Постанова

від 03.08.2023 по справі 160/19776/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 160/19776/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 (суддя Сидоренко Д.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні періоду роботи ОСОБА_1 з 01.01.2008 по 21.10.2010 включно у ДП ДАК «Хліб України» «Мирівський елеватор»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області внести зміни до відомостей системи персоніфікованого обліку реєстру застрахованих осіб щодо застрахованої особи - ОСОБА_1 шляхом внесення відомостей про страховий стаж за період роботи з 01.01.2008 по 21.10.2010 включно у ДП ДАК «Хліб України» «Мирівський елеватор».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 позов задоволено частково, а саме суд: зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області внести зміни до індивідуальних відомостей системи персоніфікованого обліку реєстру застрахованих осіб щодо ОСОБА_1 , включивши дані про його страховий стаж за період роботи з січня 2009 по травень 2009 року включено та з вересня 2009 року по жовтень 2010 року включно у ДП ДАК «Хліб України» «Мирівський елеватор»; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у вигляду судового збору у розмірі 496,20 грн. на користь ОСОБА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач працював у ДП ДАК «Хліб України» «Мирівський елеватор» безперервно - з 20.02.2006 по 31.01.2008 на посаді водія легкового автомобіля, а з 01.02.2008 по 21.10.2010 на посаді водія пожежного автомобіля ДП ДАК «Хліб України» «Мирівський елеватор», шо підтверджується відповідними записами у трудовій книжні ОСОБА_1 .

У зв`язку з ліквідацією ДП ДАК «Хліб України» «Мирівський елеватор» у 2014 році (відповідно до копії витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань) отримати будь яку інформацію або пояснення від підприємства неможливо.

Документи з діяльності підприємства, що передані до архіву Виконавчого комітету Мирівської сільської ради Нікопольського району при ліквідації підприємства, нажаль, неповні, та не містять повної інформації щодо нарахованої Позивачу заробітної плати, утриманих з неї податків та інших відомостей щодо роботи Позивача у період січень 2008 - грудень 2008 року та червень-серпень 2009 року на ДП ДАК «Хліб України» «Мирівський елеватор».

Апелянт зазначає, що сплата страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, а вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.

Відповідно до Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2006 року № 919 (далі Порядок № 919) у разі коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, правонаступник відсутній, а відповідні документи про заробітну плату відсутні, або до органу вищого рівня або архівним установам не передано дані про заробітну плату визначаються, виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченою відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначено пенсію. Для отримання довідки про заробітну плату, виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), необхідно звернутися до районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питані, праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад.

Реалізовуючи обов`язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний пенсійний орган в межах наданих йому повноважень та відповідно по пенсійного законодавства повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії у належному розмірі, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності сприяти у виправленні таких недоліків.

Таким чином, неврахування періоду роботи позивача у період січень 2008 - грудень 2008 року та червень-серпень 2009 року у зв`язку з відсутності інформації про нарахування позивачу у вказані періоди заробітної плати, є безпідставним та таким, що суперечить діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Також, відповідно Положення про Реєстр відомості до Реєстру застрахованих осіб у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника законодавець визначив єдиний алгоритм внесення змін та уточнень до відомостей Реєстру - судове рішення, а у разі необхідності внесення змін за період до 01.01.2011 р. за умови діючою юридичної особи - шляхом проведення відповідної перевірки територіальним органом Пенсійного фонду. Однак судом першої інстанції залишено поза увагою, що позивач працював до 21.10.2010, а ДП ДАК «Хліб України» "Мирівський елеватор" було припинено у 13.05.2014.

Таким чином у Пенсійного Фонду України, в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, та у Державної податкової служби України було достатньо часу для виконання своїх безпосередніх з обов`язків контролю за правильністю бухгалтерського обліку та за правильністю нарахування заробітної плати та сплати податків та відповідних страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на ДП ДАК «Хліб України» «Мирівський елеватор».

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

19.09.2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про внесення відомостей до системи персоніфікованого обліку реєстру застрахованих осіб період його роботи у ДП ДАК «Хліб України» «Мирівський елеватор» з 01.01.2008 по 21.10.2010 включно.

Листом від 19.10.2022 року №31715-25089/Б-01/8-0400/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуло заяву позивача від 19.09.2022 року та повідомило наступне.

За даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про нарахування заробітної плати за період з 01.01.2008 по 21.10.2010 страхувальником ДП Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Мирівський елеватор» (код ЄДРПОУ 00953591).

Внести зміни до системи персоніфікованого обліку можливо лише після надання страхувальником відповідних звітних документів. Спеціалісти органів Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно вносити зміни до системи персоніфікованого обліку.

Оскільки підприємство ДП Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Мирівський елеватор» (код ЄДРПОУ 00953591) ліквідовано без правонаступника, внести зміни в реєстр застрахованих осіб щодо періоду роботи на зазначеному підприємстві можливе лише за рішенням суду.

Так судом встановлено, що згідно копії трудової книжки колгоспника №80 від 21.02.1983 року, позивач: 20.02.2006 - прийнято на посаду водія легкових автотранспортних засобів середнього класу по переводу з ДП "Мирівське хлібоприймальне підприємство" (наказ від 22.03.2006 №85к); 01.02.2008 - переведено на посаду водія пожежного автомобіля (наказ №6к від 31.01.2008); 21.10.2010 - звільнено з роботи згідно ст.38 п.1 КЗпП України (за власним бажанням) (наказ №87к від 21.10.2010р.).

Позивачем від Виконавчого комітету Мирівської сільської ради отримано наступні документи: довідка про нараховану заробітну плату з січня 2007 року по жовтень 2010 року у ДП ДАК «Хліб України «Мирівський елеватор»; наказ №360-в про надання відпустки виданий ДП ДАК «Хліб України «Мирівський елеватор» (з 10.10.2009 по 09.11.2009); наказ ДП ДАК «Хліб України «Мирівський елеватор» від 01.07.2010 року №86к про переведення на іншу посаду; копії з книги реєстрації наказів.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у зарахуванні періоду роботи позивача з 01.01.2008 по 21.10.2010 включно у ДП ДАК «Хліб України» «Мирівський елеватор» до страхового стажу та внесення відповідних відомостей до реєстру, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV: застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (абзац п`ятий);

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку (абзац двадцять п`ятий).

Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як зазначалось, з копії трудової книжки позивача колгоспника № НОМЕР_1 від 21.02.1983 року, його: 20.02.2006 - прийнято на посаду водія легкових автотранспортних засобів середнього класу по переводу з ДП «Мирівське хлібоприймальне підприємство» (наказ від 22.03.2006 №85к); 01.02.2008 - переведено на посаду водія пожежного автомобіля (наказ №6к від 31.01.2008); 21.10.2010 - звільнено з роботи згідно ст.38 п.1 КЗпП України (за власним бажанням) (наказ №87к від 21.10.2010р.).

ДП ДАК «Хліб України» «Мирівський елеватор» було припинено у 13.05.2014, у зв`язку з ліквідацією.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застрахованому особу (форма ОК-5) щодо позивача за період з 01.01.2008 по 21.10.2010 відсутні.

Отже, при обчисленні страхового стажу позивача, до складу якого входять періоди роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач після надходження відповідної заяви позивача, мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV, а саме трудовою книжкою та положеннями Закону №1788-ХІІ.

У відповідності до пунктів 4, 5 частини 1 статті 16 Закону № 1058-IV застрахована особа має право: отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, у тому числі інформацію, що відображає обсяг пенсійних коштів на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді - суб`єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, якщо застрахована особа обрала такий недержавний пенсійний фонд, та стан здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в порядку, визначеному цим Законом; звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною 1 статті 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; податкових органів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Частина 2 статті 21 Закону № 1058-IV визначає, що на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.

Частиною 3 статті 21 Закону № 1058-IV визначено перелік відомостей, які має містити персональна електронна облікова картка застрахованої особи.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 22 Закону № 1058-IV відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються: 1) виконавчими органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"; надання страховим організаціям, що здійснюють страхування довічних пенсій; надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду; обміну інформацією з централізованим банком даних з проблем інвалідності.

Частиною 1 статті 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) визначено, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб;

Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону № 2464-VI державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону № 2464-VI державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.

Частина 3 статті 16 Закону № 2464-VI визначає, що ведення реєстру страхувальників Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 1 статті 20 Закону № 2464-VI визначено, що реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття та реалізацію ними прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо інформація про особу вноситься до реєстру застрахованих осіб вперше, проводиться ідентифікація особи з обов`язковим підтвердженням відповідності реєстраційного номера облікової картки платника податків даним Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або серії (за наявності) та номера паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті громадянина України), документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства.

За частиною 6-7 статті 20 Закону № 2464-VI, зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Зміна до відомостей про прізвище, ім`я та по батькові особи на поточний момент, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дату народження, місце народження, стать, громадянство, освіту, серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України, номер телефону, адресу місця проживання може вноситися за заявою застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб визначаються Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1(у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення № 10-1).

Пунктом 4 розділу І «Загальні положення» Положення № 10-1 визначено, що Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.

Реєстр застрахованих осіб забезпечує облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 5 розділу І «Загальні положення» Положення № 10-1).

Згідно з пунктом 1 розділу IV Дані облікової картки реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них Положення № 10-1 реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною 3 статті 20 Закону та частиною 3 статті 21 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 3 розділу IV «Дані облікової картки реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення № 10-1 визначено, що відомості до реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з пункту 4 розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення № 10-1 у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником. У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили. Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.

Отже відповідно до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, передбачено внесення відомостей за періоди, відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, у разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника.

Враховуючи норми прямої дії статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, яке не повинно позбавляти позивача права у разі відсутності стажу (допомогу по тимчасовій непрацездатності, призначення пенсії тощо).

Як зазначалось позивач працював з 01.01.2008 по 21.10.2010 включно у ДП ДАК «Хліб України» «Мирівський елеватор», що відображено у трудовій книжці позивача.

З пояснень позивача вбачається, що у зв`язку з ліквідацією ДП ДАК «Хліб України» «Мирівський елеватор», відсутність особових рахунків та доказів сплати внесків відсутні дані щодо стажу позивача за період з 01.01.2008 по 21.10.2010.

При цьому, утримання страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з заробітної плати позивача здійснювалось у відповідності до вимог законодавства, що відповідач не може спростувати.

Також, суд зазначає, що відсутність особових рахунків, як підтвердження отримання позивачем заробітної плати, не виключає право позивача на включення вказаного періоду до стажу.

Крім того, згідно постанови Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 295/6361/17, обов`язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску; ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігання таких відомості в порядку, передбаченому законодавством, покладено на органи Пенсійного фонду України.

Контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, здійснюють органи Пенсійного фонду (пункт 9 частини другої статті 64 Закону № 1058-ІV).

Стаття 12-1 Закону № 2464-VІ визначає, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону; взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування; здійснює контроль, у тому числі спільно з податковими органами, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; бере участь в аналізі та прогнозі надходження коштів від сплати єдиного внеску; здійснює інші функції, передбачені законодавством

Отже, фактично, внаслідок невиконання контролюючим органом своїх прямих обов`язків, позивача позбавлено соціальної захищеності, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Суд зазначає, що пп.2 п. 3 Порядку № 919 визначено, що за період до 1 січня 1998 р. та у разі відсутності даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків і Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується під час призначення пенсії, визначається: у разі коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, - виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначено пенсію. При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію.

Довідка про заробітну плату виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, видається управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад.

Колишнім працівникам банків, їх філій (структурних підрозділів) у разі, коли завершено процедуру ліквідації банку, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, довідки про заробітну плату видаються за відповідний період Національним банком України виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною посадою (професією) у філіях (структурних підрозділах) відповідного ліквідованого банку (за наявності таких даних).

За бажанням особи у випадках, передбачених у цьому пункті, коефіцієнт заробітної плати (доходу) за кожен місяць періоду роботи визначається виходячи з мінімальної заробітної плати за відповідний період.

Разом з цим, позивач з заявою про призначення (перерахунок) пенсії не звертався, відповідач не відмовляв у зарахуванні спірного періоду роботи.

Отже, підстав для врахування положень пп.2 п. 3 Порядку № 919 на які посилається позивач відсутні. Проте, це не виключало та не виключає можливість відповідача у їх субсидіарному застосуванні під час звернення позивача та внесення відповідних даних до реєстру.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що у даному випадку належним способом порушеного права є внесення змін до відомостей Реєстру застрахованих осіб, а не зобов`язувати Головне управління зарахувати до страхового стажу період роботи.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29 травня 2018 року у справі № 800/341/17 (9991/944/12) і від 12 листопада 2019 року у справі № 9901/21/19 зазначила, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин, про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що належними є способи захисту, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який забезпечує виконання її приписів. Визначення ефективного судового захисту пов`язане з відповідним змістом заявлених позовних вимог, тобто з визначенням належного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів особи.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені норми законодавства, вимоги позивача, суд дійшов до висновку, що належним способом захисту, необхідним для поновлення порушеного прав позивача, є:

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незабезпечення внесення до державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного страхування інформації про наявність у ОСОБА_1 не облікованого трудового стажу за період роботи з 01.01.2008 по 21.10.2010 включно у ДП ДАК «Хліб України» «Мирівський елеватор».

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити дії щодо внесення до державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного страхування не обліковану інформацію про наявність у ОСОБА_1 стажу роботи за період роботи з 01.01.2008 по 21.10.2010 включно у ДП ДАК «Хліб України» «Мирівський елеватор».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів зазначає.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незабезпечення внесення до державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного страхування інформації про наявність у ОСОБА_1 не облікованого трудового стажу за період роботи з 01.01.2008 по 21.10.2010 включно у ДП ДАК «Хліб України» «Мирівський елеватор».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити дії щодо внесення до державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного страхування не обліковану інформацію про наявність у ОСОБА_1 стажу роботи за період роботи з 01.01.2008 по 21.10.2010 включно у ДП ДАК «Хліб України» «Мирівський елеватор».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 гривні 40 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров