ч. 9 ст.44 КАС України;

- обґрунтоване клопотання про залучення третіх осіб у справі.

На підстави викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа 1: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, третя особа 2: Приватне підприємство «Днепрогорстрой» про визнання протиправними дій - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева