Постанова

від 04.10.2023 по справі 905/1064/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 905/1064/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача - Грінцов І.В. на підставі ордеру на надання правової допомоги серії КВ №175843 від 17.08.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ№004349 від 30.01.2015,

відповідача - Рашевська Г.О. на підставі довіреності №01.01.-14/1406 від 09.12.2022,

третіх осіб - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (вх.№1626Д/2) та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд СВ Інвест" (вх.№1755Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2023, ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Хабаровою М.В., дата складання повного тексту рішення - 04.08.2023, у справі № 905/1064/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд СВ Інвест", м. Слов`янськ, Донецька обл.,

до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, м. Слов`янськ, Донецька обл.,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1) Слов`янська міська рада, м. Слов`янськ, Донецька обл., 2) Билбасівська селищна рада Слов`янського району Донецької області, смт. Билбасівка, Донецька обл.,

про стягнення 1 206 834, 31грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд СВ Інвест" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення зі Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області основного боргу у розмірі 533 526, 96грн, 3% річних у розмірі 32 274, 72грн, інфляційних у розмірі 211 009, 91грн, пені у розмірі 392 675, 84грн та 7% штрафу у розмірі 37 346, 88грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням замовником умов Договору №3 на "Капітальний ремонт. Тепломодернізація будівлі комунального початкового спеціалізованого мистецько-навчального закладу Слов`янської районної ради Донецької області "Слов`янська районна школа мистецтв" за адресою: вул. Шкільна, 14, смт. Билбасівка Слов`янського району Донецької області" від 19.10.2020.

Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.07.2023 позов задоволено частково; стягнуто зі Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд СВ Інвест" заборгованість у розмірі 533 526, 96грн, 3% річних у розмірі 32 229, 68грн, інфляційні втрати у розмірі 204 419, 67грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 382, 00грн та судовий збір у розмірі 11 552, 64грн; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що у сукупності досліджених обставин справи, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам згідно з вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, останні вказують на виконання позивачем робіт за Договором №3 від 19.10.2020 у заявленому обсязі без будь-яких зауважень, а отже на належність такого виконання.

Суд першої інстанції встановив, що оскільки 09.12.2020 позивачем надіслано на адресу третьої особи-2 (замовник) лист №243 з актом та довідкою (форми КБ-2в та КБ-3), які замовник залишив без підписання та не обґрунтував причини відмови від підписання, та вимогою про оплату заборгованості за виконані підрядні роботи протягом 10 календарних днів, то з урахуванням положень статті 530, частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України та приписів укладеного між сторонами Договору строк виконання замовником грошового зобов`язання по оплаті вартості виконаних позивачем робіт у розмірі 533 526, 96грн настав 21.12.2020.

Однак, як свідчать матеріали справи, замовник своїх зобов`язань по оплаті виконаних позивачем робіт належним чином не виконав (доказів протилежного замовник суду не надав), у зв`язку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 533 526, 96грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що Слов`янська міська рада стала правонаступником прав та обов`язків Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області за спірним договором; в подальшому Слов`янська міська військово-цивільна адміністрація Краматорського району Донецької області стала правонаступником прав та обов`язків Слов`янської міської ради, а оскільки в країні діє правовий режим воєнного стану, припинено повноваження Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області і на її базі утворено тимчасовий орган - Слов`янську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області, яка і є належним відповідачем по справі.

Стосовно стягнення з відповідача 392 675, 84грн пені та 37 346, 88грн штрафу суд першої інстанції встановив, що оскільки порушення строку оплати за виконані роботи є грошовим зобов`язанням та з огляду на те, що сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за вказане порушення і не визначали її розміру, відсутні підстави для стягнення пені у розмірі та з підстав, не погоджених у договірному порядку, а також стягнення штрафу в порядку частини 2 статті 231 Господарського кодексу України.

Щодо пред`явлених позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 32 274, 72грн та інфляційних втрат у розмірі 211 009, 91грн, місцевий господарський суд, перевіривши розрахунок 3% річних, визнав його не вірним, оскільки позивачем не правильно визначено початкову дату прострочення. Тому господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначеної початкової дати прострочення відповідача, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду (а саме 22.12.2020-26.12.2022), протягом якого мало місце невиконання зобов`язання, здійснено розрахунок 3% річних і встановлено, що їх розмір становить 32 229, 68грн. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд визнав його не вірним, оскільки позивачем помилково до розрахунку включено грудень 2020 року. Тому господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначеного періоду, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду (а саме січень 2021 року - листопад 2022 року), протягом якого мало місце невиконання зобов`язання, здійснено розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що їх розмір складає 204 419, 67грн.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000, 00грн є надміру завищеною, а тому, враховуючи принципи змагальності, диспозитивності, принцип забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, обмежив такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи до 10 000, 00грн; оскільки рішенням суду у справі №905/1064/22 позов задоволено частково, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000, 00грн покладені судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що Слов`янська міська військово-цивільна адміністрація не є правонаступником Слов`янської міської ради.

Апелянт вважає, що посилання судом першої інстанції на підпункт 11 пункту 2 статті 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" є таким, що приводить до хибних висновків щодо правонаступництва Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації.

Також апелянт посилається на те, що КПСМНЗ Краматорського району Донецькоїобласті "Краматорська районна школа мистецтв" була прийнята у комунальну власність Слов`янської міської територіальної громади тільки у листопаді 2021 року, спірний Договір виконувався за рахунок коштів бюджету Слов`янського району Донецької області. Кошти, які залишилися після завершення роботи, на суму 570 417, 96грн, повернулись до бюджету Слов`янського району Донецької області у вигляді вільних залишків і, відповідно,буливключені до бюджету Краматорського району Донецької області.

Як вказує апелянт, Слов`янською міською радою не отримано від ліквідованої Билбасівської селищної ради (на даний час процес реорганізації Билбасівської селищної радиСлов`янського району Донецької областіще не завершений) кредиторську або дебіторську заборгованістьза Договором №3від 19.10.2020року,як і документального підтвердження вартості робіт, підписанняактіввиконанихробітза формоюКБ-2в та КБ-3 сторонами Договору.

Також, на думку апелянта, суд не прийняв до уваги, що 12.11.2020 року уповноваженою особою Билбасівської селищної ради на електронному майданчику закупівельProzorro було розміщено звітпро повне виконання договору про закупівліу т.ч.зобов`язань фінансового характеру. Термін дії договору до 31.12.2020.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2023 у справі № 905/1064/22; встановлено учасникам справи строк до 30.08.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 30.08.2023 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "06" вересня 2023 р. о 10:00год.

28.08.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що згідно інформації про юридичну особу, розміщену у відкритому доступі на сайті (https://opendatabot.ua) 06.04.2022 змінилась назва зі Слов`янська міська військово-цивільна адміністрація Краматорського району Донецької області на Слов`янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, код ЄДРПОУ 44278614 не змінився, керівник не змінився Лях В.М.

Також позивач зазначає, що у листі №04/19-255/4-22 від 17.01.2022 зазначено, що за інформацією Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області встановлено, що роботи виконувались за рахунок коштів бюджету Слов`янського району Донецької області, однак, після їх завершення роботи залишилися неоплаченими на суму 570 417, 96грн. Як вказує позивач, у відзиві на позовну заяву відповідач також підтверджує факт неоплаченого боргу у розмірі 570 417, 96грн.

Позивач, крім іншого, посилається на те, що факт належного надання послуг по договору підтверджується звітом про виконання договору, який наявний у матеріалах справи.

З огляду на викладене, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Також, не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2023 року в частині та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 392 675, 84грн та 7% штрафу у розмірі 37 346, 88грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000, 00грн; в іншій частині просить рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2023 залишити без змін.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги принцип свободи договору, в якому сторони передбачили стягнення пені та 7% штрафу.

Щодо витрат на правову допомогу апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази подання відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат.

Як зазначає апелянт, вартість гонорару визначає адвокат, і підписанням договору клієнт надає згоду на оплату саме такого розміру; апелянт вважає, що ніхто не має права втручатися в господарські правовідносини.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Укрбуд СВ Інвест" на рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2023 у справі №905/1064/22; враховуючи, що апелянтами оскаржується один процесуальний документ - рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2023 у справі №905/1064/22, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку розглянути скарги позивача та відповідача в одному спільному апеляційному провадженні та призначила розгляд скарги ТОВ "Укрбуд СВ Інвест" також на 06.09.2023 о 10:00год.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 06.09.2023, що відбулось у режимі відеоконференції, представник Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області оголосила доводи апеляційної скарги.

Представники ТОВ "Укрбуд СВ Інвест" та третіх осіб у судове засідання не з`явились; учасники справи були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, у тому числі засобами електронного зв`язку та за допомогою підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 розгляд справи відкладено на 04 жовтня 2023 року о 10:30год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 заяви представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд СВ Інвест" та Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, відкладене на "04" жовтня 2023 о 10:30 годині, провести в режимі відеоконференції з представниками позивача та відповідача.

28.09.2023 від Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області надійшли пояснення, зазначає, що відповідно до наказів Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України" та від 28.02.2002 №228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" у Слов`янської міської територіальної громади відсутні підстави взяття юридичних та фінансових зобов`язань за цим договором.

Згідно з витягами з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2023 та з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.10.2023, у зв`язку з відпусткою судді Плахова О.В., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 04.10.2023, що відбулось в режимі відеоконференції, представник Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області оголосила доводи апеляційної скарги, просить скаргу задовольнити.

Проти апеляційної скарги позивача заперечує.

Представник позивача оголосив доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.

Проти апеляційної скарги відповідача заперечує.

Інші учасники справи своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, хоча учасники справи були належним чином завчасно повідомлені про час, дату та місце судового засідання.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційних скарг, представники сторін висловили доводи і вимоги щодо апеляційних скарг, а неявка у судове засідання представників третіх осіб не перешкоджає розгляду скарг, про що учасники справи були повідомлені ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2023, 04.09.2023, 06.09.2023, колегія суддів вважає за можливе розглянути скарги в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи апелянтів, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, 19.10.2020 між Билбасівською селищною радою Слов`янського району Донецької області (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд СВ Інвест" (як підрядником) укладено Договір №3, відповідно до пункту 1.1 якого, підрядник зобов`язався виконати та здати замовнику в установлений Договором строк роботи, згідно ДК 021:2015 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи, на об`єкті ("Капітальний ремонт. Тепломодернізація будівлі комунального початкового спеціалізованого мистецько-навчального закладу Слов`янської районної ради Донецької області "Слов`янська районна школа мистецтв» за адресою: вул. Шкільна, 14, смт. Билбасівка Слов`янського району Донецької області"), а замовник зобов`язався надати підряднику фронт робіт, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Склад та обсяг робіт, що доручаються на виконання підряднику, визначені проектною документацією, яка є невід`ємною частиною Договору (пункт 2.1 Договору).

Підрядник розпочне виконання робіт 26.10.2020 і завершить виконання 30.11.2020 року (пункт 2.2 Договору).

Початок та закінчення етапів робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток №1) (пункт 2.3 Договору).

Обсяг, вартість і терміни виконання робіт визначаються прикладеними до Договору твердою договірною ціною, 814 882, 80грн з ПДВ, що складає 135 813, 80грн (пункт 2.4 Договору).

Облік виконаних робіт здійснюється на підставі актів виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-2в і довідки форми КБ-3, які підписуються щомісяця сторонами не пізніше 28 числа поточного місяця (пункт 2.5 Договору).

Оплата за виконані роботи здійснюється після підписання актів, складених за формою КБ-2в і довідки форми КБ-3 (пункт 2.6 Договору).

Сторони погодили, що замовник здійснює авансовий платіж на розрахунковий рахунок підрядника у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001 "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва" та Постанови Кабінету Міністрів України №1070 від 04.12.2019 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" у розмірі 30% вартості робіт, зазначених у цьому Договорі, у сумі 244 464, 84грн на придбання матеріалів на термін до трьох місяців, тобто до 31.12.2020 (пункт 2.7 Договору).

Невикористані до 31.12.2020 кошти повертаються замовнику (пункт 2.8 Договору).

Фінансування робіт здійснюється за рахунок спеціального фонду, коштів місцевого бюджету. Зобов`язання сторін щодо фінансування визначаються положеннями Загальних умов та узгодженого сторонами плану фінансування капітального ремонту (Додаток №2) (пункт 2.9 Договору).

З метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за будівництвом (пункт 5.2 Договору).

Замовник має право: відмовитися від прийняття закінчених робіт (об`єкта будівництва) у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх (його) використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі підряду, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (пункт 6.1.6 Договору).

Замовник зобов`язаний: здійснювати розрахунки за виконані підрядні роботи за наданням підрядником оформленого акту за формою КБ-2в і довідки КБ-3 при наявності фінансування (пункт 6.2.5 Договору).

Приймання-передача закінчених робіт оформлюється актами виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) (пункт 9.1 Договору).

Підписання акту приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (пункт 9.3 Договору).

Замовник несе відповідальність згідно положень чинного законодавства України для угод, укладених за рахунок коштів державного бюджету, передбачену ст. 231 Господарського кодексу України (пункт 12.2 Договору).

За невиконання або неналежним чином виконані обов`язки за договором замовник і підрядник несуть відповідальність згідно діючого законодавства (пункт 12.3 Договору).

Даний договір складено у двох примірниках по одному для кожної із сторін, набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2020, а в частині невиконаних зобов`язань до повного їх виконання (пункт 14.1 Договору).

Також сторони підписали додатки до Договору, а саме: Додаток №1 - Календарний графік виконання робіт за об`єктом, Додаток №2 - План фінансування, Додаток №3 Договірна ціна.

03.11.2020 сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору, якою внесли наступні зміни:

- підрядник розпочне виконання робіт 09.11.2020 і завершить виконання 10.12.2020 (пункт 2.2 Договору);

- оплата за виконані обсяги робіт здійснюється після підписання актів, складених за формою КБ-2в і довідки КБ-3 протягом 10 календарних днів (пункт 2.6 Договору);

- невикористані до 10.12.2020 кошти повертаються замовнику (пункт 2.8 Договору);

- Додаток №1 Календарний графік та Додаток №2 План фінансування викладено в новій редакції.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов Договору, замовник перерахував на рахунок підрядника попередню оплату у розмірі 244 464, 84грн з ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату №49 від 19.10.2020.

Підрядником, в свою чергу, була складена довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року (форма КБ-3) на суму 244 464, 84грн, яка була підписана обома сторонами та інженером з технічного нагляду К.О. Трухан, а також акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 (форма КБ-2в) на суму 244 464, 84грн, яка була підписана підрядником та інженером з технічного нагляду К.О. Трухан.

На виконання умов договору позивачем також складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року (форма КБ-3) на суму 533 526, 96грн та акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року (форма КБ-2в) на суму 533 526, 96грн, які були підписані позивачем та інженером з технічного нагляду О.В. Пахомовим.

Вказані документи були направлені позивачем супровідним листом №243 від 09.12.2020 замовнику для підписання та подальшої оплати виконаних робіт.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №710-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Донецької області" Билбасівську селищну раду було включену до складу Слов`янської територіальної громади.

Оскільки замовником не була здійснена оплата за Договором, позивач звернувся з листом №249 від 24.12.2020 вже до Слов`янської міської ради, в якому просив підписати документи форми КБ-2в та КБ-3 та оплатити вартість виконаних робіт за Договором.

Листом №01.01-05ж/4399 від 14.01.2021 Слов`янська міська рада зазначила, що станом на 06.01.2021 до комунальної власності територіальної громади м. Слов`янська будівлю КПСМНЗ Слов`янської районної ради Донецької області "Слов`янська районна школа мистецтв" не передано, а також між Слов`янської міською радою та позивачем договірні відношення відсутні.

Листом №3 від 05.02.2021 позивач повторно звернувся до Слов`янської міської ради, у якому повідомив про виконання робіт за Договором в повному обсязі та просив надати відповідь із зазначенням строку оплати цих робіт.

Листом №01.01-05ф/433 від 15.02.2021 Слов`янська міська рада повідомила, що триває процедура реорганізації Билбасівської селищної ради та бюджет Слов`янської територіальної громади на 2021 рік не затверджено.

Рішенням Краматорської районної ради від 26.01.2021 №8/2-53 безоплатно передано із спільної власності територіальних громад Краматорського району до комунальної власності Слов`янської територіальної громади в особі Слов`янської міської ради Комунальний початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад Краматорської районної ради Донецької області "Краматорська районна школа мистецтв" за адресою: вул. Шкільна, 14, смт. Билбасівка Слов`янського району Донецької області.

Розпорядженням керівника Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області №99 від 05.10.2021 прийнято Комунальний початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад Краматорської районної ради Донецької області "Краматорська районна школа мистецтв" за адресою: вул. Шкільна, 14, смт. Билбасівка Слов`янського району Донецької області у комунальну власність Слов`янської міської територіальної громади.

Листом №04/19-255/4-24 від 17.01.2022 Донецька обласна військово-цивільна адміністрація повідомила позивача, що роботи за Договором виконувалися за рахунок коштів бюджету Слов`янського району Донецької області, однак після їх завершення роботи залишилися неоплаченими на суму 570 417, 96грн, у зв`язку з чим, ці кошти повернулися до бюджету Слов`янського району Донецької області у вигляді вільних залишків, і були включені до бюджету Краматорського району Донецької області.

Листом №01.01-06/503 від 14.02.2022 Слов`янська міська військово-цивільна адміністрація Краматорського району Донецької області повідомила позивача, що новоутворена Слов`янська міська територіальна громада не отримала від ліквідованої Билбасівської селищної ради ані кредиторської ані дебіторської заборгованості за Договором. Крім того, 12.11.2020 уповноваженою особою Билбасівської селищної ради на електронному майданчику закупівель Prozorro було розміщено звіт про повне виконання договору про закупівлі у т.ч. зобов`язань фінансового характеру. Крім того, в листі зазначено, що вирішення спорів за Договором №3 від 19.10.2020 між сторонами можливо лише в судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке ж положення міститься і в статті 173 Господарського кодексу України.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Положеннями статті 626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі, у зв`язку із неналежним виконанням замовником своїх зобов`язань за договором підряду щодо оплати виконаних підрядником робіт.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 853 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Статтею 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Цивільного кодексу України).

Місцевим господарським судом встановлено, що підрядником була складена довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року (форма КБ-3) на суму 244 464, 84грн, яка була підписана обома сторонами та інженером з технічного нагляду К.О. Трухан, а також акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 (форма КБ-2в) на суму 244 464, 84грн, яка була підписана підрядником та інженером з технічного нагляду К.О. Трухан.

Дані роботи були оплачені замовником.

Також на виконання умов договору позивачем складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року (форма КБ-3) на суму 533 526, 96грн та акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року (форма КБ-2в) на суму 533 526, 96грн, які були підписані позивачем та інженером з технічного нагляду О.В. Пахомовим.

Вказані документи були направлені позивачем супровідним листом №243 від 09.12.2020 замовнику для підписання та подальшої оплати виконаних робіт.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, відмови замовника від підписання актів не було, про недоліки чи інші порушення, які унеможливили прийняття робіт не заявлялось.

Окрім того, про те, що роботи, перелічені у актах, не оглянуто, замовником не зазначалось, до того ж відсутні заперечення або будь-які зауваження відносно наведеного у актах обсягу робіт.

Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачено право замовника у будь-який час перевіряти хід і якість робіт.

Відповідно до частин 1, 3 статті 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Місцевим господарським судом встановлено, що замовником призначено інженера з технічного нагляду Пахомова О.В. для здійснення постійного контролю якості виконуваних підрядником робіт. Повноваження даної особи не заперечуються.

Отже, на об`єкті уповноважена особа замовника перебувала, якість та обсяги робіт контролювались, зауважень щодо цього не було.

Проте, замовник свої обов`язки з прийняття спірних робіт не виконав, акти та довідки на суму 533 526, 96грн залишив не підписаними без належних підстав.

Відповідач в апеляційній скарзі не заперечує виконання позивачем робіт відповідно до умов Договору.

Як зазначає відповідач, КПСМНЗ Краматорського району Донецької області "Краматорська районна школа мистецтв" була прийнята у комунальну власність Слов`янської міської територіальноїгромади у листопаді 2021 року, Договір виконувався за рахунок коштів бюджету Слов`янського району Донецької області. Кошти, які залишилися після завершення роботи, на суму 570 417, 96грн, повернулись до бюджету Слов`янського району Донецької області у вигляді вільних залишків і, відповідно, були включені до бюджету Краматорського району Донецької області.

Як вказує відповідач, Слов`янською міською радою не отримано від ліквідованої Билбасівської селищної ради кредиторську або дебіторську заборгованість за Договором №3 від 19.10.2020 року, як і документального підтвердження вартості робіт, підписання актів виконанихробіт за формою КБ-2в та КБ-3 сторонами Договору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини першої статті 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Донецької області" визначені адміністративні центри та затверджені території територіальних громад Донецької області.

Так, шляхом приєднання Билбасівської, Мирненської та Андріївської територіальних громад Слов`янського району до Слов`янської територіальної громади утворена Слов`янська міська територіальна громада.

Рішенням Слов`янської міської ради від 22.01.2021 №10-ІІ-8 "Про початок реорганізації Андріївської та Билбасівської селищних рад Слов`янського району Донецької області та Мирненської сільської ради Слов`янського району Донецької області шляхом приєднання до Слов`янської міської ради" визначено, що Слов`янська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Билбасівської селищної ради.

Рішенням Слов`янської міської ради від 31.03.2021 №18-V-8 затверджений передавальний акт майна, активів та зобов`язань Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області. Слов`янська міська рада внаслідок реорганізації Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області шляхом приєднання до Слов`янської міської ради є правонаступником майна, активів та зобов`язань Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області.

Судова колегія відхиляє доводи відповідача, що Слов`янською міською радою не отримано від ліквідованої Билбасівської селищної ради кредиторську або дебіторську заборгованість за Договором №3 від 19.10.2020 року, як і документального підтвердження вартості робіт, підписання актів виконаних робітза формою КБ-2в та КБ-3 сторонами Договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) вказано, що при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що все майно, права та обов`язки Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області перейшли до Слов`янської міської ради, у тому числі й зобов`язання щодо виконання Договору №3 від 19.10.2020.

Судова колегія також відхиляє доводи відповідача, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Билбасівська селищна рада Слов`янського району Донецької області знаходиться в стані припинення, оскільки у даному випадку має місце публічне правонаступництво органу місцевого самоврядування, тому відсутність у Єдиному державному реєстрі запису про припинення Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області як юридичної особи не впливає на встановлення факту правонаступництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17 дійшла висновку про те, що якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями (пункти 60, 61 постанови).

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 1, частини 5 статті 78 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках: передбачених законами України "Про військово-цивільні адміністрації", "Про правовий режим воєнного стану". Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації", для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації. Військово-цивільні адміністрації це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.

Відповідно до частини 1 статті 3 вказаного Закону, військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України. У разі утворення військово-цивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації. Повноваження виконавчих органів зазначених рад, апаратів цих рад та їх виконавчих комітетів, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у таких органах та апаратах, припиняються з дня, наступного за днем прийняття рішення зазначеним керівником військово-цивільної адміністрації населених пунктів про можливість цієї військово-цивільної адміністрації здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Повноваження військово-цивільних адміністрацій населених пунктів починаються з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і припиняються у день відкриття першої сесії новообраної ради (частина 11 статті 3 Закону).

Указом Президента України "Про утворення військово-цивільної адміністрації" №210/2021 від 26.05.2021 утворено Слов`янську міську військово-цивільну адміністрацію Краматорського району Донецької області.

Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що повноваження Слов`янської міської ради було припинено у зв`язку з утворенням Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача, що Слов`янська міська військово-цивільна адміністрація не є правонаступником Слов`янської міської ради внаслідок припинення повноважень міської ради, оскільки зазначене є довільним тлумаченням апелянтом норм права на свою користь, що, за логікою відповідача, матиме наслідком ухилення від виконання будь-яких зобов`язань міської ради, що виникли до утворення Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області.

Судова колегія зазначає, що держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (частина друга статті 167 Цивільного кодексу України).

На юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (стаття 82 Цивільного кодексу України).

У даному випадку саме держава прийняла рішення щодо реорганізації селищних рад шляхом приєднання до міської ради; з підстав, викладених вище, утворення військово-цивільної адміністрації, відтак, і має нести відповідальність за виконання покладених на її органи, у тому числі реорганізовані, зобов`язання.

Згідно з пунктами 5, 12 статті 4 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації", військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження, зокрема, із: складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; забезпечення виконання відповідного бюджету; здійснення управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади.

Керівник військово-цивільної адміністрації є розпорядником бюджетних коштів (пункт 4 частини 3 статті 6 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації").

30.09.2021 розпорядженням №49 керівника Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області визначено, що Слов`янська міська військово-цивільна адміністрація Краматорського району Донецької області спроможна здійснювати повноваження віднесені законом до відання виконавчих органів Слов`янської міської ради.

Відповідно до пункту 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про військово-цивільні адміністрації", юридична особа - новоутворена військово-цивільна адміністрація є юридичною особою, що тимчасово здійснює повноваження правонаступника прав та обов`язків юридичних осіб: рад, що припиняються, - з дня внесення запису про державну реєстрацію такої новоутвореної військово-цивільної адміністрації як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; виконавчих комітетів рад, що припиняються, та/або військово-цивільних адміністрацій, що припиняються, - з дня, наступного за днем прийняття керівником новоутвореної військово-цивільної адміністрації рішення про її можливість здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

05.08.2021 відомості про державну реєстрацію Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області з ідентифікаційним кодом 44278614 внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, повноваження Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області почалися з 05.08.2021, а повноваження Слов`янської міської ради припинилися та відповідно Слов`янська міська військово-цивільна адміністрація Краматорського району Донецької області є розпорядником бюджетних коштів територіальної громади, на яку покладено виконання повноважень правонаступника - Слов`янської міської ради.

Зважаючи на положення Закону України "Про військово-цивільні адміністрації", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Указу Президента України №210/2021 від 26.05.2021, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що має місце публічне правонаступництво (повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції) від Слов`янської міської ради до Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.

Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

У зв`язку з утворенням військових адміністрацій населених пунктів повноваження військово-цивільних адміністрацій цих населених пунктів припиняються з дня початку здійснення відповідною військовою адміністрацією своїх повноважень.

Указом Президента України №188/2022 від 30.03.2022 "Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області" на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" утворено на базі Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області Слов`янську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області.

У зв`язку з утворенням військових адміністрацій населених пунктів, зазначених у частині першій цієї статті, повноваження відповідних військово-цивільних адміністрацій населених пунктів припиняються з дня початку здійснення відповідною військовою адміністрацією своїх повноважень (частина 2 статті 1 Указу Президента України №188/2022).

Відомості про державну реєстрацію Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (ідентифікаційний код 44278614) внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.04.2022.

Розпорядженням начальника Слов`янської міської військової адміністрації "Про заходи з утворення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області" №1 від 31.03.2022 припинено повноваження керівника Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області з 31.03.2022; тимчасово на період дії воєнного стану перейменовано Слов`янську міську військово-цивільну адміністрацію Краматорського району Донецької області на Слов`янську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області, яка утворена на базі Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області; з 01.04.2022 припинено повноваження Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області.

Згідно вказаного розпорядження, начальник Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області приступив до виконання своїх повноважень з 01.04.2022.

Згідно з положеннями частини 2 статті 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із, зокрема, складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету; управління закладами освіти, установами освіти, закладами охорони здоров`я, культури, фізичної культури і спорту, надавачами соціальних послуг, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними, підлітковими закладами за місцем проживання; організації їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; організації надання ними послуг, у тому числі соціальних.

Підсумовуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з моменту утворення Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (ідентифікаційний код 44278614) остання набула відповідних повноважень та є правонаступником Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області (ідентифікаційний код 44278614).

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 15.02.2022 у справі №360/4444/19 зі схожих правовідносин.

Відтак, Слов`янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області є належним відповідачем у даній справі.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до пункту 2.6 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 03.11.2020) оплата за виконані обсяги робіт здійснюється після підписання актів, складених за формою КБ-2в і довідки КБ-3 протягом 10 календарних днів.

Однак, за встановлених вище обставин, замовник не підписав надіслані підрядником на його адресу акти.

Оскільки 09.12.2020 позивачем надіслано на адресу замовника лист №243 з актом та довідкою (форми КБ-2в та КБ-3), які замовник залишив без підписання та не обґрунтував причини відмови від підписання, та вимогою про оплату заборгованості за виконані підрядні роботи протягом 10 календарних днів, то з урахуванням положень статті 530, частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк виконання замовником грошового зобов`язання по оплаті вартості виконаних позивачем робіт у розмірі 533 526, 96грн настав 21.12.2020.

Однак, як свідчать матеріали справи, замовник своїх зобов`язань по оплаті виконаних позивачем робіт належним чином не виконав (доказів протилежного замовник суду не надав), у зв`язку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 533 526, 96грн, яка підлягає стягненню з відповідача - Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області на користь позивача.

Безпідставними є посилання відповідача, що 12.11.2020 року уповноваженою особою Билбасівської селищної ради на електронному майданчику закупівель Prozorro було розміщено звітпро повне виконання договору про закупівлі у т.ч. зобов`язань фінансового характеру, оскільки саме по собі розміщення такого звіту не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія відхиляє доводи відповідача, що відповідно до умов Договору, замовник зобов`язаний здійснювати розрахунки за виконані підрядні роботи за наданням підрядником оформленого акту за формою КБ-2в і довідки КБ-3 при наявності фінансування, оскільки відсутність відповідних бюджетних призначень чи недостатність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

При цьому, відповідач підтверджує факт виділення бюджетних коштів на оплату робіт за Договором, проте зазначає, що ці кошти повернулися у вигляді вільних залишків до бюджету; розпорядженням керівника Слов`янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області №99 від 05.10.2021 прийнято Комунальний початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад Краматорської районної ради Донецької області "Краматорська районна школа мистецтв" за адресою: вул. Шкільна, 14, смт. Билбасівка Слов`янського району Донецької області у комунальну власність Слов`янської міської територіальної громади.

Судова колегія відхиляє пояснення відповідача, що відповідно до наказів Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України" та від 28.02.2002 №228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" у Слов`янської міської територіальної громади відсутні підстави взяття юридичних та фінансових зобов`язань за цим договором, оскільки зазначене є вільним тлумаченням відповідачем норм вказаних наказів на свою користь; цими наказами не передбачено можливості не виконувати взяті на себе зобов`язання розпорядниками бюджетних коштів за укладеними договорами.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Щодо пред`явлених позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 32 274, 72грн та інфляційних втрат у розмірі 211 009, 91грн, місцевий господарський суд, перевіривши розрахунок 3% річних, визнав його не вірним, оскільки позивачем не правильно визначено початкову дату прострочення.

Тому господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначеної початкової дати прострочення відповідача, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду (22.12.2020-26.12.2022), протягом якого мало місце невиконання зобов`язання, здійснено розрахунок 3% річних і встановлено, що їх розмір становить 32 229, 68грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд визнав його не вірним, оскільки позивачем помилково до розрахунку включено грудень 2020 року.

Тому господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначеного періоду, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду (січень 2021 року - листопад 2022 року), протягом якого мало місце невиконання зобов`язання, здійснено розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що їх розмір складає 204 419, 67грн.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

В апеляційній скарзі відповідач не висловив заперечень щодо здійснених позивачем нарахувань 3% річних та інфляційних.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог про стягнення 32 229, 68грн 3% річних та 204 419, 67грн інфляційних.

Щодо апеляційної скарги позивача на рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 392 675, 84грн та 7% штрафу у розмірі 37 346, 88грн, судова колегія зазначає таке.

За умовами укладеного сторонами у справі Договору, замовник несе відповідальність згідно положень чинного законодавства України для угод, укладених за рахунок коштів державного бюджету, передбачену статтею 231 Господарського кодексу України (пункт 12.2 Договору).

За невиконання або неналежним чином виконані обов`язки за договором замовник і підрядник несуть відповідальність згідно діючого законодавства (пункт 12.3 Договору).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі №904/4156/18 дійшла висновку, що у випадку, якщо сторони не погодили розмір штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов`язання у договорі, а лише зазначили про їх нарахування відповідно до статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції стягненню не підлягають.

Так, за положеннями Господарського кодексу України, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань.

Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну.

Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Таким чином, тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення відповідачем грошового зобов`язання має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті (частина 3 статті 231 вказаного Кодексу).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (частина 4 статті 231 Господарського кодексу України).

Поряд з цим, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З аналізу положень статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення), а також можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі №904/4156/18 зазначає, що за змістом наведених вище положень законодавства, розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін.

У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Позивач зазначає про те, що нарахував відповідачеві пеню, виходячи з обсягу простроченого зобов`язання та ставки 0, 1% у відповідний день прострочення в межах періоду нарахування, а також штраф у розмірі 7% вартості невиконаного зобов`язання, вважаючи, що частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафної санкції за прострочення грошового зобов`язання визначений саме в такому розмірі і застосування штрафної санкції за прострочення грошового зобов`язання передбачено пунктом 12.2 договору.

Однак, як вірно враховано місцевим господарським судом, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкцій, передбачених абзацем 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов: - якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; - якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; - якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 04.02.2014 у справі №3-1гс14, постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 915/507/17.

Позивач стверджує і це підтверджується матеріалами справи, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за Договором у зв`язку з несвоєчасною оплатою виконаних робіт.

Тобто, безпідставним є застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 231 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, за порушення виконання грошового зобов`язання передбачена відповідальність, що встановлюється лише за згодою сторін.

Судова колегія відхиляє доводи позивача, що суд першої інстанції не взяв до уваги принцип свободи договору, в якому сторони передбачили стягнення пені та 7% штрафу.

Так, як зазначено вище, пунктом 12.3 Договору сторони погодили, що замовник несе відповідальність згідно положень чинного законодавства України для угод, укладених за рахунок коштів державного бюджету, а пункт 12.1 Договору містить положення про те, що замовник несе відповідальність згідно положень чинного законодавства України для угод, укладених за рахунок коштів державного бюджету, передбачену статтею 231 Господарського кодексу України (без конкретизації частини статті).

Між тим, частина шоста статті 231 Господарського кодексу України не встановлює розмір штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання (що має місце у спірних правовідносинах), а визначає певний спосіб її формування (у відсотковому відношенні, розмір відсотків визначається через облікову ставку Національного банку України), а відтак, також не може бути застосована у даному випадку як законна підстава для визначення розміру пені.

Оскільки порушення строку оплати за виконані роботи є грошовим зобов`язанням та з огляду на те, що сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за вказане порушення і не визначали її розміру, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для стягнення пені у розмірі та з підстав, не погоджених у договірному порядку, а також стягнення штрафу в порядку частини 2 статті 231 Господарського кодексу України.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження понесення цих витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги №0712-1 від 07.12.2022, укладений між адвокатським бюро "Грінцов та Партнери" та ТОВ "Укрбуд СВ Інвест", додаток №1 до договору про надання правової допомоги №0712-1 від 07.12.2022, виписку по рахунку, що підтверджує факт перерахування позивачем адвокату 40 000, 00грн, ордер серії КВ №175849 від 23.12.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №004349 від 30.01.2015.

Дослідивши матеріали справи, надані позивачем докази витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем докази є такими, що підтверджують витрати позивача у розмірі 40 000, 00грн на професійну правничу допомогу.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Місцевим господарським судом встановлено, що справа №905/1064/22 за своїм характером не є складною (фактично це стягнення заборгованості за договором та штрафних санкцій); обсяг матеріалів справи також є незначним, а отже адвокату не треба було витрачати багато часу та зусиль для їх вивчення; правова позиція адвоката протягом розгляду справи не змінювалась, а відповідь на відзив фактично дублює позовну заяву; адвокат не брав участі в жодному судовому засіданні; стягнення всієї суми адвокатських витрат з відповідача буде мати несприятливі наслідки для нього, оскільки останній державний орган та стягнення буде відбуватися з державного бюджету, який в умовах воєнного стану необхідно захищати від будь-яких недоцільних відрахувань.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000, 00грн є надміру завищеною, а тому, враховуючи принципи змагальності, диспозитивності, принцип забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, суд першої інстанції обмежив такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, до 10 000, 00грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду; вважає його законним та обґрунтованим.

Щодо доводів позивача, що в матеріалах справи відсутні докази подання відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат, судова колегія зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Така позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №906/598/19, додатковій постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №915/324/20.

У постанові Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №907/746/17 зазначено, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції що дана справа не є складною, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат як спеціаліст з відповідною кваліфікацією витратив би значний час.

Як зазначає позивач, вартість гонорару визначає адвокат, і підписанням договору клієнт надає згоду на оплату саме такого розміру; апелянт вважає, що ніхто не має права втручатися в господарські правовідносини.

Однак, судова колегія зауважує, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Така правова позиція викладена і в додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21), постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №824/20/23.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянтів не є підставою для скасування рішення суду, прийнятого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд СВ Інвест" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2023 у справі №905/1064/22 без змін.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянтів зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд СВ Інвест" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 25.07.2023 у справі №905/1064/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 11.10.2023.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза