Постанова

від 21.03.2024 по справі 160/16504/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/16504/23

Головуючий суддя І інстанції Тулянцева І.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 року в адміністративній справі №160/16504/23 за позовом Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Східного Офісу Держаудитслужби, головного державного аудитора відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Східного офісу Держаудитслужби Колесник Ю.А. про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради звернувся до суду з адміністративним позовом до Східного Офісу Держаудитслужби, головного державного аудитора відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Східного офісу Держаудитслужби Колесник Ю.А., в якому просив:

- визнати протиправними дії головного державного аудитора відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту, та інформації Східного офісу Держаудитслужби Колесник Юлії, що вийшла за межі свої повноважень та своїм рішенням незаконно визнала нецільове використання грошових коштів в закупівлі UA-2022-08-01-008141-а, UA-2022-07-15-006135-а наслідком чого було завдано шкоду позивачу у вигляді зменшення бюджетних асигнувань на 2023р.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Східного офісу Держаудитслужби про зменшення бюджетних асигнувань №040403-15/4142-2023 від 23.06.2023 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 року в задоволенні адміністративного позову Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що прийняте відповідачем рішення про зменшення бюджетних асигнувань, що оформлене листом, є вимогою органу державного фінансового контролю, яка була направлена Департаменту економіки, фінансів та місцевого бюджету для обов`язкового виконання. При цьому, позивач не може самостійно переглянути на законність зміст порушення позивачем бюджетного законодавства, а тільки змушений внести відповідні зміни до бюджету на вимогу Східного офісу Держаудитслужби. Тому, на думку позивача, саме вимога, оформлена листом є індивідуальним актом, яким обрано та застосовано захід впливу до позивача, та яке тягне за собою правові наслідки щодо зміни прав та обов`язків останнього.

Також, представником позивача було подано заяву про розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріорітетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, з огляду на те, що дана справа має незначну складність, не відноситься до справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження), обґрунтованим є розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін (в порядку письмового провадження), а тому в задоволенні заявленого представником позивача клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, слід відмовити.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до пп. 1 п. 4 Порядку № 631, наказу про призначення перевірки закупівлі від 21.04.2023 № 94, та на підставі направлення від 21.04.2023 № 238, виданого начальником Східного офісу Держаудитслужби Довгим В.В., головним державним аудитором відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Східного офісу Держаудитслужби ОСОБА_1 проведено перевірку закупівель процедур за UA-2022-08-01-008141-а, UA-2022-07-15-006135-а, здійснену Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради. Перевірку закупівель проведено у відповідності до питань програми та робочого плану з 24.04.2023 по 05.06.2023, з перервами з 01.05.2023 по 15.05.2023.

За результатами перевірки Східним офісом Держаудитслужби складено акт перевірки закупівлі за процедурами за UA-2022-08-01-008141-а, UA-2022-07-15-006135-а у Департаменті гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 12.06.2023 № 040403-23/6.

Так, вищезазначеним Актом від 12.06.2023 № 040403-23/6 було встановлено:

- під час розгляду 2 питання програми «Перевірка дотримання вимог законодавства у сфері закупівель під час здійснення закупівель Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради, інформація про які оприлюднена в електронній системі закупівель за номерами: UA -2022-08-01-008141-а (договір від 22.08.2022 № 186ПТР/22, «Поточний ремонт споруд цивільного захисту (найпростішого укриття) в Комунальному закладі освіти «Навчально-виховний комплекс М 148 «спеціалізована школа - дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Планета щастя» Дніпровської міської ради (підвальне приміщення, евакуаційні виходи, навіси, вимощення) за адресою: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 42», код з ДК 021:2015:45450000-6: Інші завершальні будівельні роботи; UA-2022-07-15-006135-а (договір від 10.08.2022 № 163птп/22. «Поточний ремонт споруд цивільного захисту (найпростішого укриття) в Комунальному закладі середньої освіти «Гімназія № 2» Дніпровської міської радії (підвального приміщення, приямків. вимощення) за адресою: м. Дніпро, вул. Каверіна, буд. 5, код з ДК 021:2015:45450000-6: Інші завершальні будівельні роботи», встановлено що в оголошенні містяться вимоги, які не розповсюджуються на Договори, які укладаються в порядку Постанови № 169: Замовником предмет закупівлі визначено з недотриманням вимог п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону №922 та п. 3 р.ІІ Порядку № 708, як наслідок, спрощені процедури мали б бути відмінені Замовником.

- під час розгляду 3 питання програми «Стан розрахунково-платіжної дисципліни та виконання договорів, укладених за результатами процедур закупівель, зазначених у пункті 2 програми.» перевіркою встановлено, що кошти з міського бюджету виділені на поточний ремонт споруд цивільного захисту (найпростіші укриття) у сумі 5749001,97 грн, Департаментом витрачені на поточний ремонт підвальних приміщень, які на момент проведення поточних ремонтів, не мали статусу споруд цивільного захисту (найпростіші укриття), тобто на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим рішенням від 08.12.2021 № 2/13 «Про бюджет Дніпровської міської територіальної громади на 2022 рік» (зі змінами), та напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми, що є порушенням абз. 2, 3 ст. 119 Бюджетного кодексу України, що відповідно до п. 24 ст. 116 Бюджетного кодексу України є бюджетним правопорушенням;

- перевіркою встановлено, що кошти виділені на поточний ремонт споруд цивільного захисту (найпростіші укриття) у сумі 5749001,97 грн, Департаментом витрачені на поточний ремонт підвальних приміщень, які на момент проведення поточних ремонтів не мали статусу споруд цивільного захисту (найпростіші укриття), тобто на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим рішенням від 08.12.2021 № 2/13 «Про бюджет Дніпровської міської територіальної громади на 2022 рік» (зі змінами) та напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (ТПКВК 0611021, 2022 р., ЗФ, КЕКВ 2240 (Оплата послуг (крім і комунальних)) на загальну суму 5749001,97 грн, що є порушенням абз. 2, 3 ст.119 Бюджетного кодексу України, ч. 1, 5 ст. 9 Закону України від 16.07.99 № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

- під час розгляду 6 питання програми «Проведення зустрічних звірок на підприємствах, установах та організаціях з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об`єкта контролю (у разі необхідності)» встановлено розбіжність між обсягами витрат матеріалів за актами Ф. № КБ-2в та обсягами витрат матеріалів за нормами, установленими КНУ РЕКНр, на загальну суму 16284,63 грн з ПДВ. що є порушенням пункту 6.4 Настанови з визначення вартості будівництва» (зі змінами), затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281.

На підставі акту від 12.06.2023 № 040403-23/6, начальником Східного офісу Держаудитслужби видано розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами від 23.06.2023 № 2. У розпорядженні зазначено, що у 2022 році Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 40506248), який має юридичну адресу: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, кошти з міського бюджету, що виділені на поточний ремонт споруд цивільного захисту (найпростіші укриття), витрачені на поточний ремонт підвальних приміщень, які розташовані за адресами: м. Дніпро, вул. Каверіна, буд. 5 та м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 42, які на момент проведення поточних ремонтів, не мали статусу споруд цивільного захисту (найпростіші укриття), тобто на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим рішенням від 08.12.2021 № 2/13 «Про бюджет Дніпровської міської територіальної громади на 2022 рік» (зі змінами) та напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми у сумі 5749001,97 грн., що є порушенням абз. 2, 3 ст.119 Бюджетного кодексу України, що відповідно до п. 24 ст. 116 зазначеного кодексу є бюджетним правопорушенням. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 117 Бюджетного кодексу України Східний офіс Держаудитслужби зобов`язав зупинити операції з бюджетними коштами на рахунку (рахунках) №UA308201720344290042000095804 за КВКП 0611021 «Надання загальної середньої освіти закладами загальної середньої освіти» на строк до 07.07.2023 включно.

В подальшому, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директору Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради було листом «Про зменшення бюджетних асигнувань» №040403-15/4142-2023 від 23.06.2023, для вжиття заходів було надіслано засвідчену копію акту перевірки закупівлі за процедурами за UA-2022-08-01-008141-а, UA-2022-07-15-006135-а у Департаменті гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 12.06.2023 № 040403-23/6 та довідку про порушення бюджетного законодавства від 23.06.2023 року.

Не погодившись з правомірністю дій головного державного аудитора відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту, та інформації Східного офісу Держаудитслужби Колесник Юлії по визнанню нецільового використання грошових коштів в закупівлі UA-2022-08-01-008141-а, UA-2022-07-15-006135-а та вимогою Східного офісу Держаудитслужби про зменшення бюджетних асигнувань №040403-15/4142-2023 від 23.06.2023 року позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана вимога Східного офісу Держаудитслужби, оформлена листом «Про зменшення бюджетних асигнувань» №040403-15/4142-2023 від 23.06.2023 хоча і є заходом впливу, проте у цьому випадку носить інформаційний характер та жодним чином не встановлює будь-які алгоритми подальшої поведінки позивача. Даний документ здійснює лише інформативну функцію по відношенню до суб`єкта який зазнав перевірки в з боку повноважного контролюючого органу щодо виявлених порушень, а відповідно не порушив прав останнього. Зауважено, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-XII (далі - «Закон»).

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю), який у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України (стаття 1 Закону).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування (частина друга статті 2 Закону).

Згідно з пунктами 1, 7, 10 статті 10 Закону, органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Частиною другою статті 15 Закону установлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Зі змісту зазначених правових приписів слідує, що органу державного фінансового контролю надано повноваження здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та в разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольного об`єкта та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави з позовом про стягнення таких збитків, якщо підконтрольним об`єктом не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Тобто, в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом державного фінансового контролю про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.11.2023 року по справі № 160/13920/20, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як видно зі змісту спірного листа, останнім фактично було повідомлено позивача про встановлення перевіркою фактів того, що кошти з міського бюджету виділені на поточний ремонт споруд цивільного захисту (найпростіші укриття) у сумі 5749001,97 грн., Департаментом витрачені на поточний ремонт підвальних приміщень, які на момент проведення проведення поточних ремонтів, не були визначені як споруди цивільного захисту (найпростіші укриття), тобто на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим рішенням від 08.12.2021 № 2/13 «Про бюджет Дніпровської міської територіальної громади на 2022 рік» (зі змінами) та напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми, що є порушенням абз. 2, 3 ст.119 Бюджетного кодексу України, що відповідно до п. 24 ст. 116 зазначеного Кодексу є бюджетним правопорушенням. Крім того, для вжиття заходів було надіслано засвідчену копію акту перевірки закупівлі за процедурами за UA-2022-08-01-008141-а, UA-2022-07-15-006135-а у Департаменті гуманітарної політики Дніпровської міської ради від 12.06.2023 № 040403-23/6 та довідку про порушення бюджетного законодавства від 23.06.2023 року.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 117 Бюджетного кодексу України зменшення бюджетних асигнувань - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктом 24 (стосовно розпорядників бюджетних коштів), пунктом 29 та пунктом 38 частини першої статті 116 цього Кодексу. Зменшення бюджетних асигнувань передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов`язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) та у разі необхідності з подальшим внесенням змін до Закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 29, 38 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України, порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи Закону про Державний бюджет України, здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч цьому Кодексу чи Закону про Державний бюджет України.

Порядком зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 року № 255 (далі - Порядок) визначено механізм зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів у разі вчинення ними порушень бюджетного законодавства, визначених пунктами 24, 29 і 38 статті 116 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пункту 2 Порядку підставою для зменшення бюджетних асигнувань є протокол про порушення бюджетного законодавства або акт ревізії, в якому зафіксовано факт вчинення розпорядником бюджетних коштів у поточному чи минулих роках одного з порушень бюджетного законодавства. Такий протокол або акт складається органом, уповноваженим здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства (далі - контролюючий орган).

Згідно із пунктом 3 Порядку рішення про зменшення бюджетних асигнувань головному розпоряднику коштів державного бюджету приймає Міністр фінансів, головному розпоряднику коштів місцевого бюджету - керівник місцевого фінансового органу, розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня - головний розпорядник коштів відповідного бюджету.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що виконання рішення про зменшення бюджетних асигнувань передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов`язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) в частині фактичного зменшення обсягу бюджетних асигнувань на суму вчиненого порушення бюджетного законодавства.

Таким чином, законодавством визначений порядок зменшення бюджетних асигнувань і направлення інформаційного листа для вжиття заходів цим порядком не передбачено.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки оскаржувана вимога Східного офісу Держаудитслужби, оформлена листом «Про зменшення бюджетних асигнувань» №040403-15/4142-2023 від 23.06.2023 хоча і є заходом впливу, проте у в межах даної справи носить інформаційний характер та не покладає на відповідача обов`язку по вчиненню певних дій.

Даний документ здійснює лише інформативну функцію по відношенню до суб`єкта яких зазнав перевірки в з боку повноважного контролюючого органу, щодо виявлених порушень.

Отже, з огляду на вказані обставини справи та приписи чинного законодавства, спірна вимога №040403-15/4142-2023 від 23.06.2023 року скасуванню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій головного державного аудитора відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту, та інформації Східного офісу Держаудитслужби Колесник Юлії, що вийшла за межі своїх повноважень та своїм рішенням незаконно визнала нецільове використання грошових коштів в закупівлі UA-2022-08-01-008141-а, UA-2022-07-15-006135-а наслідком чого було завдано шкоду позивачу у вигляді зменшення бюджетних асигнувань на 2023р., то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

За змістом п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно- владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Водночас, за приписами п. 7 ч. 1ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зпу справі № 3/35-313 вказано, що «... за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

За змістом частини першої статті 13 Закону №2939-ХИ дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов`язані з порушенням порядку проведення перевірки (ревізії), наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення ревізії; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу, (ревізії); дій щодо проведення ревізії без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до пункту 3 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

Отже, предметом оскарження відповідно до статті 13 Закону №2939-ХІІ є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій посадових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Таким чином, висновки акту перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому останні не можуть бути предметом спору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства», слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Оскільки розгляд спору в наведеній частині не належить до юрисдикції жодного іншого суду, тому як не порушує прав позивача, то необхідним є закриття провадження по справі в наведеній частині, а підстави для роз`яснення позивачеві до суду якої юрисдикції належить його вирішення - відсутні.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій головного державного аудитора відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту, та інформації Східного офісу Держаудитслужби Колесник Юлії, що вийшла за межі своїх повноважень та своїм рішенням незаконно визнала нецільове використання грошових коштів в закупівлі UA-2022-08-01-008141-а, UA-2022-07-15-006135-а наслідком чого було завдано шкоду позивачу у вигляді зменшення бюджетних асигнувань на 2023р. з прийняттям нової постанови в цій частині про закриття провадження. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Керуючись ст. 238, ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 319 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 року в адміністративній справі №160/16504/23 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій головного державного аудитора відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту, та інформації Східного офісу Держаудитслужби Колесник Юлії, що вийшла за межі своїх повноважень та своїм рішенням незаконно визнала нецільове використання грошових коштів в закупівлі UA-2022-08-01-008141-а, UA-2022-07-15-006135-а наслідком чого було завдано шкоду позивачу у вигляді зменшення бюджетних асигнувань на 2023р. з прийняттям нової постанови в цій частині про закриття провадження.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 року в адміністративній справі №160/16504/23 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов