Рішення

від 04.08.2023 по справі 560/3670/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3670/23

РІШЕННЯ

іменем України

04 серпня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕ.Т" до Хмельницької митниці про визнання протиправними, скасування рішення, картки відмови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA4000/2023/000001/2, прийняте Хмельницькою митницею 04.01.2023.

2. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА400040/2023/000003, сформовану Хмельницькою митницею 04.01.2023.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачу було надано весь перелік документів, які підтверджують митну вартість товару. Проте всупереч положенням законодавства ним прийняте незаконне рішення, за яким завищено вартість товару.

Відповідач вказує, що банківський платіжний документ виписаний раніше, ніж рахунок-фактура, та не містить печаток та підписів платника та містить інші реквізити рахунку-фактури, на підставі якого було здійснено оплату товару.

Проте відповідно до п.3.1. Договору платіжним дорученням в іноземній валюті № 19 від 19.12.2022 позивач здійснив попередню оплату вартості товару у розмірі 8348,50 євро на підставі виставленого продавцем інвойсу-проформи від 13.12.2022 №68/2022, реквізити якого були вказані у платіжному документі.

У відповідності до вимог п.4.3 договору продавцем разом із товаром було надано позивачу такі товаросупровідні документи: пакувальний лист, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR), сертифікат походження та фінальний інвойс №3889/01/2022 від 27.12.2022, у якому й було визначено вартість імпортованого товару в розмірі 8348,50 євро, яка відповідала вартості товару, вказаній в інвойсі-проформі від 13.12.2022 №68/2022.

Саме фінальний інвойс, як один із товаросупровідних документів, в якому зазначалася вартість імпортованого товару, і було надано відповідачу разом із Митною декларацією.

Щодо наведеного у рішенні про коригування митної вартості твердження про відсутність у банківському платіжному документі печаток та підписів платника, то платіж здійснювався позивачем за допомогою застосовуваного банківською установою - ПАТ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «ПІВДЕННИЙ» програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк». Створений за допомогою вказаного програмно-технічного комплексу електронний платіжний документ не містить відповідних граф для розміщення вказаних відповідачем реквізитів, оскільки підписується клієнтом банку за допомогою електронного цифрового підпису. Однак, вказаний платіжний документ містить відповідні відмітки - відбиток штемпеля та підпис відповідальної особи, які свідчать про виконання вказаного платіжного документу (переказ коштів) зазначеною фінансовою установою.

Щодо того, що вартість товару, яка зазначена у наданій позивачем експортній митній декларації, вища ніж заявлена позивачем до митного оформлення, то рішення про коригування митної вартості не містить розрахунку, який дозволив дійти такого висновку.

При цьому вартість товару, вказану у Митній декларації, визначено у валюті Договору - євро. Водночас, як свідчить зміст експортної митної декларації №22PL301010El586669 від 28.12.2022, що подавалася продавцем до митного органу країни, резидентом якої він є, вартість товару визначена у грошовій одиниці, яка перебуває в обігу на території Польщі - польських злотих.

Оскільки позивачем не виплачувалася комісійна (брокерська) винагорода у зв`язку із імпортуванням товару, докази щодо таких витрат позивачем не надавалися і не могли бути надані. Також надана відповідачу довідка містила інформацію про те, що вартість навантажувальних та розвантажувальних робіт включено у вартість перевезення вантажу, а також про те, що додаткове страхування товару не здійснювалося.

На переконання позивача, зазначені в рішенні про коригування митної вартості обставини не можуть вважатися розбіжностями, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Ухвалою суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що документи, подані на виконання ч.2-3ст.53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час митного контролю та оформлення декларантом не надано документів, які містять відомості щодо складових митної вартості товару завантаження, що суперечить умовам поставки EXW.

Перевізник згідно договору не був зобов`язаний здійснювати навантажувальні та розвантажувальні роботи.

Крім цього, дата платіжного доручення (19 грудня) передує даті виставлення інвойсу (27 грудня).

Також, порівнюючи рівень заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості схожих товарів, митне оформлення яких вже здійснено, під час митного оформлення задекларованої партії товару у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості (1,76 дол.США/кг) був значно нижчий ніж рівень митної вартості подібних товарів (2,39 дол.США/кг), митне оформлення яких здійснюється іншими митницями.

Разом з позовною заявою до суду надано ряд документів, які не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій вказує, зокрема, що твердження відповідача про неналежність та недопустимість наданих позивачем разом з позовом доказів не можуть вважатися обґрунтованими. Суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (про це вказав Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №200/6156/20-а).

Вартість навантажувальних та розвантажувальних робіт включена у вартість перевезення вантажу.

Щодо того, що відповідач вказує на встановлену під час митного оформлення імпортованого товару розбіжність в ціні товару, заявленій до митного оформлення та зазначеній в декларації країни відправлення товару. Вартість товару, вказану у Митній декларації, визначено у валюті Договору - євро, а як свідчить зміст експортної митної декларації №22PL301010Е1586669 від 28.12.2022, що подавалася продавцем до митного органу країни, резидентом якої він є, вартість товару визначена у грошовій одиниці, яка перебуває в обігу на території Польщі - польських злотих.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що відсутність у відповідній графі поданої позивачем ДМВ числового значення витрат на завантаження товару при застосуванні умов поставки EXW було правомірною підставою для виникнення сумнівів митного органу у правильності розрахунку в частині включення усіх визначених частиною 10 статті 58 МКУ числових значень складових митної вартості оцінюваних товарів та обґрунтованою підставою для витребовування додаткових документів.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що "інвойс-проформу від 13.12.2022 №68/22, реквізити якої були вказані у платіжному дорученні в іноземній валюті №19 від 19.12.2022, помилково не було надано позивачем до суду". Таким чином, позивач, знаючи що оплата за придбаний товар здійснювалась ним на підставі інвойса-проформи від 13.12.2022 №68/22, всупереч вимогам частини 2 статті 53 МКУ не надав її митному органу під час митного оформлення.

Курс євро згідно даних з сайту Національно Банку Польщі станом на дату митної декларації (28.12.2022) становив 4,6938 злотих за 1 євро. Вартість товару, зазначена у копії митної декларації країни відправлення становила 8536,34 євро (40204/4,6938), що вище ніж вартість товару згідно рахунку-фактури 8348,5 євро.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

09.09.2022 між повним товариством «WAB Artykuly Poligraficzne Anna Szubartowska- Paszkowska і Wieslaw Paszkowski» (Польща) (далі - «продавець») і товариством з обмеженою відповідальністю «СНЕ.Т» (далі - «позивач») укладено зовнішньоекономічний контракт - договір №09092022 (далі - «договір»), відповідно до якого продавець зобов`язався реалізовувати, а позивач придбавати поліграфічні матеріали згідно з інвойсами, які становитимуть невід`ємну частину договору.

Відповідно до п.4.1 договору поставка товару має бути здійснена продавцем протягом 14 днів з дня здійснення позивачем попередньої оплати товару. Згідно п.3.1 договору оплата товару проводиться позивачем протягом 10 днів з дня виставлення продавцем рахунку. Умови оплати - 100% передоплата.

Згідно з пунктом 4.2 даного договору купівлі-продажу сторони узгодили умови поставки: EXW Польща, Swidnik, Mechaniczna 11 (ІНКОТЕРМС 2020).

01.12.2022 сторонами договору було укладено додаткову угоду №1 до договору, якою передбачено складання (виставлення) продавцем інвойсу- проформи, як підстави для здійснення позивачем попередньої оплати замовленого товару і фінального інвойсу, як товаросупровідного документу, в якому зазнається остаточна, узгоджена сторонами договору партія товару, яка відвантажуватиметься покупцю.

Продавцем 13.12.2022 було виставлено позивачу інвойс-проформу №68/2022 на оплату водо-дисперсійних лаків виробництва продавця на загальну суму 8348,50 євро.

Позивач 19.12.2022 здійснив на користь продавця передоплату вартості вказаного в інвойсі-проформі товару, яка склала 8348,50 євро.

Для митного оформлення імпортованого позивачем товару (лаків) 03.01.2023 митний брокер подав до Хмельницької митниці митну декларацію (форма 2-МД) №23UA400040000199U8.

Зазначену у митній декларації митну вартість імпортованого товару було визначено за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).

Митну вартість імпортованого позивачем товару було збільшено на суму витрат, понесених позивачем на перевезення товару від місця завантаження: м.Свіднік (Польща) до пункту пропуску на державному кордоні України: Шегіні/Медика. Зазначену суму витрат було визначено митним брокером на підставі довідки про вартість транспортно-експедиційних послуг №124 від 28.12.2022, складеної перевізником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (у розмірі 23300 грн.).

Довідка про вартість транспортно-експедиційних послуг №124 від 28.12.2022, складена перевізником, - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 крім інформації про витрати, понесені позивачем на перевезення товару від місця завантаження: м.Свіднік (Польща) до пункту пропуску на кордоні України: Шегіні/Медика, містила також інформацію про те, що вартість навантажувальних та розвантажувальних робіт включено у вартість перевезення вантажу, а також про те, що додаткове страхування товару не здійснювалося.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення імпортованого товару разом із митною декларацією було подано відповідачу наступні документи:

- пакувальний лист б/н від 27.12.2022;

- рахунок - фактура (інвойс) №3889/01/2022 від 27.12.2022 (всього вартість 8348,50 євро);

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) А№0002453 від 28.12.2022;

- сертифікат походження EUR. 1 №PL/MF/AS0476672 від 28.12.2022;

- платіжне доручення в Іноземній валюті №19 від 19.12.2022 (на 8348,50 євро);

- довідку про вартість транспортно-експедиційних послуг № 124 від 28.12.2022;

- зовнішньоекономічний договір №09092022 від 09.09.2022;

- договір про надання послуг по декларуванню товарів №156-20 від 27.05.2020;

- договір на транспортно-експедиційне обслуговування №L27122022 від 27.12.2022;

- інформацію продавця про те, що товар не містить наркотичних, психотропних речовин та прекурсорів №29/12-1 від 29.12.2022;

- інформацію продавця про склад товару №99 від 29.12.2022.

- копію експортної митної декларації країни відправлення №22PL301010E1586669 від 28.12.2022.

За результатами опрацювання Митної декларації відповідачем 03.01.2023 надіслано митному брокеру повідомлення №721562, в якому зазначено про необхідність надання відповідно до ч.2 ст.53 МК України додаткових документів для підтвердження митної вартості.

У відповідь на вказане повідомлення митний брокер поінформував відповідача про надання оригіналів документів, зазначених у графі 44 Митної декларації, на підтвердження митної вартості, а також про неможливість надання інших документів.

Повідомленням №721599 (03.01.2023) відповідач поінформував митного брокера про те, що подані згідно ч.2 ст.53 МК України документи мають розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, тому відповідно до ч.3 ст.53 МК України на підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на таке повідомлення митний брокер поінформував відповідача про те, що всі документи, необхідні для підтвердження числового значення митної вартості ним було надано, надати інші документи не має можливості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення позивачем митної вартості Імпортованого товару відповідачем було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA40000/2023/000001/2 від 04.01.2023, у якому визначено скориговану митну вартість задекларованого позивачем товару (збільшено з 8604,88 євро до 11793,08 євро.

Відповідно до рішення про коригування митної вартості, відсутні окремі документи, наявність яких підтверджується іншими товаросупровідними документами, а саме додаток до договору перевезення, рахунок та заявка на перевезення.

Вартість товару, зазначена у копії МД країни відправлення вища, ніж заявлена до митного оформлення.

Особи, які виписали контракт і рахунок - різні, відсутній підпис покупця на рахунку-фактурі, передбачений формою даного документа.

Документи не містять всіх відомостей, щодо числового значення складових митної вартості товару, визначених частиною 10 статті 58 МКУ в тому числі комісійної (брокерської) винагороди, витрат на навантаження, тощо

Джерелом числового значення митної вартості є МД від 06.10.2022 UA100110/2022/127238, згідно якої за рівнем митної вартості 2,39 дол.США/кг здійснено митне оформлення товару «друкарський лак на основі стиракрилового співполімеру з переважним вмістом мономерних ланок акрилу» з Польщі, що надходив від того ж відправника, вагою 8500 кг. Коригування та пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо відсутні в зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.

У зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості 04.01.2023 відповідачем сформовано також Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000003. Також роз`яснено необхідність задекларувати митну вартість, визначену в рішенні про коригування митної вартості.

Також судом встановлено, що згідно з умовами Договору L27122022 від 27.12.2022 на транспортно-експедиційне обслуговування, укладеного між ФОП ОСОБА_1 (ПЕРЕВІЗНИК) та Позивачем (ЗАМОВНИК), визначено, що замовник-експедитор своїми силами та засобами здійснює завантаження кожного автомобіля, наданого Перевізником (п.2.1.2); організовує здійснення вантажно- розвантажувальних робіт, оформлення документів на приймання вантажів до перевезення та їх здачу (п.2.1.4); перевізник приймає за кількістю місць пред`явлений до перевезення вантаж (п.2.2.2).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Згідно з ч.1-3 статті 57 Митного кодексу України (далі - МК України) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

Відповідно до ч.1-2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Позивач на підтвердження митної вартості і обраного ним методу її визначення згідно з ч.2 ст. 53 МК України надав інвойс та довідку про транспортні витрати.

Згідно з ч.1-2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.2 ст.55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 17 червня 2022 року у справі № 826/11710/17.

На підставі досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що вказані декларантом відомості підтверджені документально, а їх достовірність не спростована. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Суд також звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752 (адміністративне провадження №К/9901/10914/20), згідно з якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Щодо доводів відповідача щодо ненадання доказів витрат на навантаження, суд звертає увагу на таке.

Поставка товару здійснювалась за умовами EXW (за правилами Інкотермс - 2010).

Так, відповідно до Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін умови поставки EXW, англ. Ex Works, або «Франко завод» (…назва місця) - означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Відповідач у заявах по суті справи вказує, що під час митного контролю та оформлення декларантом не надано документів, які містять відомості щодо складових митної вартості товару завантаження, що суперечить умовам поставки EXW.

Водночас, позивач вказує, що разом із митною декларацією було надано документ, який містив інформацію про таку складову митної вартості, як витрати на навантаження товару (довідку про вартість транспортно-експедиційних послуг №124 від 28.12.2022). Щодо доводів про те, що це не відповідає умовам укладеного договору, то сторони договору на транспортно-експедиційне обслуговування №127122022 від 27.12.2022 не можуть бути обмежені у праві на відступ від його умов у кожному конкретному випадку надання послуг із перевезення.

Отже, оскільки товариство не несло окремо витрат щодо навантаження товару, тому відсутні документи щодо вартості цих послуг.

У цьому випадку відсутність таких документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 815/2552/16.

За висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14, якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.Митний кодекс Українине визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Під час митного оформлення декларантом було надано банківський платіжний документ - платіжне доручення в іноземній валюті №19 від 19.12.2022, у графі якого «призначення платежу» вказано інвойс 68/2022 від 13.12.2022. Проте зазначений інвойс не був наданий під час митного оформлення. За твердженням відповідача, це унеможливлює ідентифікацію такого платіжного документу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на інвойс-проформу від 13.12.2022 №68/2022, реквізити якого були вказані у платіжному дорученні в іноземній валюті №19 від 19.12.2022. Однак копію вказаного документу не було надано позивачем до суду разом з позовною заявою. Копію зазначеного документу додано позивачем до відповіді на відзив.

Право позивача довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не є обмеженим поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення митного контролю. Право надавати заперечення щодо висновків митного органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається декларанту як під час митного контролю, так і на усіх стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Положення статей11,71,86 Кодексу адміністративного судочинства Українизобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

Суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення митного контролю.

Право надавати заперечення щодо висновків контролюючого органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях митного контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Отже, подані позивачем до суду документи є допустимими доказами у спірному випадку (такі лише підтверджують обставини, вказані у інших документах, та які надавались відповідачу).

Крім того, суд зазначає, що загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216.

Пунктом 15 розділу 2 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит Призначення платежу платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18, від 25 травня 2021 року у справі №520/10386/2020, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Водночас, у спірному випадку платіжний документ у графі "призначення платежу" містить посилання на відповідний контракт.

Також суд зазначає, що курсова різниця в експортній митній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країні Євросоюзу (Польщі), а не заниженням декларантом ціни товару.

Отже, надані позивачем документи містять чітку інформацію про товар та його ціну і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Таким чином, відповідачем безпідставно визначено митну вартість імпортованого транспортного засобу із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

Отже, оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено 5368 грн. судового збору, тому такі підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕ.Т" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості №UA4000/2023/000001/2 від 04.01.2023.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА400040/2023/000003 від 04.01.2023.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕ.Т" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04 серпня 2023 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідатьністю "СНЕ.Т" (вул. Тернопільська, 17/2А,Хмельницький,Хмельницька область,29018 , код ЄДРПОУ - 37329779) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя Д.А. Божук