Постанова

від 01.08.2023 по справі 359/9797/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 359/9797/21 Головуючий у суді І інстанції Борець Є.О.

Провадження № 22-ц/824/7801/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Олійника В.І.,

секретар судового засідання: Гайдаєнко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції Київщини» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції Київщини» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2021 року ТОВ «Інвестиції Київщини» звернулось до суду з вказаним позовом та обґрунтовував його тим, що ОСОБА_5 передав до статутного капіталу позивача земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3220888001:01:008:0038 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в с. Щасливе Бориспільського району. 16 жовтня 2020 року ТОВ «Інвестиції Київщини» уклало з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ТОВ «Інвестиції Київщини» відчужило спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_3 . 19 червня 2021 року ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_3 відчужила спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_1 .. Позивач посилається на те, що від імені ТОВ «Інвестиції Київщини» договір купівлі-продажу земельної ділянки укладався ОСОБА_4 , який був директором позивача та діяв на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Інвестиції Київщини» №14/20 від 29 вересня 2020 року. Однак вказаний документ містить підроблення підпису ОСОБА_5 , який є єдиним учасником господарського товариства. Ця обставина свідчить про те, що відчуження земельної ділянки у власність ОСОБА_3 відбулось поза волевиявленням позивача. Тому ТОВ «Інвестиції Київщини» просить суд витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь позивача земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3220888001:01:008:0038 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташовану в с. Щасливе Бориспільського району.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, представника ТОВ "Інвестиції Київщини" - адвокат Мустіпан Ольга Володимирівна звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Доводи апеляційної скарги представник апелянта обгрунтовувала тим, що жодних протоколів, єдиний учасник Товариства ОСОБА_5 , не підписував та не надавав згоди на продаж земельної ділянки.

Вказувала, що директором Товариства ОСОБА_4 були надані нотаріусу підроблені ним документи, а саме Статут Товариства, затверджений протоколом № 3 Загальних зборів учасників від 08 жовтня 2015 року, протокол № 14/20 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції Київщини» від 29 вересня 2020 року.

У статуті ТОВ «Інвестиції Київщини», що нібито був затверджений протоколом № 3 Загальних зборів Учасників від 08 вересня 2015 року міститься підпис ОСОБА_5 , який підписант не здійснював, а також у Статуті зазначено учасником Товариства є ОСОБА_5 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 11.10.2005 року Васильківським МВ ГУМВСУ в Київській області, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 . Але паспорт ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 , виданий Комунарським РВ Запорізького МУ УМВС України в Запорізькій області 13 квітня 2011 року та з 25.06.2014 року ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

У протоколі № 14/20 Загальних зборів Учасників ТОВ «Інвестиції Київщини» від 29 вересня 2020 року знову ж таки міститься підпис, який ОСОБА_5 не належить та зазначено, що ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Знову ж таки ОСОБА_5 з 25.06.2014 року ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, представник апелянта вважає, що будь-якого волевиявлення на відчуження земельної ділянки єдиний учасник Товариства не здійснював та згоди на відчуження земельної ділянки не надавав.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовувала також тим, що зі змісту висновку експерта № СЕ-19/111-22/20928-ПЧ від 27 червня 2022 року вбачається, що підпис від імені ОСОБА_5 у графі «Підпис учасника» протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Інвестиції Київщини» № 14/20 від 29 вересня 2020 року був виконаний не ОСОБА_5 , а зовсім іншою особою. Очевидно, що вказаний протокол загальних зборів господарського товариства містить ознаки підроблення. Однак, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні зазначив, що вказана обставина не має значення для правильного вирішення спору, адже згідно з п. 7.10.3 та п. 7.10.7 статуту ТОВ «Інвестиції Київщини» у ОСОБА_4 було достатньо повноважень на відчуження спірної земельної ділянки і без підробного протоколу загальних зборів учасників господарського товариства.

Вважає, що земельна ділянка, яка належить ТОВ "Інвестиції Київщини" вибула з володіння Товариства внаслідок протиправних дій директора Товариства та підробки ним документів, які він подав для посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

12 травня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від адвоката Різки Марини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , в якому просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 16 жовтня 2020 року між позивачем та ОСОБА_3 , відповідав волевиявленню ТОВ «Інвестиції Київщини», вказаний правочин не порушував вимогу, передбачену ч.3 ст.203 ЦК України. ОСОБА_3 у встановленому законом порядку набула право власності на земельну ділянку та мала право відчужувати цей об`єкт нерухомого майна у власність відповідачів. Ця обставина свідчить про те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 19 червня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , узгоджується з ч.1 ст.319 ЦК України та відповідає вимозі, передбаченій ч.1 ст.203 ЦК України. Тому відповідачі у встановленому законом порядку набули право спільної сумісної власності на земельну ділянку. ТОВ «Інвестиції Київщини» припинило бути власником цього об`єкту нерухомого майна та не має права пред`являти вимоги про витребування земельної ділянки з цілком законного володіння відповідачів.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом статей 317, 319, 321 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння передбачено статтею 387 ЦК України. Так, згідно з частиною 1 цієї статті власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до частини 1 статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду від 29 травня 2019 року в справі № 367/2022/15-ц, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Встановлено, що 13 червня 2007 року було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиції Київщини» (код за ЄДРПОУ 35199857).

Для забезпечення діяльності Товариства, за рахунок вкладів його учасників створився статутний капітал в розмірі 544 920,00 грн, що внесені земельною ділянкою (кадастровий номер 3220888001:01:008:0038) площею 1200 кв.м. для будівництва та обслуговування жилого будинку, що перебуває у власності на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЕ №601187) зареєстрованого в Книзі записів 16 травня 2007 року № 010732300062 та розташованої в с. Щасливе на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Єдиним учасником Товариства був ОСОБА_5 , який вніс свою частку в статутний капітал Товариство у вигляді земельної ділянки.

З 2007 року директором Товариства було призначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою : АДРЕСА_3 .

Підприємницьку діяльність Товариство не здійснювало.

Встановлено, що ТОВ «Інвестиції Київщини» було власником земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3220888001:01:008:0038 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташованої в с. Щасливе Бориспільського району. Ця обставина підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №609699 від 26 листопада 2007 року (а.с.30-31 т.1).

16 жовтня 2020 року ТОВ «Інвестиції Київщини» уклало з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.26-29, 128-129 т.1), за яким позивач відчужив його земельну ділянку у власність ОСОБА_3 ..

19 червня 2021 року ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.127 т.1), за яким ОСОБА_3 відчужила у власність відповідача земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3220888001:01: 008:0038 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в с. Щасливе Бориспільського району. З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 28 листопада 2014 року (а.с.189 т.1) вбачається, що з 28 листопада 2014 року ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 .. Крім того, зі змісту п.14 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19 червня 2021 року (а.с.127 зворот т.1) вбачається, що ОСОБА_2 надавав його дружині ОСОБА_1 письмову згоду на придбання земельної ділянки. Ці обставини свідчать про те, що земельна ділянка була придбана у спільну сумісну власність відповідачів.

Встановлено, що в договорі купівлі-продажу земельної ділянки, укладеному 16 жовтня 2020 року між ТОВ «Інвестиції Київщини» та ОСОБА_3 , зазначено про те, що ОСОБА_4 діяв на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Інвестиції Київщини» №14/20 від 29 вересня 2020 року.

Відповідно до п. 7.10.3 статуту ТОВ "Інвестиції Київщини" директор укладає угоди (договори, контракти); здійснює облік та внутрішній контроль за господарською діяльністю Товариства, подає Голові зборів учасників звіт про свою роботу для винесення його на розгляд Зборів учасників.

Відповідно до п. 7.10.7 статуту ТОВ "Інвестиції Київщини" директор розпоряджається майном та коштами Товариства, представляє Товариство у відносинах з будь-якими українськими та іноземними юридичними та фізичними особами, укладає в країні та за кордоном договори та інші угоди від імені Товариства та видає доручення на укладення та/або здійснення таких угод.

Зі змісту протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12 січня 2023 року вбачається, що за весь період існування ТОВ "Інвестиції Київщини" загальні збори учасників господарського товариства не приймали рішення про встановлення граничного розміру сум угод, які підлягали підписанню директором без письмового погодження загальних зборів учасників ТОВ "Інвестиції Київщини".

У матеріалах справи міститься копія протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Інвестиції Київщини» №14/20 від 29 вересня 2020 року, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_5 , як єдиний учасник господарського товариства, уповноважив ОСОБА_4 відчужити спірну земельну ділянку. Зокрема, в графі «Підпис учасника» міститься допис, виконаний друкованими літерами, « ОСОБА_5 », а також підпис (а.с.25 т.1).

Встановлено також, що відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-22/20928-ПЧ від 27 червня 2022 року підпис від імені ОСОБА_5 у графі «Підпис учасника» протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Інвестиції Київщини» №14/20 від 29 вересня 2020 року був виконаний не ОСОБА_5 , а зовсім іншою особою (а.с. 143-150 том 1).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що 19.06.2021 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Гадуп`як Сергієм Миколайовичем було посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого 19.06.2021 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888001:01:008:0038 за адресою: Київська обл., Бориспільський район, село Щасливе зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. 6 том 1).

З наданого представником позивача витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 18 вересня 2021 року Бориспільським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України щодо факту підробки документів Товариства, що стали підставою для відчуження майна Товариства, а саме земельної ділянки за адресою Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в договорі купівлі-продажу укладеного між позивачем та ОСОБА_3 вказано, що розрахунок здійснений до укладення договору. Також встановлено, що кошти на рахунки позивача не надходили. Зазначені обставини сторони не оспорювали.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки з наявних у матеріалах справи доказах вбачається, що земельна ділянка яка належить ТОВ "Інвестиції Київщини" вибула з її володіння внаслідок протиправних дій директора Товариства та підробки документів, які він подав для посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Також суд першої інстанції не звернув уваги та не застосував до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 44 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю", що призвело до не правильного вирішення спору.

Зі змісту п.4 договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 19 червня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , вбачається, що спірна земельна ділянка була придбана відповідачем за грошові кошти в розмірі 326000 гривень 00 копійок. Крім того, зі змісту витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №228429170 від 16 жовтня 2020 року вбачається, що на момент укладення договору право власності на земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_3 .. Тому ОСОБА_1 не могла знати про те, що ОСОБА_3 не мала права розпоряджатись цим об`єктом нерухомого майна.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем в розумінні ч. 1 ст.388 ЦК України. У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 , як єдиний учасник ТОВ «Інвестиції Київщини», не уповноважував ОСОБА_4 укладати договір купівлі-продажу земельної ділянки, цей об`єкт нерухомого майна вважається таким, що вибув з володіння позивача поза його волевиявлення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги висновок експерта №СЕ-19/111-22/20928-ПЧ від 27 червня 2022 року в якому зроблено висновок, що підпис від імені ОСОБА_5 у графі «Підпис учасника» протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Інвестиції Київщини» №14/20 від 29 вересня 2020 року був виконаний не ОСОБА_5 , а зовсім іншою особою. Оскільки це дає підстави вважати, що будь-якого волевиявлення на відчуження земельної ділянки єдиний учасник ТОВ «Інвестиції Київщини» не здійснював та згоди на відчуження земельної ділянки не надавав.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача було порушено відповідачем.

Тобто при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити із до положень ст. ст. 203, 388 ЦК України, ч. 2 ст. 44 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю і додатковою відповідальністю".

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та законними і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом позивач сплатив судовий збір (з урахуванням заяви про усунення недоліків) на загальну суму 13603,20 грн, що підтверджується копіями квитанцій про сплату судового збору (а.с. 60, 71 том 1). Звертаючись з апеляційною скаргою позивач сплатив судовий збір у розмірі 20 404,80 грн (а.с. 33 том 2).

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 34 008 грн, що складає 13603,20 грн - сплачений судовий збір при подачі позову та 20 404,80 грн - сплачений судовий збір при подачі апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції Київщини» задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Витребувати земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 3220888001:01:008:0038, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе з незаконного володіння ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиції Київщини» судові витрати у розмірі 34 008 (тридцять чотири тисячі вісім) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Реквізити сторін:

Стягувач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиції Київщини", код ЄДРПОУ: 35199857, адреса: 04075, м. Київ, вул. Лісна, 28.

Боржник: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер невідомий, адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст постанови складено «03» серпня 2023 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді Д.Р. Гаращенко

В.І. Олійник