Рішення

від 25.07.2023 по справі 905/1064/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.07.2023 Справа №905/1064/22 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД СВ ІНВЕСТ»

до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області

треті особи, які не

заявляють

самостійних вимог

щодо предмета

спору, на стороні 1) Слов`янська міська рада,

відповідача 2) Билбасівська селищна рада Слов`янського району Донецької області

про стягнення 1 206 834,31 грн

Суддя Хабарова М.В.Суддя Хабарова М.В.

Секретар судового засідання: Кухтик С.Ю.

за участю представників:

від позивача не з`явились

від відповідача не з`явились

від третіх осіб не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУД СВ ІНВЕСТ» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області основного боргу у розмірі 533526,96 грн, 3% річних у розмірі 32274,72 грн, інфляційних втрат у розмірі 211009,91 грн, пені у розмірі 392675,84 грн та 7% штрафу у розмірі 37346,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов Договору №3 на («Капітальний ремонт. Тепломодернізація будівлі комунального початкового спеціалізованого мистецько-навчального закладу Слов`янської районної ради Донецької області «Слов`янська районна школа мистецтв» за адресою: вул. Шкільна, 14, смт. Билбасівка Слов`янського району Донецької області» від 19.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.01.2023 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву залишено без руху. Вказаною ухвалою судом встановлено необхідність усунення недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем документів, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 18102,51 грн та письмових пояснень (уточнень), в яких зазначити/визначитись з вірним найменуванням юридичної особи відповідача.

05.01.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшли уточнення, в яких останній визначився із найменуванням юридичної особи відповідача по справі, зазначивши її назву - Слов`янська міська військова адміністрації Краматорського району Донецької області. При цьому, до вказаних уточнень позивачем також було додано платіжне доручення №2 від 05.01.2023 на підтвердження сплати судового збору у розмірі 18102,51 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.01.2023 відкрито провадження у справі №905/1064/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 02.02.2023.

30.01.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшов лист, у якому останній зазначає про неможливість подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду, оскільки не отримував копії позовної заяви і додані до неї документи.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.02.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/1045/22 на 30 днів, відкладено підготовче засідання у справі на 01.03.2023.

27.02.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки Договір №3 від 19.10.2020 був укладений між позивачем та Билбасівською селищною радою, яка зараз знаходиться в процесі реорганізації та правонаступником якої є Слов`янська міська рада. Крім того, КПСМНЗ Краматорського району Донецької області «Краматорська районна школа мистецтв» була прийнята у комунальну власність Слов`янської міської територіальної громади згідно балансу станом на 01.11.2021 з відсутніми дебіторською та кредиторською заборгованостями. Договір же виконувався за рахунок коштів бюджету Слов`янського району Донецької області і кошти, які залишилися після завершення роботи у розмірі 570417,96 грн, повернулися до бюджету Слов`янського району Донецької області у вигляді вільних залишків та були включені до бюджету Краматорського району Донецької області. Слов`янською міською радою не отримано від Билбасівської селищної ради кредиторську або дебіторську заборгованість за Договором №3 від 19.10.2020, як і документального підтвердження вартості робіт, підписання актів виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3. Також уповноваженою особою Билбасівської селищної ради на електронному майданчику Prozorro 12.11.2020 було розміщено звіт про повне виконання договору про закупівлі у тому числі зобов`язань фінансового характеру. Крім того, відповідач зазначає, що відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій, передбачених ст. 231 Господарського кодексу України. Також Слов`янська міська військова адміністрація наголошує, що вона є неналежним відповідачем в даній справі.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.03.2023 відкладено підготовче засідання на 22.03.2023.

15.03.2023 на електронну пошту суду та 22.03.2023 на поштову адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що Слов`янська міська рада Краматорського району Донецької області є правонаступником Билбасівської селищної ради, а Слов`янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області здійснює повноваження Слов`янської міської ради, її виконавчих органів та її голови, а отже є належним відповідачем в даній справі. Також позивач зазначає, що 09.12.2020 листом №243 звертався спочатку до Билбасівської селищної ради, в якому повідомляв про завершення робіт і просив провести оплату, але відповідь отримана не була. Потім з аналогічними листами, надавши копії всіх документів, звертався до Слов`янскої міської ради та Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації. Факт належного виконання Договору підтверджується Звітом про виконання Договору про закупівлю UA-2020-09-23-006882-b від 12.11.2020. Стосовно штрафних санкцій позивач зазначає, що їх нарахування передбачене п.п. 12.2-12.3 Договору та нормами чинного законодавства, а саме ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 625, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України.

21.03.2023 від відповідача на електронну пошту суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач наголошує, що Слов`янська міська військова адміністрація є самостійною юридичною особою та не є правонаступником ані Слов`янської міської ради, ані Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації. Крім того, кошти, які залишилися після завершення роботи, включені до бюджету Краматорського району Донецької області, а відповідно до п. 6.2 Договору замовник зобов`язаний здійснювати розрахунки за виконані підрядником роботи при наявності фінансування.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.03.2023 відкладено підготовче засідання на 19.04.2023.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.04.2023 залучено до участі у справі Слов`янську міську раду та Билбасівську селищну раду Слов`янського району Донецької області третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та відкладено підготовче засідання у справі на 25.05.2023.

12.05.2023 на електронну пошту суду від Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області надійшли письмові пояснення, у яких зазначає, що Билбасівська селищна рада знаходиться в стані припинення, а повноваження Слов`янської міської ради припинено в силу імперативних норм Закону України «Про військово-цивільні адміністрації».

25.05.2023 протокольною ухвалою відкладено підготовче засідання на 20.06.2023.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.07.2023.

Позивач, відповідач та треті особи в судове засідання 25.07.2023 представників не направили. Про проведення судових засідань були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 25.07.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Донецької області

ВСТАНОВИВ:

19.10.2020 між Билбасівською селищною радою Слов`янського району Донецької області (третя особа-2, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбуд СВ Інвест» (позивач, підрядник) укладено Договір №3, відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов`язується виконати та здати замовнику в установлений Договором строк роботи, згідно ДК 021:2015 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи, на об`єкті («Капітальний ремонт. Тепломодернізація будівлі комунального початкового спеціалізованого мистецько-навчального закладу Слов`янської районної ради Донецької області «Слов`янська районна школа мистецтв» за адресою: вул. Шкільна, 14, смт. Билбасівка Слов`янського району Донецької області»), а замовник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Склад та обсяг робіт, що доручаються на виконання підряднику, визначені проектною документацією, яка є невід`ємною частиною Договору (п. 2.1 Договору).

Підрядник розпочне виконання робіт 26.10.2020 і завершить виконання 30.11.2020 року (п. 2.2 Договору).

Початок та закінчення етапів робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток №1) (п. 2.3 Договору).

Обсяг, вартість і терміни виконання робіт визначаються прикладеними до Договору твердою договірною ціною, 814 882,80 грн з ПДВ, що складає 135 813,80 грн (п. 2.4 Договору).

Облік виконаних робіт здійснюється на підставі актів виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-2в і довідки форми КБ-3, які підписуються щомісяця сторонами не пізніше 28 числа поточного місяця (п. 2.5 Договору).

Оплата за виконані роботи здійснюється після підписання актів, складених за формою КБ-2в і довідки форми КБ-3 (п. 2.6 Договору).

Сторони погодили, що замовник здійснює авансовий платіж на розрахунковий рахунок підрядника у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001 «Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва» та Постанови Кабінету Міністрів України №1070 від 04.12.2019 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» у розмірі 30% вартості робіт, зазначених у цьому Договорі, у сумі 244 464,84 грн на придбання матеріалів на термін до трьох місяців, тобто до 31.12.2020 (п. 2.7 Договору).

Невикористані до 31.12.2020 кошти повертаються замовнику (п. 2.8 Договору).

Фінансування робіт здійснюється за рахунок спеціального фонду, коштів місцевого бюджету. Зобов`язання сторін щодо фінансування визначаються положеннями Загальних умов та узгодженого сторонами плану фінансування капітального ремонту (Додаток №2) (п. 2.9 Договору).

З метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за будівництвом (п. 5.2 Договору).

Замовник має право: відмовитися від прийняття закінчених робіт (об`єкта будівництва) у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх (його) використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі підряду, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (п. 6.1.6 Договору).

Замовник зобов`язаний: здійснювати розрахунки за виконані підрядні роботи за наданням підрядником оформленого акту за формою КБ-2в і довідки КБ-3 при наявності фінансування (п. 6.2.5 Договору).

Приймання-передача закінчених робіт оформлюється актами виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) (п. 9.1 Договору).

Підписання акту приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (п. 9.3 Договору).

Замовник несе відповідальність згідно положень чинного законодавства України для угод, укладених за рахунок коштів державного бюджету, передбачену ст. 231 Господарського кодексу України (п. 12.2 Договору).

За невиконання або неналежним чином виконані обов`язки за договором замовник і підрядник несуть відповідальність згідно діючого законодавства (п. 12.3 Договору).

Даний договір складено у двох примірниках по одному для кожної із сторін, набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2020, а в частині невиконаних зобов`язань до повного їх виконання (п. 14.1 Договору).

Також сторони підписали додатки до Договору, а саме: Додаток №1 - Календарний графік виконання робіт за об`єктом, Додаток №2 - План фінансування, Додаток №3 Договірна ціна.

03.11.2020 сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору, якою внесли наступні зміни:

- підрядник розпочне виконання робіт 09.11.2020 і завершить виконання 10.12.2020 (п. 2.2 Договору);

- оплата за виконані обсяги робіт здійснюється після підписання актів, складених за формою КБ-2в і довідки КБ-3 протягом 10 календарних днів (п. 2.6 Договору);

- невикористані до 10.12.2020 кошти повертаються замовнику (п. 2.8 Договору);

- Додаток №1 Календарний графік та Додаток №2 План фінансування викладено в новій редакції.

На виконання умов Договору, замовник перерахував на рахунок підрядника попередню оплату у розмірі 244464,84 грн з ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату №49 від 19.10.2020.

Підрядником, в свою чергу, була складена довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року (форма КБ-3) на суму 244464,84 грн, яка була підписана обома сторонами та інженером з технічного нагляду К.О. Трухан, а також акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 (форма КБ-2в) на суму 244464,84 грн, яка була підписана підрядником та інженером з технічного нагляду К.О. Трухан.

На виконання умов договору позивачем також складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року (форма КБ-3) на суму 533526,96грн та акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року (форма КБ-2в) на суму 533526,96 грн, які були підписані позивачем та інженером з технічного нагляду О.В. Пахомовим.

Вказані документи були направлені позивачем супровідним листом №243 від 09.12.2020 відповідачу для підписання та подальшої оплати виконаних робіт.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №710-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Донецької області» Билбасівську селищну раду було включену до складу Слов`янської територіальної громади.

Оскільки, замовником не була здійснена оплата за Договором, позивач звернувся з листом №249 від 24.12.2020 вже до Слов`янської міської ради, в якому просив підписати документи форми КБ-2в та КБ-3 та оплатити вартість виконаних робіт за Договором.

Листом №01.01-05ж/4399 від 14.01.2021 Слов`янська міська рада зазначила, що станом на 06.01.2021 до комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська будівлю КПСМНЗ Слов`янської районної ради Донецької області «Слов`янська районна школа мистецтв» не передано, а також між Слов`янської міською радою та позивачем договірні відношення відсутні.

Листом №3 від 05.02.2021 позивач повторно звернувся до Слов`янської міської ради, у якому повідомив про виконання робіт за Договором в повному обсязі та просив надати відповідь із зазначенням строку оплати цих робіт.

Листом №01.01-05ф/433 від 15.02.2021 Слов`янська міська рада повідомила, що триває процедура реорганізації Билбасівської селищної ради та бюджет Слов`янської територіальної громади на 2021 рік не затверджено.

Рішенням Краматорської районної ради від 26.01.2021 №8/2-53 безоплатно передано із спільної власності територіальних громад Краматорського району до комунальної власності Слов`янської територіальної громади в особі Слов`янської міської ради Комунальний початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад Краматорської районної ради Донецької області «Краматорська районна школа мистецтв» за адресою: вул. Шкільна, 14, смт. Билбасівка Слов`янського району Донецької області.

Розпорядженням керівника Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області №99 від 05.10.2021 прийнято Комунальний початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад Краматорської районної ради Донецької області «Краматорська районна школа мистецтв» за адресою: вул. Шкільна, 14, смт. Билбасівка Слов`янського району Донецької області у комунальну власність Слов`янської міської територіальної громади.

Листом №04/19-255/4-24 від 17.01.2022 Донецька обласна військово-цивільна адміністрація повідомила позивача, що роботи за Договором виконувалися за рахунок коштів бюджету Слов`янського району Донецької області, однак після їх завершення роботи залишилися неоплаченими на суму 570 417,96 грн, у зв`язку з чим ці кошти повернулися до бюджету Слов`янського району Донецької області у вигляді вільних залишків і були включені до бюджету Краматорського району Донецької області.

Листом №01.01-06/503 від 14.02.2022 Слов`янська міська військово-цивільна адміністрація Краматорського району Донецької області повідомила позивача, що новоутворена Слов`янська міська територіальна громада не отримала від ліквідованої Билбасівської селищної ради ані кредиторської ані дебіторської заборгованості за Договором. Крім того, 12.11.2020 уповноваженою особою Билбасівської селищної ради на електронному майданчику закупівель Prozorro було розміщено звіт про повне виконання договору про закупівлі у т.ч. зобов`язань фінансового характеру. Крім того, в листі зазначено, що вирішення спорів за Договором №3 від 19.10.2020 між сторонами можливо лише в судовому порядку.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом положень ст.ст. 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 853 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Статтею 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставою визнання акту виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акту.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України).

Отже, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Закріплене у Цивільному кодексі України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи містить і ст.193 Господарського кодексу України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Якщо замовник в порушення вимог ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18.

При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.

Як слідує з фактичних обставин справи, відмови замовника від підписання актів не було, про недоліки чи інші порушення, які унеможливили прийняття робіт не заявлялось. Окрім того, про те, що роботи, перелічені у актах, не оглянуто, замовником не зазначалось, до того ж відсутні заперечення або будь-які зауваження відносно наведеного у актах обсягу робіт.

Статею 849 Цивільного кодексу України передбачено право замовника у будь-який час перевіряти хід і якість робіт. Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що з метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за будівництвом.

Як свідчать встановлені обставини, замовником призначено інженера з технічного нагляду Пахомова О.В. для здійснення постійного контролю якості виконуваних підрядником робіт. Повноваження даної особи не заперечуються.

Дане дає підстави дійти висновку, що на об`єкті уповноважена особа замовника перебувала, якість та обсяги робіт контролювались, зауважень щодо цього не було.

Відповідачем та третіми особами не спростовано, що виконані позивачем роботи відповідають вимогам, встановленим договором.

Проте, замовник свої обов`язки з прийняття спірних робіт не виконав, акти та довідки залишив не підписаними без належних підстав.

За таких обставин, у сукупності досліджених обставин справи, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам згідно з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, останні вказують на виконання позивачем робіт за Договором №3 від 19.10.2020 у заявленому обсязі без будь-яких зауважень, а отже на належність такого виконання.

Відповідно до п. 2.6 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 03.11.2020) оплата за виконані обсяги робіт здійснюється після підписання актів, складених за формою КБ-2в і довідки КБ-3 протягом 10 календарних днів.

Однак, за встановлених вище обставин, є невстановленою дата підписання сторонами спірних актів.

При цьому, положення ст. 854 Цивільного кодексу України не звільняють замовника від обов`язку оплатити виконані роботи підрядником.

Разом з тим, відповідач наголошує на п. 6.2.5 Договору, відповідно до якого замовник зобов`язаний здійснювати розрахунки за виконані підрядні роботи за наданням підрядником оформленого акту за формою КБ-2в і довідки КБ-3 при наявності фінансування. Відповідач підтверджує факт виділення бюджетних коштів на оплату робіт у розмірі 570 417,96 грн, проте не пояснює, чому саме вони повернулися у вигляді вільних залишків до бюджету та були включені до бюджету Краматорського району Донецької області.

Суд наголошує, що відсутність відповідних бюджетних призначень чи недостатність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справах №925/246/17, №925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №12-46гс18.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 та у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Оскільки 09.12.2020 позивачем надіслано на адресу третьої особи-2 (замовник) лист №243 з актом та довідкою (форми КБ-2в та КБ-3), які замовник залишив без підписання та не обґрунтував причини відмови від підписання, та вимогою про оплату заборгованості за виконані підрядні роботи протягом 10 календарних днів, то з урахуванням положень ст. 530, ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та приписів укладеного між сторонами Договору строк виконання замовником грошового зобов`язання по оплаті вартості виконаних позивачем робіт у розмірі 533526,96 грн настав 21.12.2020.

Однак, як свідчать матеріали справи, замовник своїх зобов`язань по оплаті виконаних позивачем робіт належним чином не виконав (доказів протилежного замовник суду не надав), у зв`язку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 533526,96 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Стосовно заперечень відповідача, що Слов`янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області не є правонаступником ані Слов`янської міської ради, ані Слов`янської міської ВЦА та не є неналежним відповідачем в даній справі, суд зазначає наступне.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Донецької області» визначені адміністративні центри та затверджені території територіальних громад Донецької області. Так, шляхом приєднання Билбасівської, Мирненської та Андріївської територіальних громад Слов`янського району до Слов`янської територіальної громади утворена Слов`янська міська територіальна громада.

Відповідно до п. 9, п. 17 ч. 61 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою. До закінчення періоду окремого виконання бюджетів функції головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів розформованих територіальних громад продовжують здійснювати відповідні бюджетні установи в особі сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою. Залишки коштів (у тому числі боргові зобов`язання), які утворилися на кінець бюджетного періоду на рахунках бюджетів розформованих територіальних громад, перераховуються одночасно до бюджету сформованої територіальної громади на підставі платіжних доручень за підписом сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою, або керівника відповідного місцевого фінансового органу, утвореного до затвердження Кабінетом Міністрів України територій територіальних громад.

Рішенням Слов`янської міської ради від 22.01.2021 №10-ІІ-8 «Про початок реорганізації Андріївської та Билбасівської селищних рад Слов`янського району Донецької області та Мирненської сільської ради Слов`янського району Донецької області шляхом приєднання до Слов`янської міської ради» визначено, що Слов`янська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Билбасівської селищної ради.

Рішенням Слов`янської міської ради від 31.03.2021 №18-V-8 затверджений передавальний акт майна, активів та зобов`язань Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області. Слов`янська міська рада внаслідок реорганізації Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області шляхом приєднання до Слов`янської міської ради є правонаступником майна, активів та зобов`язань Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Отже, все майно, права та обов`язки Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області перейшли до Слов`янської міської ради, у тому числі й зобов`язання щодо виконання Договору №3 від 19.10.2020.

Аналіз вищезазначених рішень свідчить, що у даному випадку має місце публічне правонаступництво органу місцевого самоврядування, тому відсутність у Єдиному державному реєстрі запису про припинення Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області як юридичної особи не впливає на встановлення факту правонаступництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17 дійшла висновку про те, що якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями (п.п. 60,61 постанови).

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 5 ст. 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках: передбачених законами України «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану». Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації. Військово-цивільні адміністрації це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 вказаного Закону військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України. У разі утворення військово-цивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації. Повноваження виконавчих органів зазначених рад, апаратів цих рад та їх виконавчих комітетів, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у таких органах та апаратах, припиняються з дня, наступного за днем прийняття рішення зазначеним керівником військово-цивільної адміністрації населених пунктів про можливість цієї військово-цивільної адміністрації здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Повноваження військово-цивільних адміністрацій населених пунктів починаються з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і припиняються у день відкриття першої сесії новообраної ради (ч. 11 ст. 3 Закону).

Указом Президента України «Про утворення військово-цивільної адміністрації» №210/2021 від 26.05.2021 утворено Слов`янську міську військово-цивільну адміністрацію Краматорського району Донецької області.

Отже, повноваження Слов`янської міської ради було припинено у зв`язку з утворенням Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області.

Згідно з п.п. 5, 12, ст. 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження, зокрема, із: складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; забезпечення виконання відповідного бюджету; здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади.

Керівник військово-цивільної адміністрації є розпорядником бюджетних коштів (п. 4 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації»).

30.09.2021 розпорядженням №49 керівника Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області визначено, що Слов`янська міська військово-цивільна адміністрація Краматорського району Донецької області спроможна здійснювати повноваження віднесені законом до відання виконавчих органів Слов`янської міської ради.

Відповідно до п. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» юридична особа - новоутворена військово-цивільна адміністрація є юридичною особою, що тимчасово здійснює повноваження правонаступника прав та обов`язків юридичних осіб: рад, що припиняються, - з дня внесення запису про державну реєстрацію такої новоутвореної військово-цивільної адміністрації як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; виконавчих комітетів рад, що припиняються, та/або військово-цивільних адміністрацій, що припиняються, - з дня, наступного за днем прийняття керівником новоутвореної військово-цивільної адміністрації рішення про її можливість здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

05.08.2021 відомості про державну реєстрацію Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області з ідентифікаційним кодом 44278614 внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, повноваження Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області почалися з 05.08.2021, а повноваження Слов`янської міської ради припинилися та відповідно Слов`янська міська військово-цивільна адміністрація Краматорського району Донецької області є розпорядником бюджетних коштів територіальної громади, на яку покладено виконання повноважень правонаступника - Слов`янської міської ради.

Зважаючи на положення Закону України Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Указу Президента України №210/2021 від 26.05.2021 має місце публічне правонаступництво (повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції) від Слов`янської міської ради до Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.

Наразі, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України №3507-ІХ від 02.05.2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.

Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

У зв`язку з утворенням військових адміністрацій населених пунктів повноваження військово-цивільних адміністрацій цих населених пунктів припиняються з дня початку здійснення відповідною військовою адміністрацією своїх повноважень.

Указом Президента України №188/2022 від 30.03.2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утворено на базі Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області Слов`янську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області.

У зв`язку з утворенням військових адміністрацій населених пунктів, зазначених у частині першій цієї статті, повноваження відповідних військово-цивільних адміністрацій населених пунктів припиняються з дня початку здійснення відповідною військовою адміністрацією своїх повноважень (ч. 2 ст. 1 Указу Президента України №188/2022).

Відомості про державну реєстрацію Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (ідентифікаційний код 44278614) внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.04.2022.

Розпорядженням начальника Слов`янської міської військової адміністрації «Про заходи з утворення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області» №1 від 31.03.2022 припинено повноваження керівника Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області з 31.03.2022, тимчасово на період дії воєнного стану перейменовано Слов`янську міську військово-цивільну адміністрацію Краматорського району Донецької області на Слов`янську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області, яка утворена на базі Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області; з 01.04.2022 припинено повноваження Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області.

Згідно вказаного розпорядження начальник Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області приступив до виконання своїх повноважень з 01.04.2022.

Повноваження військових адміністрацій передбачені ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до постанови Верховної Ради України № 2397-ІХ від 18.07.2022 «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування начальник Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснює повноваження відповідної міської ради, її виконавчого комітету, відповідного міського голови.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про критичну інфраструктуру», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із, зокрема, складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету; управління закладами освіти, установами освіти, закладами охорони здоров`я, культури, фізичної культури і спорту, надавачами соціальних послуг, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними, підлітковими закладами за місцем проживання; організації їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; організації надання ними послуг, у тому числі соціальних.

За приписами п.п. 4-6 ст.15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» начальник військової адміністрації є розпорядником бюджетних коштів; представляє відповідну військову адміністрацію та територіальну громаду у відносинах із державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об`єднаннями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадянами.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що з моменту утворення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (ідентифікаційний код 44278614) остання набула відповідних повноважень та є правонаступником Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області (ідентифікаційний код 44278614).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Слов`янська міська рада стала правонаступником прав та обов`язків Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області за спірним договором, в подальшому Слов`янська міська військово-цивільна адміністрація Краматорського району Донецької області стала правонаступником прав та обов`язків Слов`янської міської ради, а оскільки в країні діє правовий режим воєнного стану, припинено повноваження Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області і на її базі утворено тимчасовий орган Слов`янську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області, саме остання є належним відповідачем по справі.

Стосовно стягнення з відповідача 392 675,84 грн пені та 37 346,88 грн штрафу в порядку ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч. 2 ст. 193, ст. ст. 216 та 218 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.п. 12.2, 12.3 Договору замовник несе відповідальність згідно положень чинного законодавства України для угод, укладених за рахунок коштів державного бюджету, передбачену ст. 231 Господарського кодексу України. За невиконання або неналежним чином виконані обов`язки за договором замовник і підрядник несуть відповідальність згідно діючого законодавства.

Частиною 1 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно дог ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкцій, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов: - якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; - якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; - якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 04.02.2014 у справі №3-1гс14, постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 915/507/17).

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті (ч. 3 ст. 231 ГК України).

Згідно з ч. 4 цієї статті у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як було зазначено вище, позивач стверджує і це підтверджується матеріалами справи, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за договором у зв`язку з несвоєчасною оплатою виконаних робіт.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений ст. 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, за порушення виконання грошового зобов`язання передбачена відповідальність, що встановлюється лише за згодою сторін.

Оскільки порушення строку оплати за виконані роботи є грошовим зобов`язанням та з огляду на те, що сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за вказане порушення і не визначали її розміру, відсутні підстави для стягнення пені у розмірі та з підстав, не погоджених у договірному порядку, а також стягнення штрафу в порядку ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Щодо пред`явлених позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 32 274,72 грн та інфляційних втрат у розмірі 211 009,91 грн, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем не правильно визначено початкову дату прострочення.

Тому господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначеної початкової дати прострочення відповідача, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду (а саме 22.12.2020-26.12.2022), протягом якого мало місце невиконання зобов`язання, здійснено розрахунок 3% річних і встановлено, що їх розмір становить 32 229,68 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем помилково до розрахунку включено грудень 2020 року.

Тому господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначеного періоду, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду (а саме січень 2021 року - листопад 2022 року), протягом якого мало місце невиконання зобов`язання, здійснено розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що їх розмір складає 204 419,67 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України , з огляду на часткове задоволення позову, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Стосовно розподілу витрат позивача на правову допомогу в розмірі 40000,00 грн слід зазначити наступне.

На підтвердження понесення цих витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги №0712-1 від 07.12.2022, укладений між адвокатським бюро «Грінцов та Партнери» та ТОВ «Укрбуд СВ Інвест», додаток №1 до договору про надання правової допомоги №0712-1 від 07.12.2022, виписку по рахунку, що підтверджує факт перерахування позивачем адвокату 40000 грн, ордер серії КВ №175849 від 23.12.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №004349 від 30.01.2015.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Така позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №906/598/19, додатковій постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №915/324/20.

У постанові Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №907/746/17 зазначено, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, встановленого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначено також частинами 6, 7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

З матеріалів справи вбачається, що клопотань про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду даної справи відповідачем не заявлялось.

Разом з тим, з урахуванням того, що справа №905/1064/22 за своїм характером не є складною (фактично це стягнення заборгованості за договором та штрафних санкцій); обсяг матеріалів справи також є незначним, а отже адвокату не треба було витрачати багато часу та зусиль для їх вивчення; правова позиція адвоката протягом розгляду справи не змінювалась, а відповідь на відзив фактично дублює позовну заяву; адвокат не брав участі в жодному судовому засіданні; стягнення всієї суми адвокатських витрат з відповідача буде мати несприятливі наслідки для нього, оскільки останній державний орган та стягнення буде відбуватися з державного бюджету, який в умовах воєнного стану необхідно захищати від будь-яких недоцільних відрахувань.

Таким чином, заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000 грн є надміру завищеною, а тому, враховуючи принципи змагальності, диспозитивності, принцип забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за необхідне обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи до 10000,00 грн, яку суд вважає розумною, пропорційною та обґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки рішенням суду у справі №905/1064/22 позов задоволено частково, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути зі Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 2, ідентифікаційний код 44278614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд СВ Інвест» (84108, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Ставропільська, 18, ідентифікаційний код 41984654) заборгованість у розмірі 533526 (п`ятсот тридцять три тисячі п`ятсот двадцять шість) грн 96 коп, 3% річних у розмірі 32229 (тридцять дві тисячі двісті двадцять дев`ять) грн 68 коп, інфляційні втрати у розмірі 204419 (двісті чотири тисячі чотириста дев`ятнадцять) грн 67 коп, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6382 (шість тисяч триста вісімдесят дві) грн 00 коп та судовий збір у розмірі 11552 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) грн 64 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.08.2023

Суддя М.В. Хабарова